Характеристика міжнародної інвестиційної діяльності. Суть і джерела інвестиції

"міжнародна інвестиційна діяльність держави", яке, на нашу думку, необхідно розглядати як сукупність послідовних взаємопов'язаних дій (етапів)її суб'єктів щодо вибору форм, видів і об'єктів міжнародного інвестування,мобілізації ресурсів та трансформації їх в інвестиції задля отримання прибутку чи іншого корисного ефекту

Головними суб'єктами інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення майнових чи інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, є інвестори, яких можна класифікувати за різними ознаками, зокрема за організаційно-правовою формою, за напрямом основної діяльності, за формою власності, за характером інвестиційної поведінки, залежно від цілей інвестування, за належністю до резидентів.

Учасниками інвестиційної діяльності, відповідно до чинного законодавства, можуть бути громадяни і юридичні особи України та інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й обігові кошти в усіх галузях та сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестувати в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України [ 8 ], а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Сутність інвестицій. На підставі сказаного можна дати такі визначення інвестицій:
Інвестиції на мікрорівні — вкладення у розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності.
Інвестиції на макрорівні - вкладення у розвиток економічної системи, в яку крім цих двох сторін суспільного способу виробництва входять ще техніко-економічні, організаційно-економічні відносини і господарський механізм.
Розглянемо категорію "інвестиції" з урахуванням наукового розуміння сутності капіталу. Речовим змістом цієї категорії, як уже зазначалось, є засоби виробництва, гроші, певні матеріальні блага тощо. Отже, з цього боку інвестиції значною мірою одне і те саме, що і вкладення у розвиток продуктивних сил. Водночас капітал перетворюється на систему капіталістичних виробничих відносин (суспільна форма даної категорії) у процесі розвитку трьох функціональних форм капіталу (грошового, продуктивного і торговельного), функціонування індивідуального, акціонерного, монополістичного, постійного, змінного капіталу тощо. Отже, за наукового тлумачення категорії "капітал" отримуємо близький за змістом висновок про те, що інвестиції при капіталізмі — це вкладення у розвиток капіталістичних виробничих відносин на основі постійного вдосконалення системи продуктивних сил.
Такі інвестиції на рівні підприємств здійснюються у вигляді грошових коштів, цінних паперів (і передусім акцій), банківських вкладів, вкладів в інтелектуальну власність, в основні та оборотні фонди, майнові права та інші активи (цінності). Оскільки вони охоплюють усі активи підприємства, їх можна назвати бухгалтерськими інвестиціями.
Капіталовкладення — інвестиції у процес відтворення основного капіталу і зумовлених цим вкладень на розвиток оборотного капіталу.
Джерела інвестицій. Основними джерелами інвестування на мікрорівні є:
власні фінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, заощадження трудового колективу, продаж частини активів та ін.;
залучені фінансові ресурси — кошти від продажу інвестиційних цінних паперів, пайових та інших внесків фізичних та юридичних осіб, венчурний капітал та ін.;
позичені фінансові кошти — кредити банків, кредити бюджетних організацій, випуск боргових цінних паперів тощо;
бюджетні асигнування.