Техніко-економічне обґрунтування

Виробничий процес -це сукупність взаємопов’язаних дій людей,засобів праці та природи,потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес -сукупність дій по зміні та визначенню предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення,перебіг у часі,ступінь автоматизації.

За призначенням виробничі процеси поділяються на основні,допоміжні та обслуговуючі. Основні процеси- це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства,яка визначає його виробничий профіль,спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Допоміжні процеси групуються за їх призначенням,утворюючи такі допоміжні виробництва,як ремонтне,інструментальне,енергетичне та ін. Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів.

За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні) та безперервні. Дискретним процесам притаманна циклічність,пов’язана з виготовленням виробів певної форми,які обчислюються в штуках (машини,прилади,одяг тощо). Безперервні процеси властиві для виробництва продукції,яка не має закінченого об’єму і форми.

За ступенем амортизації відрізняють ручні,механізовані,автоматизовані та автоматичні процеси. Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником,зусилля якого є основним джерелом енергії. Механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин. Робітник керує машинами,а безпосередньо виконує тільки допоміжні операції. Автоматизовані процеси ви

Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу,передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства,а також різновидів виробничих операцій,що виконуються на робочих місцях. Додержання принципу спеціалізації істотно впливає на здійснення інших принципів раціональної організації виробничого процесу.

Принцип пропорційності вимагає,щоб в усіх частинах виробничого процесу,в усій взаємопов’язаній системі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при виготовленні складних виробів,що компонуються із багатьох деталей,вузлів,агрегатів,послідовне виробництво яких зайняло б багато часу.

Принцип прямо-точності означає,що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу,бе

з зустрічних і зворотних переміщень.

Принцип безперервності вимагає,щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані. Найбільшою мірою

Принцип ритмічності полягає в тому,що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальна реалізація цього принципу у виробництвах з важкими і шкідливими умовами праці.

Принцип гнучкості означає,що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов,пов’язаних з переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікацією.

Принцип гомеостатичності вимагає,щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.

Мітка

Сортування,комплектування партій.

Прання, віджимання,розтруска.

Прасування білизни прямої та фасованої. Сушка важких виробів.

Складання,контроль

Добірка,пакування,зберігання.

Видача білизни.