Відповідь: Починаємо з кінця

10000USD= 2050000єн= 5125 фунтів стерлінгів= 11275 (Прибуток 1275)

Задача 6. Відомо, що ВВП України у 2007році становив 712 945 млн. грн., обсяг експорту послуг - 9038,9 млн.дол.США, експорту товарів - 49 296,1 млн.дол.США; імпорту послуг - 4980,6 млн.дол.США, імпорту товарів - 60 618 млн.дол.США.

Завдання: Розрахуйте експортну, імпортну та зовнішньоторговельну квоти, якщо середньорічний валютний курс 1 дол.США = 5,4 грн. На основі проведених розрахунків зробіть висновок щодо рівня зовнішньоекономічної відкритості України.

Відповідь: Екпортна квота=(Експорт тов. та послуг/ВВП)*100%

9038,9*5,4=48810,06 млн. грн.

49 296,1*5,4=266198,94 млн. грн.

Екпортна квота=[(48810,06 +266198,94)/ 712 945]*100%=44,18

Імпортна квота=(Імпорт тов. та послуг/ВВП)*100%

4980,6*5,4=26895,24 млн. грн.

60 618*5,4=327337,2 млн. грн.

Імпортна квота=[(26895,24+327337,2)/ 712 945]*100%=49,69

Зовнішньоторгівельна квота=[(Е+І)/ВВП]*100%

Зовнішньоторгівельна квота=(669241,44/712 945)*100%= 93,87

Ці показники свідчать про часткову залежність галузі від кон'юнктури на світових ринках.

Задача 7. Використовуючи дані, наведені в таблиці, визначити, до якої групи країн за класифікацією Світового банку належать зазначені країни:

а) за рівнем доходів;

б) за рівнем зовнішньої заборгованості

 

Країна	ВНП на душу населення, дол., 2007 р.	ВНП, млн. дол., 2007 р.	Експорт, млн. дол., 2007 р.	Зовнішній борг, млн.дол., 2007 р.	Поточна вартість обслуговування боргу, % ВНП
Україна
Оман
США					-
Ізраїль					-

 

Розв’язки.

Групи з рівнем доходів
<935$	Низький рівень доходів
936$<GNI<3705$	Нижче середнього рівня доходів
3706$<GNI<11455$	Вище середнього рівня доходів
>11455$	З високим рівнем доходів
Групи за рівнем доходів
Борг/ВНП>50%
Борг/Експорт,275%

Поточна вартість обслуговування зовн боргу/ВНП>80% (для країн з високим та середнім рівнем заборгованості)

Високий рівень заборгованості, якщо перші два показники перевищують граничні межі

Середній рівень заборгованості, якщо один або два останні показники перевищують 60%, але не перевищують граничну межу

Низький рівень заборгованості, якщо перші два показники менше граничних значень

Країна	Борг/експорт, %	Борг/ВНП, %	Група за рівнем доходу	Група за рівнем заборгованості
Україна	138,52	58,29	Нижче середнього рівня доходів	Середній рівень
Оман	22,93	18,99	Вище середнього рівня доходів	Незначний рівень
США	178,58	57,27	З високим рівнем доходів	Середній рівень
Ізраїль	1067,07	88,22	З високим рівнем доходів	Високий рівень

 

Задача 1. Бразилія вводить 25% імпортне мито на готові авто і 0% на імпортні комплектуючі. Мексика 10% на комплектуючі і 0% на авто. Ціна готових авто 9000 дол.США, а комплектуючих 7000 дол.США. Завдання: розрахувати ефективну ставку імпортного тарифу(фактичний рівень)

Розв'язок:

Ефективна ставка імпортного тарифу Те=(Тн-Тім*Аім)/(1-Аім), де Тн – тариф номінальний на готову продукцію, Тім – тариф на імпортні комплектуючі, Аім - частка вартості імпортних комплектуючих по готовій продукції, Аім=X.

Аім=7000/9000=0,78

Бразилія: Те=(25-0*0,78)/(1-0,78)=113,6%

Мексика: Те=(0-10*0,78)/(1-0,78)=-35,45%

Отже, Бразилія здійснює ефективний захист вітчизняних виробників.

Задача 2. Курс акцій в Нім.компанії на 1 січня 2009 склав 600 євро. Приватний інвестор отримує інформацію і купує 310 опціонів з ціною виконання 200 євро і строком 4 місяці. Вартість опціону(пут) 20 євро. Завдання: Який прибуток(збитки) отримає інвестор: а) якщо курс акцій компанії зменшиться до 580 Евро. б) 575 євро. в) залишиться 600 євро.

