Банківські правовідносини: поняття, види та суб’єкти

Банківські правовідносини можуть бути визначені через су­купність таких специфічних ознак:

1) наявність спеціального суб'єкту — банку або іншої кредитної установи;

2) наявність спеціального об'єкту — фінансових інстру­ментів;

3) опосередкованість через банківські правовідносини грошово-кредитної політики держави, що означає відсутність свободи волі сторін у визначенні форм правовідносин та пра­вил їх реалізації, а також пряму або непряму участь держави в цих правовідносинах.

Банківські правовідносини — це урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають в процесі діяльнос­ті банків та інших фінансово-кредитних установ, які реалізу­ють свій специфічний правовий статус та використовують гроші та інші фінансові ресурси як засіб обігу, збереження та як товар.

В залежності від суб'єктного складу виділяють такі бан­ківські правовідносини:

1) між банками та клієнтами;

2) між двома комерційними банками з приводу здійснен­ня банківських операцій;

3) між Національним банком та комерційними банками;

4) між комерційними банками з приводу створення сою­зів, асоціацій та інших виробничих утворень — членські пра­вовідносини;

5) між Національним банком та урядом — відносини -взаємного представництва;

6) між Національним банком та органами представниць­кої та виконавчої влади — призначення та звіт.

Банківські правовідносини також можуть бути класифі­ковані в залежності від характеру банківських операцій, тоб­то виділяють правовідносини, які опосередковують:

1) пасивні банківські операції, в яких банк виступає бор­жником — інститут банківського вкладу, банківського ра­хунку, випуск цінних паперів тощо;

2) активні банківські операції, в яких банк бере участь як кредитор — кредитні договори, договори про уступку грошо­вої вимоги;

3) посередницькі банківські операції — розрахункові пра­вовідносини;

4) допоміжні банківські операції — правовідносини з приводу надання інформаційних, консультаційних та інших послуг.

В залежності від змісту банківські правовідносини мо­жуть бути класифіковані таким чином:

1) майнові, які пов'язані з грошовими коштами як видом майна;

2) немайнові, які пов'язані з забезпеченням режиму бан­ківської таємниці, використанням тих чи інших наймену­вань, захистом ділової репутації банку, присвоєнням рейтин­гу тощо;

3) організаційні, які пов'язані з побудовою внутрішньої організаційної структури самого банку та банківської систе­ми в цілому.

Виникнення, зміна та припинення банківських правовід­носин відбувається за наявності чітко визначених в право­вих нормах умов, або юридичних фактів.

Підставами виникнення банківських правовідносин мо­жуть бути:

— норма закону (наприклад, при реалізації кредитно-грошової політики держави, формуванні обов'язкових резервів тощо);

— адміністративний акт (наприклад, видача ліцензії на здійснення банківської операції або її відкликання);

— договір або одностороння угода (наприклад, кредит­ний договір).

Зміна банківських правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акту, в якому передбачаються різні факти і події (наприклад, при зміні мінімального розміру ста­тутного фонду комерційного банку, який встановлює НБУ, зміні відсотків по депозитах тощо).

Припинення банківських правовідносин відбувається та­кож у встановлених нормативними актами випадках (на­приклад, відкликання ліцензії НБУ на здійснення банків­ських операцій за порушення банківського законодавства, ліквідація банку, смерть фізичної особи тощо).

Суб'єктивний склад банківських правовідносин передба­чає виділення декількох рівнів суб'єктів:

1) клієнти, або клієнтура банків — громадяни, юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, інші організації;

2) комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи;

3) Національний банк України, який виступає як банк банків, орган державної виконавчої влади та центр банків­ської системи;

4) похідні банківські утворення — банківські союзи, асо­ціації, ліги, групи, концерни;

5) органи влади, які здійснюють функції державного ре­гулювання банківської діяльності та взаємозв'язку з банків­ською системою.