Тема 2: Соціально-економічні погляди класиків.

I. Соціально-економічні ідеї фізіократів. Погляди фізіократів на багатство та його джерела. "Плідна" і "безплідна" сфера занять. Ф.Кене та його соціально-економічні погляди (1694 –1774 р.р.). "Економічна таблиця" Ф.Кене (1757р.). Агроекономічний підхід Кене.

II. Соціально-економічна конструкція А.Сміта (1823 – 1890 р.р.). "Природний порядок" А.Сміта. "Вільна конкуренція" – методологічна основа усієї соціально-економічної системи А.Сміта. Загальнофілософські погляди А.Сміта (потрійний погляд на Людину).

Логіка А.Сміта. "Людина економічна" та її поведінка. Положення про "видиму" і "невидиму" руку. Принципи "природного порядку" в громадянському суспільстві А.Сміта. "Багатство націй" А.Сміта.

III. Жан Батист Сей (1767 – 1831 р.р.) – теоретик "справедливого соціально-економічного розподілу". Автор теорії "трьох факторів виробництва". Логіка і методологія Сея. "Трактат.., або просто виклад способу, яким утворюються, розподіляються і споживаються багатства". "Курс політичної економії" Сея як єдність виробництва й розподілу суспільного продукту. Капітал, земля і праця – як головні чинники створюваного багатства. Роль підприємця у створенні "багатства нації". Спростування положення про експлуатацію праці капіталом.

IV. Джон Стюарт Мілль (1806 – 1873 р.р.) – пророк "соціальної реформації". Енциклопедист Джон Ст.Мілль (молодший). Філософський твір "Система логіки" (1829 р.). Головний твір життя "Основи політичної економії і деякі аспекти їх застосування в соціальній філософії" (1848 р.). Структура головного твору ("Виробництво", "Розподіл", "Обмін", "Вплив суспільного розвитку на виробництво і розподіл", "Про вплив уряду"). Принципово новий напрям соціально-економічної науки – соціальний реформізм.

Методологія Дж.Ст.Мілля. "Природні закони" і закони "розподілу". Підхід до соціально-економічних процесів з точки зору "статики" й "динаміки". Проблема ролі держави (книга 5-а "Основ": II структура). Принцип "невтручання держави в економічні процеси" та "соціальні реформи" Мілля.

Проблема соціального розвитку (книга 4-а "Основ"). Мілль як теоретик "соціального устрою", але принциповй противник скасування приватної власності як основи "соціальної несправедливості". Шляхи подолання "нерівності" в суспільстві.

Мілль – пророк принципово нових соціально-економічних відносин. Відчуття "соціальної реформації".

Тема №3. Роль соціалістичного (комуністичного) вчення в історії "соціальної економіки".

I. Провідна соціалістична (комуністична) ідея. Ідея про "соціально справедливий устрій на землі". Принципи "рівності" як основоположний принцип "соціалістичної ідеї".

Проблема "рівності" (в широкому розумінні слова) і "соціальної справедливості" як основоположні ідеї соціалістичних вчень. "Комуністична ідея" К.Маркса і Ф.Енгельса ("Маніфест Комуністичної партії" (1848 р.). Суть комуністичної доктрини. Історична тенденція капіталістичного нагромадження ("Капітал" т.1. відділ 7, розд. 24, параграф 7). "Експропріація експропріаторів" за К.Марксом. Еволюція соціалістичних поглядів ("соціалісти-утопісти" і "наукові комуністи").

II. Соціально-економічні погляди "соціалістів-утопістів". Томас Мор (1478 –1532 р.р.) та його "Утопія". Модель "справедливого суспільства" за Т.Мором. Принцип "зрівняльного розподілу за справедливими потребами". Італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568 – 1639 р.р.) та його "Місто Сонця" (1623 р.). Соціально-економічні погляди Кампанелли. Особливість "ранніх соціалістів-утопістів".

"Індустріальний соціалізм" Анрі де Сен-Сімона (1760 –1825 р.р.). Головні праці французького графа Сен-Сімона ("Катехізіс промисловців", "Про промислову систему", "Про стару і нову політичну систему", "Нове християнство" (1824 р.). "Індустріалізм" як основа нового "соціального устрою". Соціально-економічний поділ у суспільстві – "Індустріали" і "власники". Основа соціально-економічного прогресу – "Індустріалізація" та "асоціація". "Розподільча концепція" А.Сен-Сімона. Різниця між "власником" ("лідером") та "підприємцем". Відкидання "зрівнялівки". Перевиховання капіталіста –власника-підприємця. Ліквідація "конкуренцї". Сен-Сімон – передтеча "технократичних теорій" соціально-економічного прогресу.