Відповідь: Витрати на купівлю опціонів=310*20=6200 євро. Різниця курсу акцій компанії=600-580=20 євро. Прибуток від реалізації опціону=20*310= 6200

а) 6200 -6200=0 євро – інвестор не втратив.

б) 600-575=25 євро. 25*310=7750 євро. 7750-6200=1550 євро – інвестор отримав прибуток.

в) 600-600=0 євро. 0-6200=-6200 євро – інвестор отримав збитки.

Задача 3. Українська компанія «Нано-технології» продає до Угорщини обладнання вартістю 3 000 000 грн. на умовах DAF кордон України та Угорщини. Угорський партнер, компанія «Угроімпорт» пропонує розрахуватись в кредит простим векселем на суму 250 000 євро з терміном погашення 1 рік та % ставкою у розмірі 8,5% річних або негайно чеком на суму 240 000 євро. Поточний курс валют становить12,5 грн. за 1 євро, прогнозований курс через рік становить 14,5 грн. за 1 євро. Завдання: визначте, який варіант розрахунку є більш вигідним для вітчизняної компанії, якщо вітчизняні банки приймають депозити в гривні під 12% річних.

Відповідь:

Варіант1. Векселем: 250 000+8,5%=271 250 євро*14,5=3 933 125грн (вигідно)

Варіант2. Чеком: 240 000*12,5=3 000 000+12%=3 360 000грн.

Задача 4. Відомо, що ВВП України у 2006р. становив 544 153 млн. грн., обсяг експорту послуг - 7505,5 млн.дол.США, експорту товарів 38 368,0 млн.дол.США; імпорту послуг - 3719,4 млн.дол.США, імпорту товарів - 45 038,6 млн. дол. США. Розрахувати експортну, імпортну та зовнішньоторговельну квоти, якщо середньорічний валютний курс 1 дол.США = 5,0 грн. На основі проведених розрахунків зробити висновок щодо рівня зовнішньоекономічної відкритості України.

Експортна квота = (7505,5*5 + 38368,0*5)/544153*100% = 42,15%

Імпортна квота = (3719,4*5 + 45038,6*5)/544153*100% = 44,8%

Зовнішньоторговельна квота = (7505,5*5 + 38368,0 *5+ 3719,4*5 + 45038,6*5)/544153*100% = 86,95%

Задача 5. Розрахунок митної вартості товару та нарахування митних платежів (метод додавання).

Розрахувати сукупні витрати експортера, що пов'язані із нарахуванням митної вартості, якщо загальна ціна товару за контрактом становить 100 тис. дол. США., імпортне мито - 10%, митні збори - 0,2% від суми контракту, ставка акцизу - 15%, ПДВ – 20%, вартість транспортування до кордону становить 500 дол. США, від кордону - до пункту призначення імпортера в Україні – 450 дол. США. Базисні мови постачання - франко-завод (Інкотермс - 2000).

Розв'язок

Митна вартість (МВ) = 100 000 + 500 = 100 500 (дол.)

Всі платежі на митниці сплачуються у національній валюті. 1 дол.США = 7,5 грн.

МВ = 100 500 * 7,5 = 753 750 грн.

Мито (МТ) = 753 750 * 10% /100% = 75375 (грн.)

Митні збори (Мз) = 753750 * 0,002 = 1507,5 (грн.)

Акцизний збір (Аз) = (МВ+Мт+Мз)*Аз% /100% = (753750 + 75375 + 1507,5) *0,15 = 124594,87 (грн.)

ПДВ = (МВ+Мт+Мз+Аз)*0,2 =191045,47 (грн.)

Витрати імпортера = МВ+МТ+Мз+Аз+ витрати від кордону до місця призначення = 753750 + 75375 + 1507,5 + 124594.87 +

191045,47 + 450 = 1146722,8 (грн.)

Задача6. Розрахунок митної вартості товару та нарахування митних платежів (метод віднімання).

Фірма-посередник планує здійснити імпортну поставку товару в Україну. Необхідно розрахувати максимальну ціну товару, якуфірма може заплатити своїм постачальникам із урахуванням таких умов (у розрахунку на одиницю товару):

1) максимальна ціна на внутрішньому ринку становить 70 дол. США;

2) торговельна націнка - 30%;

3) витрати на транспортування від постачальника до кордону - 4 дол. США, від кордону до пункту призначення (імпортера) – 3 дол.США

4) ПДВ – 20%

5) Ставка акцизу – 10%

6) імпортне мито - 5%;

7) митні збори - 0,2%.
Розв'язок

1) 70 дол. - 130 % (оскільки дана ціна включає торгівельну націнку)

X - 100 %; ціна товару без націнки = 70 * 100 / 130 = 53,85

2) 53,85 - 3 = 50,85 (дол.) - ціна без внутрішнього транспортування

3) 50,85 -120%

X - 100%; ціна без ПДВ = 42,38 (дол.)

