Електровимірювальні прилади

ЛаБОРАТОРНА РаБОТА №1

Віконав:_______________________

Тема: Збирання електричного кола.

Мета: Ознайомитися з апаратурою лабораторного столу, електровимірювальними приладами, з умовними позначками їх на схемах, правилами оформлення звіту. Навчитися застосовувати закон Ома.

 

Теоретичні відомості

Основні правила техніки безпеки

1. При виконанні робіт на електротехнічних пристроях слід неухильно дотримуватись правил техніки безпеки, оскільки електрична напруга від 36 В є небезпечною для життя людини.

2. Перед початком роботи необхідно встановити усі вимикачі на блоці живлення даного стенду у стан «відключено» (нижнє положення вимикачів), а регулятори до упору проти повороту годинникової стрілки.

3. Електричне коло дозволяється складати лише за умов від­сутності напруги на вихідних затискачах джерел живлення, що за­безпечується відповідним положенням вимикачів блоку живлення та загальним вимикачем розподільчого щита лабораторії.

4. Без дозволу викладача студентам забороняється вмикати джерела живлення і подавати напругу на складене ними електричне коло.

5. Перше підключення зібраного електричного кола під напругу може проводитись тільки у присутності викладача після його перевірки правильності збирання студентами досліджуємого електричного кола. Усі подальші вмикання цього кола під напругу можуть проводитись студентами самостійно, якщо проти цього нема окремих вказівок викладача.

6. Одержавши дозвіл викладача, увімкнення та вимкнення електричного кола, комутації слід виконувати однією рукою. Інша рука при цьому не повинна торкатися елементів електричного кола.

7. Доки електричне коло знаходиться під напругою, заборо­няється торкатися до його струмопровідних частин, забороняється працювати на електрообладнанні з оголеними проводами.

8. Студентам категорично забороняється виконувати будь-які операції з обладнанням розподільчого щита лабораторії.

Електровимірювальні прилади

 

Електровимірювальний прилад – це сукупність технічних засобів, за допомогою яких відбувається вимірювання тієї або іншої електричної величини.

Прилади бувають щитові і переносні, призначені для вимірювань на постійному струмі чи змінному струмі..

Силу струму в колі вимірюють амперметрами, міліамперметрами, мікроамперметрами. Ці прилади включають в електричне коло послідовно. На рисунку 1 показано їх умовне зображення на схемах.

 

Рисунок 1 – Позначення приладів виміру струму

 

Будь-який вимірювальний прилад повинен якомога менше впливати на вимірювану величину. Потрібно мати на увазі, що сам амперметр має деякий опір R_A. Тому опір ділянки кола з включеним амперметром збільшується і при незмінній напрузі сила струму зменшується відповідно до закону Ома. Щоб амперметр не впливав на вимірювальний струм, його опір роблять дуже малим. Це потрібно пам’ятати і ніколи не намагатися вимірювати силу струму в освітлювальній мережі, підключаючи амперметр до розетки. Відбудеться коротке замикання: сила струму при малому опорі приладу досягне такої великої величини, що обмотка амперметра згорить.

Напругу вимірюють вольтметрами, мілівольтметрами, кіловольтметрами. Ці прилади включають в електричне коло паралельно ділянці, на якій вимірюється напруга. На рисунку 2 показано їх умовне зображення на схемах.

Рисунок 2 – Позначення приладів виміру напруги

 

Показання вольтметра дорівнює падінню напруги на опорі приладу

 

U_V = I_VR_V

 

Напруга на вольтметрі співпадає з напругою на ділянці електричного кола. Якщо опір вольтметра R_V, то після включення його в коло, опір ділянки буде вже меншим. Через це вимірювальна напруга на ділянці кола зменшиться. Для того, щоб вольтметр не вносив помітних змін до вимірювальної напруги, його опір повинен бути великим в порівнянні з опором ділянки кола, на якій вимірюється напруга.

Для регулювання сили струму в колі і напруги використовують реостат з контактом, що ковзає (резистор).

а). Для регулювання сили струму резистор включається в коло послідовно, як показано на рисунку 3.

Рисунок 3 – Реостат

б). Для регулювання напруги реостат включається паралельно джерелу, як показано на рисунку 4. В цьому випадку його називають потенціометром або дільником напруги.

Рисунок 4 – Потенціометр