Виховання у військовослужбовців бережливого ставлення до військової техніки й озброєння

 

Висока технічна оснащеність збройних сил розвинених країн привела до надзвичайної технізації ведення сучасної війни. Яскравим прикладом цьому є дії американських і союзних військ в Афганістані та Іраку під час здійснення ними антитерористичної операції. Водночас відбувається інтелектуалізація усіх сфер військової діяльності у зв’язку із застосуванням високоточної зброї для досягнення рішучої переваги над противником.

Військово-професійна діяльність у сучасних умовах стала більш диференційованою і складною. Наприклад, якщо в роки Першої світової війни число основних військових спеціальностей дорівнювало 15-20, в роки Другої світової війни – 160, то зараз їх нараховується вже біля 2000. У Збройних Силах України нараховується більше як 1000 зразків техніки й озброєння.

У цих умовах відмінне знання і майстерне володіння військовослужбовцями зброєю і бойовою технікою, правильна їх експлуатація й уміле збереження – одна із найважливіших передумов підтримання постійної бойової готовності військових підрозділів і частин. Бойова техніка і зброя багаторазово примножують фізичні й інтелектуальні сили військовослужбовця в бою, розширюють його бойові можливості у збройній боротьбі з противником. Тому в сучасних умовах значення зброї й бойової техніки, вміле їх використання безперервно зростає і, відповідно, все більше підвищуються вимоги до оволодіння засобами збройної боротьби.

Через те відмінне освоєння, ретельне обслуговування зброї і бойової техніки, підтримання їх у постійній бойовій готовності має посідати значне місце у системі морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ.

МПЗ процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї являє собою комплекс взаємопов’язаних і узгоджених організаційних, виховних, психологічних, технічних та інших заходів командирів та їх заступників, начальників відповідних служб і родів військ, органів з виховної та соціально-психологічної роботи, спрямованих на ефективне застосування особовим складом бойової техніки і зброї під час виконання бойових, навчально-бойових і інших завдань.

Якісна організація МПЗ у цьому процесі має сприяти:

· усвідомленню кожним військовослужбовцем важливості майстерного опанування сучасною бойовою технікою і зброєю;

· формуванню, підтриманню і розвитку у них мотивації до майстерного опанування сучасною бойовою технікою і зброєю й ефективного їх застосування у різноманітних умовах бойової і навчально-бойової діяльності;

· оптимальному опануванню ними сучасною бойовою технікою і зброєю за допомогою сучасних концепцій навчання;

· всебічному психологічному насиченню занять із вивчення бойової техніки і зброї, формування практичних технічних навичок і умінь їх експлуатації;

· формуванню почуття особистої відповідальності за їх підтримання у постійній бойовій готовності, правильну експлуатацію і збереження тощо.

Вивчення, експлуатація й обслуговування бойової техніки і зброї здійснюється на заняттях із технічної, спеціальної, тактичної і вогневої підготовки, при відпрацюванні практичних вправ на танкодромах, стрільбищах і полігонах, у процесі польових занять і навчань, регламентних робіт, парково-господарських днів, у ході самостійної підготовки.

Основними напрямками МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї є такі:

· турбота про високу якість кожного заняття, підвищення його пізнавального і виховного значення;

· психологічне насичення занять із польової підготовки;

· виховання в особового складу свідомого ставлення до вивчення бойової техніки і зброї, правильної їх експлуатації та максимального використання їх бойових можливостей під час виконання бойових і навчально-бойових завдань;

· формування і підтримання в активному стані позитивної мотивації особового складу на якісне вивчення бойової техніки і зброї, ефективну їх експлуатацію та максимальне використання їх можливостей на заняттях з бойової підготовки;

· сприяння всебічному розвитку психіки військовослужбовців на заняттях із технічної підготовки, у процесі експлуатації та збереження бойової техніки і зброї, тобто формування психологічної стійкості і готовності особового складу до ефективного застосування бойової техніки і зброї під час виконання бойових і навчально-бойових завдань тощо.

Одним із важливих напрямків МПЗ є турбота про високу якість кожного заняття, підвищення його пізнавального і виховного значення. Командир підрозділу, його заступник з гуманітарних питань, а також досвідчені офіцери мають надати методичну допомогу керівникам занять, звертаючи особливу увагу на те, щоб на них переконливо розкривалася значення глибоких технічних знань і міцних навичок і умінь, необхідних для підвищення боєздатності і боєготовності військ, удосконалювалась якість військово-технічної підготовки особового складу. 3 цією метою організуються регулярні заняття з військово-технічних проблем у системі командирської підготовки, огляди новинок військово-технічної літератури та ін.