4) 42,38-110%

X - 100%; ціна без акцизу = 38,53 (дол.)

5). Оскільки мито і митні збори нараховуються на одну базу, то і зніматися мають одночасно:

38,53 - 105,2%

X - 100%;

ціна без мита і митних зборів = МВ = 36,65 дол.

6). Знімаємо трансп. витрати до кордону: 36,65 - 4 = 32,65 (дол.)

Задача 7.

Дано:

1) Експорт товарів, послуг

2) Імпорт товарів, послуг

3) Прямі інвестиції в Україну

4) Прямі інвестиції з України

5) Портфельні інвестиції з України

6) Портфельні інвестиції в Україну

Розв’язок:

А) Сальдо торговельного балансу = 1-2

Б) Сальдо руху капіталу = 3-4-5+6

В) Рух резервних активів = А-Б

Формули: Темп росту ВВП=(ВВПзв/ВВПбаз)*100%

Темп приросту ВВП=(ВВПзв-ВВПбаз)/ВВПбаз*100%

Темп росту зовнішньоторг. Обігу=(Езв+Ізв)/(Еб+Іб)*100%

Сальдо торгівельного балансу=Е-І

Зовнішньоторг. пробіг=Е+І

Задача 8. Американська компанія «Соncord» замовила у Великобританії товарів на суму 500 000 британських фунтів з умовою поставки рівно через один рік. На момент укладання угоди 1 фунт = 1,7 дол. США.

Фінансовий менеджер американської компанії прогнозує зростання курсу британського фунта стерлінгів. У зв'язку з цим, компанія «Соncord» купує 5000 опціонів колл, кожний на 100 фунтів, з ціною виконання 1,8 Доларів 1га строком виконання 1 рік. Вартість кожного опціону складає 10 дол. США.

Завдання: визначте, в якому випадку опціони захистять компанію від негативної реакції від зростання курсу фунту стерлінгів, якщо припустити, що значення спот-курсу через рік складе: 1) 1,70 дол.США; 2) 1,80 дол.США; 3) 1,90 дол.США; 4) 2,0 дол.США.

Відповідь: 5000*1,8*100=900 000+50 000=950 000 дол. США

1) 500 000*1,7=850 000 дол.США

2) 500 000*1,8=900 000 дол.США

3) 500 000*1,9=950 000 дол.США

4) 500 000*2=1 000 000 дол.США

У цьому випадку опціони захистять компанію від негативної реакції від зростання курсу фунту стерлінгів.

 

Обсяг вітчизняного експорту складає 62 млрд. грн.,

обсяг імпорту – 65 млрд. дол. Обсяг експорту всіх зарубіжних країн складає

6750 млрд. дол., обсяг імпорту – 6550 млрд. дол. Розрахуйте світовий

торговельний обіг, торговельний обіг кожного з регіонів, їх частку у світовому

торговельному обороті, сальдо торгового балансу кожної з країн.

Методичні рекомендації.

Одними з основних кількісних показників зовнішньої країни є

торговельний обіг і торговельне сальдо країни.

Торговельний обіг країни – сума вартостей експорту та імпорту країни за

певний період часу

ТО = Е + І, (1)

де ТО – торговельний обіг, млрд. дол.;

Е – експорт країни за певний проміжок часу (в основному за рік), млрд. дол.;

І – імпорт країни за певний проміжок часу (в основному за рік), млрд. дол.

Сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту

та імпорту товарів окремої країни.

СБ = Е + І, (2)

де СБ – сальдо торгового балансу, млрд. дол.

Сальдо торгового балансу може бути пасивним, якщо І>Е, і СБ<0,

активним, якщо І<Е, і СБ>0. Для будь – якої країни важливим є досягнення

активного сальдо торгового балансу.

Для зазначеного прикладу для «Вітчизни» торговий обіг дорівнює

127 млрд. дол., сальдо торгового балансу пасивне, оскільки імпорт країни

(65 млрд. дол.) перевищує експорт (62 млрд. дол.) і дорівнює – 3 млрд. дол.

Світовий торговий обіг є сумою експортів усіх країн світу, тобто 65

ТО св.= n/i=1∑E(3)

де ТОсв– світовий торговий обіг, млрд. дол.;

n – кількість країн світу.

Таким чином, торговий обіг світу за даних умов складає 6812 млрд. дол.

Сальдо торгового балансу іншого світу складає 200 млрд. дол.

