Міжнародний ринок цінних паперів: структура, види

Середовище якогось явища чи процесу –це сукупність умов (факторів), які впливають на дане (природне чи суспільне) явище або на (природний чи суспільний) процес.Внутрішнє середовище – це внутрішня будова МЕВ разом з внутрішнім законом існування, функціонування і розвитку (ЗЕД, управління, суб’єкти, форми, види).Зовнішнє середовище – це зовнішні фактори по відношенню до суб’єктів МЕВ, умови реалізації, форми та різні види МЕВ:1. За сферами впливу:- природно-географічні;- політико-правове;- економічне;- соціально-культурне середовище. 2. За безпосередністю впливу дії:- умови і фактори прямої (безпосередньої) дії – міжнародні організації, міжнародні правові норми, торговельні представництва, комунікаційні мережі – це все становить інфраструктуру МЕВ;- умови і фактори непрямої (посередньої) дії.Природно-географічне середовище МЕВ. Політично-правове середовище Економічне середовище. Соціально-культурне середовище МЕВ.

6. МПП – процес поділу праці між суб’єктами різних країн на наддержавному рівні, що веде м обміну товарами, послугами тощо. Ос­н форми МПП - м. спеціалізація та м. ко­операція. Дві форми м. спеціалізації — між­галузева і внутрішньогалузева. Міжгалузева спеціалізація М виробнича коопера­ція

7. Теорії. меркантилізм Теорія абсолютних переваг (А. Сміт) Теоріяпорівняльнихперева (Д.Рікардо. Теорія міжн вартості(Мілль)стверджує що ціна міжн обміну встановлюється за законом попиту і пропозиції на такому рівні, що сукупність експорту кожної країни дозволяє оплачувати сукупність її імпорту. Теорема Гекшера-Оліна-Самуельсона--- у випадку однорідності факторів в-ва, ідентичності техніки, досконалої конкуренції та повної мобільності товарів міжн обмін вирівнює ціну факторів в-ва між країнами. Теорія життєвого циклу(Раймонд Вернон) –деякі види продукції проходять цикл з 4 етапів(впровадження, зростання, зрілість, занепад), а в-во цієї продукції переміщується із країни в країну в залежності від стану ЖЦТ. Модель економії на масштабі (кругман, ланкастер)—при певній технології та організації в-ва довгострокові витрати скорочуються при збільшенні обсягу виготовлення продукції. Теорія конкурентної переваги націй(М.Портер) конкурентна спроможність країни на міжн ринку залежить від поєднання 4 детермінант: факторних умов; умов попиту; споріднених і допоміжних галузей; стратегії фірм, їх структури і конкуренції.

8. Світовий ринокСтруктуру світового ринку сукупність взаємопов’язаних ринків економічних ресурсів і результатів виробництва. Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (або географічному), товарно-галузевому та со­ціально-економічному. 1 аспект -світовий ринок товарів і послуг:- ринок Північної Америки НАФТА; -ринки Латинської америки, каріком, Меркосур; -Зах-європейський спільний ринок країн ЄС; - Ринок Центр і сх. Європи; - Ринки Азії, африки і т.д. 2 аспект -світовий товарний ринок: -готових виробів; -сировини і напівфабрикатів; -послуг; -машин і обладнання; -палива; - промислової сировини; - транспортних послуг та ін. 3 аспект -ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розви­ваються (КР) та країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістич­ної орієнтації (КСО). В своєму розвитку ринок пройшов через кілька форм:-внутрішній ринок-національний ринок,-міжнародний ринок-світовий ринок.

9. Міжнародна торгівля -с-ма відносин обмінного х-ру, що виникають та існують між суб’єктами МЕВ та базуються на МПП. Особливості розвитку міжнародної торгівлі: 1.зростання обсягів торгівлі послугами; 2. Підвищені темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами зростання в-ва; 3.зміни у товарній структурі міжн торгівлі на користь готової продукції, зменшення частки сировини і палива; 4. Посилення ролі зовнішньоторгівельної політики країн; 5.Регулювання міжнародної торгівлі; 6.Посилення ролі НТП у розвитку між н торгівлі; 7.зміни у регіональній структурі міжн торгівлі. Зростання ролі країн що розвиваються, зменшення частки США, підсилення ролі ЄС та Японії. Структура міжнародної торгівлі: 1. Товарна структура МТ 2. Регіональна- 3. Соц-ек структура -.4.Інституційна структура -всі торгові інститути, що забезпечують здійснення міжнародної торгівлі: -міжн торг ор-ції; -міжн установи; -товарні біржі; -міжн аукціони; -міжн виставки, ярмарки; -міжн тендери. Особливості динаміки світового товарного ринку:- структура і напрямки зовн торгівлі окремих країн розвиваються під впливом зміни конкурентоспроможності їхніх товарів на світовому ринку; -нерівномірність розвитку зовн торгівлі окремих країн і всього світового товарообігу; - помітною в світі є д-ть ТНК, котрі конкурують між собою, спираючись на допомогу своїх держав;- створення та розбудова міжн ор-цій з питань регулювання міжн торгівельних процесів.

10. Абсолютні показники: експортРеекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці. імпортРеімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Зовнішньоторговельний обіг Е + І 1) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року); 2) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів; 3) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї.СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт. Показники структури: товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями; географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу; інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну; видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну. Показники динаміки:1) темпів росту: - 2) темпи приросту:- темпи приросту експорту Т_пр.е. = Т_р.е.з.р. / Т_р.е.б.р. * 100%; темпи приросту імпорту Т_пр.і. = Т_р.і.з.р. / Т_р.і.б.р. * 100%; - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Т_пр.зто = Т_{р.зто.з.р.} / Т_{р.зто.б.р.} * 100%, Показники результатів:1) сальдо торгового балансу 2) сальдо балансу 3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс; 4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій; 5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. 1. експорт на душу населення Е_д.н. = Е_з.р. / населення. 2. імпорт на душу населення І_д.н. = І_з.р. / населення. 3. експортна квота (відношення експорту до ВВП)Е_к.в. = Е_з.р. / ВВП * 100%. 4. імпортна квота І_к.в. = І_з.р. / ВВП * 100%. 5. квота зовнішньоторговельного обігу ЗТО_к.в. = ЗТО_з.р. / ВВП * 100%

11.Види і форми міжнародної торгівлі Види: За специфікою обєкту торгівлі: торгівля товарами (сировинними, паливними, продовольчими, напівфабрикатами, виробничого, невиробничого призначення); торгівля послугами (виробничими, транспортними, консультаційними, консигнаційними, посередницькими, туристичними, маркетинговими, орендними, лізинг, франчайзинг, інформаційні, факторинг). специфіка взаємодії субєктів: традиційна торгівля, торгівля у межах кооперації, зустрічна торгівля (бартерні угоди, зустрічні закупівлі, операції з давальницькою сировиною, прості, складні компенсаційні угоди,). специфіка регулювання: звичайна торгівля - відповідний торговий режим, дискримінаційна торгівля (ембарго, бойкот, блокада); преференційна торгівля – надання однією державою іншій пільг; торгівля за режимом найбільшого сприяння. форми міжн. торгівлі: напряму; через посередників.(агентські, брокерські операції)

