Тема 4. Структура та управління підприємством

 

1. За яким критерієм основні підрозділи цехової виробничої структури поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні цехи?

а) за характером діяльності;

б) за виробничим профілем підприємства;

в) за обсягом виробництва;

г) за формою спеціалізації.

 

2. Які цехи виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб у середині самого підприємства і може бути реалізована замовникові?

а) основні;

б) допоміжні;

в) обслуговуючі;

г) побічні.

 

3. З розвитком і поглибленням рівня спеціалізації підприємства його виробнича структура:

а) спрощується;

б) не змінюється;

в) укрупнюється;

г) стає складнішою.

 

4. Під управлінням розуміють:

а) діяльність, спрямовану на координацію роботи людей, поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання;

б) формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального господарського процесу;

в) встановлення штатного розпису функціональних, виробничих та інших підрозділів;

г) всі відповіді правильні.

 

5. Суть управлінської діяльності полягає у:

а) залученні працівників до управління підприємством;

б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;

в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;

г) незаперечному виконанні доведених “згори” розпоряджень.

 

6. До методів управління не відносять:

а) економічні;

б) соціально-психологічні;

в) практичні;

г) адміністративно-правові.

 

7. Соціально-психологічні методи управління...

а) реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих

процесах;

б) базуються на мотивах примусового характеру;

в) реалізують мотиви соціальної поведінки людини;

г) забезпечують соціальні та психологічні потреби клієнтів.

 

8. Економічні методи управління не включають...

а) матеріальну відповідальність;

б) державне регулювання;

в) ціноутворення;

г) адміністративну відповідальність.

 

9. Мотивація – це функція управління, яка являє собою...

а) процес визначення мети діяльності підприємства;

б) процес формування структури підприємства;

в) процес, що спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій для досягнення поставленої мети;

г) процес корегування діяльності підприємства.

 

10. Якщо фірма (підприємство) розглядається як відкрита система, яка вчасно реагує і пристосовується до умов зовнішнього середовища, та концепцію управління такою фірмою прийнято називати:

а) ринковою;

б) неформальною;

в) маркетинговою;

г) соціальною.

 

11. Який з вказаних типів організаційної структури управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі?

а) лінійна;

б) функціональна;

в) лінійно-функціональна;

г) дивізійна.

 

12. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:

а) штабною;

б) функціональною;

в) лінійно-штабною;

г) матричною.

 

13. Наявність відділень є характерною для структури управління:

а) функціональної;

б) множинної;

в) дивізійної;

г) матричної.

 

14. До способів групування виробничих підрозділів не відносяться такі способи:

а) продуктовий (виготовлення певного продукту);

б) спеціальний (по формуванню штату працівників на підприємстві);

в) за групами споживачів;

г) за місцем знаходження.

 

15. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління підприємством здійснюється за допомогою:

а) вертикального поділу праці;

б) горизонтального поділу праці;

в) активної взаємодії з оточуючим середовищем;

г) поділу праці на складові загальної діяльності.

 

16. Організаційна структура управління – це...

а) сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства;

б) внутрішній устрій підприємства, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків, підпорядкованості і взаємодії між ними;

в) форма системи управління яка визначає склад взаємодію та підпорядкованість її елементів;

г) сукупність складових якого-небудь об’єкта, які мають підпорядкований допоміжний характер і забезпечують умови для нормальної діяльності об’єкта в цілому.

 

Тема 5. Ринок і продукція

 

1. Виробнича програма підприємства – це:

а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;

б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;

в) встановлення термінів виробництва окремих видів продукції;

г) план ресурсного забезпечення підприємства.

 

2. Номенклатура продукції підприємства – це:

а) перелік виробів за назвами, сортами, профілями у заданій кількості;

б) перелік передбачених для виготовлення видів продукції за укрупненими назвами;

в) обсяг виробництва продукції у натуральних, вартісних і трудових показниках;

г) співвідношення випуску окремих виробів у їх загальному обсязі.

 

3. Асортимент продукції підприємства – це:

а) склад і співвідношення виробів у загальному обсязі виробництва;

б) перелік виробів продукції, що виробляються;

в) різновиди виробів у межах номенклатури продукції;

г) правильні відповіді “б” і “в”.

 

4. Для обчислення обсягу виробництва і реалізації продукції використовуються показники:

а) натуральні й умовно-натуральні; б) трудові; в) вартісні; г) усі відповіді правильні.

 

5. Умовно-натуральні показники виробничої програми підприємства використовуються під час випуску:

а) верстатів; б) тканин; в) взуття; г) консервів.

 

6. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належить:

а) товарна продукція; б) номенклатура та асортимент;

в) реалізована продукція; г) чиста та умовно-чиста продукція.

 

7. Універсальними показниками виробничої програми в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є:

а) натуральні; б) умовно-натуральні; в) трудові; г) вартісні.

 

8. Товарна продукція не включає:

а) готову для реалізації продукцію;

б) роботи та послуги промислового характеру, виконані для інших підприємств;

в) запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону;

г) готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб.

