Морально-психологічне забезпечення миротворчих завдань українськими військовослужбовцями у Республіці Ірак

 

Заходи морально-психологічного забезпечення виконання бойових завдань особовим складом українського контингенту в Іраку планувались і проводились згідно з вимогами Концепції морально-психологічного забезпечення у ЗС України.

Основними завданнями командування підрозділів з питань морально-психологічного забезпечення були:

– збереження життя і здоров’я особового складу;

– формування та підтримання психологічної готовності особового складу до виконання миротворчих завдань, його стійкості до психотравмуючих факторів;

– підтримання високого рівня військової дисципліни та правопорядку;

– формування та підтримання високого морально-психологічного стану військовослужбовців, згуртування військових колективів.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджувались у підрозділах, які щоденно виконували бойові завдання у відриві від базового табору.

Психологічне забезпечення. З метою забезпечення успішного виконання поставлених завдань, зниження психічної напруги, попередження нервових зривів, неадекватного реагування, відхилення у поведінці під час значних психічних і фізичних навантажень в агресивних кліматичних умовах проводився комплекс заходів психологічного забезпечення.

Підвищення психологічної стійкості особового складу досягалось:

- ознайомленням військовослужбовців із психічними факторами екстремальної обстановки, перетворення багатьох факторів бойової обстановки на знайомі, звичні, очікувані;

- озброєнням військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом щодо виконання бойових завдань, у тому числі і подолання внутрішніх психічних і фізичних навантажень, що відповідають бойовим;

- формуванням уявлень про можливі варіанти дій; розвитком в особового складу готовності до зустрічі з неочікуваним, загрозливим для життя і здатності швидко пристосовуватись до обставин;

- формуванням віри у свою зброю, бойову техніку, товаришів і командирів;

- формуванням і підтриманням позитивного психічного стану, внутрішньої готовності необхідного рівня.

Щоденно військовослужбовців докладно інформували про особливості й умови виконання завдань і про шляхи їх подолання. Для цього залучались офіцери управління, командири підрозділів і заступники з виховної та соціально-психологічної роботи, які теоретично та практично ознайомлювали особовий склад з умовами та специфікою виконання бойових завдань. Це сприяло тому, що більшість військово-службовців на високому професійному рівні виконували поставлені завдання.

У ході щоденного бойового інформування особового складу, здійснення підготовки до виконання бойових завдань моделювались зовнішня картина майбутніх дій, динаміка виконання поставлених завдань, дії військовослужбовців в екстремальних обставинах (підрив, обстріл тощо).

При цьому пояснення військовослужбовцям методів і засобів подолання психічних і фізичних труднощів і виконання поставленого завдання формували у них стійки мотиви успішного виконання своїх обов’язків.

Щомісячно в системі командирської підготовки проводились заняття з командирами підрозділів щодо актуальних питань психологічного забезпечення, навчання виявлення ознак отримання о/с психотравм та надання першої допомоги.

З метою вивчення й оцінювання наявних психологічних процесів у військових колективах проводились опитування військовослужбовців за методиками „Адаптація”, „Прогноз”, „Соціометрія” та ін. За результатами опитувань командуванню підрозділів готувались пропозиції щодо формування та підтримання у військовослужбовців стійкості та позитивного настрою на безумовне виконання бойових завдань.

Постійно проводилась індивідуальна виховна робота з військовослужбовцями з метою оцінки психологічного стану та надання допомоги. Військовослужбовцям надавались консультації щодо відновлення психічного стану.

Так, наприклад, офіцерами відділення МПЗ 62 омб проводилась поглиблена робота щодо відновлення морально-психо-логічного стану особового складу батальйону взагалі та 1 мр зокрема після загибелі двох військовослужбовців. Спільно з медичними працівниками перевірявся стан здоров’я військовослужбовців, які були у складі обстріляного патруля, їм була надана медична допомога. Проводились індивідуальні та групові бесіди з військовослужбовцями з метою обговорення наявного психічного стану й аналізу стресу. Завдяки проведенню цієї роботи всі військовослужбовці, за винятком мол. сержанта М, відновили свій морально-психологічний стан і продовжували успішно виконувати бойові завдання. Мол. сержант М отримав значну бойову психічну травму, потребував поглибленої психокорегувальної роботи, що в умовах батальйону здійснити було неможливо, і був відправлений на Україну.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення. Основними методами інформаційно-пропагандистського забезпечення в ході виконання миротворчих завдань підрозділами були: заняття з гуманітарної підготовки (у формі бесіди), щоденне оперативне бойове інформування, правове інформування, оперативний випуск листків-блискавок про військовослужбовців, що відзначились, випуск стінних і фотогазет підрозділів, регулярне забезпечення періодичною пресою, колективний перегляд телебачення та читання газет, особисте спілкування офіцерів з виховної та соціально-психологічної роботи з військовослужбовцями під час конвоїв, патрулів, на блокпостах.