12.Ціноутворення у міжнародній торгівлі Міжнародна ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. Два основних види цін:розрахункові і що публікуються. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:довідкові ціни; біржові котировки; ціни аукціонів; ціни торгів; ціни фактичних операцій; ціни пропозиції великих фірм. дві основні групи цін: на продукцію обробної промисловості і на сировині.Світовими цінами на продукцію обробної промисловості звичайно є експортні ціни великих компаній виробників і експортерів цієї продукції.. При встановленні світових цін на сировинні товари основну роль грають не внутрішні витрати і ціни, а співвідношення попиту і пропозиції на відповідних ринках. Для деяких видів сировинних товарів ціни встановлюються основними експортерами, а для інших на основі біржових котированнь. Види цін у міжнародній торгівлі.За напрямком товарних потоків: експортні; імпортні. За умовою розрахунків: ціни комерційних угод; ціни програм допомоги; ціни клірингових розрахунків; трансфертні ціни За повнотою врахування витрат: ціни нетто; ціни кінцевого споживання. За характером реалізації: оптові; роздрібні. За мірою фіксації: тверді ціни; рухомі ціни; змінні ціни; ціни з наступною фіксацією. За ступенем інформованості: ціни, що публікуються: (довідкові; біржові; аукціонні; статистичні; ціни фактичних угод; ціни пропозиції великих фірм); розрахункові ціни.

13.Методи державного регулювання міжнародних торговельних відносин За ступенем впливу: протекціоністські, лібералізаційні; за формою впливу: прямі, непрямі; За способом впливу: адміністративні, правові, економічні; не тарифні – адміністративне регулювання: кількісні обмеження імпорту та експорту: ліцензії, квоти; добровільне обмеження експорту, технічні барєри, вимоги щодо вмісту, державні закупівлі; заходи екстреного правового регулювання: ембарго, бойкот, блокада; тарифні методи - базуються на використанні митного тарифу: мито (специфічне, адвальорне, комбіноване, ввізне, вивізне, транзитне, спеціальне, антидемпінгове, спеціальне, сезонне, компенсаційне)

14.Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні (ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТЦ, МТП) ГАТТ/СОТ:генеральна асоціація з тарифів та торгівлі/світова ор-ція торгівлі: ГАТТ-1947 р.(Женева).У 1994-на базі ГАТТ-було вирішено зробити СОТ.1995-прочала функціонувати.Мета д-ті:-лібералізація МТ; -зниження митних тарифів; -розвязання торгових суперечок.Принципи д-ті:=відмова від дискримінації; =нац. режим; =відкритості; =протекціонізму. Здобутки:1) розширення доступу товарів на ринки шляхом зниження або відміни тарифних та нетарифних обмежень.2)лібералізація торгівлі. 3)антидемпінгові угоди.4)інвестування в торгівлі. 5) торгові аспекти прав на інтелектуальну власність. 6)розроблені процедури вирішення суперечок. Україна з 1992 р має статус спостерігача. ЮНКТАД:конференція ООН з торгівлі та розвитку (1964р):Мета д-ті:-сприяння розвитку МТ, забезпечення співробітництва між країнами;-вироблення принципів та механізмів політики в МТ; -координація д-ті у сфері МТ;- проблема д-ті ТНК,регулювання заборгованості країн, що розвиваються.Здобутки:-затвердження принципів МТ і торгової політики;-створення аг с-ми преференцій; -програма сприяння найменш розв країнам.Україна є членом ор-ції. МТЦ-міжнародний торговий центр:1964 в рамках ГАТТ, з 1968р працює і під керівництвом ЮНКТАД.(Женева).Мета д-ті:надання торгів інформації та консультативних послуг, що сприяють розвитку зовн торгівлі.З 1973 р виконує ф-ції центрального органу в с-мі ООН з надання технічної допомоги в розвитку експорту країнам, що розвиваються. МТП-міжнародна торгова палата:1919р.(Париж)Напрямки д-ті:- сприяння покращенню ек відносин між країнами: -встановлення ділових контактів та взаємин; -запровадження у міжн практику стандартів, зразків, ділових звичаїв, уніфікованих правил, умов ІНКОТЕРМС; -розповсюдження необхідної політичної та торгово-ек інформації для розвитку міжн бізнесу.

15.Україна на світовому ринку товарів і послуг Суч МТ послугами розвивається найбільш динамічно в світ госп-ві. Обсяги МТ П в Укр. теж зростають. Перед Укр. стоять такі проблеми і завдання розвитку: формування і рег-ня держ програми розвитку ринку П, при формуванні цієї політики необх виділити пріоритетні сектори послуг, перспективні з точки зору світ ринку П (П зв’язку, фінансові, транспортні, інформаційні, науково-дослідні, рекреаційні). важл напрямком розвитку сфери П в Укр. є приєднання до ГАТТ-СОТ. Важливість МТ для України пояснюється тим, що вона сприяє розвиткові сучасних видів вир-ва, трансформації стр-ри промисловості, технологічній модернізації; конкурентному стимулюванню ринкового середовища в середині країни; прискоренню технологічного розвитку. Для України характерна низька питома вага наукомісткої, обробленої продукції, більшість неконкурентоспроможна на зовнішніх ринках. Основні торгівельні партнери України: Росія, Китай, Туреччина, ФРН, США, Польща, Білорусь. Дещо погіршилися відносини з Росією. До негативних факторів розвитку зовнішньої торгівлі України належать: низька конкурентоспроможність, нерозвиненість базових інституціональних ринків, недосконалість механізмів ринкового регулювання, нерозвиненість ринкової інфрастр-ри підтримки експорту.

16.Світовий фінансовий ринок МФР с-ма ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків, інтеграція нац-х та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями. Це механізм, що забезпечує балансування світ. попиту і пропозиції на капітал. СФР історично виникає на базі нац.фін.ринків під впливом концентрації виробництва і капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв`язків. Головною функцією МФР є забезпечення м/н ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фін. Засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Характерні риси СФР: величезний обсяг фін. ресурсів та операцій, глобальність, цілодобовий режим роботи, високий рейтинг репутації суб`єктів, широкий діапазон фін.інструментів, уніфікація правил та стандартів операцій. Виділяють 4 елементи – валютний, боргових зобов`язань, прав власності, похідних фінансових інструментів. Залежно від часових параметрів реалізації майнових прав розрізняють грошовий ринок і ринок капіталів.