 

9. Оцінка вартості товарної продукції проводиться за:

а) діючими оптовими цінами підприємства; б) порівняльними оптовими цінами підприємства;

в) оптово-відпускними цінами; г) правильні відповіді “а” і “б”.

 

10. Для розрахунку обсягу валової продукції не треба знати:

а) обсяг товарної продукції;

б) зміну залишків готової продукції на складі;

в) зміну обсягів незвершеного виробництва;

г) зміну обсягів випуску продукції для внутрішньозаводського споживання (інструменти, оснащення, запчастини).

 

11. Валовий оборот підприємства характеризує обсяг валової продукції:

а) для використання в межах підприємства;

б) для використання поза межами підприємства;

в) незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним;

г) оборот продукції між різними цехами.

 

12. Внутрішньозаводський оборот – це:

а) кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки;

б) кількість продукції підприємства, що реалізована за межі підприємства;

в) вартість готової продукції, що реалізована робітникам підприємства за внутрішніми цінами підприємства;

г) вартість продукції, переданої із одного цеху в інший.

 

13. Чиста продукція – це:

а) новостворена підприємством вартість;

б) продукція, що виготовлення тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;

в) продукція, що виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами;

г) продукція, що виготовлена понад державне замовлення.

 

14. Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як:

а) різниця між валовою продукцією і прямими матеріальними витратами;

б) добуток нормативу чистої продукції на обсяг її випуску у натуральному виразні за всією номенклатурою;

в) сума заробітної плати усіх категорій працюючих та нормативного прибутку;

г) різниця вартості товарної продукції і матеріальних витрат та амортизації.

 

15. При визначенні обсягу реалізованої продукції не беруть до уваги:

а) товарну продукцію; б) зміну обсягу незавершеного виробництва;

в) зміну залишків готової продукції на складі; г) зміну обсягу відвантаженої та неоплаченої продукції.

 

16. Коефіцієнт товарності вказує на:

а) частку продукції, що вироблена на даному підприємстві для подальшої реалізації, в загальному обсязі продукції;

б) рівень витрат підприємства щодо створення продукції;

в) питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємства;

г) відсоток оновлення продукції I сорту.

 

17. Немає необхідності в обґрунтуванні виробничої програми підприємства:

а) обсягом капітальних вкладень; б) виробничою потужністю;

в) матеріальними ресурсами; г) трудовими ресурсами.

 

18. Виробнича програма має:

а) відповідати виробничій потужності; б) перевищувати виробничу потужність;

в) бути меншою, ніж виробнича потужність; г) ці два поняття не пов’язані між собою.

 

19. Ринок продавця – це різновид ринку, на якому:

а) попит на продукцію є меншим, ніж пропозиція;

б) попит на продукцію перевищує пропозицію;

в) збут товарів орієнтується на покупців продукції;

г) виробники товарів проводять комплекс активних маркетингових заходів.

 

20. Ринок покупця – це різновид ринку, на якому:

а) попит на продукцію є меншим, ніж пропозиція;

б) попит на продукцію перевищує пропозицію;

в) виробники товарів проводять комплекс активних маркетингових заходів;

г) правильні відповіді “а” і “в”.

 

21. Політика вибору продукції, яка буде вироблятися (продуктова політика), не включає:

а) удосконалення асортименту продукції; б) пошук нових видів продукції;

в) розробку цін на продукцію; г) використання торгової марки.

 

22. Комунікаційна політика підприємства – це:

а) сукупність заходів по забезпеченню підприємства засобами комунікації (телефонами, факсами, ЕОМ та ін.);

б) сукупність заходів по веденню переговорів з постачальниками і покупцями продукції;

в) сукупність заходів, які впливають на думку, враження і поведінку споживачів продукції;

г) сукупність заходів щодо формування каналів збуту, органів збуту і збутової логістики.

 

Тема 6. Планування діяльності підприємства

 

1. За яким принципом планування передує виконанню всіх інших управлінських функцій?

а) оптимальності;

б) первинності;

в) досягнення цілей;

г) неперервності.

 

2. Що розуміють під плануванням діяльності підприємства?

а) процес розробки та подальшого контролю за доходом реалізації плану розвитку підприємства;

б) свідомо обґрунтоване визначення та підтримання необхідних пропорцій розвитку підприємства;

в) приведення у відносну відповідність намірів підприємства з його можливостями у забезпеченні ринку товарами;

г) усі відповіді правильні.

 

3. Основні принципи планування діяльності підприємства:

1) єдності; 2) координації; 3) стабільності; 4) універсальності;

5) гнучкості; 6) участі; 7) неперервності; 8) збалансованості.

а) 1,2,3,4,7,8;

б) 1,2,3,4;

в) 5,6,7,8;

г) 1,2,5,6,7,8.

 

4. Які види планування розрізняють за змістом?

а) ринкове, індикативне, централізоване;

б) реактивне, інактивне, преактивне, інтерактивне;

в) техніко-економічне, оперативно-виробниче, організаційно-технологічне, соціально-трудове, постачальницько-збутове, фінансово-інвестиційне;

г) оперативне, тактичне, стратегічне, нормативне.

