Охарактерезуйте вимоги до якості управлінських рішень.

Якість управлінського рішення визначається сукупністю вимог, виконання яких здатне забезпечити реалізацію рішення та отримання певного ефекту. Загальні вимоги до якості управлінських рішень наступні: Вимога 1. Відповідність цілям господарської діяльності організації. Вимога 2. Обґрунтованість управлінського рішення. Обґрунтованість управлінського рішення вимагає врахування всієї сукупності чинників та умов, пов'язаних з розробкою, прийняттям та реалізацією рішення.

Важливе місце відводиться якості інформації, яка використовується, її достовірності, повноті, своєчасності отримання. Вимога 3. Ефективність управлінського рішення - обов'язкове визначення співвідношення між запланованим та досягнутим економічним та соціальним ефектом з врахування витрат на розробку та реалізацію цього рішення. Вимога 4. Своєчасність управлінського рішення може означати, що слід віддавати перевагу недостатньо обґрунтованому рішенню ніж відсутності рішення взагалі. Запізнілі рішення нікому не потрібні. Вимога 5. Узгодженість управлінських рішень - це необхідність кожне наступне рішення узгоджувати з попередніми, а також узгоджувати з нормативно-правовими документами відповідних органів управління (відомства, регіону, міністерства і т.п.). Вимога 6. Правомірність управлінського рішення означає, що рішення повинне прийматися відповідною особою чи органом, які мають на це відповідні повноваження, законну підставу, право. Вимога 7. Конкретність управлінського рішення проявляється в чіткій вказівці: хто, що та коли повинен виконати. (А не «підвищити», «покращити» і т.п.). Вимога 8. Простота управлінського рішення означає, що рішення повинне бути простим за формою та чітким змістом, щоб воно було зрозумілим не тільки особі, яка приймає рішення, а й особі, якій це рішення адресується для виконання. Вимога 9. Вірність оформлення управлінського рішення означає, що рішення повинне включати констатуючу та постановляючи частини. Констатуюча частина відображає суть проблеми, її характеристики та особливості, постановляюча частина - відображає цілі рішення, засоби їх досягнення. Туту же вказується особа, відповідальна за своєчасне виконання рішення, визначаються форми та терміни контролю, заохочення та санкції за можливі порушення. Вимога 10. Економічна та соціальна доцільність управлінського рішення пов'язана з конкретною ситуацією, в якій це рішення приймається. Висновок. Необхідні складові якості та ефективності управлінських рішень - це професійний аналіз проблемної ситуації, вірне визначення цілей та завдань, підготовка альтернатив, вибір оптимального варіанту згідно встановлених критеріїв.

44.Надайте характеристику ієрархії управління.

Ієрархія — це розташування частин, або елементів цілого, у порядку від вищого до нижчого. Ієрархія характеризується рівнями, число яких тим більше, чим більша система. Якщо розглядати ієрархію управління, то тут можна виділити управління об'єднанням, підприємством, цехом (відділком) і т. д. За такої побудови система управління кожного рівня є об'єктом управління для більш високого рівня і суб'єктом управління для структур, які їй підпорядковані. Ієрархія управління передбачає певну автономію управління на кожному рівні при прийнятті рішень щодо вибору стратегії, засобів і методів реалізації цілей, які встановлюються системою вищого рівня. При прямій підлеглості управлінський вплив одного рівня поширюється лише на найближчий нижчий рівень. У цьому суть субординації — службової підлеглості молодшого за посадою працівника старшому, виконання правилслужбової дисципліни. Якщо ж розглядати непряму підлеглість, то тут управлінський вплив може поширюватись на відповідні функціональні підсистеми декількох нижчих рівнів. Зазвичай існує ієрархія (піраміда) управління з диференціацією по рангу командної влади, компетенції ухвалення рішень, авторитету, положенню. Ієрархія управління - інструмент для реалізації цілей фірми і гарантія збереження системи. Чим вище ієрархічний рівень, тим більше об'єм і комплексність виконуваних функцій, відповідальність, доля стратегічних рішень і доступ до інформації. Одночасно зростають і вимоги до кваліфікації і особиста свобода в управлінні. Чим нижче рівень, тим більше простота рішень, доля оперативних видів діяльності. Високий рівень(правління, топ-менеджмент), Середній рівень(директор), Низький рівень.