17.Міжнародний валютний ринок ВР с-ма, с-сть відносин у процесі операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. На ВР дійснюється операції щодо ЗЕ розрахунків які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками, банківськими установами та фірмами. 4 групи суб'єктів валютного ринку: держ. установи: ЦБ, казначейства окремих країн; ЮО/ФО зайняті ЗЕД; комерційні банківські установи здійсн. валютне обслуговування зовн. зв'язків; валютні, фондові, товарні біржі. Найбільші міжн. ВР: Лондон, Н-Й, Токіо, Франкфурт-на-Майні, Париж, Сінгапур, Цюрих, Гонконг. Функції: реалізація валютної політики держави, сприяння поглибленню МПП та міжн. торгівлі; визначення і формування попиту та пропозиції на іноземні валюти; своєчасне здійснення міжн. розрахунків; регулювання валютних курсів; хеджування валютних ризиків; диверсифікація валютних резервів; одержання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями. Види: Регіональні: європейський, північноамериканський, азіатський. Національні; За видами валютних операцій: ф'ючерсні, опціон-ні, форвардні. Організація: біржовий \ позабіржовий.

18.Міжнародний кредитний ринок МКР – це сфера ринкових фін.відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між суб`єктами названого ринку згідно прийнятих принципів кредитування. У структурі МКР можна виділити м/н ринок боргових цінних паперів та м/н ринок банківських кредитів і його особливий сегмент-євроринок. М/н ринок боргових цінних паперів – це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. М/н ринок банківських кредитів – це ринок дивідуалізованих, не уніфікованих боргових зобов`язань. Традиційно розрізняють ринок короткострокових позичкових капіталів (грошовий ринок) та ринок середньо- і довгострокових капіталів (ринок капіталів). Оператори кредитного ринку: основний оператор (світовий банк), корпоративні позичальники, банки та фінансові інститути, держави. Міжнародний кредит-це надання у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці здійснюється шляхом надання валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності та виплати процентів, переважно у вигляді позик. Функції міжнародного кредиту: перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва, економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків, прискорення концентрації і централізації капіталу.

Міжнародний ринок цінних паперів: структура, види

Ринок ЦП частина грошового ринку, ринку капіталів. На цьому ринку відбуваються оперції лише із стандартними фінансовими операціями, обіг яких регулюється юр. нормами і міжн. правилами. ЦП це свідоцтва про участь їх власників у капіталі АТ або наданні позики за що дають дивіденди або проценти. Емітенти ЦП виступають окремі фірми і корпорації, центральні уряди та муніципальні органи влади. Випуск ЦП реалізується спочатку на первинному ринку рух від емітента до покупця. ЦП придбані інвесторами при емісії, потім можуть бути ними перепродані на вторинному ринку, який складається з фондових бірж та позабіржового обігу.Міжнародний ринок ЦП забезпечує суб’єктам доступ до міжн. ринку вільних капіталів і прискорює глобальнй процес економічного зростання.На вторинному ринку продаються і купуються уже випущені запозичення між різними закордонними інвесторами. Вторинний ринок позабіржовий (неорганізований): численність продавців; відсутність єдиного курсу (вирішується під час переговорів між його продавцем і покупцем); біржовий (організований).

20.Україна на світовому фінансовому ринку Весь період становлення незалежності України пов’язане із визначенням її місця у світовій системі господарювання і різних міжнародних інтеграційних об'єднаннях. Інтенсифікація інтеграції економіки України до глобалізованого фінансового ринку, зокрема через активізацію її зовнішнього фінансування, потребує впровадження комплексу нормативно-правових та організаційно-економічних заходів, які враховано у запропонованому концептуальному підході щодо визначення щодо розробки стратегії виходу України до глобального фінансового середовища на національному рівні Ці заходи передбачають реформування банківської системи з метою підвищення її стійкості до фінансових шоків (стимулювання підвищення капіталізації комерційних банків, удосконалення системи банківського нагляду, сприяння підвищенню прозорості банківської системи, допуск на український ринок іноземних банків), перегляд принципів внутрішньої економічної політики і законодавства (забезпечення належного рівня захисту прав власності, мінімізація використання адміністративних заходів регулювання економіки, стимулювання реальних інвестицій тощо.

21. Міжнародний рух капіталу заснований на його міжнародному поділі як одного з факторів виробництва Офіційний (державний) капітал - кошти з державного бюджету, що переміщують закордон або що приймаються із-зі закордону за рішенням урядів, а також за рішенням міжурядових організацій. Приватний (недержавний) капітал кошти приватних (недержавних) фірм, банків і інших недержавних організацій, що переміщують закордон або що приймаються із-зі закордону за рішенням їх керівних органів і їх об'єднань.По характеру використання капітал ділиться на:Підприємницький капітал кошти, що прямо або непрямо вкладаються у виробництво з метою прибутку.Позиковий капітал кошти, що позичаються з метою отримання процента. По меті вкладення капітал ділиться на: Прямі інвестиції і Портфельні інвестиції

22. Теорія капіталізації потоку доходів-рух капіталу триватиме доти, поки норми прибутку в обох країнах не зрівняються. Теорія ринкової влади С.Хаймера - суб’єкт інвестиційної діяльності, який вивозить капітал, керується прагненням домінувати на ринку та досягнути ринкової влади.Теорія інтерналізації – кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат (витрат на укладання угод). Концепція конкурентоспроможності галузі - пояснює міжнародний рух капіталу посиленням конкуренції технологічного характеру між субєктами ринку капіталівКонцепція оборони національного суверенітету- грунтується на тому, що зростання зарубіжних інвестицій у національній економіці може спричинити зменшення частки внутрішнього виробництва. Концепція валютного простору – головним стимулом переведення виробничих потужностей (капіталу в матеріальній формі) за кордон є наявність конкурентних переваг щодо країни-реципієнта.

23 Іноземні інвестиції - сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування іноземними інвесторами для отримання прибутку. Користь від імпорту капіталу зводиться до:Отримання нових технологій при порівняно низьких витратах;Порівняно швидкий розвиток виробництва;Розширення експорту;Підвищення рівня кваліфікації робітників;Розвиток сфери послуг;Створення нових робочих місць;Поповнення національного бюджету;Набуття передового іноземного досвіду в господарюванні.Негативні наслідки імпорту капіталу:Можливе вивезення сировинних ресурсів;Іноземне втручання у національну банківську справу;Посилення конкуренції з виробниками;Захоплення іноземним капіталом основних сфер економіки країни, що приймає, а це може призвести до однобокого розвитку нац. е-ки;Втрата контролю над частиною національного ринку з боку вітчизняних виробників;Вивезення прибутків з країни;Деякі втрати політичної свободи.Виникає первинний (прямий) ефект,а також може виникати вторинний (непр) ефект, який виявляється у розвитку супровідних вир-цтв. Суттєва додаткова вигода країн-експортерів капіталу може виявитися у створенні нових ринків збуту, гарантованому забезпеченні своїх підприємств дешевою сировиною, можливості обійти тарифні та нетарифні бар´єри

25. Міжн кредит –це форма руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати%. Ф-ції: - забезпечення перерозп. між країнами фінансових і матер.ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;- збільшення нагромадження в межах всього світ. г-ва за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;- прискорення реалізації товарів у світовому масштабі. Класифікація МК: 1.За цільовим призначенням: Зв’язані– надаються на конкретніцілі, Фінансові – це кр, які не мають цільового призначення 2. За загальними джерелами:-Вн.– це кр, що надаються нац. суб’єктами для зд. ЗЕД іншим нац. суб’єктам.-Іноземні (зовнішні)–кр, що надаються іноземними кредиторами нац. позичальникам для зд. зовн-ек. операцій.-Змішані – це кр. як вн, так і зовн. походження3. За формою кредитування:-Товарні –.-Валютні (грошові4. За формою забезпечення:-Забезпечені –-Бланкові–5. За кредиторами:-Приватні–надаються приватними особами.

