Засоби малої механізації, що використовуються на складах

4.14.1. Пiднiмати i переносити вантажі вручну дозволяється тільки в разі неможливості механізації процесів. На жінок, що працюють на складах, розповсюджуються граничні норми піднімання та переміщення важких речей згідно з наказом МОЗ України від 10.12.93 №241.

4.14.2. Пiдіймально-транспортне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, а також вимогам безпеки, що викладені в стандартах i технічних умовах на обладнання конкретного типу.

4.14.3. Установка, реєстрація i технічний огляд пiдіймально - транспортного обладнання та пристроїв для пiдйому вантажів мають бути виконані відповідно до Правил улаштування i безпечної експлуатації вантажних кранів та іншої нормативно-технiчної документації.

4.14.4. Відповідно до вказаних документів керівники підрозділів зобов’язані тримати вантажні крани, знімальні вантажозахватнi пристрої (стропи тощо) у справному стані, а також створювати безпечні умови під час їхньої роботи, організовувати правильну та своєчасну перевірку, ремонт та обслуговування.

4.14.5. З цією метою призначаються особи для нагляду за механізмами для пiдйому вантажів та безпечністю методів проведення робіт.

4.14.6. Особи, які працюють на пiдіймально - транспортних пристроях i обслуговують їх, мають бути забезпечені інструкціями, що визначають порядок безпечного проведення робіт з урахуванням типу обладнання.

4.14.7. До виконання вантажно-розвантажувальних робіт допускаються особи, які пройшли курс навчання та перевірку знань з безпеки праці i надання першої долікарняної допомоги.

4.14.8. Дозволяється виготовлення засобів малої механізації власними силами у механічних майстернях загонів технічної служби, якщо ці засоби не належать до пристроїв пiдйому вантажу, роботи під тиском або до інших, що належать до пристроїв підвищеної небезпеки i не підлягають спеціальним видам випробувань у разі їх введення в експлуатацію. На виготовлені засоби малої механізації має бути оформлений технічний паспорт, який затверджується начальником загону технічної служби (частини).

Вогнегасники

4.15.1 Вогнегасники повинні відповідати вимогам:

НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників;

НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;

ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань;

ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги.

4.15.2. Застосування вогнегасників повинно здійснюватися згідно з паспортами підприємств-виробників та вказівками про порядок дій під час застосування вогнегасників, нанесених на їх етикетках.

4.15.3. Забороняється:

експлуатувати вогнегасники із вм'ятинами, здутостями або тріщинами на корпусі, запірно-пусковому пристрої, накидній гайці, а також у разі порушення герметичності з'єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників);

завдавати ударів по вогнегаснику;

розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт;

кидати вогнегасник у полум'я під час застосування за призначенням та вдаряти ним об землю для приведення його до дії;

спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у бік людей;

використання вогнегасників для потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

4.15.4. Гасіння осередків пожежі, які виникли поза межами приміщень, потрібно здійснювати з навітряного боку.

4.15.5. Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному.

4.15.6. Вуглекислотні вогнегасники повинні застосовуватись у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не пошкоджують обладнання та об'єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви тощо).

4.15.7 Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння пожежі на електрообладнанні, що перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1 м) від розпилювальної насадки вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання.

4.15.8 Забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для ліквідації пожеж обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та розбризкуванням пального.

4.15.9. Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, яке може вийти з ладу в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, електронно-обчислювальні машини), дозволяється лише при відсутності газових вогнегасників.

4.15.10. Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості та, як наслідок, зменшення видимості в захищуваному приміщенні.

4.15.11. Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об'ємом.

4.15.12. У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

4.15.13. Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити кількість обслуговуючого персоналу у приміщенні.

4.15.14. Вогнегасники встановлюються у легкодоступних, добре помітних та пожежонебезпечних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо). При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та прямої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

4.15.15. Вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

4.15.16. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менша або більша від номінальних значень на 5 % (при температурі 20+2°С), підлягають дозарядженню (перезарядженню).

4.15.17. Використані вогнегасники, а також вогнегасники зі зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

4.15.18. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна уміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.