Культура усного ділового спілкування

 

Завдання 1 Проаналізуйте виступ вашого одногрупника та дайте відповіді на такі запитання:

 

Чи був виступ змістовним та добре підготовленим?

Чи продумана композиція виступу?

Чи був промовець переконливим?

Чи дотримано вимог до мови оратора (краса мови, своєрідність, оригінальність, виразність, доступність, доречність, стислість, точність формулювань)?

Яким був тон виступу (приятельським, агресивним, театральним, повчальним, урочистим, діловим, миролюбним, саркастичним, розмовним)?

Охарактеризуйте темп мовлення.

Яким був голос промовця (слабким чи сильним)?

Чи робив промовець паузи під час виступу? Наскільки вони відповідали комунікативній ситуації?

Визначте функціональне навантаження невербальних засобів спілкування мовця?

 

Завдання 2 Змоделюйте ситуацію та складіть діалоги:

 

2.1 Ви – керівник колективу, розпочалась нарада, на нараду спізнився член цього колективу …

2.2 Ви керуєте престижною компанією, яка є лідером на ринку постачання та збуту комп’ютерів та комп’ютерного устаткування. Ви телефонуєте директору фірми «Еверест», маючи на меті укласти з ним ділову угоду…

 

Завдання 3 Виправте помилки під час телефонного та безпосереднього спілкування.

А хто це дзвонить?

А навіщо він вам?

Дайте Андрійчука до телефону?

Максим Васильович не бажає з вами розмовляти?

Я ж вам сказав, що не прийду на збори?

Алло! До кого я потрапив?

Це не моя справа, звертайтесь до декана?

 

Завдання 4 Продовжте речення.

Публічний виступ – це …

Є такі жанри публічних виступів …

Доповідь складається з …

Телефонна розмова композиційно складається з таких елементів …

Ділові наради поділяються на …

Оптимальна кількість учасників наради …

Складові ділового спілкування …

 

Завдання 5 Виконайте в особах телефонну розмову.

 

5.1 Розмовляють два однокурсники, один з яких не склав залік з української мови.

5.2 Мати телефонує синові, який навчається в іншому місті.

5.3 Викладач розмовляє зі студентом, який має брати участь в олімпіаді з інформатики.

 

Завдання 6 Підготуйте виступ на одну із запропонованих тем. Час виступу – 2-3 хв.

 

«Хто мовчати не вміє, той і говорити не здатний» (Сенека);

«Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість» (М. Сервантес);

«Бізнес – це вміння спілкуватися» (Г. Емерсон);

«Мовою не випереджай думку» (Хілон);

«Влада показує людину» (Піттак).

 

Завдання 7 Погрупуйте вислови мовленнєвого етикету за функціонально-семантичною ознакою (звертання, привітання, прощання, побажання, подяка, вибачення, прохання, запрошення, поздоровлення, співчуття).

 

Доброго дня, до побачення, ласкаво прошу, щасливо залишатися, зичу щастя, до завтра, здрастуй, глибоко співчуваю, дуже сердечно дякую, спасибі, даруйте, будь ласка, ласкаво просимо, вітаю вас, не впадайте у відчай, уклінно прошу, чоловіче, ласкавий пане, прощавайте, велике спасибі, дуже перепрошую, дуже вдячний.

 

Завдання 8 Проаналізуйте зміст тексту. Чи погоджуєтесь ви з автором? Висловіть власну думку.

Точна система чи велика авантюра?

Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує її на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу, отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості. Схема виглядає простою і ефективною.

Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. І не людина володіє сіткою, а сітка – людиною. Процес отримання інформації зводиться майже до безплідного і виснажливого перегляду інформації в списку, котрий неможливо осмислити.

Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

(За Р. Семковим)

Завдання 9 Перекладіть текст з російської на українську мову.

 

Немного теории. Интерфейс любой программы предназначен для взаимодействия с пользователем; задача программистов – сделать это взаимодействие максимально комфортным. Это облегчит работу с программой и сократит время на обучение персонала. На создание продуманного и гибкого интерфейса может уйти больше времени, чем на разработку структуры данных и отчетов. Интерфейс Access строится на формах. Только внутри формы возможно использование VBA. Поле для ввода, набор переключателей или кнопка традиционно используются только по назначению. Поле со списком может быть и просто списком, и полем для ввода данных, также может выполнять функции кнопки.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

 

1 Які види спілкування ви знаєте?

2 Що таке публічний виступ?

3 Як підготувати публічний виступ?

4 Які основні частини публічного виступу?