-Фірмові (комерційні)– кредити, що надаються фірмами.-Банківські – кр, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).-Урядові (державні)– кр, надані урядовими установами від імені держави.-Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.-Змішані

26. Умови: Вартість кредиту;Строк кредиту;Валюта кредиту. Форми міжнародного кредиту: такі як у 25питанні

27. Світовий ринок позикових капіталів – сукупність міжнародних кредитних позикових відносин, тобто відносин які виникають між суб’єктами з різних країн з приводу позики грошей з умовою повернення в назначений термін і сплати відповідного позикового % та інфраструктури, яка сприяє зд таких відносин. Позичковий капітал- товар особливого роду споживчою вартістю якого є спроможність приносити прибуток. У МРСК виділяється чотири структури:1) функціональна;2) інституціональна;3) географічна;4) валютна. Інституціональна структура МРСК відбиває відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками і кредиторами різних країн і припускає виділення суб'єктів МРСК. Географічна структура МРСК відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри. Валютна структура МРСК складається з трьох елементів: 1)Національний ринок валюти —2)Міжнародний ринок валюти 3)Євроринок валюти

29. МВФ– наднаціональна валютно-кредитна установа. Створено на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі у 1944 р. як спеціалізовану представницьку організацію ООН. МВФ почав працювати у 1947р,штаб-кв у Вашингтоні. Метою МВФ є сприяння міжн вал співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої с-ми платежів і розрахунків, підтримання рівноваги ПБ країн-членів Фонду. Світовий банк – це МБРР і його філії: (МФК), (МАР) і Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ).МБРР – це найб у світі фінансово-кредитна організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми урядам і центральним банкам країн. Термін виплати кредитів 15-25 років, період відстрочки – від 3 до 5 р. МАР– це міжн міжурядова ор-ція, котра також є спеціалізованим закладом ООН. Створена у 1960 р для сприяння ек розвитку найменш розвинених країн. Таким країнам МАР надає пільгові кредити на 50 років, стягуючи тільки комісійні в розмірі 0,75% річних. МФК – це також міжн міжурядова ор-ція, спеціалізований заклад ООН. Створена в 1956 році для стимулювання приватного п-ва головним чином у країнах-членах МФК, що розвиваються.МФК надає кредити приватним п-вам і купує їхні ЦП. БАГІ – це спеціалізована установа, метою якої є заохочення надходження інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом їхнього страхування від некомерційних ризиків. Засновано у 1988 р. Міжамерик банк рекон і розв(1949);Африк банк рекон ірозв(1964);Азіатський банк рекон і розв (1966 р.);Європ банк рекон і розв (1992).Європ банк рекон і розв – банк, який був створений для сприяння ек реформам у країнах Сх Європи та СРСР.

30. Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування по яких Україна отримала коштів. Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї. Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.

31. Етати розвитку зовн боргу Укр: 1) 1992-1993 хаотичність та відсутн узгодж потііт у сфері зовн запозич. Зауч позик у рамках кредитних іній під гаранті КМУ. Не уо позик від міжнар фін орг-й та комерц запозичень. Показники оргово заежн заи на низьк рівні. 2) 1994-1995 високі темпи зрост зовн держ боргу, що зумовл початком освоєння позик міжнар фін орг (СБ, СВФ, ЄБРР); негативн фактор у політ зовн запоз – нераціон викор-ня коштів, що спрямов переважно на споживання 3) 1997-вересень1998 початок залучення зовн комерц позик. Борг склад з 1. позик міжнар фін орг, 2. комерц кредитів іноз банків, фін-кред установ 3. позик та кред ліній іноз держав. 4) вересень 1998 – початок 2000 Початок після серпневої кризи 1998р. Суттєві обмеж доступу Укр до іноз ринків. Тимчасова загроза настання неплатоспроможн країни та проблема збереж фін системи. Осн завдання – забезпеч тимчасов «перепочинок» у здійсн платежів з обслугов та погаш держ боргів (необх час для проведення перетвор в ек-ці). Отримані необх відстрочки платежів за зобов‘яз в наслідок успішн реструктуриз держ боргу. 5) поч 2000 – теперішній час Укр прагне реалізувати на практ довгостр пехан виріш боргов проблеми.

32 Світовий ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти. Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістюДругий сегмент— робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Моделі трудових відносин:1)європейська(континентальна)-високий рівень правової захищеності працівника, жорсткі норми трудового права орієнтовані на збереження роб місць.2)англосаксонська-свобода роботодавця у відносинах найму та звільнення, перевагою колективно договірного регулювання на рівні п-ва і фірми, що сприяє динамічним змінам на ринку праці чи чутливому реагуванню на потребу зміни к-кості роб. місць.3)китайська-поєднує жорстке регулювання трудових відн у держ секторі з повною відсутністю правового регулювання у приватному секторі. Ф-ції:=зд остаточне визначення вартості роб сили; =регулює попит і пропоз роб сили; =зводить продавців роб сили з її покупцями;=забезп конкурент між найманими працівниками;=за без конкур між п-цями; =сприяє зрост збалансованості між труд ресурсами і роб місцями;=прискорює міграційні процеси;=сприяє виявленню шляхів та розробці заходів соц. захисту роб сили.

