Розділ 1. Основні тенденції розвитку Японії в міжнародному економічному просторі.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………3

 

Розділ 1. Основні тенденції розвитку Японії в міжнародному економічному просторі………………………………………………………….….....7

1.1. Загальна характеристика економіки країни…………………………….7

1.2. Виробнича та торгівельна структура країни…………………………..17

1.3. Прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та секторів економіки у динаміці……………………………………………………….30

 

Розділ 2. Характеристика фінансової системи Японії…………………….33

2.1. Роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни……………………………………………………………….………………….33

2.2. Фондові біржі. …………………………………………………………...37

2.3. Центральний банк країни та його валютно-курсова політика……….41

Розділ 3. Оцінка основних макроекономічних показників країни…….…44

 

Висновки ……………………………………………………………………..57

Список використаної літератури …………………………………………61

 

 

Вступ

 

Японія розташована на безлічі великих і дрібних островів,що простягаються з північного сходу на південний захід майже на 3,5 тис. км. Загальна площа островів складає 378 тис.кв. км, а їх кількість сягає 3900. Найбільшими з них є Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоку.

Країна розділена на 47 префектур, кожна з яких має свій уряд, що здійснює управління містами і селищами. Офіційна мова японська. Пануючі релігії - буддизм і синтоїзм. Грошова одиниця - ієна.

Японія - конституційна монархія. Відповідно до Конституції країни імператор є «символом держави і єдності народу».

Вищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом Японії є парламент, що складається з двох палат – палати представників (512 депутатів) і палати радників (252 депутати).

Японія - високорозвинена країна. Маючи в своєму розпорядженні 2,4% населення та 0,3% площі земної суші, вона займає 3-е місце у світі за об'ємом промислового виробництва і 4-е - по експорту капіталу.У останні десятиліття Японія виступає як одна з головних економічних держав, будучи другою по розміру національною економічною силою у світі. Населення Японії складає приблизно 2,3% світовой чисельності, але створює воно біля 16% ВМП, обчисленого по поточним валютним курсам, і 7,7% - по купівельній спроможності йєни. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але по показнику виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП, підрахований на базі поточних валютних курсів, у чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямках передових технологій.[24]

На світовому ринку Японія - постачальник продукції складних наукомістких галузей промисловості, сучасних конструкційних матеріалів. У країні здобувають кам'яне вугілля, природний газ, нафту, залізну руду і ін., проте більшість корисних копалини Японія імпортує. Широко розвинені чорна і кольорова металургія, машинобудування, виробництво морських судів, побутових електронних приладів, роботів і гнучких виробничих систем, аудіо- та відеотехніки, випуск електроніки, легкових і вантажних автомобілів, хімічна і текстильна промисловість.

Найзначущіші експортні галузі – кораблебудування і машинобудування, хімічна промисловість, а також виробництво комп'ютерів (телекомунікації, промислові автомати і роботи). Хоча вся сировина, а також більшість продуктів харчування імпортується, Японія має позитивний торговий баланс.

Економіка Японії дуже сильно залежить від зовнішньої торгівлі. Країна імпортує 100% необхідного їй бавовни, вовни, бокситів, 99,9% мідної руди, 99,8% нафти, 99,7% залізної руди, 81,8% кам'яного вугілля. Японія займає третє місце після США і ФРН в міжнародній торгівлі. [3]

Поширена думка, що економіка Японії - це складна, розгалужена, добре впорядкована, високопродуктивна система, в якій ефективно взаємодіють ділові кола й урядові структури країни. Образно її називають "Джепен інкорпорейтед" - Акціонерним підприємством "Японія". Передусім простежуються особливості системи власності. В Японії склалось суспільство, де "корпорація понад усе". Багатство сконцентровано в руках корпорацій - юридичних осіб. Вони є основними власниками нерухомості й основних виробничих фондів, зростають їхні фінансові активи (володіння акціями, облігаціями та іншими цінними паперами). Індивідуальні власники капіталу стають другорядним чинником на ринку капіталу та цінних паперів.

У результаті складної і самостійного шляху Японія стала світовою економічною державою. Нині Японія використовує процес глобалізації для економічного розвитку та підвищення рівня життя людей.

Японія має відмінну від інших західних країн соціальну структуру, що характеризується дуалізмом сучасної промисловості. Основне місце в зайнятості і виробництві обробної промисловості належить дрібним і середнім підприємствам. При цьому частка дрібних підприємств не виявляє ясно вираженої тенденції до скорочення. На тлі маси малих компаній швидко розвивалася концентрація капіталу в галузях важкої промисловості, що привело до утворення гігантських об'єднань.

Особливість економічного ладу - вертикальна інтеграція фірм, їхнє групування, що пронизує всю систему ділових відносин у країні. Розрізняються два рівні або типу утворення економічних угруповань. Перший - традиційний для більшості західних країн. Він базується на переплетенні капіталу й особистої унії. Унікальність японської господарської системи визначається наявністю груп (кейрецу), що являють собою об'єднання великих компаній із дрібними і середніми, що базуються на різного виду зв'язках, головними з який виступають виробничі, обумовлені головними фірмами

У результаті швидкого економічного розвитку Японія зайняла одне з головних місць у міжнародних економічних відношеннях. На початку 90-х років вона вийшла на друге місце у світі по загальному об'ємі закордонних прямих капіталовкладень (15% світовому об'єму). У попередні десятиліття формою відношень виступала зовнішня торгівля. По розмірах експорту Японія поступається тільки США і ФРН, на її частку доводиться 9-10% світового експорту (1994-1995 р.). По розміру експортної квоти вона може бути віднесена до напіввідчиненої економіки. За рубежем реалізується 10-13% ВВП. Ряд галузей промисловості майже цілком працює на експорт.[3]

За останні 50 років фізичний об'єм експорту Японії збільшився більш ніж у 70 разів, його темпи майже в два рази випереджали приріст світового експорту.

У основі успіхів японських компаній на світових ринках лежить конкурентноздатність продукції, що формується за рахунок високої якості, новітньої технології, кадрової політики, авторитету фірми. Японські фірми відомі ефективно розвитою системою всебічного і послідовного контролю і керування якістю продукції, що зв'язана насамперед із характером організації виробництва. Ритмічність і гнучкість виробничого процесу, його спроможність до переналаживанню і випуску нової продукції, постачання комплектуючих виробів і сировини точно в термін істотно підвищують якість продукції й ефективність роботи підприємств. Ріст рівня автоматизації і роботизації, використання систем контролю за якістю устаткування, високий рівень нормування технологічних меж також дозволяють значно поліпшувати якість що випускаються товарів. Принцип автономизації виробництва припускає випуск кінцевого виробу з повним контролем якості і гарантіями бездефектності.

Метою курсової роботи є аналіз тенденцій розвитку Японії в міжнародному економічному інтеграційному просторі.

Дана мета зумовила виконання ряда завдань, а саме:

- надати загальну характеристику економіки країни;

- розглянути виробничу та торговельну товарну структуру країни;

-порівняти прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та по секторах економіки.

- визначити роль ТНК ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни

- ознайомитись з фондовими біржами та цетральним банком і його валютно- курсовою політикою

- оцінити основні макроекономічні показники країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі.

Інформаційної базою дослідження послужили праці вітчизняних та іноземних фактів з даного питання, статистичні дані європейського союзу,МВФ та інших міжрегіональних об’єднань.

 

 

Розділ 1. Основні тенденції розвитку Японії в міжнародному економічному просторі.