Корисна модель- це результат творчої діяльності люд, обєктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових.

Корисний ефект виробу звичайно обчислюється за од­ним показником, визначеним для оцінки конкурентоспро­можності (продуктивність, потужність, енергоємність, ка­лорійність тощо).

Корпорація — акціонерна форма власності, що передбачає колективне володіння власністю (капіталом), концентрацію функцій управління підприємством в руках професійних управляючих (мене­джерів).

Кошторис в-ва – це підрахунок сукупних витрат підприємства, що пов’язані з основою його діяльністю за певний період, незалежно від того, віднесено їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторисна вартість будівництва — це вира­жені в грошовій формі нормативні (проектовані) ви­трати на: будівельно-монтажні роботи.

Кредитоспроможність підприємства — наявність у підприємства пе­редумов для отримання кредиту та його повернення в строк.

Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва.

Летючий контроль — раптовий (без попередження) і нетривалий контроль якості виробів (роботи виконавців) на окре­мих дільницях виробництва.

Лізинг- підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних або позичених фінанасових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне корстування на певний термін лізингоодержувачу майно за умови здійснення періодичних лізингових платежів.

Ліквідність підприємства — спроможність підприємства своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями або можливість перетворення статей активу балансу в гроші для оплати зобов'язань.

Ліцензійна угода- договір, згідно з яким власник винаходу, корисної моделі, промислового зразка, пердає іншій стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти.

Локальний (комерційний, госпрозрахунковий) ефект озна­чає конкретний результат виробничо-господарської діяльності, що забезпечує достатність власних фінансових ресурсів для са­морозвитку підприємства.

Мале підприємство — суб'єкт господарювання з певним кількісним критерієм чисельності працюючих та обсягів господарського обігу.

Маржинальний прибуток характеризує величину виторгу від продажу продукції за мінусом змінних витрат.

Маркетинг — виробничо-комерційна діяльність підпри­ємства, що спрямована на виявлення та задоволення потреб в його продукції (послугах), і полягає в продажу цієї продукції для одержання прибутку.

Масове виробництво — тип виробництва, який характеризується ву­зькою номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.

Методи управління — способи, засоби управлінської діяльності, зі допомогою яких робота персоналу спрямовується на досягнення цілей, які стоять перед об'єктом управління.

Мито справляється з вартості або обсягу товарів, що під­лягають митному контролю на території України.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — філія МБРР з інвестування в приватний сектор економіки.

Міжнародний банк реконструкції {розвитку (МБРР) — спе­ціалізована установа ООН з надання позик і кредитів краї-нам-членам ООН;

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютних операцій, надання коштів в іноземній валюті;

Міжнародний ринок — ринок іноземних покуп­ців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

Місія – це головна мета підприємства, тобто чітко визначена причина його існування.

Мотивація — процес, що спонукає працівників до спіль­них узгоджених дій, які забезпечують досягнення поставле­них загальних цілей діяльності.

Мотивація — спонукальна причина, привід до будь-якої дії.

Мульїттлтщітий ефект виникає тоді, шли первинний ефект збільшується завдяки багаторазовому використанню відповідних заходів не лише на даному, а й на інших підприємствах чи в інших сферах діяль­ності.

Напівфабрикати власного виготовлення — це ті пред­мети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які по­требують дальшої обробки в інших підрозділах (напри­клад, поковки, штамповки, відливки та інша продукція за-готовчого виробництва);

Народногосподарський ефект — спільний (загальний) ефект у сферах виробництва і споживання відповідних продуктів. Він, зокрема, виникає тоді, коли виробництво продукції на даному підприємстві потребує додаткових витрат ресурсів, а її спожи­вання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з мен­шими експлуатаційними витратами та позитивними наслідками діяльності.

Науково-технічна революція — докорінна якісна трансформація сус­пільного розвитку на основі новітніх наукових відкриттів і винаходів, що справляють революціонізуючий вплив на змінювання знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характеру тру­дової діяльності людей.

Науково-технічний прогрес — постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії, що суперечать правилам, торговельним та іншим чесним зви­чаям у підприємницькій діяльності.

Незавершене виробництво — це предмети, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Вони пе­ребувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого;

Нематеріальні активи —це категорія, що виникає внаслі­док володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та на їхнє використання в господарській дія­льності з одержанням доходу.

