Сутність психологічної підготовки військовослужбовців до бойових умов

Сутність психологічної підготовки полягає у формуванні в особового складу таких морально-психологічних і бойових якостей, які забезпечують високу ефективність його діяльності в умовах сучасної війни. Це зумовлює її зміст, тобто головні завдання і специфіку різних видів психологічної підготовки воїнів із урахуванням специфіки їхньої навчально- бойової діяльності.

Психологічна підготовка має дві основні мети: формування психологічної стійкості і психологічної готовності. Ці якості формуються у процесі відпрацьовування всіх необхідних навчально-бойових ситуацій на заняттях і навчаннях, які проводяться в умовах, наближених до реального бою. Завчасно у воїнів формується психологічна стійкість. Це – система психічних якостей воїна, яка визначає його потенційну можливість долати труднощі сучасної війни й успішно виконувати отримане завдання.

Якості, які становлять психічну стійкість, досягаються моделюванням у ході навчань майбутньої бойової діяльності воїнів в умовах війни. Крім того, безпосередньо перед виконанням конкретного бойового завдання формується стан психологічної готовності. Психологічна готовність – це націленість і змобілізованість психіки воїнів на подолання майбутніх бойових труднощів, яка забезпечує результативність і якість виконання бойових завдань, адекватно їх складності, значущості та важливості.

Основні структурні елементи психологічної готовності:

Мотиваційний – прагнення подолати труднощі майбутнього бою і розуміння необхідності їх подолання, оцінка своїх можливостей щодо управління психічними станами та діями на основі раніше накопиченого досвіду тощо.

Емоційний – переживання почуття впевненості або сумніву в своїй готовності до подолання труднощів сучасного бою. Найголовніша справа – це навчити воїнів боротися зі страхом, який паралізує їхню розумову діяльність. Страх – природне явище. У будь-яких умовах небезпеки воїн, у якого нормально функціонує психіка, відчуває страх.

Основні напрямки боротьби зі страхом:

§ Свідоме розуміння мети бойового завдання.

§ Цілеспрямована дія або бездіяльність призводить, навпаки, до перемоги страху.

§ Формування військової майстерності.

§ Особистий приклад командира.

§ Перебування воїнів у групі (не залишати воїна на самоті).

§ Добре психологічне самопочуття.

§ Добрий фізичний стан.

§ Знання сутності страху й прийомів боротьби з ним.

§ Виховання відваги, що становить наступний компонент психологічної готовності.

Вольовий компонент свідчить про здатність долати труднощі сучасного бою, сміливо діяти.

Виходячи із змісту психологічної підготовки, необхідно виділити три її види:

· загальну;

· спеціальну;

· цільову.

Зміст і завдання кожного виду психологічної підготовки відрізняються. В ході загальної психологічної підготовки у воїнів формується усвідомлення необхідності виконання свого конституційного обов’язку, впевненість у своїх силах і бойовій техніці, правдиве уявлення про характер сучасної війни, засоби її ведення, труднощі, які необхідно подолати для перемоги. Загальна психологічна обстановка тісно пов’язана з гуманітарною підготовкою. Часто вона провадиться в межах того ж самого заняття. Завданнями загальної психологічної підготовки є:

· формування у воїнів психологічної готовності до початку війни, до першого бою;

· формування психологічної стійкості воїнів;

· виховання в особового складу віри в силу і надійність нашої зброї та бойової техніки;

· формування психологічної готовності військового підрозділу до активних та узгоджених дій;

· підготовка офіцерського складу до ефективного управління особовим складом в умовах сучасного бою;

· накопичення особистого досвіду напруженого стану психіки і поступове зняття цієї напруженості;

· функціональний розвиток психіки військовослужбовця і формування на цій основі особистості воїна тощо.

Специфіка діяльності різних видів збройних сил, родів військ потребує її врахування в здійсненні психологічної підготовки. Тому поряд із загальними завданнями психологічної підготовки вирішуються й специфічні.

Спеціальна психологічна підготовка повинна враховувати специфіку роду військ і бойової спеціальності. З цією метою на заняттях створюється обстановка, яка характеризується напруженістю, наявністю елементів ризику і раптовості, необхідністю прийняття нешаблонних рішень в умовах обмеженого часу та високої відповідальності за результати військової діяльності. Методичною основою для організації спеціальної психологічної підготовки є професіограми провідних військових спеціальностей, під якими розуміють системний опис професіональної діяльності спеціалістів. Вони дають опис професійно важливих рис і якостей, які повинні формуватися у процесі бойової та гуманітарної підготовки.

Цільова психологічна підготовка слугує для забезпечення вирішення конкретних завдань: маршу, бойового десантування, наступу тощо. Вона може бути розподілена на ряд етапів:

1 етап - перед виконанням бойового завдання відбувається мобілізація особового складу на виконання завдання;

2 етап - безпосередньо в ході виконання бойового завдання - підтримання бойової готовності, бажання до прояву ініціативи, попередження негативних психічних станів;

3 етап - після виконання бойового завдання - зняття психічної напруженості, відновлення бойової готовності, підтримання пильності, попередження благодушності та розслабленості, мобілізація особового складу на виконання нових бойових завдань.

Психологічна підготовка особового складу поряд із іншими компонентами включає формування психології військового колективу. Позитивно спрямована психологія колективу активно впливає на поведінку воїна, характер сприйняття їм подій і умов обстановки, дисциплінує його. В той же час негативна спрямованість психології колективу може виражатися у хибному колективізмі, круговій поруки, у групових порушеннях військової дисципліни тощо.