Частка торгового обігу кожною країни в світовому торговому обігу

розраховується як відсоток від світового торгового обігу. Для «Вітчизни» вона

буде складати 1,87 %, доля всього іншого світу 96,13%.

 

Задача 2

Визначте економічні ефекти для споживачів, виробників, державного

бюджету і країни в цілому від запровадження тарифного мита, якщо при цьому

ціна товару на внутрішньому ринку країни перевищує світову на 20 грн.,

споживання зменшиться з 10000 до 8000 тис. штук на рік, а вітчизняне

виробництво зросте з 5500 до 7000 тис. штук на рік.

Методичні рекомендації

Для вирішення задач такого типу необхідно побудувати графіки, що

ілюструють дану ситуацію на внутрішньому ринку країни (рис. 3.1).

До запровадження тарифного мита обсяги споживання товару в країні

складали 10 000 тис. шт. на рік. При цьому обсягу внутрішнього виробництва

задовольняли потреби в товарі лише на 5 500 тис. шт. Таким чином, обсяги

імпорту до впровадження мита складали 4 500 шт. товар на рік.

Після запровадження мита імпорт товару скоротиться внаслідок

скорочення попиту і збільшення внутрішньої пропозиції і буде складати

1000 тис. шт. на рік.

Запровадження тарифного мита призводить до того, що ціна на товар на

внутрішньому ринці зростають, споживання товару скорочується, і споживачі

змушені витрачати на 20 грн. більше на кожну одиницю товару. Втрати

споживачів складає площа трапеції, яка включає області (a + b + c + d). 66

 

 

 

Рис. 3.1 - Економічні ефекти від запровадження митного тарифу.

Для розрахунку втрат споживачів використаємо формулу розрахунку

площі трапеції.

Площа трапеції складає половину суми підстав трапеції, які помножені на

її висоту.

(a + b + c + d)= ½*(8000 +10000)*20 = 180000 тис. грн.

Збільшення цін на внутрішньому ринку призводить до зростання

внутрішнього виробництва, тобто до виграшу виробників, який кількісно

складає площу трапеції (а):

(а)= ½*(5500+7000)*20 = 125000 тис. грн.

Області b I d є чистими втратами суспільства від запровадження мита.

Вони розраховуються як різниця між втратами споживачів і виграшами

виробників і державного бюджету.

Тарифне мито є податком на імпорт, область (с), яка є добутком обсягу

імпорту і розміру митного тарифу, відображає доходи державного бюджету.

(с) = 20*(8000 – 7000)= 20 000 тис. грн.

Чисті втрати суспільства від запровадження митного тарифу складуть:

Чисті втрати = 180 000 – (125 000 + 20 000) = 35 000 тис. грн.

 

 

Задача 3

Ринок праці в країні А характеризують наступні показники:

• функція попиту на працю має вигляд D = 140 – 5*w;

• функція пропозиції праці має таке вираження S = 80 + 3*w.

Для ринку праці країни В характерні такі показники:

• функція попиту на працю має вигляд D” = 100 – 5*w;

функція пропозиції праці має таке вираження S” = 40 + 5*w.

Визначити: обсяги зайнятості, рівень заробітної плати в обох країнах (w),

потенційний напрямок міграції робочої сили, зміни характеристики ринку праці за

умов зростання рівноважної погодинної ставки заробітної плати в країні –

експортері робочої сили на один долар? Накресліть ситуацію на ринках праці країн.

Методичні рекомендації

Графічно ситуація на ринку праці країни В матиме вигляд (рис. 3.2).

Щоб знайти рівноважні обсяги зайнятості і рівень заробітної плати в

кожній країні, необхідно прирівняти попит на працю і її пропозицію (D= S) і

розв’язати рівняння.

 

 

Рис. 3.2 - Формування рівноважної погодинної ставки оплати праці в країні А

140 – 5*w=80 + 3*w

60 = 8*w

w = 7,5 дол./год.

w,

дол./год.

Lh,

млн.осіб

S D

65 68

Lh = 102,5 млн. осіб

в країні В.

140 – 5*w=40 + 5*w

100 = 10*w

w’ = 10 дол./год.

Lh’ = 90 млн. осіб

Отже, міграція буде відбуватися із країни А у країну В, оскільки

заробітна плата там більше.

Якщо в країні А заробітна плата зросте на один долар і буде складати

8,5 дол./год. Тоді обсяги міграції із країни А у країну В буде складати:

Lh1 =(80+3*8,5)-(140-5*8,5)=105,5 – 97,5=8 млн. чол.

Аналогічно відображається ситуація на ринку праці країни В.

