Підготовка вихователя до проведення заняття

ЛЕКЦІЯ 10-11

ТЕМА: ЗАНЯТТЯ ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ. ЕКСКУРСІЇ В ПРИРОДУ ТА ЦІЛЬОВІ ПРОГУЛЯНКИ

Ключові слова: групові та індивідуальні форми ознайомлення дітей природою, заняття, екскурсії в природу та цільові прогулянки, планування та облік роботи з ознайомлення з природою.

ПЛАН

1.Основні форми ознайомлення дітей дошкільного віку з природою

2. Заняття як основна форма ознайомлення дітей з природою.

3. Види і типи занять.

4. Підготовка вихователя до проведення заняття.

5. Екскурсії в природу. Тематика і структура екскурсій в природу.

6. Методика проведення екскурсії.

7. Цільові прогулянки.

8. Повсякденні прогулянки.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Аванесова В. Теоретичні основи занять як форми організації розумового виховання і навчання/ В. Аванесова // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч. 2 – Рівне, 2007. - С.110 - 126.

2. Базова програма розвитку дитини «Я У світі» / Наук. ред. і упор. О. Кононко. – К., 2008.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1999.

4. Васильева А. И. Учите детей наблюдать природу/ А. И. Васильева. – Минск, 1972.

5. Денисенкова Н. Ваша дитина пізнає світ/ Н. Денисенкова, І. Мавріна

//Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія Ч. 1. - Рівне, 2007. – С. 235 - 250.

6. Дикань Н. І. Пізнавальний розвиток старших дошкільників / Н. І. Дикань, К. С. Мельниченко, О. А.Шевцова. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 319с.

7. Забзєва В. Про форми і методи екологічної освіти дошкільників/ В. Забзєва // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія.Ч.1 – Рівне, 2007.- С. 119 - 124.

8. Куликова Т. Екскурсії в природу з дітьми дошкільного віку/ Т. Куликова //Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч. 2 – Рівне, 2007.- С.217- 243.

9. Поніманська Т. І. Відкриваємо світ: система інтегрованих занять з дітьми п’ятого року життя / Т. І. Поніманська, Н. Г. Лаба. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 320с.

10. Пакулова В. М. Методика преподавания природоведения /

В. М. Пакулова, В. И. Кузнєцова: учеб. для студентов. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

11. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: навч. посібник / Н. Ф. Яришева. – К.: Вища шк., 1993. – 255с.

12. Теплюк С. Робота з дітьми на прогулянці взимку/ С. Теплюк // Ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Ч. 2 – Рівне, 2007. - С. 258 - 270.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Скласти конспект заняття, проаналізувати його структуру

2.Скласти план проведення цільової прогулянки.

 

 

Основні форми ознайомлення дітей дошкільного віку з природою

Різноманітні методи і методичні прийоми можна успішно реалізувати під час різноманітних форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природо. Такими формами є заняття, екскурсії як особливий вид занять, цільові і повсякденні прогулянки.

 

Заняття як основна форма ознайомлення дітей з природою

Заняття розглядають як одну із важливих форм роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Заняття дають змогу формувати знання всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного оточення. Відповідно до програми під керівництвом вихователя у дітей формують системі знання, розвивають пізнавальні інтереси і здібності, формують правильне ставлення до природи. Залежно від дидактичної мети заняття класифікують на первинно-ознайомлювальні, спрямованні на уточнення, розширення і поглиблення знань, поглиблено - пізнавальні, комбіновані, інтегровані, комплексні.

Види і типи занять

На первинно-ознайомлювальних заняттях вихователь вперше знайомить дітей з об’єктами і явищами природи. На таких заняттях у дітей формують конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварини, особливості їхнього розвитку за певних умов. За зовнішніми ознаками діти вчаться розрізняти кімнатні рослини, рослини садів, луків, лісів, свійських та диких тварин, знайомляться зі способом їхнього життя, живленням, пристосуванням до сезонних змін.

Основні методи таких занять це – спостереження, досліди, розгляд картин, діапозитивів, кінофільмів у поєднанні зі словесними методами. Такі заняття часто проводять на екскурсіях в природу чи на сільськогосподарське виробництво.

На заняттях, спрямованих на уточнення, розширення і поглиблення знань формують навички догляду за живими об’єктами у ході їх вирощування. Поряд розглянутими методами важливого значення набувають практичні роботи, ігрові прийоми та читання художніх творів на природоохоронну тематику.

Поглиблено - пізнавальні заняття спрямовані на узагальнення і систематизацію знань дітей про природу. Дітей вчать встановлювати причинно – наслідкові зв’язки і залежності, формують уміння систематизувати отримані знання. Основні методи, які застосовують на таких заняттях – це бесіди, дидактичні ігри, узагальнювальні спостереження, демонстрування моделей. Застосовуючи набутий досвід, діти повинні вміти пояснювати зв’язки рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Комбіновані заняття сприяють поєднанню таких дидактичних завдань як засвоєння нових знань і уточнення раніше засвоєних.

Інтегровані заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час для засвоєння програми з тих чи інших розділів, логічно об’єднуючи їх. Важливе значення має урізноманітнення діяльності дітей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню дітей з природою можуть здійснюватися в процесі занять з розвитку мови, з формування початкових математичних уявлень, образотворчої діяльності. Інтеграція має важливе значення у впровадження принципу міждисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання.

Комплексні заняття – це сполучення занять з двох розділів, об’єднаних однією темою. Наприклад – ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. Таке поєднання допомагає оптимізувати процес засвоєння дітьми знань. Новим може бути матеріал з однієї теми, а інший повинен бути знайомий.

 

Підготовка вихователя до проведення заняття

Вихователь намічає тему заняття, розробляє програмні завдання, які включають освітні виховні та розвивальні завдання. Визначаючи зміст заняття вихователь використовує програму, враховує рівень розвитку дітей і особливості природного оточення дитячого садка, уточнює місце даного заняття в системі роботи (чи це заняття з формування початкових знань, чи їх збагачення, систематизація, вправляння у застосуванні знань).

Важливий етап у підготовці – це вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Обраний метод чи їхня сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність. Серед методів слід надавати перевагу таким, які забезпечують безпосередній контакт з природою.

Потрібно врахувати розміщення дітей на занятті. Для розгляду кімнатних рослин, тварин, ілюстрацій доцільно садити дітей півколом. Це дозволить всім дітям долучитися до обговорення чи спостереження. При роботі з роздавальним матеріалом доцільно посадити дітей за столи. Під час виконання практичних завдань дітей розміщують стрічкою, або буквою «П». При цьому діти добре будуть бачити те, що їх демонструють, а вихователь зможе краще проконтролювати.

Вихователь підбирає навчальні засоби: картини, малюнки, гербарії, моделі, живі тварини, корм та ін. Після цього вихователь продумує етапи заняття: послідовність роботи, систему прийомів, активізують розумову діяльність дітей (пошукові запитання, порівняння, ігрові прийоми). У ході заняття до роботи слід залучати усіх дітей.

Наприкінці заняття вихователь користується як правило педагогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їхньою пізнавальною активністю.