Основні терміни дисципліни. Агентський договір – це договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобовʼязується надати послуги другій стороні (субʼєкту

Агентський договір – це договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобовʼязується надати послуги другій стороні (субʼєкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього субʼєкта і за його рахунок.

Адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субʼєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Господарським визнається зобовʼязання, в силу якого один субʼєкт (зобовʼязана сторона у т.ч. боржник) зобовʼязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субʼєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субʼєкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Забезпечення виконання зобовʼязань – це сукупність заходів за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором економічного завдання під загрозою вчинення певних дій, які обумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника, незалежно від того чи понесе кредитор збитки фактично. У ст. 546 Цивільного кодексу передбачені наступні види забезпечення виконання зобовʼязання: а) неустойка; б) порука; в) гарантія; г) застава; г) притримання; д) завдаток. Цей перелік не є вичерпним.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. По аналогії із цим визначенням можна стверджувати, що господарським договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських прав та обовʼязків.

Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з субʼєктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобовʼязання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Договір енергопостачання – це договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовʼязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір контрактації сільськогосподарського продукції – це договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобовʼязується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації вироблену ним продукцію в передбачені договором строки, кількості, асортименті, а контрактант зобовʼязується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти її і оплатити.

Договір міни (бартеру) – це договір, за яким кожна зі сторін зобовʼязується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Договір на створення і передання науково-технічної продукції – це договір, за яким одна сторона (виконавець) зобовʼязується виконати обумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а замовник зобовʼязується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Договір оренди – це договір, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір перевезення вантажу – це договір, за яким одна сторона (перевізник) зобовʼязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовʼязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір підряду – це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобовʼязується виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), яка, у свою чергу, повинна прийняти роботу і сплатити за неї обумовлену ціну.

Договір підряду на капітальне будівництво – це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобовʼязується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором обʼєкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобовʼязується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом обʼєкти і оплатити їх.

Договір поставки – це договір, за яким одна сторона – постачальник зобовʼязується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір страхування – це договір, за яким страховик зобовʼязується в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страху­вальником у договорі страхування, а страхувальник зобовʼязу­ється сплачувати страхові платежі у визначені строки та вико­нувати інші умови договору.

Договір транспортного експедирування – це договір, за яким одна сторона (експедитор) зобовʼязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повʼязаних з перевезенням вантажу.

Збитки – це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовʼязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Організаційно-господарські зобовʼязання – це господарські зобовʼязання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між субʼєктом господарювання та субʼєктом організаційно-господарських повноважень, згідно з якими зобовʼязана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Майново-господарське зобовʼязання – це цивільно-правове зобовʼязання, що виникає між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовʼязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Підприємництво – це самостійна, ініціа­тивна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здій­снюється субʼєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Субʼєктами господарювання (під­приємцями) визнаються учасники господарських відносин, які здійсню­ють господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовʼязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовʼязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Господарське договірне право як інститут господарського права. Господарський договір як основне джерело господарського договірного права			–
2.	Теоретичні питання укладення, зміни та розірвання господарських договорів			–
3.	Проблеми регулювання забезпечення виконання господарських договірних зобовʼязань			–
Всього			–

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України
16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 119-20,
№ 21-22. – Ст.144.

3. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України
16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.

4. Господарський процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 06.11. 1991р. (із змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради – 1992. – № 6. – Ст. 56.

5. Податковий кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 06.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, №15-16, №17. – Ст.112.

6. Кримінальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст.131.

7. Митний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 13.03.2012 // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 41-42,
№ 43-44, № 45. – Ст. 522.

8. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50-51. – Ст. 384.

9. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

10. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30.06. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42-43. – Ст. 378.

11. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682.

12. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб: Закон України в редакції від 15.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 14. – Ст. 118.

13. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292.

14. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

15. Про захист від недобросовіс­ної конкуренції: Закон України від
07.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст.164.

16. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №12. – Ст. 64.

17. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 377.

18. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

19. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №36. – Ст. 299.

20. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст. 139.

21. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. (із змін і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.

22. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №31. – Ст. 268.

23. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=995_003.

24. Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на обʼєкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642 // ОВУ. – 2000. – № 15.

25. Принципы международных коммерческих договоров (принципы УНИДРУА (U№IDROIT) від 01.01.1994 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg =995_920.

26. Типовий договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Додаток №1 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України вiд 14 жовтня 1997 р. №363// ОВУ. – 1998. – № 8. – Ст. 312.

27. Актуальні проблеми господарського права: навчальний посібник. /За ред. В.С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 528 с.

28. Безклубий І.А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: Монографія. – К.: Вид.- поліграф.центр "Київський університет", 2005. – 378 с.

29. Безлюдько І.О. Договір перевезення вантажу повітряним транспортом: визначення в законодавстві України // Держава і право. – К., 2011. – №24. – С. 342-346.

30. Безлюдько І.О. Правовий статус перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом за чинним законодавством України// Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 31-31.

31. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с.

32. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

33. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: навч. посібник. – К.: Наукова думка, 2002. – 280 с.

34. Боднар Т. Приватні та публічні аспекти в правовому регулюванні договірних відносин в сфері підприємництва // Право України. – 2013. – № 8. – С. 28-31.

35. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Издательство "Статут", 2001. – 848 с.

36. Бревенко С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

37. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. – М.: Статут, 1999. – 285 с.

38. Вінник О. Господарське право: навчальний посібник. – К.: Правова єдність, 2009. – 766 с.

39. Віхров О. Оперативно-господарські та адміністративно – господарські санкції як засоби забезпечення виконання організаційно-господарських зобовʼязань // Право України – 2012. – №8. – С.99-105.

40. Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за Цивільним кодексом України // Право України. – 2012. – №6. – С.114-120.

41. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб./ Т.В. Бондар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін., за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.

42. Договірне право України. Особлива частина / Т.В. Бондар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

43. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Господарське право України: [підручник] – К.: Кондор, 2009. – 434 с.

44. Заярний О.А. Деякі особливості господарсько-правової відповідальності за порушення організаційно-господарських зобовʼязань, що виникають з договорів// Вісник господарського судочинства. – 2013. – №3. –
С.171-178.

45. Зобовʼязальне право / Під ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 910 с.

46. Иванов В.В. Общие вопросы теории договора. – М.: Эдитория, 2000. – 160 с.

47. Луць В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 21-32.

48. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.

49. Мілаш В.С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності. – Полтава: АСМІ, 2005. – 450 с.

50. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов./За заг.ред. Г.Л.Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини; кол. авт. О.А. Беляневич, о. М. Вінник, В.С. Щербини та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

51. Несинова С.В., Воронко В.С., Чебикіна Т.С. Господарське право України: [навч. посіб.]/ За заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.

52. Подцерковний О., Рябко Л. Правова природа договору банківського рахунку // Право України. – 2012. – №7. – С. 10-13.

53. Саморядов А.Н. Хозяйственные договоры и сделки: Теория, практика, споры. – М.: Книжный мир, 2013. – 182 с.

54. Сібільов М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодексом України. – Українське комерційне право. – 2013. – № 4. – С. 17-20.

55. Сібільов М. Динаміка договірних зобовʼязань після їх виникнення// Вісник Академії правових наук України. – 2013. – № 1 (40). – С. 79-88.

56. Січевлюк В.А. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: УІРФР, 2010. – 474 с.

57. Спасибо-Фатєєва І. Нікчемні правочини та їх наслідки // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2. – С. 178-184.

58. Хозяйственное право. Учебник. – Под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 906 с.

59. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 6-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 640 с.

60. Щербина В.С. Субʼєкти господарського права: [монографія] /
В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 264 с.

Тематика І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