33. Сучасні МЕВ нерозривно пов´язані з такими поняттями, як міграція, імміграція, еміграція, рееміграція населення. Під цими поняттями розуміють:-міграція (від лат. migratio — переселення, переміщення) — переміщення через кордон;-імміграція (від лат. immigrare — вселяюся) — це в´їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;-еміграція (від лат. emigrare — виселення) — переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;-рееміграція — це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

34. Працездатне населення — це сукупність людей переважно робочого віку, здатних за своїми психофізіологічними даними до участі в трудовому процесі. У будь-якому суспільстві працездатне населення поділяють на дві групи: економічно активне та економічно неактивне. Економічно активне населення — це частина населення, яка зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить їй прибуток. До економічно неактивного населення відносять тих, хто протягом певного тривалого періоду не належить до зайнятих та безробітних. Це, зокрема, такі категорії населення:учні та студенти; домогосподарки;отримувачі доходів (пенсіонери та ін.); інші (отримувачі державної або приватної допомоги, діти, які не відвідують школи, тощо). Безробітні-працездатні громадяни працездатного віку які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, тобто дійсно шукають роботу і здатні приступити до неї. Рівеньбезробіття=безробітні/роб.сила*100% Робочасила=зайняті+безробітні Рівень зайнятості=зайняті/роб.сила*100%

36=32 37. Види ММРС:1)х-р переміщення населення:-Вн міграція;-зовн міграція; інтеграційна міграція.2)напрямок руху:-еміграція; -іміграція; -Рееміграція – повернення на батьківщину населення, що раніше емігрувало. 3) ор-ція ММРС:-добровільна;-організована;- нелегальна; -примусова.4) професійний склад:-міграція робочих; -міграція спеціалістів; -мігр представників гуманітарних професій. Особливості розвитку ММРС на суч.етапі:-переважання ММРС в заг об’ємі міграц потоків; -зрост ролі демогр факторів в розв ММРС; -розширення географії ММРС;-розш масштабів ММРС; -розш ст.-ри мігр потоків; -розш форм мігр; -зб об’ємів нелег мігр роб сили; -зб частки роб сили в мігр потоках висококваліф спеціал; -глобальний х-рММРС; -Інтенсивний х-р ММРС.

ОсновніетапиММРС.1. 1725-1880рр. – масова еміграція із Європи у Північну Америку та Австралію.

2. 1880-1914рр. – еміграція робочої сили із Східної Європи, Китаю, Індії, Японії, Східної Африки на Американськийконтинент.3. 1918-1939рр. – збільшення масштабів ММРС; найбільша еміграція з Західної УкраїниуСШАтаАвстралію.4. 1945-1980рр. – збільшення масштабів ММРС; характерний виїзд із країн СхідноїЄвропиуЗахіднуЄвропутаСША.5. З 1980р. до наших часів – збільшення масштабів міграції із країн з перехідною економікою.

38 Основні методи регулювання міжнародної міграції робочої сили: 1. Адміністративно-правові:міри нац зак-ства, що визначають юр, політ і професійний статус іммігрантів у даній країні;дія нац служб імміграції в тому числі контроль за в'їздом у країну іммігрантів, видача дозволів на в'їзд, на роботу, на час перебування іммігрантів у країні та ін.);міри міжурядових угод регулювання міграції робочої сили. 2. Економічні: зд вербування іноземних робітників – надання роботи, порівняно високого рівня з/п, житла і медобслуговування.МОП-1919 р. відповідно до Версальського договору. м.Женева (Швейцарія).Цілі:забезпечення повної зайнятості і зрост рівня життя;заохочення ек і соц програм.МОМ -1949 р. як Міжн ор-ція у справах біженців, пізніше її повноваження були розширені й у1989р. вона була перейменована в МОМ. Ф-ції:розробка довгостр програм в обл регулювання міграційних потоків;надання допомоги з питань ор-ції міграції;розвиток технічного співробітництва в обл міграції;запобігання відпливу умів і рееміграція;надання експертних послуг у зв'язку з міжн міграцією роб сили;ор-ція пересування біженців.

39. Найпомітнішим наслідком глобалізації в Україні сьогодні є долучення її до світових міграційних процесів. Україна стала країною прийому емігрантів і водночас країною, що зумовлює імміграцію, одним з основних суб'єктів євроазійських міграційних процесів.

Україна більше експортує робочих рук, аніж товарів. Негативне-частка трудових мігрантів з України у відсотковому відношенні до кількості населення – найвища серед інших країн.- в Україні відбувається сталий процес неухильного зменшення населення через різке скорочення народжуваності та зростання смертності. Україна вже 10 років співпрацює з Міжнародною організацією з міграції, а 2002 р. стала її членом. За її допомогою в країні у 2005 р. був розгорнутий проект «Зміцнення потенціалу в сфері управління міграційними процесами», на який Євросоюз виділив 3,8 млн. євро. Він був розрахований на півтора року, за які планувалося створити ефективну систему управління міграційними потоками через Україну. Сьогодні Україна має спільний кордон iз чотирма країнами-членами ЄС (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією), 80% усього потоку нелегальних мігрантів, які використовують Україну як «трамплін» на шляху до країн Західної Європи, приїжджають із Росії.

40 ВС -являє собою державно-правову форму ор-ції валютних відносин.-національна(форма ор-ції валютних відносин, що визнач її вал законодавстввом) Складові елементи:-нац. вал од; -склад офіційних заготовлених резервів. Умови конвертованості валюти:наявність чи відсутність валютних обмежень; порядок міжн розрах країни; ор-ція вал ринку та ринку золота; держ установи які зд вал регулювання. -регіональна(являє собою договірну правову форму ор-ції вал відносин між групами країн). Складові елементи:1)регіон міжн розрахункова одиниця; 2)спеціальний режим регулювання валютних курсів; 3)загальні валютні фонди; 4)регіональні кредитні фінансові організації. -світова(форма ор-ції міжн вал відносин, що обумовлюється розвитком МЕ, як цілісної системи). Складові елементи: 1)основні міжн платіжні засоби; 2)механізм валютних паритетів та курсів; 3)умови взаємної конвертованості валют; 4)обсяги валютних обмежень; 5)форми міжн розрах; 6)режим міжн вал ринків та ринків золота;7)міждерж вал-кред ор-ції, що регулюють вал відносини у св. г-ві.

41 ВС -являє собою державно-правову форму ор-ції валютних відносин. -національна(форма ор-ції валютних відносин, що визнач її вал законодавстввом) Складові елементи:-нац. вал од; -склад офіційних заготовлених резервів.Умови конвертованості валюти:наявність чи відсутність валютних обмежень; порядок міжн розрах країни; ор-ція вал ринку та ринку золота; держ установи які зд вал регулювання. –регіональна (являє собою договірну правову форму ор-ції вал відносин між групами країн). Складові елементи:1)регіон міжн розрахункова одиниця; 2)спеціальний режим регулювання валютних курсів; 3)загальні валютні фонди; 4)регіональні кредитні фінансові організації. -світова(форма ор-ції міжн вал відносин, що обумовлюється розвитком МЕ, як цілісної системи). Складові елементи: 1)основні міжн платіжні засоби; 2)механізм валютних паритетів та курсів; 3)умови взаємної конвертованості валют; 4)обсяги валютних обмежень; 5)форми міжн розрах; 6)режим міжн вал ринків та ринків золота;7)міждерж вал-кред ор-ції, що регулюють вал відносини у св. г-ві. Підсистеми СВС:1)Валютний механізм- правові норми та інститути, які ці норми виробляють та представляють2)Валютні відносини- плинні поточні зв’язки які виникають між різними суб’єктами МЕВ на вал ринках з метою зд міжн розрах вал і кредитних операцій. Ключові вимоги, які необх для успішного функціонування СВС 1.забезп відповідної ліквідності; 2. дія механізму регулювання; 3. впевненість у міжн гр. с-мі.