Нематеріальні ресурси — складова потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом тривалого періоду, для якої ха­рактерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначе-ність розміру майбутнього прибутку від її використання.

Нове будівництво (новобудова) — спорудження окре­мих виробничих об'єктів або підприємств, здійснюване на нових земельних ділянках і за затвердженим проектом.

Новини- результат іноваційних процесів.

Нововведення- вроваджені в гомподарську практику новин.

ної лькості певного товару за фіксованою ціною протягом за-

Номенклатура продукції — перелік найменувань виро­бів, завдання з випуску яких передбачається планом виробницт­ва продукції.

Норма витрачання матеріального ресурсу- гранично допустима величина витрачання ресурсу на виготовлення прдукції за умов конкретного вир- ва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та серовини належної якості.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається на підставі залишку коштів на початок розрахункового року та суми витрат, які треба зробити у розра­хунковому періоді, за відрахуванням величини погашення ви­трат за рахунок валових витрат на виробництво (собівартості) продукції.

Норматив оборотних коштів у залишки готової про­дукції розраховується як добуток вартості добового випуску го­тової продукції на норму запасу в днях.

Нормування оборотних коштів (розрахунок норма­тиву) — визначення за науково обґрунтованою методикою не­обхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вклада­ються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції.

Ноу-хау — не захи­щені охоронними документами але не відомі господарникам знан­ня і досвід технічного, виробничого, управлінського, комерцій­ного та фінансового характеру, які можуть бути практично ви­користані в наукових розробках, у процесі виготовлення конку­рентоспроможної продукції.

Облігація —цінний папір, що засвідчує внесення його власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати номінальну вартість у зазначений у цінному папері термін з виплатою відсотків.

Оборотні кошти— сукупність грошових коштів підпр., необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму й переносять повністю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

Одиничне виробництво — тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом її випуску.

Оперативно-виробниче планування — система розрахунків з регу­лювання процесу виробництва з метою ритмічної роботи.

Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробни­чих витрат.

Оптимальний рівень якості — такий рівень, за яко­го загальна величина суспільних витрат на виробництво 5 використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.

Опціон — договірний обов'язок купити або продати товар (фі-нансові права) за наперед установленою ціною в межах узгодже-ного періоду; опціони укладаються для конкретних товарів, цін-нних паперів і ф'ючерсних контрактів.

Організаційна структура управління — форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

Організаційний прогрес — удосконалення існуючих і застосування нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господар­ського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організація — процес формування структури виробничо-господарської чи іншої системи, розподілу завдань, повнова­жень і відповідальності між працівниками суб'єкта господа­рювання для досягнення загальних цілей його діяльності.

Орендне підприємство — суб'єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на основі взятого ним в оренду майнового комплексу.

основна форма організації виробничо-господарської діяльності у сучасній економіці.

Основний капітал — це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Основні фонди — засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вар­тість переноситься конкретною працею на виготовлену продукцію (платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оцінка персоналу- цілеспрямоване порівняння певних характеристик.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку внесеного депозиту і відсотків за ним.

Партнерські зв'язки — система договірних відносин, які встановлю­ються між підприємцями (партнерами) і дозволяють кожному з них досяг­ти очікуваного результату за рахунок обміну плодами своєї діяльності.

Пасив балансу — друга частина бухгалтерського балансу підприємст­ва, в якій відображено джерела формування майна.

Патент — це охоронний документ, що видається держа­вним органом (патентним відомством) і підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності.

Патентна ліцензія- об'єктом є технічне рішення, захищене патентом. Умови ліцензійної угоди визначаються правилами, що регулюють використання патенту

Первинний ефект — це початковий одноразовий ефект, одер­жаний унаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, запровадження на ньому прибуткових технічних, орга­нізаційних чи економічних заходів.

Персонал — сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку та (або) досвід практичної діяльності.

Персонал неосновної діяльності (невиробничий персо­нал) — працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом, — працівники житлово-комуналь­ного господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів соціального спрямування.

Персонал, зайнятий основною діяльністю (виробничий персонал), — сукупність працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і за­водоуправлінь, тобто всі працівники, які зайняті у сфері вироб­ництва чи його обслуговування.