 

Задача 5

Автомобільна шина в Україні коштує 90 дол. США, в Польщі – 70 дол. США,

в Росії – 50 дол. США. Україна для міжнародного автомобільного ринку є малою

країною і її торгівля комплектуючими і автомобілями не впливає на рівень

міжнародних цін.

Розгляньте наступні ситуації:

1. В Україні вводиться адвалерний митний тариф у розмірі L на імпорт

шин. Чи будуть українські резиденти продовжувати імпорт шин? з якої

із запропонованих країн?

2. При створенні митного союзу з Росією буде зберігатися власне

виробництво або ж країна буде імпортувати товар (за інших

незмінних умов)?

D S 70

3. Які стандартні ефекти виникають при створенні митного союзу

України і Росії за даних умов?

4. Якщо в Україні водитися адвалерний митний тариф не у розмірі L, а в

два рази нижче, чи буде Україна продовжувати імпорт шин?

5. Які стандартні ефекти від створення митного союзу виникнуть в цьому

випадку?

Методичні рекомендації

У світовій практиці відомо декілька послідовних етапів інтеграції і

відповідних видів інтеграційних об’єднань. Це — зона вільної торгівлі, митний

союз, платіжний союз, спільний ринок, економічний союз.

Зона вільної торгівлі передбачає скасування торгових обмежень і мит

між країнами-учасниками. В митному союзі відносно третіх країн

встановлюється єдине зовнішньоторговельне мито і єдина

зовнішньоторговельна політика. В платіжному союзі забезпечується

взаємна конвертованість валют і використання єдиної розрахункової

грошової одиниці. Спільний ринок передбачає свободу переміщення

товарів, праці і капіталу, узгодження економічної політики. В економічному

союзі проводиться загальна економічна і валютно-фінансова політика,

створюються наддержавні органи управління.

Інтеграція призводить до виникнення в економіці двох видів ефектів —

статичних і динамічних. До статичних ефектів відносяться економічні наслідки,

що виявляються відразу після створення митного союзу: скорочення

адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних органів, ефект

створення торгівлі і ефект відхилення торгівлі.

Динамічні ефекти — це економічні наслідки, що виявляються після того,

як інтеграція набере силу, на пізніших стадіях розвитку. Це, наприклад,

конкурентна боротьба виробників країн об’єднання, що веде до обмеження

зростання цін, поліпшення якості товарів, створення і впровадження нових

технологій [7].

Розв’язання

З врахуванням 100 % адвалерного імпортного тарифу ціни імпортних

шин для українських резидентів досягнуть рівня:

Імпорт з Польщі: Рімп. = (70+70/100*100)=140 поділ. США

Імпорт з Росії: Рімп. = (50+50/100*100)=100 поділ. США

Дані ціни значно перевищують ціни на внутрішньому ринку.

Найвірогідніше при відсутність політичних мотивів українські резиденти

відмовляться від імпорту шин з-за кордону.

При створення митного союзу з Росією українські резиденти

матимуть можливість імпортувати (за інших рівних умов) шини за ціною

50 дол. США за одиницю. При цьому виникнути можливість відмовити як

внутрішнього виробництва, так і від імпорту з Польщі.

При створенні митного союзу Україна-Росія виникає стандартний

ефект підвищення добробуту, оскільки менш ефективне внутрішнє виробництво і

дорогий імпорт з Польщі заміщатиметься дешевим імпортом з Росії.

При введенні адвалерного митного тарифу 50% для українських

резидентів ціни на імпорт складуть:

Імпорт з Польщі: Рімп. = (70+70/100*50)=105 поділ. США

Імпорт з Росії: Рімп. = (50+50/100*50)=75 поділ. США

Ціни на імпорт з Польщі значно перевищують ціни на внутрішньому

ринку (на 15 дол. США). Найвірогідніше при відсутність політичних мотивів

українські резиденти відмовляться від імпорту шин з Польщі. При цьому ціни

на імпорт з Росії, навіть з врахуванням імпортного тарифу для українських

резидентів будуть на 15 дол. США нижче чим на внутрішньому ринку. Імпорт з

Росії є доцільним.

При створенні митного союзу з Росією і навіть Польщею (при 50 %

адвалорном митному тарифі) українські резиденти найдоцільніше відмовляться

від внутрішнього виробництва, яке заміщатиметься дешевшим імпортом.

Як і у попередньому випадку виникає ефект зростання добробуту при

умова чинника заміщення вищої продуктивності.

 

Тема: Міжнародна торгівля

 

Задача 1.

Зовнішня торгівля України у 2000 р. характеризувалась та­кими даними (млн. дол. США):

 

Показник	Країни СНД	Інші країни	Разом
Експорт товарів	8 841	6 706	?
Імпорт товарів	12 913	6 930	?

