Коментар для вчителя урок № 13

Головний вірш: Йов 1:1, 8 Завдання вчителя: 1. Допомогти зрозуміти на підставі різних текстів з книги Йова, яким був характер головного героя до того, як його спіткали страждання. 2. Допомогти відчути захоплення Йовом, який жив у постійній злагоді з Богом та втілював віру у своєму повсякденному житті. 3. Спонукати жити посвяченим життям, виявляючи діяльну віру за допомогою сили Святого Духа.

План уроку: I. Непорочне життя (цнотливий,невинний,чистий) А. Що означає непорочне (чисте) життя, якщо судити за прикладом Йова? Б. Які риси характеру Йова вас приваблюють найбільше, та наскільки вони важливі для вашого повсякденного життя? II. Послідовне життя А. Як ви ставитеся до людей, які, подібно до Йова, завжди добрі та праведні у всіх аспектах життя? Б. Завдяки яким рисам характеру Йова створюється враження про його послідовності у вчинках? III. Посвячене (присвячене) життя А. Як можна жити сповненим Духом, посвяченим (присвяченим) життям? Б. Яким чином посвячення (посвята) визначає нашу взаємодію з оточуючими людьми у їх нагальних (фізичних та духовних) потребах? Висновок: Біблійне оповідання про життя Йова до його страждань відкриває нам особистість, яка знаходиться у згоді з Богом і виявляє практичну віру. Характерними ознаками такої віри є високі (207) етичні цінності, чесність та співчуття до соціально вразливих верств суспільства.

Навчальний цикл Крок 1 – Мотивуйте! Уривки з Писання: Йов 29:12-16; 31:16-22. Головний принцип духовного росту: Важливі аспекти праведності Йова – це його високі етичні й моральні цінності, які проявляються по відношенню до соціально незахищених людей. Праведність повинна втілюватися в реальну допомогу людям. Бог помістив нас у світі, щоб ми полегшували страждання оточуючих. Хоча ми не повинні належати до цього світу, проте зобов'язані бути в ньому активними християнами.

Для вчителя: Як Церква, ми повинні серйозно ставитися до нашого соціального служіння. Іноді ми перекладаємо свої соціальні зобов'язання на Адвентистське агентство допомоги та розвитку (ADRA), вважаючи, що його співробітники повинні професійно реагувати на страждання людей. Хоча робота цієї організації дуже важлива, вона не звільняє нас як членів Церкви від обов'язку допомагати соціально незахищеним верствам суспільства. В якому районі знаходиться ваша громада? Як вона взаємодіє з оточуючими людьми?

Вступна (початкова) дискусія: У 2008 році студент-археолог, який брав участь у розкопках у Хірбет Кейафе в Ізраїлі (біблійний Шаарим, згаданий в 1 Цар. 17:52), знайшов великий фрагмент глиняного посуду, на якому було нанесено давньоєврейські літери. Хвилююча знахідка виявилася самим древнім єврейським написом, знайденим на той час та датованим X ст. до н. е. В той час в Ізраїлі правив цар Давид. Після визнання значущості знахідки уламки посуду відправляли в різні лабораторії для спектрального аналізу, але ж подекуди прочитати напис було неможливо. У підсумку вчені запропонували кілька тлумачень цього давнього напису. У кожному з перекладів міститься визначена (208) кількість спільних слів, легко впізнаваних на збережених фрагментах. Ці слова подають головну ідею документа: «захищай бідняка і раба», «вступайся за вдову», «захищай сироту», «виправдовуй бідного», «піклуйся про дитину», «підтримуй мандрівника». Усі ці словосполучення вказують на те, що вже в X ст. до н. е. у старозавітнього Ізраїлю були високі етичні стандарти, спрямовані на захист соціально вразливих верств населення. Йов втілив ці принципи у своєму житті за сотні років до появи згаданого напису на глиняному посуді. Чому так важливий той факт, що самий древній з виявлених єврейських написів закликає до турботи про бідних, справедливого поводження з вдовами та сиротами, до захисту пілігримів?