Перспективний рівень якості виробів — такий рівень, якого можна досягти в майбутньому, ураховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

Підприємництво — самостійна, ініціативна фінансово-господарська діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майно­ву відповідальність або ж від імені та під майнову відповідальність юридич­ної особи-підприємства (організації).

Підприємство — самостійна виокремлена виробнича господарська одиниця (суб'єкт господарювання) в системі суспільного розподілу праці;

Післяпродажний сервіс — здійснення обумовлених угодою (договором) пуско-налагоджувальних робіт стосов­но поставленого устаткування та гарантійного технічного обслуговування і ремонту відповідних виробів (проданої по­бутової техніки).

Планування — процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання інди­відуальних завдань працівників підприємства або іншого суб'єкта господарювання для досягнення загального по-читивного результату діяльності.

Плата за землю визначається залежно від якості та розмі­щення земельної ділянки, виходячи з кадастрової її оцінки, і стя­гується у вигляді земельного податку або орендної плати з тих суб'єктів господарювання, яким землю надано у володіння чи користування.

Платоспроможність підприємства — спроможність підприємства ви­конувати свої зовнішні зобов'язання, використовуючи свої активи.

Повна ліцензія- п ередбачає перехід до ліцензіата усіх прав за патентом. Ліцензіар позбав­ляється права користуватися об'єктом протягом терміну, обумовленого до­говором

Повне товариство — товариство, всі учасники якого займаються спі­льною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Податкова система країни — сукупність податків, що справляються, форм і методів їхньої побудови та стягнення, а також відповідних державних органів, які практично здійсню­ють менеджмент цієї специфічної діяльності.

Податок з власників транспортних засобів (транспор­тний збір) диференціюється залежно від типу (марки) транс­портного засобу та потужності його двигуна.

Податок на експорт та імпорт є формою вилучення в дохід держави чистого прибутку, утворюваного внаслідок різ­ниці у рівнях зовнішньоторговельних і внутрішніх цін на окремі види товарів, які ввозяться на територію України або вивозять­ся з неї; його сплачують всі суб'єкти господарювання, що здійс­нюють зовнішньоторговельні операції.

Порівняльний ефект відображає результат порівняння можли­вих варіантів господарювання та вибору ліпшого з них; його величина показує економічні й соціальні переваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень проти інших можливих варіантів.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потуж­ність- визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і трудомісткості виробів) або перевищенням проектних показників. При цьому розра­ховують вхідну вихідну та середньорічну потужність підприємства.

Початкові інвестиції (початкова вартість проек­ту) — це реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів реалі­зації діючого устаткування і податків.

Прибуток — частина виторгу, що залишається після відшко­дування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприєм­ства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами ре­сурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником останньої.

Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в орен­ду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння боргови­ми зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо.

Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — при­буток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків.

Приватизаційні папери (сертифікати) — особ­ливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації певної частки майна державних підпри­ємств.

Приватне підприємство — підприємство, яке функціонує на основі права приватної власності.

Примусова ліцензія -в идається відповідним державним органом без згоди патентовласника. Цим же органом встановлюється розмір винагороди

Прогноз означає спробу визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому.

Прогнозування розвитку (стану) підприємства або ор­ганізації — це процес наукового обгрунтування можливих кі­лькісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в ціло­му, окремих напрямів діяльності) в майбутньому, а також аль­тернативних способів досягнення очікуваного стану.

Продуктивність праці — кількісне відношення обсягу (маси) отрима­ного продукту до праці, затраченої на її виготовлення. Вимірюється кількі­стю продукції на одиницю часу (виробітком) або витратами часу на одини­цю продукції.

Проектна потужність — потужність, що визна­чається в процесі проектування реконструкції (розширен­ня) діючого або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості проектної номенклатури продукції, яка має бути досяг­нута протягом нормативного строку освоєння.

Пропорційність — узгодженість пропускної спроможності машин і ви­робничих підрозділів, окре­мих етапів виробничого процесу.

Професія — вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відпо­відного комплексу спеціальних знань практичних навичок.

Прямоточність — предмети праці мають пересуватися в усіх стадіях та операціях виробничого процесу за найкоротшими маршрутами.