42. ПАРИЗЬКА ВС:1867-1922рр (С-ма золотого стандарту.):-основа ВС золотомонетний стандарт; -вал курси були твердими; -випуск паперових гр.. було обмежено золотим запасом країни; -діяли золоті паритети. Позит сторони: -повна конверт нац.. вал; -стабільн купів здатності гр.; -стаб вал. Курсів; Стаб світових цін. Негат сторони: -залежність від рівня видобутку золота; -недостатня гнучкість ВС; -стихійне регулювання ВС; -виключення державного втручання в сферу валютних відносин. ГЕНУЕЗЬКА ВС:1922-1944рр.Друга світова валютна система - механізм золотодевізного стандарту, який прийшов на зміну золотомонетному стандарту після 1світової війни, що було юридично оформлено рішенням Генуезької конференції (1922 р.). БРЕТТОН_ВУДСЬКА ВС:1944-1976рр.основні принципи валютно-фінансового устрою, що були узгоджені на міжнародній валютно-фінансовій конференції країн антигітлерівської коаліції у липні 1944 р. у м. Бреттон-Вудсі (США). ЯМАЙСЬКА ВС:з 1976. С-ма багато валютного ринкового стандарту.С-ма, що набула чинності 1 квітня 1978р. З її ратифікацією було внесено зміни у статут МВФ. Основою її створення стала угода, що була досягнута на нараді країн—учасниць МВФ у м. Кінгстоні на Ямайці в січні 1976р. ЄВРОПЕЙСЬКА ВС: 1979р. Базувалась на ЕКЮ потім на ЄВРО. Використовувала золото в якості реальних резервних активів; режим вал курсів заснований на спільному плаванні валют.

43. Міжнародний валютний фонд – наднаціональна валютно-кредитна установа. МВФ створено на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі у 1944 р. як спеціалізовану представницьку організацію ООН. МВФ почав працювати у 1947 р., його штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні. За статутом, метою МВФ є сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів країн-членів Фонду. МВФ здійснює систему заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, на сприяння конвертованості валют, на надання кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, на організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.

МВФ – організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Україна прийнята до МВФ у вересні 1992 р. і стала 167-им членом цієї міжнародної організації. Головним акціонером МВФ є США. На кінець 1992 р. квота США становила 19,62%. Крупними акціонерами є Німеччина і Японія (по 6,1%), Франція і Великобританія (по 5,48%), Саудівська Аравія (3,7%), Італія (3,4%), Канада (3,2%), Нідерланди (2,55%), Китай (2,5%). Квоту для Росії встановлено на рівні 3,0%, України – 0,7%. МВФ підтримує тісні зв’язки зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, з іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

44. Міжнародні вал відносини -с-ма відносин, що виникають з приводу проведення різноманітних обмінних операцій з грішми різних країн і зд. Міжн. Вал. Розрахунків за продукцію. Валюта-гр.од тієї чи іншої країни яка використовується для виміру вартості товару чи послуг. -іноземна; -національна; -колективна. Конвертованість- здатн однієї валюти вільно обмінюватись на інші валюти.Види конвертованості: 1.вільноконвертовані-валюти, які вільно й необмежено обмінюються на інші валюти;2. частково конвертовані- валюти, які обмінюються тільки на деякі ін. валюти;3. неконвертовані- валюти, які функціонують тільки в межах однієї країни й не обмінюються на ін. валюти. Вн. Конверт-право резидентів вільно обмінювати нац. Гроші на іноземну валюту.Зовн конвертованість-передбачає відсутність обмежень та безперешкодне використання валюти в усіх видах операцій тільки для іноз, фіз. і юр осіб.Повна конверт-безперешкодний обмін. Резервна валюта- валюта, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків при зовнішньоторгівельних операціях, іноз інвестиціях, і при визначенні світових цін. Валютний паритет-співвідношення між валютами різних країн яке встановлено законодавчо. Валютний курс-ціна гр. од. однієї країни виражена в гр. од. ін. країни.Види вал курсу: Фіксований-встан у законодавчому порядку нац. Банком як співвідношення між нац.. валютою та вал ін. країн.1)реально-фіксований; 2)договірно фіксований. Плаваючий-вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції але межі плавання можуть регулюватись. Котирування валют-встановлення курсів іноз валют у відповідності з діючими нормами і практикою.Пряме –од іноз валюти вираж у певній кількості нац. Гр. од. Не пряме- вираж у певній к-кості іноз гр. од. Крос-курс-обмінний курс 2 валют розрахований на основі курсу кожної з них до третьої валюти.

45. Валютні ринки – це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах. До головних функцій валютних ринків можна віднести: 1)Забезпечення виконання міжнародних розрахунків. 2) Забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків. 3) Страхування валютних та кредитних ризиків. 4)Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсiв валют. 5) Визначення валютних курсів. 6)Диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав. 7) Регулювання економіки. Існує чотири групи суб’єктів валютного ринку: I. Державні установи, основне місце серед яких займаютьII. Юридичні та фізичні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльностіIII. Комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язківIV. Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових біржСтруктура валютного ринку:

За суб’єктами § Міжбанківський (прямий і брокерський) § Клієнтський § Біржовий. За терміном операцій§ Спот ринок (поточний)§Форвардний ринок (терміновий)§ Своп ринок. За функціями § Обслуговування міжнародної торгівлі § Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)За валютними обмеженнями§ Вільні § Обмежені. За застосуванням валютних курсів§ З одним режимом § З кількома режимамиЗа об’ємом і характером валютних операцій§ Глобальні (світові) § Регіональні (міжнародні)§ Внутрішні (національні).За територіальною ознакою:1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.2.Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.3.Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

46. проблеми становлення вал системи Укр За часів СРСР єдиним плат засобом в Україні був рубль, що емітувався виключно Держбанком СРСР. в січні 1992 були введені купони, що викор-сь лише на тер України. Офіційно купон розглядался як заміна готівкового рубля. Розрахунки провод в пропорції 1:1, що не відповідало дійсності. Це призвело до появи альтернат валютного курсу на “чорному ринку.” в листопаді 1992 був прийн указ, за яким купон являвся єдиним законним засобом платежу в Укр, це означало вихід Укр з “рубльового простору”. У 1992-1993 роках був створений механізм регул-ня валх операцій і вал резерви держави. Однак інфляц процеси призвели до падіння курсу купона. З 1994 року почався період відносної лібералізації вал ринку і стабіліз курсу купона. В 1996 році цей період закінч введенням гривні. Первинний курс гривні виявився нереально високим, тому за умов ек-ної кризи протягом останніх років гривня повільно обезцінювалась. Лише в 1998 в період фін-ї кризи курс гривні різко знизився, що призвело до значних збитків екон-х суб’єктів. Ключові проблеми становлення вал системи Укр: 1) проведення вал політики, узгодженої з політикою економіч та особливо пром розвитку 2) Поліпшення структури плат балансу особливо стосовно поточних операцій 3) проблема виплат за борговими зобов”язаннями 4) проблема нелегітимної втечі капіталу 5) проблема вільної конвертованості нац вал.