Крок 2 – Дослідіть! Для вчителя: Цікаво відтворити характер Йова на підставі уривків, запропонованих для вивчення протягом тижня. Ця задача здається непростою, оскільки після ретельного аналізу протягом останніх тижнів теології відплати, поданої у промовах друзів Йова, може виникнути питання: чи не було у Йова якого-небудь прихованого гріха? Саме цей урок показує помилковість такого припущення. З іншого боку, абсолютна порядність Йова може насторожувати нас, бо ми можемо лише мріяти про досягнення такого рівня досконалості. Не виключено, що наше уявлення про біблійну досконалість спотворено.

Біблійний коментар Вивчення характеру Йова призводить до важливих богословських питань, в тому числі і питання біблійного розуміння досконалості. Ця тема викликає жваву дискусію у наших церквах. Чи можемо ми досягти досконалості характеру тут, на Землі? Чи здійсненна ця задача, якщо врахувати постійні особисті невдачі та провини?

І. Біблійна досконалість (Прочитайте в класі Йов 1:1, 8 і Мф. 5:48). Повчання Ісуса: «Отже, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Мф. 5:48) часто приваблює (209) увагу віруючих. Як я можу цього досягти? Що Ісус мав наувазі? Це настанова чи обітниця? Використовані в Старому та Новому Заповітах слова, перекладені в сучасних Бібліях прикметником «досконалий», на мові оригіналу мають дещо інше значення. Єврейське слово «тамім» має значення «повний, правильний, миролюбний, здоровий, міцний, бездоганний». Грецьке слово «телейос» означає «завершений, бездоганний, дорослий, зрілий, повністю сформований, який досяг свого призначення». Якщо врахувати, що біблійні персонажі, такі як Ной, Авраам, припускалися помилок (Бут.9:21; 20:2), то приходить усвідомлення, що уявлення про досконалість у земному житті як про безгрішний стан і викорінювання нашої гріховної натури не є біблійним. Насправді, наше уявлення про біблійну досконалість тісно пов'язане з нашим розумінням ролі Христа і ролі самої людини у справі спасіння. Досконалими ми можемо бути лише у Христі, тільки об'єднавши нашу волю і зусилля з Його волею та Божественною могутністю. Віруючи в Його жертву, принесену за нас, постійно спілкуючись з Ним, споглядаючи на Його незрівнянний характер, підкорюючись впливу Святого Духа, освячуючего нас, ми прямуємо шляхами вдосконалення. В єднанні з Христом ми досягаємо досконалості, нашої мети і призначення, про що каже грецьке слово «teleios» (пор. Ін. 15:5; 1 Кор. 1:30; Еф. 3:19; 4:13: Флп. 2:12-13). Е. Уайт писала: «У кожному поколінні (генерації) від Адама були люди, які протистояли своїм нахилам, будучи тими, ким може бути кожна людина, ‒ представниками Христа, Який бере участь у намаганнях людей, допомагаючи їм рострощити владу сатани. Енох та Ілля є влучним прикладом того, ким могли б стати люди через віру в Ісуса Христа, якщо б захотіли/забажали змінитися. Сатана був дуже стурбований тим, що ці благородні, святі мужі залишалися незаплямованими (незважаючи на те що їх) оточувала моральна скверна, що вони набули в собі праведні характери і були визнані гідними переміщення на Небо. Оскільки (210) вони виявляли моральну силу, шляхетність і чесність, сатана не зміг віддати їх під владу смерті. Він тріумфував, коли йому вдалося розтрощити Мойсея своїми спокусами, заплямувати його славнозвісний характер і ввести в гріх, змусивши в очах народу привласнити собі славу, яка належить Богу» (Рев'ю енд Геральд, 3 березня 1874 р.) «Між нами і Господом ніколи не буде миру, поки наші душі не очиститься від скверни. Ми повинні віддзеркалювати у своєму житті досконалий образ Христа. Будь-які думки мають бути підпорядковані волі Христа. Як висловився великий апостол, ми повинні стати “в міру повного віку Христового". Ми ніколи не доб'ємося (спроможемося) цього без рішучих зусиль. День за днем ми повинні боротися супроти зовнішнього зла і внутрішнього гріха, якщо бажаємо досягти досконалості християнського характеру» (Рев'ю енд Геральд, 30 травня 1882 р.).