Раціоналізаторська пропозиція — технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства. Раціоналізаторськими вва­жаються пропозиції щодо вдосконалення техніки, яка викорис­товується, продукції, яка виготовляється, способів контролю, а також пропозиції, котрі сприяють підвищенню продуктивності праці та ефективнішому використанню матеріалів, енергії, устат­кування.

Реалізована продукція — обсяг запланованого продажу або фактично реалізованих на ринку виробів. Вона визначаєть­ся на основі товарної продукції з урахуванням зміни залишків нереалізованих виробів у розрахунковому періоді.

Реальні інвестиції — вкладення капіталу в матеріальні та нематеріаль­ні активи підприємства.

Реальні інвестиції — вкладення капіталу у різні сфери та галузі національної економіки для оновлення існуючих, створення нових «капі­тальних» благ і одержання за рахунок цього більшого прибутку.

Резервна потужність підприємства має постійно передбачатися в певних галузях: електроенергетиці та га-човій промисловості — для покриття пікових наванта­жень в електро- і газових мережах, надійного забезпе­чення енергоресурсами на період виконання ремонтновнарійних робіт.

Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (наприклад, одержання синтетичного волокна уможливило ви­робництво нових тканин, а відтак—нових видів одягу).

Результат (продукт) праці —це певний обсяг: а) виготовленої продукції (підприємства промисловості, сіль­ського господарства, будівництва); б) виконаної роботи (транспортні підприємства); в) наданих послуг (установи зв'язку, банки).

Реконструкція діючого підприємства — здійснюва­не за єдиним проектом повне або часткове переоснащення виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові чи розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об'єкти. Реконструктивними вважаються також роботи з будівницт­ва нових виробничих об'єктів замість тих, дальшу експлу­атацію яких визнано недоцільною.

Ремонт - процес усунення тимчасово фізичного спрацювання конструктивних елементів у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Рентабельність оборотних коштів — відносний по­казник, який розраховується як відношення одержаного при­бутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.

Реструктуризація підприємства — здійснення організаційно-еконо­мічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури під­приємства, його управління, форми власності, організаційно-правових форм, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення ним обсягу випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефектив­ності виробництва.

Ринок виробників — сукупність осіб і підприємств, які купують товари для їх використання у виробництві інших товарів чи наданні послуг.

Ринок державних і громадських установ, які ку­пують товари і одержують послуги для їх дальшого використання у вигляді комунальних послуг або для передавання тим, хто цих послуг потребує.

Ринок проміжних продавців (посередників) — сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для їх перепродажу або здавання в оренду іншим споживачам та одержання прибутку.

Ринок споживачів, тобто ринок окремих осіб і до­машніх господарств, які купують товари або послуги для особистого споживання.

Ритмічність — здійснення за певним рит­мом і планомірною повто­рюваністю роботи всіх під­розділів підприємства рівномірного (в однакові проміжки часу) випуску продукції.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придат­ності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визна­чення абсолютного, відносного, перспективного та оптималь­ного її рівнів.

Робітники — працівники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності чи надають різноманітні послуги.

Розширення діючого підприємства — спорудження за новим проектом його другої та наступних черг, додатко­вих виробничих комплексів, нових цехів чи розширення існуючих, а також допоміжних та обслуговуючих госпо­дарств, комунікацій тощо.

Санація — комплекс послідовних взаємопов'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнен­ня ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Світові ціни — грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку.

Серійне виробництво — тип виробництва, який характеризується об­меженою номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.

Сертифікати — особ­ливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації певної частки майна державних підпри­ємств.

Сертифікація — дія, яка за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності потверджує, що продукція або послуга відповідає пев­ному стандарту або іншому нормативно-технічному документу.

Сертифікація продукції – організаційно- технічний процес, що завершеється видачею сертифіката.

Синдикат — одна із форм монопольного об'єднання підприємств з ме­тою здійснення комерційної діяльності при одночасному зберіганні юри­дичної та виробничої самостійності.

Синергічний ефект - виражає комбінований вплив сукупності інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

Система мотивації – це сукупність взаємозв’язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив у цілому активно працювати для досягненя індивідуальних і загальних цілей підприємства.