 

Розрахуйте щодо кожної групи країн:

А. Торгове сальдо.

Б. Торговий оборот.

В. Відносну частку країн СНД в українському експорті та імпорті.

Г. Відносну частку інших країн в українському експорті та імпорті.

 

Розв’язання.

Показник	Країни СНД	Інші країни	Разом
Експорт товарів	8 841	6 706
Імпорт товарів	12 913	6 930
Торгове сальдо	-4072	-224	-4296
Торговий оборот

 

А. Торгове сальдо – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту:

Країни СНД: 8841 – 12913 = - 4072 млн. дол. США;

Інші країни: 6706 – 6930 = - 224 млн. дол. США.

Б. Торговий оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту:

Країни СНД: 8841 + 12913 = 21754 млн. дол. США;

Інші країни: 6706 + 6930 = 13636 млн. дол. США.

В. Відносна частка країн СНД в українському експорті: 8841/15547 * 100% = 56,9%.

Відносна частка країн СНД в українському імпорті: 12913/19843 * 100% =65%.

Г. Відносна частка інших країн в українському експорті: 6706/15547 * 100% = 43,1%.

Відносна частка інших країн в українському імпорті: 6930/19843 * 100% = 35%.

 

Задача 2.

 

Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:

Печиво Цукерки

Україна 12 4

Польща 2 8

А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?

Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі.

В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цу­керки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?

Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?

Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.

 

Розв’язання.

A. Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, тому
що (4/12) < (8/2).

Б. Для України альтернативна ціна становить (4/12) = (1/3), для Польщі ціна заміщення становить 8/2 = 4.

B. Ціна рівноваги на цукерки в торгівлі між двома країнами
(Р) буде знаходитись у інтервалі між цінами заміщення, які діють
в умовах відсутності торгівлі, тобто (1/3) < Р < 4.

Г. При відносній ціні рівноваги, що дорівнює 4, товар спеці­алізації кожної з країн буде визначатися співвідношенням за­робітних плат у промисловості, що продукує печиво, і у промис­ловості, що продукує цукерки. Український робітник, продукую­чи цукерки і торгуючи ними з Польщею, зможе заробити 4/4 = 1 (відносна ціна рівноваги, поділена на затрати праці), тоді як про­дукуючи печиво і торгуючи ними із Польщею при тій самій ціні рівноваги, він заробить лише 4/12 = 1/3. Оскільки робітники захочуть отримувати більш високу заробітну плату, то вони пе­рейдуть у промисловість з виробництва цукерок, що приведе до спеціалізації України на цьому товарі.

Д. У розрахунку на 1 год Польща може виробити 1/2 печива або 1/8 цукерки. При повній спеціалізації Польщі на вироб­ництві печива (1/2 печива за 1 год) в Україні вона зможе купити за 1/2 печива 1/4 цукерки, що у 2 рази більше, ніж якби вона продукувала цукерки самостійно.

 

Задача 3.

Затрати робочого часу в Україні та ФРН на виробництво то­варів А, Б, В, Г такі:

 

ФРН Україна

А 3 36

Б 6 54

В 12 72

Г 45 90

A. За якими товарами ФРН має найбільшу та найменшу абсолютну перевагу перед Україною?

Б. Якщо німецька заробітна плата в 7 разів вище української, які товари будуть продукуватися у ФРН, а які — в Україні?

B. Покажіть вигідність торгівлі для кожної з країн.

Г. Як зміниться торгівля, якщо різниця у заробітних платах скоротиться до 6 разів.

 

Розв’язання.

А. ФРН мають абсолютну перевагу щодо всіх товарів: най­більшу в товарах (36/3 = 12) і найменшу в товарах Г (90/45 = 2).

Б. При співвідношенні заробітних плат України і ФРН 1: 7 товари А та Б будуть продукуватися у ФРН, оскільки відносини затрати праці на них вище співвідношення заробітних плат (36/3 > 7 і 54/6 > 7), а товари В та Г в Україні, оскільки відносні затрати праці на них нижчі співвідношення заробітних плат (72/12 < 7 і 90/45 < 7) і там продукувати їх відносно дешевше.

В. Виграш від торгівлі досягається внаслідок відносно дешевого імпорту товару з-за кордону порівняно з місцевим виробництвом.

Виграш від торгівлі для України: товар А: 36-21=15 вартісних одиниць;

товар Б: 54-42=12 вартісних одиниць.

Виграш від торгівлі для ФРГ: товар В: 84-72=12 вартісних одиниць;

товар Г: 315-90=225 вартісних одиниць.