Повсякденно спілкуючись із командирами взводів і екіпажів, заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен давати їм поради про те, як краще розв’язувати виховні, психологічні та дидактичні завдання при вивченні конкретних тем технічної підготовки. Він використовує службові наради, збори особового складу для пропаганди передового досвіду бойової підготовки, заохочує командирів до вдосконалення своїх військово-технічних знань, навичок і умінь, методичної майстерності. На складних заняттях йому особисто рекомендується бути присутнім і, якщо необхідно, брати активну участь в їх проведенні та психологічному супроводженні. Наприклад, такі заходи обов’язково потрібні перед подоланням на бойовій техніці водних перешкод, організації занять із водіння танків з подоланням водних перешкод, БМП у ночі тощо.

Досконало володіти зброєю і бойовою технікою, знати їх тактико-технічні можливості, вміти з найбільшою ефективністю застосовувати їх у складних, часто критичних умовах – завдання, яке слід по праву назвати завданням №1 у бойовій підготовці військ. Його успішне вирішення значною мірою залежить від якості польової підготовки. Командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи повинні формувати у кожного молодого воїна нестримне прагнення стати господарем цієї грізної техніки, вижати з неї все, на що вона спроможна.

Бажання досконало опанувати бойову техніку і зброю має виховуватися у солдатів з перших кроків їх військової служби. Позитивна мотивація, по-перше, орієнтує воїна на сумлінне ставлення до вивчення бойової техніки і зброї; по-друге, помагає подолати йому труднощі на цьому важкому шляху.

Одним із методів вирішення цього та інших завдань МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової технікиі зброї є їх показ і демонстрування бойових можливостей. Разом із командиром підрозділу, його заступником з озброєння безпосередню участь у підготовці і проведенні цього заходу бере заступник з виховної та соціально-психологічної роботи. Напередодні цього показу доцільно організувати для молодих воїнів бесіди про бойові якості і можливості різних видів зброї і бойової, які є на озброєнні військової частини (підрозділу), а також пропагувати досвід відмінників бойової й гуманітарної підготовки, класних спеціалістів, якого вони досягли своєю наполегливою працею за короткий термін служби.

Методи показу бойової техніки і зброї різні. Наприклад, це може бути демонстрування зразків бойової техніки і зброї на спеціальних майданчиках. У такому випадку біля кожного експоната виставляється щит, на якому розміщується інформація про призначення даного виду зброї чи бойової техніки, її тактико-технічні дані і бойові можливості. Пояснення воїнам дають досвідчені фахівці. Після огляду, як правило, організується показ роботи військовослужбовців старшого призову на бойовій техніці та зброї. Позитивно впливають на свідомість і підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовців молодого поповнення виступи командира частини, його заступників, а також військовослужбовців, які отримали державні нагороди і заохочення за відмінне опанування бойовою технікою і зброєю. Їх виступи доцільно супроводжувати демонстрацією навчальних кінофільмів на військово-технічні теми. Все це має безпосередній позитивний вплив на емоційно-почуттєву сферу психіки військовослужбовця, формує у нього первинну настанову на майстерне опанування бойової техніки і зброї, розвиває гордість за вітчизняну бойову техніку і зброю.

Дієвою формою виховної роботи є урочисте вручення молодим воїнам зброї і техніки, яке ніби демонструє прийняття воїнів повноправними членами військових колективів. При підготовці до цього ритуалу ветерани Другої світової війни, учасники бойових дій і миротворчих операцій, класні спеціалісти повинні розповідати солдатам про те, як відмінне знання і майстерне володіння зброєю і бойовою технікою сприяли здобуттю воїнами перемоги в бою з підступним і сильним ворогом, а в мирний час – успішному виконанню навчальних і навчально-бойових завдань. У військових підрозділах необхідно проводити зустрічі молодих воїнів із воїнами старшого призову, які розповідають їм про свій досвід експлуатації бойової техніки і зброї, майстерного їх застосування.

Важливе місце в мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї посідає усна і друкована пропаганда досвіду відмінників бойової підготовки, класних спеціалістів, найбільш підготовлених солдатів і сержантів старшого призову. Вона допомагає молодим воїнам наочно побачити, усвідомити і з’ясувати шляхи, методи і форми опанування військовою спеціальністю і просування до висот військової майстерності, виховує любов до бойової техніки і зброї, формує впевненість у власних можливостях й мотивує прагнення військовослужбовців пізнати “таємниці” їх вмілого застосування в будь-яких умовах навчальної та навчально-бойової діяльності.

До числа перевірених ефективних засобів морального стимулювання воїнів, які показують приклад сумлінного ставлення до вивчення бойової техніки і зброї та майстерної їх експлуатації, відносяться різноманітні заохочення. Командири підрозділів та їх заступники особисто застосовують цей стимул, а також навчають командирів взводів, відділень, обслуг, екіпажів його вмілому застосуванню. Вони повинні турбуватися про заохочення воїнів, що відзначилися, і про розповсюдження їх передового досвіду.

