Способи і прийоми контрою текстів для аудіювання як мети і як засобу

Мета аудіювання	Способи і прийоми розуміння
Аудіювання як мета: вилучення інформації	1. Вибір правильних тверджень за змістом тексту із запропонованих 2. Складання плану розповіді 3. Відповіді на загальні питання по тексту 4. Вибір із запропонованих вчителем назв тих, які краще підходять за змістом 5. Вибір із серії картинок тих, які співвідносяться зі змістом почутого 6. Вибір із серії запропонованих речень тих, які не співвідносяться із змістом почутого 7. Складання питань до змісту прослуханого тексту 8. Розповідь на основі наочності, які відповідає змісту прослуханого 9. Визначення основної ідеї тексту (рідною мовою) 10. Тестові прийоми контролю (вибіркові, альтернативні) і інше
Аудіювання як засіб і опора для розвитку навиків монологічного і діалогічного мовлення	1. Переказ прослуханого тексту від третьої особи 2. Оцінка подій, вчинків діючих героїв 3. Переказ почутого діалогу у формі монологу 4. Передача змісту почутого у формі діалогу (робота в парах) 5. Відтворення прослуханого з деякими видозмінами кінця (середини, початку) 6. Характеристика діючих осіб 7. Доказ окремих положень 8. Визначення головної думки розповіді 9. Складання питань, плану переказу почутого 10. Рецензія на почутий текст (за укладеним планом)

Етапи навчання аудіюванню і послідовність дій вчителя при проведенні етапу аудіювання

Етапи роботи

Етапи роботи у формуванні аудитивних умінь	формування інструкції;
презентація аудіо матеріалу (аудіо тексти);
контроль розуміння прослуханого.

Інструкція – це конкретне завдання, установка учням на розуміння змісту

 

Роль інструкції		Організація процесу сприйняття.
	Формування у учнів мотивації (свого рода інтриги).
	Організація і концентрація уваги учнів.
	Стимуляція запам'ятовування учнями інформації, правильно і чітко сформованої.

 

 

Інструкція (установка), за твердженням психологів може підвищити ефективність розуміння учнями тексту на 25%

 

 

ТЕМА 2:

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ЧИТАННІ

Питання для висвітлення.

 

Терміни до теми і їх тлумачення.

 

1. Загальні положення про читання як вид мовленнєвої діяльності.

2. Основні питання методики навчання техніки читання іноземною мовою

2.1. Фактори, які впливають на процес оволодіння технікою читання іноземною мовою.

2.2. Труднощі, які виникають при читанні іноземною мовою.

2.3. Методика навчання техніки читання.

2.4. Підходи окремих методистів до навчання техніки читання.

2.5. Вправи для навчання техніки читання.

2.6. Складові техніки читання і відповідні їм типи і види вправ.

2.7. Різні підходи до терміну початку і послідовності дій у навчанні техніки читання.

3. Основні питання методики навчання читання як виду іншомовної діяльності.

4. Види іншомовного читання, передбачених шкільною програмою, і їх характеристика.

5. Читання вголос як мета і як засіб у формуванні читацьких умінь.

6. Вправи для навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.

7. Показники розуміння тексту і форми контролю розуміння змісту текстів.

8. Вимоги державних документів до рівня мовленнєвої компетенції учнів у читанні.

Терміни до теми і їх тлумачення

 

v Читання – є важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюджений спосіб іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов; – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення [Ніколаєва, с. 187, 188].

v Зорове сприйняття/читання – користувач у ролі читача сприймає та опрацьовує як стимул письмові тексти, породжені одним або кількома авторами [РРЄ, с. 68].

v Процес осмислення – … включає роботу пам’яті та різних розумових операцій, серед яких головними є порівняння та узагальнення, аналіз та синтез, абстрагування та конкретизація [Ніколаєва, с. 190].

v Техніка читання – …цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, автоматично співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями цих слів [Ніколаєва, с. 195].

v Читання уголос – цеосновна форма читання на першому етапі[Ніколаєва, с. 196].

v Читання мовчки – це головна форма читання, яка орієнтована на досягнення комунікативної мети – розуміння інформації [Ніколаєва, с. 196].

v Ознайомлювальне читання – це читання про себе без вказівки на обов’язкове наступне використання здобутої інформації [Ніколаєва, с. 199].

v Вивчаюче читання – це вдумливе читання, яке здійснюється у повільному темпі, а його об’єктом є «вивчення» інформації, що подається в тексті [Ніколаєва, с. 201].

v Вибіркове/переглядове читання – …уміння швидко переглядати ряд матеріалів, для того, щоб знайти конкретну інформацію [Ніколаєва, с. 203].

v Неадаптовані автентичні тексти - тексти, які учні зустрічають в ході прямого мовного досвіду. Автентичні тексти -є відображеними градуйованими та виданими у належній відповідності до досвіду, інтересів та характеристик учнів [РРЄ, с 145].