Г. При співвідношенні заробітних плат в Україні й ФРН 1: 6 ФРН буде виробляти товари А, Б та В, Україна — товар Г. При цьому через те, що відносні затрати праці на товар В точно (72/12 = 6) збігаються із співвідношенням заробітних плат, то­вар В буде вироблятися в обох країнах. Приклад показує, що в разі наближення української заробітної плати до німецької без відповідного збільшення продуктивності (зниження трудовитрат на одиницю продукції) Україна може втратити відносну перевагу.

 

Задача 4.

Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого мак­симально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Вироб­ництво 1 т пшениці потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі.

А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно вико­ристовуються для виробництва пшениці? Які — для молока?

Б. Чи може ферма виробити 50 т молока та 90 т пшениці одночасно?

Розв’язання.

А. Виробництво пшениці трудомістке, оскільки 20/10 = 2, що більше ніж 8/16 = 0,5 для виробництва молока, яке потребує інтенсивного використання землі.

Б. Відповідно до наявної інформації 8*50 + 20*90 < 800 (400 + 1800 = 2200 > 800) та 16*50+ 10*90< 1200(800 + 900 = 1700 > 600), що не дотримується. Тому українська ферма не зможе за наявних ресурсів виробити таку кількість пшениці та молока (не вистачає обох факторів виробництва).

 

Задача 5.

Магнітофони є відносно трудомістким товаром, вони вима­гають для виробництва 30 год. праці та 6 га землі та продаються за 90 дол. США кожний. Авокадо — товар, що потребує відносно більших витрат землі. На виробництво 1 т авокадо необхідно 1,5 год. праці та 6 га землі, при цьому 1 т авокадо можна продати за 6 дол. США.

А. Якщо в США 180 млн. працівників та 300 млн. га землі, а в Мексиці — 60 млн. працівників та 75 млн. га землі, то відповідно до теорії Хекшера — Оліна на виробництві якого товари буде спеціалізуватися кожна з країн та в якому співвідношенні буде здійснюватись торгівля двома товарами між США та Мексикою?

Б. Чому спеціалізація в реальній торгівлі може бути цілком іншою, ніж випливає з теорії співвідношення факторів вироб­ництва?

 

Розв’язання.

А. Відповідно до теорії Хекшера — Оліна США виявляються краще наділеними землею, ніж Мексика (оскільки 300/180 > 75 / 60) і мають продукувати та експортувати авокадо — товар, що потребує відносного надлишку землі (6/1,5 > 6/30), тоді як Мексика краще, ніж США, забезпечена трудовими ресурсами (60/75 > 180/300) і має експортувати магнітофони — трудо­місткий товар (30/6 > 1,5/6).

Умови торгівлі між США та Мексикою:

1 магнітофон — 90 дол. США;

1 т авокадо — 6 дол. США;

90/6 = 15;

1 магнітофон = 15 т авокадо.

Б. У реальному житті — усе навпаки відповідно до парадокса В. Леонтьева. Однією з причин цього може бути помилкове об'єд­нання в одну категорією кваліфікованої та некваліфікованої праці, яка має розглядатись як категорія капіталу.

 

Задача 6.

Виробництво шинки і пива в Україні та Чехії характеризується такими даними:

 

Україна Чехія

Шинка (кг/год) 10 2

Пиво (л/год) 2 6

A. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому?

Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива.

B. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії,
якщо вони обміняють 10 кг шинки на 12 л пива.

 

Розв’язання.

А. Україна маг абсолютну перевагу у виробництві шинки, оскільки за 1 год вона продукує 10 кг шинки, тоді як Чехія —тільки 2 кг. Чехія має абсолютну перевагу у виробництві пива, (оскільки вона за 1 год продукує 6 л пива, тоді як Україна — тільки 2 л пива.

Б. В умовах відсутності торгівлі Україна може обміняти 10 кг шинки тільки на 2 л вітчизняного пива. Якщо ж вона торгує з Чехією, то ті ж 10 кг шинки вона зможе обміняти вже на 6 л пива. Тим самим виграш України становить 6 - 2 = 4 л пива, або 4/2 = 2 год праці.

Чехія, зі свого боку, отримає від України 10 кг шинки, на ви­робництво якої їй довелося б витратити 5 год. Замість цього вона витрачає ці 5 год на виробництво 5-6 = 30 л пива. Тим самим виграш Чехії від торгівлі з Україною становить 30 - 6 = 24 л, або 24 / 6 = 4 год праці.

В. Україна виграє 12 - 2 = 10 л пива або 10 / 2 = 5 год. праці. Оскільки в Чехії 10 кг шинки дорівнюють за трудовитратами 30 л пива, а щоб отримати 10 кг шинки з України, Чехії необхідно віддати усього 12 л пива, виграш Чехії становить 30-12 = 18 л пива або 18 / 6 = 3 год. праці.