Підвищення технічних знань, вдосконалення практичних технічних навичок і вмінь неможливе без систематичної самостійної роботи воїнів над книгою, журналом, безпосередньо на бойовій техніці та зброї. Обов’язок командирів, інженерно-технічного складу, офіцерів із виховної та соціально-психологічної роботи – знати новинки технічної літератури і систематично звертати увагу підлеглих на корисні для них посібники і статті, допомагати розібратись у складних технічних проблемах, використовувати все нове у практичній діяльності. Заступникам командира з виховної та соціально-психологічної роботи та з озброєння доцільно організувати в народознавчій світлиці виставки технічної літератури, вивішувати списки книжкових новинок у бібліотеці військової частини.

Якість занять із технічної підготовки, їх дієвість багато в чому залежать від стану навчально-матеріальної бази. Досвід свідчить, що неможливо як слід розтлумачити сутність процесів, які проходять в електричних, гідравлічних, електронних та інших обладнаннях, користуючись лише закритим блоком або схемою із навчального посібника. Для цього необхідні також наочні посібники (плакати, креслення), діючі макети і тренажери.

Для вдосконалення цієї бази багато можуть зробити раціоналізатори і винахідники. Командири, інженери і техніки мають розробити для них проблемні завдання, мобілізувати на їх розв’язання кращих фахівців, умільців військової частини, своєчасно надавати їм необхідну технічну й організаційну допомогу, вміло заохочувати за раціоналізаторські і винахідницькі успіхи, широко популяризувати їх досягнення у наочній і усній агітації.

Діяльність раціоналізаторів і винахідників слід спрямувати не тільки на активне вдосконалення навчально-матеріальної бази, а також і на підвищення ефективності праці при обслуговуванні, ремонті й експлуатації бойової техніки і зброї, на більш оптимальне використання енергії та обладнання. Своїм особистим прикладом вони мають розвивати у воїнів творче технічне мислення, ініціативу, працелюбність, любов до техніки, допомагати краще освоїти бойову спеціальність. Ось чому заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи, спираючись на весь актив, залучає до числа раціоналізаторів і винахідників офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів, широко розповсюджує досягнення новаторів.

Бойова готовність підрозділу, частини залежить не тільки від хорошого знання, правильної експлуатації бойової техніки і зброї, але також від старанного збереження і своєчасного обслуговування кожної бойової машини, гармати, установки, агрегату, приладу тощо. Безумовно, ці проблеми нерозривно пов’язані між собою: чим вище у воїна розвинуто почуття відповідальності, чим глибше він знає ввірену йому зброю і бойову техніку, тим краще їх експлуатує і використовує. Виховання бережливого відношення до технічних засобів і зброї заслуговує на особливу увагу командирів, інженерно-технічного складу, органів з виховної та соціально-психо-логічної роботи.

Порядок експлуатації й обслуговування бойової техніки і зброї чітко визначений у статутах і настановах. У них передбачена система планово-профілактичного ремонту, правила проведення щоденних технічних оглядів бойової техніки і зброї, парково-господарських днів, переводу техніки на сезонний режим експлуатації, технічного обслуговування машин і агрегатів.

Заступнику командира з виховної та соціально-психологічної роботи за допомогою кращих фахівців необхідно систематично роз’яснювати особовому складу вимоги керівних документів щодо ефективної експлуатації різноманітної бойової техніки і зброї військової частини (підрозділу), показувати оптимальні прийоми і способи їх застосування під час вирішення бойових і навчально-бойових завдань, пропагувати передовий досвід їх обслуговування і піклуватися за впровадження їх у практику бойової підготовки. Доцільно регулярно доводити до військовослужбовців закони України про їх відповідальність за збереження бойової техніки і зброї, накази Міністра оборони України з оголошенням постанов військових судів про засудження військовослужбовців за навмисне зіпсування військової техніки, крадіжки зброї і боєприпасів та інші злочини.

Основні заходи щодо обслуговування бойової техніки і зброї виконуються в парково-господарські дні. У процесі підготовки до цих днів заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи роз’яснює воїнам завдання, які поставив командир, мобілізує всіх військовослужбовців на їх якісне виконання. Він організує проведення індивідуальних і групових бесід із військовослужбовцями, випуск стінної газети і бойових аркушів, спільно з офіцерами, прапорщиками і сержантами організує змагання за краще знання і обслуговування бойової техніки і зброї. На спеціальних щитах, які встановлені безпосередньо біля бойової техніки і зброї, вивішуються завдання на парково-господарський день, різноманітні інструкції і пам’ятки щодо оптимального їх обслуговування, відповідні виписки із настанов та інші інформаційні і стимулюючи матеріали.