Система технічного обслуговування вир- ва- сукупність процесів із підтримання в робочому стані машин, устаткування та ін засобів праці.

Система якості – це сукупн організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів, ресурсів, що забезпечують здійснення загального управління якісті продукції.

Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлення управлінської документації, облік і контроль, гос­подарське обслуговування, тобто виконують суто технічну ро­боту (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти, офіс-леді тощо).

Собівартість продукції— грошова форма поточних витрат підприємства на виробництво та збут товарів, робіт, послуг.

Соціальна діяльність — підготовка і підвищення квалі­фікації персоналу, створення належних умов праці та відпочин­ку, забезпечення соціального захисту працівників.

Соціальна інфраструктура- сукупність підрозділів підпр- в, що забезпечують задоволення соціально- побутових і культурних потреб його працівників.

Соціальний ефект звичайно зводиться до збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості працездатного населення; поліпшен­ня умов праці, побуту та відпочинку; формування екологічно без­печного навколишнього середовища тощо.

Спеціалізація — підвищення однорідності виробництва через свідоме обмеження номенклатури продукції і різноманітності операцій одночасне виконання окре­мих операцій та процесів, що досягається їх сумі­щенням у часі.

Спеціалісти — працівники, які виконують інженерно-тех­нічні, економічні та інші роботи, зокрема інженери, економісти, нормувальники, юрисконсульти, соціологи, менеджери з різних видів діяльності.

Спеціалісти вищої кваліфікації —працівники з вищою освітою і значним практичним досвідом.

Спеціалісти найвищої кваліфікації — працівники, які ма­ють наукові ступені та вчені звання.

Спеціалісти середньої кваліфікації — працівники із серед­ньою освітою і певним практичним досвідом.

Спеціалісти-практики — працівники, які обіймають певні посади (інженерні, економічні), але не мають спеціальної освіти.

Спеціальність — різновид трудової діяльності в межах професії.

Спільне підприємство — підприємство, створене на основі об'єднання майна двох або більше країн, які мають права юридичної особи.

Стандартизація — діяльність із встановлення норм, правил і характе­ристик (вимог) з метою забезпечення якості продукції (послуг).

Стандартизація — процес визначення і застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі.

Статистичний контроль — особливий вид (метод) вибір­кового контролю, що грунтується на застосуванні теорії ймовір­ностей та математичної статистики.

Статут підприємства — певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідноси­ни з іншими суб'єктами господарювання. Статут повинен відповідати основним положенням закону країни про під­приємства.

Стаціонарний контроль — здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) проведенням відповід­них аналізів, випробувань тощо.

стійним клієнтам.

Стратегічне планування — процес здійснення суку­пності систематизованих і взаємоузгоджених робіт з визна­чення довготермінових цілей та напрямків діяльності під­приємства (організації).

Стратегія — це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства (організації) проблеми, його (її) місію, головні цілі та розподіл ресурсів для досягнення таких цілей.

Структура оборотних коштів підприємства — процен­тне співвідношення окремих елементів (груп елементів) у межах загальної величини.

Сукупні витрати за життєвий цикл виробу включають витрати, що пов'язані з маркетингом, конструкторсько-тех­нологічною підготовкою виробництва, безпосереднім ви­готовленням і сервісним обслуговуванням.

Суміжні права — це права, які примикають до авторсь­кого права та є похідними від нього.

Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соц гарантій.

Теперішня вартість майбутніх надходжень (доходів) — це їхня розрахункова вартість, що обчислюється помножен­ням грошового потоку за кожний рік на так званий відсот­ковий чинник теперішньої вартості відповідного року відповідно до встановленої дисконтної ставки.

Термін окупності інвестицій — показник ефективності інвестицій, що характеризує термін, за який вони повністю окупаються.

Технічне переозброєння діючого підприємства — здій­снення відповідно до плану (програми) його технічного роз­витку (без розширення існуючих виробничих площ) ком­плексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць, виробництва за рахунок впровадження нової техніки й технології, механі­зації та автоматизації виробничих процесів, модернізації за­старілого і заміни спрацьованого устаткування.

Технічний розвиток підприємства — сукупність організаційно-технічних заходів, які виступають завершальним етапом певних науково-технічних програм, здійснюються у межах підприємства і виконують роль інтенсифікатора щодо певних ділянок виробничого процесу.

