Особливості сучасної екон глобалізації

Розгортання процесу глобалізації більшою мірою має позитивний вплив на розвинуті країни світу. Глобалізація розширює можливості країн щодо використання та оптимального комбінування різних ресурсів. Але глобалізація загострює конкурентну боротьбу, спричиняє маніпулювання величезними інвестиціями та фін ресурсами, що становить реальну загрозу для країн з низьким та середнім рівнем доходів.

В процесах трансформації перевагу отримують галузі обробної промисловості та сфери послуг, у які здійснюються перелив капіталів та робо сили. Інші галузі, насамперед видобувні, відчувають гострий дефіцит факторів вир-ва, посилюється їх депресивний стан.

Наслідком глобалізації є деіндустріалізація. Позитивним проявом цього є розвиток сервісної ек-ки, вдосконалення космічних технологій, а негативним – імовірність повернення до застарілих структур господарства у перехідних економіках та країнах, що розвиваються, внаслідок їх слабкої ресурсної бази та не конкурентоспроможності.

Глобалізацію розглядають на ієрархічних рівнях.

Глобалізація на світовому рівні характеризується взаємозалежністю країн і регіонів, переплетенням їх господарства та екон систем. На рівні окремої країни глобалізація виявляється у ступені відкритості ек-ки, частці зовн-торговельного обороту у ВВП, обсязі прямих інох інвестицій і тд.

Глобалізація на галузевому рівні ілюструється співвідношенням обсягів зустрічної внутрігалузевої торгівлі та світового вир-ва відповідної галузі.

Глобалізація на рівні компанії залежить від того, наскільки компанія диверсифікувала свої надходження та розмістила активи в різних країнах з метою збільшення експорту товарів і послуг та використання місцевих переваг, зокрема широкого доступу до природних ресурсів і дешевої роб сили.

Глобальні комунікаційні мережі сприяють координуванню вир-ва та досягенню спільних цілей у світовому масштабі таким чином, що компанії, розташовані в різних країнах світу, виробляють один і той самий кінцевий продукт.

Хекшера-Оліна не діє на практиці. Трудонасиченість країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені країни – працемістку.

Теорія вирівнювання цін на ф-ри в-ва. У 1948 р. Поль Самуельсон довів теорію, яка отримала назву Хекшера-Оліна-Самуельсона. Суть теорії: міжн. торгівля призводить до абс. та відносного вирівнювання цін на гомогенні ф-ри в-ва. Гомогенний капітал – це капітал з однаковою ризикованістю та продуктивністю, гомогенна земля – земля з однаковою родючістю.

Теорія життєвого циклу товару. Автор – Реймонд Вернон. Теорія міжн. життєвого циклу товару стверджує, що деякі види продукції проходять цикл, що скл. з 4-ох етапів: впровадження, зростання, зрілість і занепад. В процесі переходу від одного етапу до іншого в-во продукції переміщається з країни в країну. На етапі впровадження розробляються нововведення у відповідь на виявлену потребу зазвичай у пром-во розвинених країнах. На етапі зростання нововведення може вироблятися паралельно за кордоном, але осн. в-во зосереджується у країні, де була винайдена продукція. На етапі зрілості св. попит на продукт вирівнюється, технологія в-ва стає стандартизованою, тому в-во товару у пром. розвинених країнах втрачає свій зміст і переміщається в країни, де товар буде вироблятися вже за стандартною технологією. На етапі занепаду технологія та обладнання настільки вдосконалюються, що для в-ва товару вже не потрібна висока кваліфікація, а тому в-во товару переміщається у слаборозвинуті країни, де є надлишок роб сили. Недоліки: не всі товари проходять життєвий цикл, теорія не поширюється на товари розкоші і продукцію ТНК.