Поняття і види довгострокових активів

Зміст ст.

ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ

КРАЇНАХ ……………………………………………………………....…….. 3

ТЕМА 2: ОБЛІК ЗАПАСІВ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ………………………………………..…….. 18

ТЕМА 3: ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ………………………………………..…….. 30

ТЕМА 4: ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ……... 41

ТЕМА 5: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АУДИТУ В УКРАЇНІ

ТА ЗАКОРДОНОМ ………………………………………..…………….. 51

 

ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і види довгострокових активів

 

У закордонній обліковій термінології поняття «довгострокові активи» (long-lived assets) позначається різними термінами, зок­рема необоротними активами (fixed assets), операційними акти­вами (operational assets), позаоборотними активами. У більшості країн довгострокові активи містять основні засоби та нематері­альні активи.

Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності суб’єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», МСФЗ 3«Об’єднання бізнесу», а в Україні ─ у П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».

У США облік довгострокових активів регламентується значно більшою кількістю стандартів із фінансового обліку (SFAS), зокрема:

• SFAS 142 «Гудвіл та інші нематеріальні активи» («Goodwill and Other Intangible Assets»);

• SFAS 144 «Облік зменшення корисності та ліквідації дов­гострокових активів» («Accounting for the Impairment or Disposal of Long-lived Assets»);

• SFAS 141 «Об’єднання бізнесу» («Business Combinations»);

• SFAS 86 «Облік витрат на комп’ютерне програмне забезпе­чення, призначене для продажу, оренди чи іншої реалізації» («Accounting for the Costs of Computer Software to be Sold, Leased, Or Otherwise Marketed»);

• SFAS 69 «Розкриття інформації про нафто- та газодобувну діяльність» («Disclosures about Oil and Gas Producing Activities»);

• SFAS № 19 «Фінансовий облік і звітність нафто- та газодо­бувних компаній» («Financial Accounting and Reporting by Oil and Gas Producing Companies»);

• SFAS 45 «Облік доходу від франшизи» («Accounting for Franchise Fee Revenue»);

• SFAS 34 «Капіталізація процентних витрат» («Capitalization of Interest Costs»);

• SFAS 2 «Облік витрат на дослідження та розробки» («Accounting for Research and Development Costs»).

Згідно зМСБО 16, основні засоби ─ це матеріальні активи, що їх:

1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду ін­шим особам або для адміністративних цілей;

2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше од­ного періоду.

Нематеріальні активи, відповідно до МСБО 38, ─ це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.

Слід зауважити, що міжнародними стандартами не деталізу­ються види активів, які належать до основних засобів і нематері­альних активів.

У США довгострокові активи у фінансовій звітності підпри­ємств класифікуються на дві категорії:

1) основні засоби (property, plant and equipment): земля, бу­динки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, та­кі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;

2) нематеріальні активи (intangible assets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.

В Україні, згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», класифікація основних засобів здійснюється за такими групами:

1. Основні засоби: земельні ділянки, капітальні витрати на по­ліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби; інструменти, прила­ди, інвентар (меблі); робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, ма­лоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Відповідно до ГІ(С)БО 8, нематеріальні активи поділяються на такі групи:

• права користування природними ресурсами (право користу­вання надрами, іншими ресурсами природного середовища, геоло­гічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• права користування майном (право користування земель­ною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на комерційні позначення (права на торговельні мар­ки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) наймену­вання тощо);

• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тва­рин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комер­ційні таємниці, зокрема ноу-хау, захист від недобросовісної кон­куренції тощо);

• авторське право та суміжні з ним права (право на літератур­ні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальнихмашин, компіляції даних (бази да­них), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльнос­ті, використання економічних та інших привілеїв тощо).