Фактори, рівні, стадії регіональної економічної інтеграції

На розвиток міжнародної економічної інтеграції впливає низка факторів. Першим, найважливішим та найвпливовішим чинником є сучасна науково-технічна революція. Якісні зміни в продуктивних силах, поява принципово нових засобів виробництва, технологій і зміни в цьому зв´язку самого характеру і структури виробництва заходять у суперечність з обмеженістю національних ринків, наявністю різних міждержавних бар´єрів на шляху руху капіталів, товарів та послуг, робочої сили. Масштабність і принципово новий характер проблем сучасного всесвітнього соціально-економічного розвитку роблять неможливим чи неефективним їхнє вирішення окремими країнами, стає очевидною необхідність об´єднання різноманітних видів ресурсів.

Науково-технологічна революція вносить кардинальні зміни в систему сучасного виробництва. Активно тривають процеси його інтелектуалізації, дематеріалізації, мініатюризації. Інтелектуалізація вимагає зростання вимог до робочої сили, її професійно-кваліфікаційного рівня. Витрати на наукову інженерну працю сягають нині дві третини загальних витрат на виробництво товарів.

Дематеріалізація виробництва, його комп´ютеризація та інформатизація пов´язані зі зміною моделі економічного розвитку, з переходом від екстенсивного до інтенсивного типу економічного розвитку. Економіка «полегшується», зменшуються питомі витрати сировини, матеріалів, енергії, інших ресурсів на виготовлення одиниці продукції.

Сучасним міжнародним виробничим системам характерна електронізація, роботизація, комп´ютеризація, впровадження біотехнологій.

Електронізація виробництва дає змогу значно вилучити безпосередньо з його процесу робочу силу, веде до автоматизації технологій. Створюються банки даних про основні тенденції розвитку світової торгівлі, фінансів, руху цін на основні товари тощо. За допомогою ЕОМ встановлюються тісні кореспондентські міжбанківські зв´язки, відбувається обмін даними про курси акцій на головних фондових біржах і про ціни товарів на товарних біржах світу. В цій системі можна отримати інформацію про стан світових грошових ринків, курси валют, ціни на золото тощо.

Всебічне застосування комп´ютерної техніки, мікропроцесорів, біотехнологій, лазерної техніки, порошкової металургії, мембранної технології, виробів із кераміки, матеріалів із заданими властивостями, застосування елементів космічного виробництва свідчать про початок нової ери суспільно-економічного розвитку - ноосферно-космічної цивілізації.

Новий тип факторів виробництва, що формуються як всесвітні, називають біотехнологіями. Саме вони становлять ядро космічної єдності світу, формують майбутню структуру світового господарства, сприяють глобальним та регіональним інтеграційний процесам.

Другим фактором розвитку міжнародної економічної інтеграції є соціально-економічна однорідність національних господарств, що зближаються.

Третім фактором розвитку міжнародної економічної інтеграції є наявність досить тривалого періоду та досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн. Інтеграція являє собою продовження господарської взаємодії країн, її новий стан, вищий рівень економічного співробітництва.

Четвертим фактором розвитку міжнародної економічної інтеграції є суб´єктивний чинник, який полягає в цілеспрямованій діяльності соціальних груп і класів, партій, законодавчих і виконавчих органів країн щодо розвитку власне інтеграційних процесів.

Розвиток форм регіональної інтеграції (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), в умовах переважно глобальної орієнтації ТНК, формує основу для переходу інтернаціоналізації до полісистемної стадії. Тріада світової економіки, у структурі якої перебувають країни з різним рівнем інтернаціоналізації, трансформується у тріаду системно взаємопов´язаних національних економік (НАФТА, АТЕС, ЄС).

на зміну інтернаціоналізації та регіональній інтеграції прийде глобальна (світова) економічна інтеграція. У перспективі, на етапі переходу від полісистемності до глобалізму об´єктивно зникне сама наука «міжнародні економічні відносини», теорії інтернаціоналізації в їх традиційному розумінні вичерпають себе, оскільки держави і національні економіки втратять функцію основного структурного елементу світової економіки. Очевидно, людство отримає «інтеграційне» знання, що дадуть нові науки, елементи яких формуються уже сьогодні: геополітика, геоекономіка, геосоціологія, глобальна політика і економіка, економічна тектоніка тощо. Таке «інтеграційне» знання повною мірою сприятиме осмисленню нових умов життєдіяльності в цілісному світі.