V Мовлення – як вид МД – це процес породження усного мовлення в комунікативних цілях.

v Мовлення без наміру визвати відповідну реакцію – монолог.

v Мовлення з відповідною вербальною реакцією того, хто слухає – це діалог.

v Діалог і монолог в своїй основі мають мовлення, що слугує підставою для виділення: монологічного і діалогічного мовлення.

v Діалог реалізується лише в усному мовленні.

v Монолог реалізується як в усній так і в письмовій формі.

Мовлення

Процес породження іноземних висловлювань у формі монологічного і діалогічного мовлення

· Характерні ознаки монологічного і діалогічного мовлення		v Комунікативність
	v Лінгвістичні ознаки
	v Психологічні ознаки
	v Паралінгвістичні ознаки
	v Кібернетичні ознаки
	v Інформаційні ознаки
	v Психофізіологічні ознаки

ô Узагальнена схема типових ознак монологічного і діалогічного мовлення

Ведуча ознака	Діалогічне мовлення	Монологічне мовлення
1. Комунікативна	Різноспрямованість установки на мету (слухання – відповідь)	Односпрямованість установки (функції монологічного мовлення – інформативна, спонукальна, емоційно-виразна)
2. Лінгвістична	1. Неповний стиль мовлення (наявність розмовних кліше, формул, еліптичність структури) 2. Подібність до розмовного стилю 3. Основа діалогічного мовлення – діалогічна єдність	1. Повний стиль мовлення (багатоскладовість речень, повнота синтаксису, норма у вимові) 2. Подібність до книжково-писемного мовлення 3. Основа монологічного мовлення – речення, мікротекст
3. Психологічна	1. Зустрічна мовленнєва активність (двосторонній характер форми мовлення) 2. Мовлення, яке не планується, не прогнозується 3. Первинність за рахунок реплік співрозмовника	1. Направлена реактивність (мовлення однієї особи) 2. Мовлення, яке планується, готується 3. Безперервний логічний характер
4. Паралінгвістична	Посилена ситуативність, що обумовлює спонтанність	Послаблена ситуативність, що сприяє логічності, безперервності
5. Кібернетична	Посилений зворотній зв’язок	Послаблений зворотній зв’язок
6. Інформаційна	Обмін інформаціями (у вигляді реплік)	Передача інформації (у формі зв’язного висловлювання)
7. Психофізіологічна	Рухливість і сумісність функцій (увага на сприймання інформації, на відбір засобів)	Розподіл і фіксованість функцій

Розгляд типового і особливого в характеристиці монологічного і діалогічного мовлення слугують підставою для наступних важливих для методики висновків:

v Діалогічне мовлення (ДМ) є основною формою усного спілкування, якому типові характеристики усного мовлення, а також типовими лише йому ситуативністю і реактивністю

v Монологічне мовлення (МН) виступає як в усній так і в письмовій формі, маючи відповідно характеристики усного чи письмового мовлення

v Навчання ДМ – це ситуативне навчання репродуціюванню

v Навчання ММ – це навчання продуціюванню, яке базується на логіці розгортання висловлювання

ô Принципи навчання говорінню

Назва принципу	Його зміст і призначення
1.Мотивованість процесу мовлення	Це досягається завдяки новому змісту, цікавих і нетрадиційних прийомів і форм роботи
2.Комунікативна спрямованість	В результаті передбачає оволодіння усним мовленням як засобом спілкування
3.Ситуативність навчання	Передбачає навчання говорінню не взагалі, а стосовно до використання мовлення у конкретній ситуації, яка і є вихідним моментом в навчанні говорінню. В методичних цілях поряд з реальними ситуаціями використовують і навчальні мовленнєві ситуації
4.Інтенсивна мовленнєва практика	Передбачає формування мовленнєвих вмінь через вправи (автоматизовані навички користування мовним матеріалом)
5.Поетапність формування мовленнєвих вмінь	Передбачає оволодіння уміннями на основі роботи, яка проводиться за певними етапами: перший етап – проведення тренувальних вправ і вживання мовного матеріалу; другий етап – комунікативні вправи (у монологічному, діалогічному мовленні)
6.Врахування специфіки діалогічного і монологічного мовлення	Передбачає адекватне використання вправ, які формують мовленнєві вміння

3. Опори для навчання говорінню (монологічного, діалогічного)

ô Види опор

Вербальні

· Текст

· Логіко-синтаксичні схеми: серія логічно пов’язаних стереотипних вербальних опор (Я хочу, але…, Я боюсь, що…, Для того, щоб… і інше. Мені сподобався текст, тому що…)

· Структурні скелети (неповні речення): Мого друга звати… Йому… років, Він навчається в … класі, У нього …. друзів

· Питальні слова, речення

· Тези

· Ключові слова

· Прислів’я, приказки

· Ситуації

· Афіші

· Радіореклама

· Аудіотекст

Невербальні

· Картини

· Фотокартки

· Макети

· Малюнки, відео зображення

· Рекламні буклети

· Схеми, таблиці

· Предмети

Вербальні + невербальні

· Телепередачі

· Відеофільми

· Комп’ютерні програми

ô Ситуації в навчанні іншомовному говорінні

ô Ситуація		Сукупність обставин реальної дійсності, того фону, на якому розгортаються певні події,факти, які слугують стимулом для мовленнєвої дії
· Ситуація		Це динамічна система взаємовідносин двох (і більше) суб’єктів, які відображені в їх свідомості. Вони викликають потребу до цілеспрямованої діяльності у вирішенні мовленнєво-мисленнєвих завдань і які підтримують цю діяльність
· Стимули для створення ситуації		Наочність: прості малюнки, макети, конкретні предмети, схеми і інше
· Ситуативність мовлення		Це особлива якість мовлення, яка проявляється в тому, що мовленнєві одиниці в змістовному і часовому параметрах співвідносяться із ситуацією і створюють потенційний контекст визначеного діапазону

Функції ситуації

ô Функції ситуації		Перша функція	s Формування мовленнєвої навички
	Друга функція	s Здатність бути засобом мотивації мовленнєвої діяльності. Основу мотивації складає потреба, яка є фактором будь-якої дії, в тому числі і мовленнєвої
	Третя функція	s Слугувати основою організації мовленнєвого матеріалу
	Четверта функція	s Бути засобом пред’явлення мовного матеріалу (семантизація слів за контекстом, пояснення граматичних явищ на конкретних прикладах: Ми читаємо… Вчора ми…)