5 Який порядок фіксування інформації у процесі підготовки тексту до публічного виступу?

6 На які жанри поділяється усне публічне мовлення?

7 Які вимоги висуваються до промовця?

8 Обґрунтуйте доцільність використання невербальних засобів під час публічного виступу.

9 Від чого залежить вибір тієї чи іншої формули ввічливості?

10 Які вимоги висуваються до ділового телефонного спілкування?

11 Хто повинен закінчувати телефонну розмову?

ДОДАТОК А

Тексти для диктантів

А.1 З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

До таких належить «Кобзар» – книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих із минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя, писалися то в мандрах, то в казематах, мережилися при світлі білих ночей Півночі й у пісках пустель закаспійських, під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова рука прихапцем, покрадьки записувала рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони віщі й вічні слова.

Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше з цього життя, із великого життя українського кріпака Тараса Шевченка – від його юності й до останнього подиху – увібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій, що його у хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем». Відтоді, упродовж багатьох десятиріч, книга ця буде настільною для багатьох українців.

(За О. Гончаром)

 

А. 2 Іван Франко … Світанок його життя починався біля маленького вогню закуреної батьківської кузні, а його високий життєвий захід догоряв у променях європейської слави.

Після Тараса Шевченка в українській літературі не було такої постаті. Шевченко і Франко – це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові.

Не можна не схилитися в довічній пошані перед розумом генія, перед тими роботящими руками, які так самозречено трудилися задля України, задля свого народу. Мабуть, немає у світі такого народу, до культури якого б не сягали Франкове зацікавлення, його безкінечно допитлива думка. Душа поетова прагнула черпати з усіх культур, щоб передати потім це все своєму народові, розширюючи його погляди на світ, на людство.

Франко вмів широко мислити, з душі його не вигасала потреба братерства й солідарності між народами, але відступництво від свого народу було йому огидне. До тих, хто забував, чиїм він хлібом вигодуваний, Франко не знав пощади. І це нам у ньому теж близьке й дороге.

Іван Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство буде звертатися. Думаючи про Франка, ми щораз думаємо про людську велич. Маємо на увазі не лише титанізм його праці, море вселюдських знань, що він увібрав, не менш нас вражає сила віри письменника в рідний народ.

(За О. Гончаром)

 

А. 3 Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка. З не такої вже далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Долинув звідти у крихких уламках навіть живий голос її, випадково збережений у пробному записі фонографа.

Більше як сто років тому народилася вона в родині Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас.

Хочеться підкреслити, що була вона просто людиною і, ведучи оту «тридцятилітню війну» з нападками хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю, коли їй боліло, то боліло, як і кожному, і можна зрозуміти, як жадалося їй звичайного людського щастя, якщо, прикуту хворобою до ліжка, так радувала її навіть яблунева пелюстка, занесена весняним вітром у вікно.

А звідки все-таки дух непоборний, що в найтяжчих випробах долі не дав розчавити себе? Звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою?

Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, можемо бачити, якою силою може ставати у людині високість помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу.

(За О. Гончаром)

 

А. 4 Запорозька Січ виникла, очевидно, близько середини шістнадцятого сторіччя на Дніпрі нижче порогів – високого кам’яного пасма, що було небезпечною перешкодою для судноплавства. Дніпрове плесо за порогами було всіяне сотнями островів; довгою смугою тяглися плавні – непрохідні багнисті простори, зарослі очеретом і чагарником. А довкола лежав безмежний незайманий степ, укритий тирсою, татарником, терном.

Спраглий волі люд, що шукав тут рятунку від панщини, від шляхетських утисків, релігійної нетерпимості, прибрав назву козаків. Поступово склався самобутній політико-адміністративний устрій запорозького, або низового, козацтва. Його осередком стала Січ – укріплене поселення, де жила в куренях постійна залога, перебувала військова старшина – кошовий отаман, суддя, писар, зберігалися й військові клейноди. Тут щороку першого січня відбувалися на козацькій раді перевибори старшини. Значна частина козаків жила в зимівниках-хуторах, розкиданих по степовому Подніпров’ю.

Кожен запорожець приписувався до певного куреня й мав відбувати військову службу в січовій залозі, у різних командах, роз’їздах. Січові пікети у степу охороняли південний кордон від нападів Кримського ханства і сповіщали про наближення ординців.

 

А. 5 Українська нафта

 

Промислові видобутки нафти в Галичині розпочалися в кінці XVIII ст. на Дрогобиччині, на території села Нагуєвичі – батьківщині Івана Франка.

