Загальна характеристика педагогічного процесу

Як суб'єкти (вихователі), так і об'єкти (вихованці) педагогічного процесу мають певні свої особливості. Суб'єкти цього процесу (учителя), які його організують, керують і контролюють його перебіг, оцінюють результати та вносять певні необхідні корективи, мають такі особливості:

1) високу відповідальність за організацію і кінцеві результати всіх видів діяльності вихованців (навчальної, суспільно-громадської);

2) вони поєднують функції вчителя, вихователя, керівника і організатора всього цього процесу;

Об'єктами педагогічного процесу є все учні. У зв'язку з цим, суб'єктам педагогічного процесу необхідно добре знати їх індивідуально-психологічні особливості. Їх незнання або недостатнє урахування у педагогічнім процесі може звести нанівець всі зусилля вихователів, тому що тільки при активній участі всіх учнів у педагогічному процесі можна досягти певних позитивних результатів, а в протилежному випадку - взагалі втрачається його смисл. Безумовно, поряд з загальними і типовими необхідно враховувати також національні, регіональні, професійні особливості об'єктів цього процесу, різний життєвий досвід, рівні підготовленості. Найголовніша задача суб'єктів педагогічного процесу у відношенні об'єктів - це зробити останніх активними, свідомими, зацікавленими та самостійними учасниками цього процесу.

Основними складовими моделі сучасного педагогічного процесу, окрім суб’єкта і об’єкта, є:

цільовий компонент;

стимуляційно-мотиваційний компонент (на сьогоднішній день, на жаль, недостатньо обгрунтований);

змістовний компонент;

процесуальний чи методичний компонент;

контрольно-регулюючий;

оціночно-результативний.

Цільовий компонент визначається державними стандартами. Основні аспекти навчання і виховання підростаючого покоління у нашому суспільстві визначені Законом України “Про освіту”, Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ ст.), концепцією національного виховання. Вони конкретизуються в освітньо-кваліфікаційних характеристики і освітньо-професійних програмах підготовки відповідних фахівців для народного господарства. В основі цілей сучасного педагогічного процесу має бути наступне методологічне положення: “…для сучасного суспільства буде характерний тип людини, в особистості якої сформоване позитивне ставлення до планети Земля, до Вітчизни, до людства, до іншої людини і до самої себе, до праці, до власності, до сім’ї, до надбань матеріальної і духовної культури”.[3]

Наступним важливим елементом цього процесу є процесуальний компонент, в основі якого лежать цілеспрямовані гуманні педагогічні впливи, під якими розуміють процес формуючого впливу вихователів на вихованців. Вони здійснюються за допомогою методів виховання і навчання та можуть бути прямі - безпосередній вплив вихователя та посередні - вплив через організацію навчальної діяльності, інших вихованців тощо. Всю сукупність впливів можна також розділити на вплив словом і вплив ділом.

Постійно діючими елементами педагогічного впливу вихователя на вихованця є:

чітко поставлена педагогом мета;

конкретне відокремлення і визначення змісту освіти, який необхідно опанувати;

визначення методів, форм і засобів педагогічного впливу;

врахування попереднього життєвого досвіду з метою визначення наступних навчально-виховних заходів;

свідоме використання різних умов, які мають певний вплив на процес виховання і навчання.

Безумовно, основними засобами педагогічного впливу мають бути посередні прийоми і засоби. Звідси, вихователі основну увагу повинні звертати на відповідну організацію життєдіяльності освітньо-виховного закладу.

Наступним елементом структури педагогічного процесу є його зміст, який складають колективні та індивідуальні пізнавальні та практичні дії учнів. Цей зміст визначається певними освітньо-кваліфікаційною характеристикою відповідного фахівця, уточнюється у освітньо-професійній програмі та низкою інших документах. Сьогодні цей компонент підлягає гуманітаризації та наповнюється загальнолюдськими цінностями.

Контрольно-регулюючий компонент потребує власної конкретизації, демократизації та опрацювання конкретних критеріїв оцінки результативності педагогічного процесу. Цей компонент більш всього підлягає суб’єктивізму, це головний його недолік.

Результативний компонент знаходить своє відображення в його функціях. Безумовно, основним критерієм результативності цього процесу і його ефективності є формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості вихованця. Оціночно-результативний компонент є обов'язковим, він водночас є як результатом і критерієм цього процесу, так і мірилом для внесення в нього необхідних корективів.

Зміст, хід і ефективність педагогічного процесу обумовлюються і визначаються його особливостями: загальнопедагогічними та професійними. Загальнопедагогічні особливості педагогічного процесу:

залежність цього процесу від індивідуально-психологічних властивостей, педагогічної та професійної майстерності вихователів;

залежність від застосованих концепцій, технологій, методик і методів навчання і виховання;

визначеність взаємостосунків у цьому процесі нормами державних документів тощо.

Професійні особливості:

практична спрямованість;

органічна єдність теоретичної та практичної підготовки учнів;

висока технічна забезпеченість занять;

єдність індивідуальної та колективної підготовки учнів;

багатопрофільний, багатоплановий і багаторівневий характер тощо.

Таким чином, знання педагогом мети, змісту, методики організації та здійснення педагогічного процесу, врахування у своїй професійній діяльності його особливостей забезпечують реалізацію головної мети навчального процесу – формування і розвиток у цьому процесі особистості вихованця – гідних громадян української держави.