Під час виконання бойових завдань інформаційно-пропагандистська робота проводилась, в основному, у формі індивідуальних і групових бесід. Основні зусилля спрямовувались на підтримання високої організованості, пильності, дисципліни; на своєчасне доведення до військовослужбовців змін в обстановці; дотримання заходів безпеки.

Військово-соціальна робота. До основних завдань військово-соціальної роботи відносились:

- доведення та роз’яснення військовослужбовцям рішень керівництва держави, МО України, командування бригади та батальйонів із соціальних питань з метою підвищення їх бойової активності під час виконання миротворчих завдань;

- роз’яснення особовому складу законів, правових норм Міжнародного гуманітарного права;

- доведення соціальних пільг, прав та обов’язків військовослужбовців, їх правової відповідальності за виконання військового обов’язку;

- формування у військовослужбовців твердої впевненості в постійній турботі командування бригади та батальйонів щодо задоволення їх матеріально-побутових й інших соціальних потреб.

Командуванням батальйонів проводились цілеспрямовані заходи щодо забезпечення військовослужбовців усіма видами постачання.

Офіцерами з виховної та соціально-психологічної роботи постійно відслідковувалась соціально-психологічна обстановка у військових колективах. До цієї роботи залучались офіцери управління та штабу, які працювали у підпорядкованих підрозділах. Особлива увага зверталась на підтримання у військових колективах стабільних, неконфліктних взаємовідносин. Періодично в підрозділах проводились вечори запитань і відповідей, на які запрошувались командування батальйонів і начальники служб.

Усі заходи військово-соціальної роботи спрямовувались на формування та підтримання у військовослужбовців стійкості та позитивного настрою на безумовне виконання миротворчих завдань в умовах, коли можливості задоволення їх соціальних потреб обмежені.

Культурно-виховна робота спрямовувалась на забезпечення активного відпочинку особового складу, зняття психологічних навантажень.

Проведені урочистості з нагоди визначних дат та подій, проводились концерти художньої самодіяльності підрозділів. З метою задоволення релігійних потреб військовослужбовців оформлювались каплички, де щонеділі проходили служби.

Для проведення змагань з ігрових видів спорту обладнувались спортивні майданчики.

Була організована робота Центрів психологічної реабілітації та дозвілля:

- проведення бесід і виступів для о/с;

- перегляд концертних програм, документальних і художніх відеофільмів;

- забезпечення військовослужбовців художньою літературою.

Інформаційно-психологічна протидія проводилась з метою прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу екстремістів, нейтралізації їх намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад батальйонів, дезорганізувати його бойову діяльність.

Систематично аналізувались фактори бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які могли бути використані екстремістами для інформаційно-психологічного впливу на особовий склад підрозділів.

Налагоджувалась взаємодія з органами місцевої влади з питань організації протидії негативному впливу на військовослужбовців.

До особового складу постійно доводились рекомендації щодо поведінки військовослужбовців українського контингенту коаліційних сил, посилення пильності, факти жорстокості та підступності екстремістів.

Роз’яснювалась сутність, цілі, методи здійснення негативного інформаційно-психологічного впливу на миротворчі підрозділи.

Постійно прогнозувались можливі інформаційно-психологічні дії екстремістів з метою попередження негативних впливів на особовий склад.

Вивчались індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців з метою виявлення осіб, які могли негативно впливати на морально-психологічний стан особового складу.

Періодично аналізувалась суспільна думка військовослужбовців підрозділів з метою визначення наявності негативного інформаційно-психологічного впливу.

Щоденно проводилось об’єктивне, психологічно доцільно структуроване бойове та суспільно-політичне інформування особового складу з метою зниження ефективності негативного інформаційно-психологічного впливу.

Висновки

Морально-психологічний стан особового складу, рівень військової майстерності, бойового уміння значною мірою залежатимуть від ефективності організації і проведення заходів морально-психологічного забезпечення, всебічного забезпечення особового складу в ході виконання місії, виявлення і вирішення соціальних проблем, створення і підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час підготовки і виконання миротворчої місії серед членів сімей військовослужбовців.

Якщо подивитись на оцінки військових фахівців провідних держав світу щодо місця і ролі морально-психологічного забезпечення в системі всебічного забезпечення бойових дій (миротворчих операцій), то можна побачити, що постійно виказується необхідність приділяти увагу питанням підтримання психологічної стійкості військовослужбовців на полі бою. Теоретичні розробки, висновки и практичні рекомендації військових психологів і психіатрів повинні враховуватись при плануванні миротворчих операцій (бойових дій) і в ході проведення окремих їх етапів, що у подальшому буде сприяти як вирішенню питань морально-психологічної готовності військ до участі у різного роду конфліктах, так і успішному досягненню кінцевих цілей.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення морально-психологічному забезпеченню міжнародних миротворчих операцій (ММО).
2. Основні завдання МПЗ підготовки миротворчих пiдроздiлiв i персоналу.
3. Яке завдання психологiчної пiдготовки особового складу?
4. За допомогою чого досягається ефективність МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів i персоналу та в ходi виконання ними завдань?
5. Що відноситься до основних завдань військово-соціальної роботи?