Основною перешкодою у використанні нафти була складність пізнання її хімічного складу, а також розробка методів виготовлення з неї корисних продуктів. Тепер ці продукти добре всім відомі: бензин, гас, парафін, асфальт тощо.

Пізніше видобуток нафти та озокериту, тобто гірського воску, розпочався в промисловій столиці краю – Бориславі. Коли для телеграфного зв’язку між Європою і Північною Америкою по дну Атлантичного океану прокладали кабель, для захисту його від солоної води застосовували саме бориславський озокерит. Спеціалісти не помилилися у своїх передбаченнях: озокеритова оболонка виявилася надійною.

У зв’язку з розвитком гірництва в кінці XIX ст. розгорнулося будівництво доріг, мостів, залізниць. Одна з найперших віток розгалуження залізниці Львів–Відень була прокладена до Борислава, пов’язавши його зі Львовом.

Нафтовий промисел Борислава був одним із найперших у світі, отже, на його матеріалах розвивалася нафтова наука.

(За Г. Бойком)

 

ДОДАТОК Б

Теми рефератів

1 Історичне формування ділової мови.

2 Сучасна мовна ситуація в Україні.

3 Функціональне навантаження невербальних засобів спілкування: жести, міміка, постави тіла, потискування рук тощо.

4 Основні стратегії поведінки в конфліктній ситуації на нараді.

5 Специфіка мовленнєвого етикету українців.

6 Культура телефонного діалогу – запорука ефективності ділового спілкування.

7 Історичні аспекти формування ораторського мистецтва.

8 Ділові та моральні якості сучасного керівника.

9 Підготовка до публічного виступу та особливості його проведення.

10 Сутність і класифікація ділових нарад.

11 Ділове листування

12 Дискусія як один із видів суперечки.

13 Культура мовлення ділової людини.

14 Суржик як ознака порушення мовних норм.

15 Український правопис: динаміка становлення.

16 Особливості використання займенників у ділових паперах.

17 Прийменникові моделі – важливий засіб культури професійного спілкування

18 Числівник у мові ділових паперів: типові випадки порушення морфологічних норм.

19 Кличний відмінок в українській мові: основні аспекти становлення і використання.

20 Різноаспектні підходи до класифікації фразеологізмів.

21 Мовна норма – невід’ємний атрибут мови законодавства.

22 Офіційно-діловий стиль: призначення, сфера використання.

23 Науковий стиль: призначення, сфера використання.

24 Характеристика публіцистичного стилю, його різновиди, особливості.

25 Функції мови у суспільстві.

26 Основні комунікативні ознаки мовлення.

27 Науковий та офіційно-діловий стиль: порівняльний аналіз.

28 Бібліографічні посилання в науковій роботі.

29 Мовленнєва компетентність як невід’ємна складова й обов’язкова ознака освіченості та професіоналізму.

30 Вимоги до оформлення таблиць у науковій роботі.

31 Наукова література як основне джерело фахових знань.

32 Теоретичні засади українського термінотворення.

33 Самостійна робота з книгою (культура читання, вивчення прочитаного).

34 Рубрикація тексту.

35 Комп’ютерний переклад тексту.

Питання до заліку з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

1 Предмет та завдання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

2 Поняття про сучасну українську літературну мову.

3 Функції мови.

4 Стилі мови.

5 Специфіка наукового та офіційно-ділового стилю.

6 Документ. Реквізити документа.

7 Вимоги до оформлення документів.

8 Мовна норма. Види мовних норм.

9 Правопис слів іншомовного походження.

10 Правопис, відмінювання особових та географічних назв.

11 Професіоналізми, професійний жаргон.

12 Поняття про термін. Ознаки термінів.

13 Явище синонімії, омонімії, паронімії.

14 Мовленнєвий суржик.

15 Іншомовна лексика: специфіка використання в текстах документів.

16 Особливості використання іменників, прикметників та займенників у діловому мовленні.

17 Відмінювання числівників. Узгодження числівника з іменником.

18 Кличний відмінок в українській мові.

19 Складні випадки узгодження та керування в українській мові.

20 Вживання дієприкметникового та дієприслівникового звороту.

21 Двокрапка і тире при однорідних членах речення.

22 Публічний виступ.

23 Жанри публічного виступу.

24 Риси оратора.

25 Поняття про дискусію. Культура мовлення під час дискусії.

26 Нарада та її види.

27 Культура телефонної розмови.

28 Етикет ділового листування.