У проведенні цього дня велика роль належить сержантам і прапорщикам, які безпосередньо організують обслуговуючу діяльність особового складу, забезпечують оптимальне і своєчасне виконання ним запланованих технічних заходів, дають підлеглим конкретні вказівки і поради про те, як краще виконувати поставлені технічні завдання, узагальнюють і розповсюджують передовий досвід, роз’яснюють різноманітні технічні проблеми. В цей день заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи за участю кращих фахівців організує випуск бойових аркушів і листівок-блискавок, бесіди на технічні теми, повідомлення про воїнів, які відзначилися у процесі обслуговування бойової техніки, зброї, конкретних механізмів, приладів і обладнання.

По закінченні обслуговування бойової техніки і зброї командир підрозділу підбиває підсумки парково-господарського дня з особовим складом, аналізує якість виконання ним технічних завдань, відмічає допущені технічні помилки, заохочує найбільш ініціативних і сумлінних воїнів, уточнює завдання на наступне технічне обслуговування. Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи оцінює діяльність активу, організує усну і наочну пропаганду досягнутого успіху взагалі та передового досвіду зокрема.

МПЗ, яке проводиться під час обслуговування техніки і зброї, спрямовується на те, щоб допомогти кожному воїну глибоко усвідомити свою відповідальність за своєчасне й якісне проведення цього заходу для підтримання бойової готовності військової частини (підрозділу).

У планах МПЗ переводу техніки на сезонний режим експлуатації рекомендується передбачати широкий спектр різноманітних заходів. Наприклад, у підрозділах плануються і проводяться збори особового складу, на яких визначаються конкретні завдання воїнів щодо виконання майбутніх обслуговуючих робіт.

Офіцерам підрозділу доцільно провести показові заняття, на яких особовому складу наочно демонструються порядок і послідовність оптимального проведення сезонних робіт на бойовій техніці і зброї, аргументовано доводяться вимоги щодо дотримання заходів безпеки у процесі здійснення цих робіт. Доцільно організувати бесіди інженерів і техніків про передовий досвід переводу бойових і спеціальних машин, зброї на той чи інший сезонний режим експлуатації, а також про недоліки, які допускалися в минулому, і про те, як слід їх уникати.

Зміст технічних заходів і оптимальна послідовність їх практичної реалізації відображається в матеріалах наочної агітації і виставках технічної літератури. Серед воїнів доцільно організувати змагання за зразкове виконання завдань сезонного обслуговування бойової техніки і зброї. У військових підрозділах рекомендується мати вимпели для нагородження найкращих взводів, відділень, обслуг, екіпажів, які вирізнилися у процесі переводу техніки і зброї на сезонний режим експлуатації.

У ході виконання робіт із переводу бойової техніки на сезонний режим експлуатації доцільно практикувати передачі місцевого радіовузла. За вказівкою командира частини та його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи через радіовузол частини передаються плани робіт на день, нагадуються правила обслуговування окремих машин, агрегатів, додержання заходів безпеки, розповсюджується передовий досвід кращих воїнів, піддаються критиці випадки недисциплінованості окремих воїнів та інші недоліки. Громадського осудження також заслуговують, наприклад, факти неохайного, безвідповідального обслуговування бойової техніки. Позитивні підсумки кожного дня і недоліки, що є, висвітлюються в усній і наочній агітації, у тому числі і стінних сатиричних газетах.

Після переводу техніки на новий сезонний режим, як правило, проводяться збори особового складу підрозділу, на яких аналізується діяльність особового складу, акцентується увага на позитивному досвіді роботи, доводиться наказ командира частини, в якому відзначаються кращі воїни, відділення, обслуги, екіпажі, взводи, а також оголошуються заохочення, вручаються подарунки, грамоти та вимпели.

 

Висновки

Одне із важливих завдань морально-психологічного забезпечення – домагатися глибокого вивчення, відмінного зберігання, грамотної експлуатації особовим складом підрозділу зброї і бойової техніки, удосконалення системи планового ремонту і чіткої організації парково-господарських днів, мобілізувати воїнів на скорочення термінів вивчення бойової техніки, на скоріше придбання твердих навичок ефективного застосування зброї і техніки в сучасному бою.

Питання для самоконтролю

1. Основні напрямки МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї.
2. Основні завдання морально-психологічного забезпечення фахової підготовки.
3. Мета морально-психологічного забезпечення підготовки водіїв.
4. Що являє собою МПЗ процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї?
5. Чому сприяє якісна організація МПЗ?