47 Міжнародні розрахунки -являють собою с-му регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, ор-ціями, громадянами різних країн. Суб’єкти: імпортери, експортери, банки. Види міжнародних розрахунків залежать від:1. Специфіки суб’єкта:• між конкретними контрагентами;• між банками;• між банком і контрагентом;• між державою і банком;• між державами. 2. Взаємодії суб’єктів:• напряму;• через посередників. 3. Від об’єкту:• торговельні операції;• інвестиційні операції;• некомерційні операції. 4. Умови розрахунків:• готівкові;• з наданням кредиту. Типи міжнародних розрахунків.1. Національною валютою:• торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;• напряму.2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):• торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.3. Клірингові розрахунки:• міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань..

4. Золото:• використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

48. Форми міжнародних розрахунків •банківський переказ (Операція банку з виконання доручення клієнта по переведенню грошей в іншій банк для виконання його грошових зобов’язань. Недолік: затримка в часі надходження виручки до експортера. Документарне інкасо — це доручення експортера (кредитора) своєму банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму або підтвердження (акцент) того, що ця сума буде сплачена в установлені строки. •документарний акредитив (Акредитив — це документ, виданий банком імпортера, який зобов'язує цей банк акцептувати векселі, виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов. Ці умови включають величину кредиту, термін сплати векселя, загальний опис товару, додаткові потрібні документи і кінцевий термін сплати. Підтверджений безвідзивний акр. У випадку, коли експортер не отримує передоплати і не хоче покладати-ся лише на обіцянки імпортера заплатити, він може вимагати підтвердженого безвідзивного акр. Непідтвердмсений акр означає, що банк експортер обмежується тільки повідомленням експортера про відкритті акр і платить тільки в тому випадку, якщо банк імпортер перераховує йому відповідну суму. Документарний акр– іменний документ, що містить доручення про сплату коштів отримувачу протягом певного терміну з додержанням вказаних в ньому умов. Недоліки: це найскладніша та найдорожча форма розрахунків),; •розрахунки по відкритому рахунку (метод платежу, за якого продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отриманн); •розрахунки з використанням чеків, векселів (Простий вексель – безумовне письмове зобов’язання однієї особи перед іншою виплатити певній особі наказом векселедавця або пред’явника, обумовлену суму грошей на вимогу, або на фіксовану дату, або на визначений момент у майб. Переказний вексель (комерційна трата) — це безумовний письмовий наказ, адресований однією стороною (трасантом) іншій (трасату), що зобов'язує останнього заплатити певну суму грошей третій стороні (ремітентові) у визначений час у майбутньому. Чек – безумовний наказ клієнта банку, який веде його поточний рахунок, про сплату пеіної суми грошей пред’явнику чеку, або іншій, вказаній в сумі особі: 1. Іменний, 2. Ордерний. 3. На пред’явника)

49. види ризиків 1. Вартість місцевої валюти при майбутньому платежі в іноземній валюті залежить від обмінного курсу між двома валютами (особливо, коли курси обміну піддаються впливові ринкових сил). 2. Ризик відсутності конвертованості: неможливість власника валюти даної країни конвертувати її у валюту іншої країни, внаслідок обмеження, накладеного урядом. 3. Ризик невиконання зобов’язання, або несплати. Одними з найпоширеніших ризиків при міжнародних розрахунках є ризики, пов'язані з несподіваними коливаннями обмінних курсів. Є три типи ризиків обмінних курсів: операційний, бухгалтерський (ризик переоцінок) і економічний. Операційний валютний ризик - це такий ризик, якому піддаються ділові кола або приватні особи, коли майбутні платежі або отримання коштів повинні бути зроблені в іноземній валюті, майбутня ціна якої не визначена. Валютні ризики, пов'язані з переоцінкою, - другий тип валютних ризиків, під які підпадають підприємства і приватні особи при несподіваних змінах обмінних курсів. Найпоширенішим видом ризику, пов'язаним з обмінними курсами, є економічний валютний ризик, якому частково притаманні риси як операційного ризику, так і ризику переоцінки.Економічний валютний ризик пов'язаний зі змінами вартості компанії, які залежать від змін обмінних курсів.

50. Переказ, акредитив - Форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особами, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником., інкасо - форма розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця за посередництвом банку-покупця, або іншого банку, платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт, або надання послуг. Розрізняють два види інкасо — чисте і документарне.Чисте інкасо означає інкасо фінансових документів, які не супроводжуються комерційними документами. Документарне інкасо — це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

51. Розрахунковий баланс характеризує співвідношення всіх заборгованостей даної країни з боку іноземних партнерів на певну дату і зобов язань по відношенню до них даної країни незалежно від строків надходження платежів. Баланс міжнародної заборгованості (баланс міжнародних інвестицій) не враховує поточну заборгованість, а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами країни, з одного боку, і зобов яканням перед іноземними вкладниками – з другого. Платіжний баланс є найбільш поширеним балансом міжнародних розрахунків, який показує співвідношення платежів за кордон і надходжень із-за кордону за певний період часу (рік, квартал, місяць). При побудові платіжного балансу враховується той факт, що всі зовнішньоекономічні операції можна поділити на кредитні (які приносять іноземну валюту) і дебетні (пов язані з її витратами). Тому в балансі перші йдуть зі знаком “+”, і другі – “-“. Так, експорт товарів і запозичення, одержані країною, -це кредитні операції, а імпорт і кредитування інших країн – дебетні.

52. Платіжний баланс – статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу. З бухгалтерського погляду, платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі. Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо, якщо надходження перевищують платежі, або пасивне, коли платежі перевищують надходження.В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису, кожна операція має дві сторони – дебет і кредит. Загальна сума на дебеті повинна завжди бути рівною загальній сумі на кредиті. Кредит – це відплив за кордон вартостей, за які мають надійти платежі у певну країну (збільшення пасивів, зменшення активів) (приносять іноземну валюту). Дебет - це приплив вартостей із-за кордону до даної країни, за які її резиденти мають платити за кордон (збільшення активів, зменшення зобов’язань) (пов’язані з витратами іноземної валюти). Фактори, що впливають на стан ПБ: Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція;Циклічні коливання економіки;Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами;Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності; Зміни в міжнародній торгівлі; Вплив валютно-фінансових факторів; Негативний вплив інфляції; Торгівельно-політична дискримінація певних країн;Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи. Структура ПБ: Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту. Баланс послуг та некомерц-х платежів; Баланс руху капіталів і кредитів -співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.