 

Задача 7.

Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо краї­на А експортує та імпортує три групи товарів при збалансованій зовнішній торгівлі (зовнішньоторгове сальдо дорівнює нулю):

 

Товар	Експорт, дол. США	Імпорт, дол. США
І
II
III

 

Розв’язання.

При збалансованій зовнішній торгівлі індекс внутрішньогалузевої торгівлі розраховується за формулою:

 

 

де x_i m_i — відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії).

 

І_t = 1 – (250-200 + 350-300 + 400-500)/(250+200+350+300+400+500) = 1 – 200/2000 = 1 – 0,1 = 0,9.

Оскільки індекс наближається до 1, то зовнішня торгівля країни А характеризується високим рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.

 

Задача 8.

Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо краї­на А експортує та імпортує три групи товарів при незбалансованій зовнішній торгівлі:

Товар	Експорт, дол. США	Імпорт, дол. США
І
II
III
Всього

 

Розв’язання.

При незбалансованій зовнішній торгівлі індекс внутрішньогалузевої торгівлі розраховується за формулою:

де х_і, m_і — відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії);

х, m — весь експорт та імпорт відповідно.

 

І_t = 1 – (600/1000-300/1200 + 300/1000-300/1200 + 100/1000-600/1200) / (600/1000 + 300/1200 + 300/1000 + 300/1200 + 100/1000 + 600/1200) = 1 - = 1 – 0,4 = 0,6.

Оскільки індекс наближається до 0,5, то зовнішня торгівля країни А характеризується середнім рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.

 

Задача 9.

Ставка українського імпортного тарифу на закордонний одяг становить 10 %, на тканини — 1 %. Вартість тканин становить 15 % вартості одягу. Розрахуйте ефективний рівень тарифу:

а) за умов, вказаних вище;

б) якщо імпортне мито на готовий одяг зросте до 30 %;

в) якщо мито на тканини збільшиться до 10 %;

г) якщо мито на одяг зменшиться до 5 %;

д) якщо мито на тканини зменшиться до 0,3 %.

Які висновки можна зробити на основі цих розрахунків?

 

Розв’язання.

Ефективний тариф дорівнює

,

де - номінальний тариф; - частка вартості імпортовиних компонентів у вартості кінцевого продукту; - номінальна ставка тарифу на імпортовані компоненти.

а)

б)

в)

г)

д)

 

Задача 10.

Автомобільне колесо коштує в Україні 100 дол. США, у Польщі — 80 дол., у Росії — 60 дол. Україна — маленька країна, і її зовніш­ня торгівля не впливає на рівень світових цін.

A. В Україні вводиться 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Б. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Росією, чи буде вона сама виробляти колеса або імпортуватиме їх?

B. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною і Росією?

Г. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 50-відсотковий а не 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Д. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польщею, чи буде вона сама продукувати колеса або імпортуватиме їх?

Е. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною та Поль­щею?

 

Розв’язання.

А. Ні, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії, дорівнює 120 дол.США, а з Польші – 160 дол., що значно більшевартості коліс, які виготовлені в УКраїні.

Б. Україна буде імпортувати колеса з Росії за ціною 60 дол. США і відмовиться від власного виробництва або імпорту колесз Польші, які у зв’язку з тарифом коштуватимуть 160 дол.

В. Виникає ефект створення торгівлі, оскільки менш ефективне внутрішне виробництво України заміщується більш ефективним імпортом з Росії, якого до того не було.

Г. Так, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії – 90дол. США, що менше собівартості коліс, які виготовлені в Україні або імпортовані з Польші.

Д. Україна припинить власне виробництво і буде імпортувати колеса з Польші за ціною 80 дол. США, відмовиться від імпорту з Росії, оскільки їх ціна буде 90 дол.

Е. Виникають обидва ефекти. Ефективність інтеграції залежить від співвідношення частки кожного з них.

 

Задача 11.

Рівень інфляції в 15 країнах ЄС у 1995 р. становив: 1,5; 2,2; 1,9; 9,7; 4,8; 1,7; 2,6; 5,2; 2,1; 2,1; 2,4; 4,3; 1,2; 2,9; 2,8 %. За умовами Маастрихтської угоди стандартне відхилення рівня інфляції від її середнього значення по 15 країнах не повинне перевищувати 3. Чи виконали країни цю вимогу?

 

Розв’язання.

Необхідно розрахувати дисперсію. Вона дорівнює:

 

 

де - середнє арифметичне значення інфляції; n – кількість країн; х – значення інфляції в і-й країні.

Країни виконали цю вимогу.