Тип виробництва- класифікаційна категорія вир- ва, що враховує його обєктивно наявні конкретні властивості.

Титульний список будівель (об'єктів) — пла­новий документ, в якому визначено строки початку і закінчення будівництва (розширення, реконструкції) об'єктів, їхню потужність (пропускну спроможність), загальні витрати на спорудження, обсяг будівельно-монтажних робіт, щорічні розміри введення в дію ос­новних фондів, а також конкретизуються проектна та будівельна організації, постачальники устаткування.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розміри яких визначені установчими до­кументами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а у разі недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установ­чими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів.

Товарна продукція — економічний показник, який характеризує у гро­шовому вигляді обсяг виробленої та готової до реалізації продукції. До її складу включають: вартість вироблених за даний період (зданих на склад) та призначених для реалізації на сторону готових виробів; вартість робіт і по­слуг промислового характеру, які виконуються сторонніми організаціями; вартість напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону.

Товарна продукція — загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу (реалізації) різним споживачам.

Топологією інтегральної мікросхеми визнається зафіксо­ване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними.

Торговий дім — установа, що здійснює експортно-імпортні операції, включаючи організацію виставок і реклами, з правом засновувати свої представництва в інших країнах.

Тривалість одного обороту в днях (швидкість обо­роту) оборотних коштів визначається як відношення кіль­кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.

Трудовий потенціал — потенціал (можли­вість діяльності) усієї сукупності працівників з урахуванням не тільки кількісних, а й якісних ха­рактеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо.

Трудові ресурси — частина працездатного населення, що за своїми віко­вими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Управління — цілеспрямований тиск на організовану систему, який забезпечує збереження її певної структури, підтримку режиму та мети дія­льності.

Управління витратами – це процес цілеспрямовано формування витрат за їх видами, місцями та носіями в процесі постійного контролювання рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Управління підприємством або Іншим первинним су-6'єктом господарювання — це постійний і системний вплив на діяльність його структур для забезпечення уз­годженої роботи і досягнення кінцевого позитивного ре­зультату.

Установчий договір — це письмовий документ, який засвідчує волевиявлення фізичних чи юридич­них осіб відносно заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної під­приємницької ідеї.

Фінансовий стан підприємства — система показників, які відобра­жають наявність, розміщення і використання ресурсів, фінансову стій­кість підприємства, ліквідність балансу. Характеризується платоспро­можністю, прибутковістю, ефективністю використання активів і капіта­лу, ліквідністю.

Фінансові інвестиції — використання наявного капі­талу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цін­них паперів, які емітуються підприємствами чи державою.

Фірмове найменування — це стале позначення підпри­ємства (фірми, компанії) або окремої фізичної особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність.

Франчайзинг — надання права на виробництво та (або) збут продукції (послуги) з практичною допомогою у справі організації та управління бізнесом.

Функції управління — певний вид діяльності людей з управління під­приємством. Розрізняють такі функції: планування, організація, мотивація і контроль.

Фючерсний контракт — контракт на поставку обумовле-

Холдинг — вид підприємницької діяльності, який передбачає при­дбання контрольних пакетів акцій різних компаній з метою встановлення над ними контролю.

Ціна – це грошовий вираз вартості товара.

Ціна— грошовий вираз вартості товару.

Цінні папери —це грошові документи, що засвідчу­ють право володіння або відносини позики, визначають вза­ємовідносини між емітентом (юридичною особою, яка ви­пустила цінні папери) та їх власником, передбачають, як пра­вило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав іншим особам.

Чиста продукція — заново створена на підприємстві вар­тість. Кількісно вона визначається вилученням з товарної про­дукції вартості уречевленої праці (матеріальних витрат та амор­тизаційних відрахувань).

Чистий прибуток — залишок валового прибутку після сплати законо­давче встановлених податків.

Чистий приведений дохід — показник оцінки ефективності інвести­цій, який визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових по­токів за весь інвестиційний період та сумою дисконтованих інвестицій.

Чисті капітальні вкладення — капітальні витрати лише на розширене відтворення виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Величина цих вкладень.

юкупцям.