Охарактеризуйте сучасні молодіжні та дитячі організації України, визначте особливості їх діяльності.

Нині в усіх регіонах нашої держави функціонують різноманітні громадські дитячі та молодіжні організації, які з кожним роком збільшують вплив на виховання та соціальне становлення дітей, підлітків, молоді.

Закон України «Про молодіжні та дитячі гро­мадські організації» (01.12.1998) визначає осо­бливості організаційних і правових засад утворення та діяльності дитячих і молодіжних організацій та дер­жавні гарантії забезпечення їх діяльності. У статтях закону вказано принципи утворення і діяльності моло­діжних та дитячих громадських організацій (добровіль­ності, рівноправності їх членів, самоврядування, закон­ності та гласності); вимоги до засновників (громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку) та їх спілок; умови індивіду­ального та колективного членства (фіксованість, вік, участь дорослих); статус і права молодіжних та дитячих громадських організацій (відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян»); гарантії участі таких організацій у підготовці та прийнятті рішень з питань державної політики щодо дітей та молоді (залучаються органами виконавчої влади та органами місцевого само­врядування до розроблення і обговорення проектів рішень); форми державної (інформаційна, методична, організаційна допомога, звільнення від сплати за дер­жавну реєстрацію та збору за реєстрацію символіки) та фінансової (видатки на реалізацію програм, проектів, заходів) підтримки молодіжних та дитячих громадсь­ких організацій. Також він дає нормативні визна­чення дитячої і молодіжної громадських організацій.

Дитяча громадська організація — об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Скаутський рух в Україні. Скаутинг — це всесвітній добровільний недержавний і неполітичний рух, у якому бере участь понад 28 млн дітей і молодих людей різних соціальних груп, релігій і культур. Основна мета скаутингу — цивільний, духов­ний, інтелектуальний і фізичний розвиток молоді, фор­мування активної цілісної особистості. У перекладі з англійської слово означає «розвідник».

Мета скаутського руху - через участь у місцевих, національних і міжнародних організаціях виховувати відповідальних і гідних громадян своєї країни, сприяти розвитку молодих людей для розкриття їх фізичного, інтелектуального, суспільного й духовного потенціалу.

Основний принцип виховання – усі складові особистості, тобто фізичні, психічні, інтелектуальні, суспільні й духовні якості, розвиваються у взаємодії.

Пласт. Складовою світового скаутського руху є україн­ський «Пласт». Його ідейні засади і організаційні прин­ципи мають національний зміст.

Мета «Пласту» — патріотичне виховання та само­виховання української молоді на засадах християнської моралі як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, суспільства на ідейних засадах «Пласту».

Основними моральними та ідейни­ми засадами «Пласту» є загальнолюдські цінності, які виражають ставлення особи до природи, суспільства і самої себе. Усе це сконцентровано у пластовій присязі: «Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні, помагати іншим, жити за пластовим законом, слухатись пласто­вого проводу».

Гайдинг. В Україні розвиток гайдівського руху розпочався у 90-ті роки XX ст.. Загальні принципи діяльності гайдів відображені в обіцянці і законі. Складаючи обіцянку, гайд присягається служити своїй країні, прагнути до вищих духовних ідеалів, допомагати людям, виконува­ти закони організації.

Гайдівський рух, як і загалом скаутський, з кожним роком набуває все більшого поширення та популярності в нашій країні. Окрім всеукраїнських організацій, нині діє низка регіональних та місцевих організацій скаут­ського типу. Поступово здійснюється й інтеграція укра­їнських скаутів у світову скаутську спільноту.

Дитячийкозацькийрухв Україні. Козацький громадський рух— система громадського навчально-виховного впливу, покликана забезпечити козацько-лицарську освіту молоді, її духовний зв'язок з предками, розвинути відноси­ни із сучасниками і зорієнтувати на інтереси нащадків.

Відродження козацької педагогіки сприяє вихован­ню фізично здорових, морально чистих, мужніх і силь­них духом громадян.

На всеукраїнському рівні дитячий козацький рух представлений такими організаціями: «Січ» (1995); «Козаченьки» (2005); «Дніпровська Січ» (2006).