 

5. Досвідно-статистичний метод планування – це:

а) метод, що ґрунтується на визначенні норм витрат різних ресурсів і забезпеченні на цій основі необхідного випуску продукції;

б) метод, що ґрунтується на оптимізаційних розрахунках різного роду моделей розвитку підприємства;

в) метод, що передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин при встановленні планових показників;

г) метод, що дозволяє переносити на майбутнє ті тенденції, що склалися в минулому.

 

6. Інтерполяційний метод у плануванні – це:

а) метод, що ґрунтується на взаємозв’язку ресурсів, які необхідні для реалізації цілей підприємства, та джерел їх забезпечення;

б) метод, при якому підприємства встановлюють мету для досягнення в майбутньому, і виходячи з неї, визначають тривалість планового періоду й проміжні планові показники;

в) метод що ґрунтується на оптимізаційних рахунках різного роду моделей розвитку підприємства;

г) метод, що дозволяє переносити на майбутнє ті тенденції, що склалися в минулому.

 

7. Оперативні плани – це:

а) плани на 5-10-15 років;

б) плани капітальних вкладень;

в) детальні плани, присвячені вирішенню конкретних питань діяльності підприємства в короткостроковому періоді;

г) бізнес-плани реалізації підприємницьких ідей.

 

8. Поточне планування визначає цілі підприємства:

а) на 5-10-15 років;

б) на 2-5 років;

в) на рік;

г) на робочу зміну.

 

9. В якій з відповідей охарактеризоване середньострокове планування?

а) розробка та прийняття напрямів економічного, технічного та соціального розвитку; встановлення найважливіших виробничо-економічних пропорцій; визначення та обґрунтування очікуваної економічної ефективності;

б) розробка альтеративних варіантів перспективного розвитку; вибір стратегічних цілей та визначення важливих напрямів економічного розвитку;

в) система планових розрахунків показників господарської діяльності; розробка заходів із забезпечення виконання намічених параметрів; обґрунтування програм виробничих підрозділів;

г) свідомо обґрунтоване визначення та підтримання необхідних пропорцій розвитку підприємства.

 

10. До економічних функцій держави в умовах ринку належить:

а) розробка стратегії економічного розвитку народного господарства;

б) доведення директивних планів до підприємств;

в) розподіл ресурсів між підприємствами різних форм власності;

г) сприяння утворенню монопольних структур.

 

11. Державні трансферти являють собою:

а) платежі, які здійснюються в обмін на товари і послуги;

б) надходження від держбюджету на фінансування розвитку окремих галузей;

в) платежі, які надаються населенню без надання їх отримувачами у відповідь товарів чи послуг;

г) надання державою неподільних суспільних благ (послуг зв’язку, послуг залізниць, комунальних послуг).

 

12. Державний контракт укладається між державою і виконавцем

а) на конкурсній основі;

б) за рішенням облдержадміністрації;

в) за заявками підприємств – виконавців;

г) за рішенням Міністерства економіки.

 

13. Дотації – це видатки державного бюджету, призначені на:

а) пряме фінансування інвестицій;

б) покриття видатків і збитків окремих державних підприємств;

в) розширення основних засобів та їх відтворення;

г) виплату заробітної плати працівникам окремих підприємств понад мінімальний розмір зарплати.

 

14. Субсидії – це допомоги, які виплачуються з державного бюджету з метою:

а) фінансування досягнення конкретних цілей;

б) відстрочки платежу за придбані матеріальні ресурси;

в) підтримки окремих груп населення, певних видів підприємницької діяльності, розвиток яких має велике значення для національної економіки;

г) реалізації інвестиційних проектів.

 

15. Податок на додану вартість – це непрямий податок, який сплачується:

а) у розмірі 1/6 від суми прибутку;

б) у розмірі 1/6 від суми доходу;

в) у розмірі 20% від суми доходу;

г)у розмірі 20% від суми прибутку.

 

16. Акцизний збір – це податок, який сплачується при реалізації таких груп товарів:

а) ювелірні вироби;

б) алкогольні напої;

в) бензин і нафтопродукти;

г) всі відповіді правильні.

 

17. Нормативний прогноз – це різновид прогнозу, для якого характерні такі ознаки:

а) ставиться за мету досягнення певної потреби, обґрунтованої нормативом;

б) розглядаються різні можливості розвитку подій;

в) передбачається майбутнє з певними інтервалами значень прогнозованого показника;

г) передбачається вибір найбільш ефективного варіанта прогнозного розвитку подій.

 

18. Пошуковий прогноз – це різновид прогнозу, для якого характерні такі ознаки:

а) ставиться за мету досягнення певної потреби, обґрунтованої нормативом;

б) розглядаються різні можливості розвитку подій;

в) використовується система нормативної прогнозної інформації;

г) передбачається вибір найбільш ефективного варіанту прогнозного розвитку подій.

 

19. Евристичні методи прогнозування включають:

а) метод “мозкової атаки”; метод побудови “дерева цілей”; метод оптимізації;

б) метод сценаріїв;

в) економіко-статистичні методи;

г) метод екстраполяції.

 

20. Бізнес-план підприємства розробляється для:

а) приватизації підприємства;

б) перемоги над конкурентами;

в) залучення інвесторів;

г) всі відповіді правильні.