53.=54 1) Теорія автоматичного саморегулювання: розробл. У 18 ст Д.Юмом та Д.Рікардо. Якщо ПБ пасивний внаслідок відпливу золота з країни, зменш-ся к-кість золотих грошей в обігу та зниж-ся ціни, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності її товарів, зб їх експорту і активізує баланс її міжн розрахунків. Якщо ПБ активний, то відбувається зворотній процес. 2)Кейнсіанські теорії: Кейнс рекомендував зрівноважувати ПБ держ-м регулюванням. 3)Теорія вн та зовн рівноваги:(Харрод) Досягнення рівноваги вони шукали за допомогою економічних моделей. Вн рівновага-такий стан е-ки, коли повна зайнятість поєднується зі стабільними цінами, а зовн. - з рівновагою ПБ. 4)Інструментарно-цільовий метод: (Мід, Тінберген) передб. розроблення економетричних моделей регулювання ПБ,умовно поділивши показники на інструменти та цілі держ ек політики.5 )Теорія нормативного регулювання ПБ: (Вільямс, Міллер)1.поєднання антициклічного та антиінфляційного регулювання з рег-м міжн розрахунків; 2.дослідження проблеми інфляції та її впливу на ПБ; 3.необхідність міждерж. регулювання ПБ та інфляції. 6)Монетаристські теорії ПБ: ПБ розглядається як наслідок нерівноваги усього грошового госп-ва, що змінює структуру внутр. цін та перешкоджає встановленню рівноваги між попитом і пропозицією. Стабілізація ПБ –це короткотерміновий процес. Повинно бути: відкрита ек-ка, мінім обмеження руху товарів,роб сили, капіталів. 7)Теорії міждерж. регулювання ПБ: баз. на поєднанні кейнсіанства, неокейнсіанства, та монетаризму. Вони використовуються у проектах реформи світової вал с-ми, де велике значення надається колективному регулюванню ПБ.

56. Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і розподілу праці між національними економіками, взаємодії їх виробничих структур на різних рівнях і в різних формах. Інтеграція здійснюється на основі формування економічних об'єднань держав і узгодження національних політик. Фактори розвитку МЕІ: 1) розвиток виробничих сил – необхідний достатньо високий рівень розвитку виробничих сил; 2) поглиблення МПП – спеціалізація і кооперування країн сприяють їх об’єднанню; 3) МТ – сприяє встановленню тісних зв’язків між країнами; 4) НТР – створює умови для більш тісних взаємозв’язків країн; 5) соціально-економічна однорідність національних господарств – об’єднуватись можуть країни з подібними соціально-економічними ознаками; 6) близькі рівні економічного розвитку груп країн – об’єднуватись можуть країни з подібними соціально-економічними ознаками; 7) тривалий період співробітництва – забезпечує економічні зв’язки; 8) спільні кордони і умови розвитку – інтеграцій об’єднання мають бути компактними; 9) спільність культурних і історичних традицій; 10) цілеспрямована діяльність державних органів, партійних і соціальних груп і навіть окремих осіб. Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції: 1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва; 2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні. 3. Насичення ринку товарами. 4. Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

57. Форми МЕІ: 1.Зона вільної торгівлі - пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн, які входять у гаку зону. Зони вільної торгівлі сприяють зростанню внутрішньої, а на цій основі і взаємної торгівлі країн-членів. Найрозвиненішою з таких зон є Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі. 2.Митний союз - спільна митна територія двох і більше країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом відносно третіх країн. Мета створення митного союзу: полегшити торгівлю країн-учасниць і, в той же час, не створити додаткових перепон у торгівлі з третіми країнами. ВТО дуже ретельно слідкує за дотриманням цього положення серед своїх членів. 3. Спільний ринок - об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням у його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили. 4.Економічний союз - об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики. 5.Політичний союз -об'єднання країн на основі укладення спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя. 6.Міжнародні організації, угрупування, комплекси — об'єднання країн чи інших суб'єктів за окремими інтересами (або групою окремих інтересів) для спільного здійснення різноманітних заходів, спрямованих на їхнє задоволення.

58. Відправним моментом інтеграції в Західній Європі стало утворення в 1951 оці Європейського Об’єднання Вугілля і Сталі (ЄОВС). Пізніше виникли Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) і Євроатом. На основі цих трьох співтовариств виник суч. Європейський Союз – ЄС. 7 лютого 1992 року держави-члени Європейських співтовариств підписали Договір про Європейський Союз. З 1 листопада 1993 року Договір вступив у силу. На даний час членами Європейського Союзу (ЄС) є такі 27 країн, серед яких: Австрія, Греція, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Польща, Португалія, Румунія, Сполучене Королівство, Франція, ФРН, Швеція. Головна особливість: його органи наділені повноваженнями на прийняття з ряду питань співробітництва ухвал, які мають безпосередню обов’язкову силу для країн-членів. Завдання ЄС: 1)Сприяння економічному й соціальному прогресу; 2)Затвердити свій статус і призначення на міжнародній арені; 3)Підсилювати захист прав та інтересів громадян країн-членів;4) Розвивати тісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ; 5)Зберігати, а при необхідності й переглядати та удосконалювати систему зв’язків і відносин, яка склалася у співтовариствах.Другою за часом існування та за результатами функціонування є Європейська Асоціація Вільної Торгівлі – ЄАВТ (European Free Trade Association - EFTA), що була створена в 1960 році. Завдання ЄАВТ: створення зони вільної торгівлі промисловими товарами; розвиток економічної активності; досягнення повної зайнятості й фінансової стабільності; зростання продуктивності праці; раціональне використання ресурсів.У Центральній та Східній Європі зародилися або зароджуються й інші інтеграційні угрупування. Союз Незалежних Держав (СНД) створено в грудні 1991 року, відразу після розпаду Радянського Союзу. Членами СНД є такі країни: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизтан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменія, Україна, Узбекистан. завдання СНД: 1) мирне врегулювання спорів і конфліктів при розпаді СРСР; 2) здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній і культурній областях; 3) сприяння всебічному і збалансованому економічному та соціальному розвитку держав-членів в рамках спільного економічного простору, а також міждержавному співробітництву та інтеграції. Чорноморське Економічне Співробітництво – ЧЕС або ЧМЕС. Створено ЧМЕС в 1992 році з метою перетворення Чорного моря в море миру, стабільності та добробуту шляхом розвитку дружніх і добросусідських відносин. Членами ЧМЕС: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. Основні завдання ЧМЕС: 1) розвиток економічного співробітництва між державами-членами на основі гельсінського Заключного акту і рішень ОБСЄ; 2) сприяння економічному, технологічному і соціальному прогресу, а також вільному підприємництву; 3) оптимальне використання усіх можливостей для розширення та диверсифікації співробітництва; 4) розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва як між країнами-членами, так і з іншими зацікавленими країнами; 5) охорона специфічних економічних інтересів країн-членів, особливо тих, які перебувають на етапі переходу до ринкової економіки; 6) лібералізація та гармонізація режимів зовнішньої торгівлі згідно з практикою ВТО з подальшим приєднанням усіх членів ЧМЕС до ВТО; 7) поглиблення співробітництва ЧМЕС з ЄС і поступове створення Євро-Чорноморського ек. простору.

59. Один з найбільш