"Кооперативний (асоціативний) соціалізм" Шарля Фур'є (1772 – 1837 р.р.). Головні твори Ш.Фур'є – "Трактат про домашню землеробську асоціацію", "Новий промисловий і суспільний світ", "Фальшива промисловість", - роздроблена, відразлива, брехлива і промисловість природна – суспільна, злагоджена, приваблива" (1835 р.). Фур'є – критики капіталізму і прибічник нового суспільства, заснованого на "рівності", "справедливості" і "соціальній гармонії".

"Історизм" як основа усієї методології. Періоди розвитку людської цивілізації та їхній поділ на етапи – "первісний", "дикості", "патріархат", "варварство", "цивілізація" з подальшим розвитком "напівасоціацій", "простих асоціацій" і "складних асоціацій".

"Соціальна концепція" Фур'є. Вчення про "природу людини". Концепція "привабливої праці". Проблема "асоціації" – наріжний камінь розвитку людської цивілізації. "Фаланстер" Ш.Фур'є. Проблема "розподілу" та її розв'язання на основі "виробничих факторів" – "праці", "капіталу" і "талантів" (відповідно 5:4:3). "Соціальна рівність" як рівність стосовно засобів виробництва. Економічна основа устрою – суспільна власність на засоби виробництва. Усуспільнення власності "фалангами", а не державою. Пропаганда "асоціації представників праці" й "капіталу".

"Кооперативно-профспілковий соціалізм (комунізм) Роберта Оуена(1771 – 1858 р.р.). "Асоціанізм" Р.Оуена як основа соціально-економічного реформування. Різниця "асоціанізму" Фур'є та Оуена. Концепції Сен-Сімона та Фур'є не були послідовно соціалістичними (приватна власність, капітал, товарно-грошові відносини). "Утопія Оуена" послідовно "комуністична". Головні праці – "Новий погляд на суспільство або досвід про принципи формування людського характеру". "Доповідь графству Ленарк про план полегшення суспільних авд", "Виклад раціональної системи суспільства", "Книга про "Новий світ".

Р.Оуен – теоретик і практик. Соціально-економічний прогрес залежить від соціального середовища. "Нью Гармонія" в США. Профспілковий рух Англії. "Зрівняльний комунізм" Оуена. Загальні висновки про "соціалістів-утопістів".

III. "Науковий соціалізм (комунізм) К.Маркса і Ф.Енгельса. Марксизм як соціально-політичне вчення. Ідея побудови безкласового суспільства "рівних людей", знищення приватної власності і держави, експлуатації людини людиною, керівництво з єдиного центру. Підпорядкованість економіки провідній ідеологічній меті – досягнення "повної рівності" і "соціальної справедливості". "Соціалістичний (комуністичний) порядок".

Економічне вчення і логіка К.Маркса. Засадничне положення про єдине джерело вартості – працю. Однофакторний підхід. "Соціальна справедливість" – залежність від "суспільно-необхідних витрат праці". Неможливість отримання "повного, неурізаного продукту праці" ("Критика Готської програми").

Проблема нагромадження капіталу. "Загальний закон капіталістичного нагромадження. Марксове вчення як перевиклад основних положень англійської класичної політекономії А.Сміта та Д.Рікардо. "Тайна експлуатації" за К.Марксом. "Теорія додаткової вартості" як умоглядна теоретична конструкція. "Однофакторна теорія вартості" К.Маркса і "Теорія факторів виробництва" Ж.Б.Сея.

Подальша соціально-економічна еволюція марксизму. "Ревізіонізм" Едуарда Бернштейна (1850 – 1932 р.р.). Робота "Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії" (1899 р.). Спростування марксової теорії "зубожіння пролетаріату", теорії "додаткової вартості" та перемогу комуністичного устрою.

Критика марксизму лідерами німецького та австрійського соціал-демократизму Карлом Каутським (1854 – 1838 р.р.) та Рудольфом Гільфердінгом (1877 – 1941 р.р.). Заперечення ідеї про "диктатуру пролетаріату, пропаганди класового компромісу". Теорії "організованого капіталізму" та "ультраімпералізму" як основи мирного вростання капіталізму в соціалізм.

Основа соціалістичних перетворень – економічні зміни. Гільфердінг – теоретик фінансового капіталу. "Реформізм" та "ревізіонізм" – надбання сучасних соціал-демократичних теорій.

Ленінізм-сталінізм як соціально-економічна практика. В.І.Ленін (1870-1924 р.р.) як теоретик і практик втілення "марксового вчення " на російському грунті. Відродження ідеї про "диктатуру пролетаріату", необхідність експропріації експропріаторів".

Продовження справи В.І.Леніна І.В.Сталіним (1879 – 1953 р.р.). Робота "Економічні проблеми соціалізму в СРСР". Крах "соціалістичного експерименту" у всесвітньому масштабі. Утопічність "наукового комунізму". Практика – єдиний критерій істини. Реальний хід подій на перетині тисячоліть.