ІІ. Християнство у суспільному житті (Прочитайте з класом Йов 29:8-17; 31:1-24; Іс. 1:17; Пс. 71:4 і Вих. 23:3). Про роль християн у суспільному житті було багато сказано та написано. Тут збігаються інтереси як християн, так і не християн. Уявлення (розуміння) суспільного життя існує давно. У більшості стародавніх культур передбачалися громадські місця, де члени товариства взаємодіяли один з одним. В іспаномовних країнах в кожному місті була і досі є плаза – відкрите громадський простір зразок площі. У стародавньому Ізраїлі територія у міських воріт була публічним (велелюдним) місцем, де укладалися комерційні угоди, розглядалися судові справи вирішувалися інші важливі суспільні питання (пор. Рут 4:1, 2). Деякі християни уявляють собі церкву захищеною фортецею. Такий висновок заснований на переконанні, що церкві слід максимально захиститися від вплив світу. Це призводить до ідеї відокремленості церкви від її мінімальної взаємодії з суспільством. Такі християни мають мінімальні контакти з суспільством, в якому знаходиться церква.(211) Однак у Біблії чітко і неодноразово стверджується, що послідовники Бога повинні бути соціально активними, служити вразливим верствам суспільства. Про цю верству населення неодноразово згадується в книзі Йова, що вказує на активну громадську діяльність Йова. Він рятував страждальця» і «сироту» (Йов 29:12), дбав про них (Іов 31:16); підтримував «вдову» (Йов 29:13; 31:16) і визнавав права своїх слуг і служниць (Йов 31:13). Праведність в Біблії пов'язана з подібними діями. І, навпаки, коли справи йшли інакше, пророки постійно засуджували гріх (див. книгу Амоса, в якій засуджується утиск вразливих верств населення Самарії). Християнство повинно бути відчутним. Наш вплив на ці традиційні верстви (прошарки) товариства (бідні, вдови, сироти, мандрівники) або на нові групи (трудові мігранти, політичні біженці, хворі на Снід, люди з залежностями, расової жертви дискримінації і т. ін.) є гарним показником практичного християнства.

Для роздумів: Який існує зв'язок між нашею взаємодією з перерахованими вище соціально вразливими верствами суспільства і нашою праведністю? ІІІ. Заступницька молитва (Прочитайте в класі Йов 1:5; Євр. 4:14-16; Ів. 17 і Еф. 6:18). Однією з характеристик Йова, якими він володів ще до того, як пережив страждання, є його заступницька молитва за своїх дітей. Його молитви і жертви дозволяли Духу Святому більш ефективно діяти у житті дітей Йова, стримуючи вплив злих сил. Такий принцип дії заступницької молитви. У своїх заступницьких молитвах ми повинні наслідувати приклад Христа.

Для роздумів: Поділіться вашим досвідом заступницької молитви.

Крок 3 – Застосовуйте! Для вчителя: Йов повідомляє: «Заповіт поклав я з очима моїми» (Йов 31:1) («змовився з своїми очима»; ІПБ). Об'єм візуальної інформації, що надходить щодня до нашого розуму через очі, величезний. Всю цю інформацію просто (212) неможливо обробити. Ми потребуємо фільтри і внутрішні обмеження.

Питання для роздумів: 1. Яким може бути сучасний варіант «заповіту з очима»? 2. Що ви можете зробити разом з членами вашого класу, щоб послужити соціально вразливим верствам населення?

Крок 4 – Творче завдання Для вчителя: Соціальна етика пронизує Біблію. Слово Боже невтомно сповіщає її цінності. Подібним чином наше християнство повинно втілитися в реальних справах доброти та милосердя.

Практичне завдання: 1. Сплануйте з вашим класом проведення соціальної програми. Ви можете послужити у благодійній їдальні, сирітському притулку, надати допомогу потерпілим у результаті стихійного лиха, зібрати необхідні речі для незаможних або відвідати притулок для безхатченків. Постарайтеся, щоб ваше служіння носила регулярний (постійний) характер. (213).