Процес психологічної підготовки у загальному вигляді здійснюється таким чином. Спочатку воїнів докладно інформують про особливості й умови бойової діяльності, про труднощі виконання бойового завдання і про шляхи їх подолання. В ході бойової підготовки моделюється зовнішня картина бойових дій, динаміка виконання бойових завдань, тобто такі умови бойової обстановки, які, відображаючись у свідомості воїнів, викликали б психічні реакції, подібні до тих, які можуть виникнути в реальному бою. Воїни на практиці включаються в активну навчально-бойову діяльність подолання труднощів і перешкод, характерних для бою, і цим самим оволодівають своєю військовою спеціальністю. Насиченість занять і навчань психологічними факторами бою спочатку створює в особового складу значну психічну напруженість. При цьому пояснення воїнам необхідності подолання труднощів і виконання поставленого завдання формує в них стійкі мотиви успішного виконання своїх обов’язків у навчальному бою. Ці мотиви стають ще стійкішими, якщо воїни самостійно аналізують важливість виконання наказу, необхідність подолання перешкод сучасного бою. Формування мотивації бойової діяльності допомагає воїнам легше морально підготуватися та мобілізувати свої можливості, переборюючи при цьому психічну напруженість, та виконувати поставлене завдання.

Бойові дії проходитимуть в умовах проведення противником широкомасштабних психологічних операцій і будуть відрізнятись рішучим і високоманевреним характером, динамічністю і напруженістю, швидкими і різкими змінами обстановки, широким застосуванням різноманітних прийомів, способів і засобів збройної боротьби. Для них буде характерною обстановка надзвичайно високої інтенсивності інформаційно-психологічного впливу на військовослужбовців і місцеве населення районів локальних конфліктів.

У бою люди поводяться по-різному. В одних важка і небезпечна для життя обстановка бою викликає характерне бойове збудження, що призводить до загострення всіх органів почуттів, уваги, пам'яті і мислення, що сприяє цілеспрямованості й активності дій. В інших, навпаки, під впливом виникаючих у ході бою негативних почуттів і загального стану психіки може знижуватися чутливість, сповільнюватися реакція на зовнішні подразники, порушуватися координація і стійкість рухів і дій, послаблятися увага і пам'ять, що знижує чи ставить під загрозу результативність їхньої діяльності.

Людина, що піддалася сильному впливу негативних почуттів, особливо страху, розгубленості, нерідко втрачає контроль над собою, не вживає заходів самозахисту, погано орієнтується в обстановці і може бути охоплена панікою. Характер сучасних збройних конфліктів і війн визначає особливі вимоги до психологічної підготовки особового складу і, насамперед, до його готовності до ведення бойових дій. Вона складається з впевненості в перемозі, готовності до самовідданих дій, правильних уявлень про характер майбутніх бойових дій, прийоми, способи і засоби їх ведення, впевненості в силі своєї зброї, ефективності засобів захисту від зброї противника, віри у свою військову майстерність і командирів. Виховання відповідних якостей у ході бойової підготовки сприяє формуванню у воїнів внутрішньої психологічної готовності до захисту державного суверенітету і територіальної недоторканності Батьківщини.

Найважливішою вимогою до психологічної підготовки є формування в особового складу емоційно-вольової стійкості – здатності протистояти небезпеці, витримувати негативний емоційний і фізичний вплив на психіку воїнів у бойовій обстановці, а також формування надійності психіки – її здатності зберігати активність і забезпечувати результативність діяльності воїна в складних умовах бойових дій.

У всього особового складу незалежно від спеціальності необхідно в процесі бойової підготовки виховувати високі моральні й естетичні почуття: любов до Батьківщини, честь і гідність, почуття обов’язку й особистої відповідальності, героїчного і піднесеного, колективізм і військове товариство; моральні і вольові якості: чесність і правдивість, самовладання, мужність, стійкість (моральну і фізичну витривалість), сміливість, хоробрість (відвагу), ініціативність, рішучість і активність у діях; розвивати інтелектуальні якості: допитливість, швидкість мислення, професійну пам'ять, спостережливість, а також розвивати функцію сприйняття органів почуттів, швидкість реакції, координацію і стійкість рухів тощо.

У сучасних умовах великого значення набуває підготовка психіки всього особового складу до бойових дій вночі, до виконання самостійних бойових завдань малими групами у відриві від основних сил частини. Це може створювати несприятливий вплив на психіку воїнів і вимагає значно більших витрат моральних і фізичних сил особового складу.

Психологічна стійкість до нічних дій ґрунтується на чітких уявленнях про нічний бій і формується в результаті вироблення в особового складу міцних навичок дій у нічних умовах. Широке проведення нічних тактичних навчань, особливо з бойовою стрільбою, занять і стрільб із приладами нічного бачення, нічні вправи з технікою, водіння, пересування за азимутом, а також спеціальні вправи дозволяють особовому складу придбати необхідні навички ведення бою в нічних умовах і сформувати психологічну стійкість до нічних дій.

Таким чином, формування високих психологічних якостей являє собою процес цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття і волю людини, на всю його психіку. Психологічні якості людини взаємопов'язані і формуються в єдності і взаємодії. Тому формування їх у ході бойової підготовки повинне здійснюватися як у комплексі, так і шляхом постановки конкретних завдань із розвитку окремих визначених якостей психіки воїнів у взаємодії з проведенням психопрофілактичних заходів.