Мета діяльності козацьких організацій — сприяти вихованню на­ціонально свідомих, духовно та фізично розвинених громадян України на традиціях українського козацтва та за принципами християнської моралі, захист закон­них інтересів своїх членів.

Підлітки та молодь об'єднуються в молодіжні орга­нізації.

Молодіжна громадська організація — об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

1. Молодіжні філії політичних партій. Важливим чинником молодіжного руху є взаємодія його з політичними партіями. Молодіжна організація веде свою роботу, вирішує свої проблеми і одночасно співпрацює з партією та готує себе для майбутньої політичної роботи в ній. У свою чергу політичні партії домагаються вирішення проблем, які є у молоді та відстоюють інтереси членів молодіжних організацій, зокрема, в Парламенті. Найбільш поширені організації - Республіканська християнська молодь, Молодіжна організація республіканців України, Молодий Рух, Соціалістичний конгрес молоді, Народно-демократична ліга молоді тощо.

2. Громадсько-політичні організації молоді. Залишається значний прошарок молодіжних об’єднань, що зберігають свою незалежність, залишаючись самостійними ідейно-політичними утвореннями, і займають активну громадську позицію, іноді висуваючи навіть політичні вимоги. Іноді ці організації спрямовують свою діяльність на реалізацію вузькоцільових проектів (відповідно до отриманого гранту тощо). Однак це не означає, що організація увесь час свого існування займатиметься цією діяльністю.

3. Молодіжні релігійні організації. Окремо слід виділити молодіжні релігійні об’єднання, що утворюються в Україні. У наш час значний відсоток молоді звернувся у пошуках самореалізації до релігії. Зокрема, це пов’язано з національним рухом, що набув своєї кульмінації у 1991 році. Молодь, яка обрала участь у цих рухах, здебільшого декларувала свою приналежність до “популярних” тоді конфесій (Українська греко-католицька церква, Українська автокефальна православна церква).

4. Молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами. Молодіжні об’єднання, які політично не заангажовані, утворюють наступну групу організацій, яка перевищує всі попередні не лише за кількістю організацій, а й за кількістю членів у кожній зокрема.

5. Студентський рух. Студентство завжди було в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів. Воно складає чи не 80% від чисельності молодіжних організацій, а часом й більшу їх частину. Однак власна специфіка організованого студентського руху визначається передовсім характером студентських організацій, членами яких є ті, хто навчається у вузі, тобто членство у таких організаціях чітко регламентоване часом. Крім того, студентські організації відстоюють інтереси студентської молоді, акцентуючи на цьому увагу. Завдання студентського самоврядування полягає у тому, щоб допомогти студентам та аспірантам в їх науковій, професійній та громадській роботі, налагодити побут та дозвілля студентів у студмістечках, організація відпочинку тощо. Крім того (і це важливо), завдання студентського самоуправління полягає у захисті та узгодженні інтересів студентів і аспірантів з інтересами адміністрації вузів та держави.

6. Молодіжні партії. Окремо слід окреслити тенденцію, яка проявилася лише в останній час. Мова йде про створення молодіжних партій. Необхідно зазначити, що ідея створення молодіжної політичної організації в молодіжному середовищі у 90-х виникала неодноразово. Однак перші молодіжні партії з’явилися саме в 1999 році. До молодіжних партій належать партія “Молода Україна”, організація політичного розвитку — Молодіжна партія України, партія “Нова генерація”. Ці політичні організації складаються переважно з молоді і заявляють про готовність захищати інтереси молодого покоління (як першочергове завдання).

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках молодіжного руху молода людина не лише проходить соціалізацію, здобуває необхідний досвід, але і самореалізується. Ці рухи є осередком формування локальних молодіжних культур та стилів життя, що пізніше, зазнавши певних модифікацій, поширять свій вплив на культуру та спосіб життя суспільства в цілому.

Молодіжні рухи виникають у процесі соціально-економічного та соціально-

політичного розвитку суспільства і їх зміст та форма діяльності значною мірою відбивають соціокультурну, історичну, демографічну, політичну та інші специфіки кожної окремої країни, кожної окремої ситуації.