III. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення

Загальне поняття про частини мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник

Мета: Відновити і закріпити знання про слова-назви предметів, ознак, дій; ознайомити з поняттями Частини мови, іменник, дієслово, прикметник, Прийменник; Формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння абстрагувати та систематизувати, узагальнювати мовні явища, пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, природи.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: предметні малюнки, картки зі словами ознака, предмет, малюнки із зображенням замків.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами зробимо ще один крок У країну нову, зовсім невідому, Де всіх нас чекають частини мови. Та шлях у цю країну Закрито поки що для нас — Каліграфічне завдання виконує клас.

Хвилина каліграфії.

— Зараз ми згадаємо, як правильно пишуться букви Сс І з'єднання
з цими літерами.

СсСсСсСлСуСаСвСксвсусасксл

Сумщина, Суми, Сміла, Семенівка, свято, коса, голос, сім, сіль.

— У слові Сумщина Назвіть голосні і приголосні звуки.

— Слово Семенівка Розберіть за будовою.

— З одним із записаних слів складіть речення. Наприклад: В лютому Сумщина святкуватиме Стрітення.

— Що ви знаєте про це свято?

 

II. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми та завдань уроку

— Завдання виконано. Отже, замок відчинено. Перед нами велика краї
на — Частини мови. І тепер ми дізнаємось, які частини мови проживають
тут, навчимося їх розрізняти та правильно використовувати їх у мовленні.
Це завдання нашого уроку, а працювати будемо під девізом:

Любіть нашу рідну мову, Беріть, вивчайте кожне слово. Це пісня мами колискова Й Тараса невмируще слово.

III. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення

— Погляньте уважно і скажіть, які слова живуть у першому замку? На які запитання вони відповідають? Що означають? Наведіть приклади. (ІменНики)

— Які слова господарюють у другому замку? На які запитання відповідають? Що означають? Наведіть приклади. (Прикметники)

— Які слова заселили третій замок? На які запитання вони відповідають? Наведіть приклади. (Дієслова)

— Про господарів четвертого замку ви дізнаєтесь пізніше. Але там живуть наикоротші слова, які не хочуть дружити з іншими, тому й пишуться окремо.

А зараз відкрийте підручники (С. 3), прочитайте правило і дайте відповіді на запитання.

• Як називаються слова, що є назвами предметів?

• Як називаються слова, що є назвами ознак предметів?

• Як називаються слова, що позначають дію? (Аналіз граматичних понять.)

— На які питання відповідають іменники?

— Що вони означають?

— Як називаються слова, що є назвами предметів і відповідають на запитання Хто? що?

(Таким же чином аналізується визначення прикметника і дієслова.)

— Отже, іменники — це слова,...; прикметники — це слова,...; дієслова—це слова,....

— Виконайте Вправу 1. На дошці закріплені малюнки казкових героїв, і в кожного з вас на парті є один із них. Відповідно ви будете допомагати виписувати Ведмедикові — іменники, Білочці — прикметники, а Зайчику — дієслова. (Перевірка виконаної вправи.)

Фізкультхвилинка (під музичний супровід)

Вправа 2. Прочитайте. Про що розповідається в тексті?

— Чи відповідає заголовок тексту?

— Чи можна до цього тексту дібрати заголовок «Зима»? Чому?

 

— Доберіть до слова Віхола Близькі за значенням слова.

— Яка це частина мови?

— Чому це іменник?

— Погляньте на картину. Що ви бачите?

— Чи відповідає зображення тому, про що розповідається в тексті?

— Запишіть декілька речень про те, що ви побачили. Визначте граматичну основу речень.

— Назвіть підмети. На які запитання вони відповідають? Що означають? Яка це частина мови?

— Назвіть присудки. На які запитання відповідають і що означають? До якої частини мови належать?

— Отже, іменники в реченні часто...; дієслова...

— Якщо іменники і дієслова є головними у реченні, то чим виступають прикметники?

— А тепер повернемося до четвертого замку. Відкриються його двері, коли виконаєте наступне завдання.

•... полі зацвіла калина.

• Ми йдемо... школи.

• Зібрався люд... майдані.

— Доповніть речення потрібними словами.

— З якими частинами мови вони вживаються? {З іменниками)

— Тому і називаються вони прийменниками. На С. 4 прочитайте правило. Які слова є прийменниками? Як вони пишуться з іншими словами?

Вправа 3. Назвіть іменники, прикметники, дієслова, прийменники.

— Пригадайте, на що вказують іменники. {На предмет)

— А прикметники? {На ознаку предмета)

— Повторимо ці слова: Предмет, ознака. До якої частини мови вони належать?

— Що особливого в є їх вимові та написанні?

— Наведіть приклади слів, правопис яких потрібно запам'ятати.

— А зараз пограємо у Гру «Частини мови». (Сигнальними картками)
Зима, сніговій, по, літають, дятел, біля, зимовий, кидає, читає, дівчинка, цікава.

IV. Домашнє завдання

Виконати Вправу 3 (3.) Виписати по 5 слів, які належать до різних частин мови.

V. Підсумок уроку

Отже, час закінчити урок.

І вам самим судити, яким був цей крок.

Що знаєте ви про оці всі слова,

Що книга частинами мови називає?

— Які ви знаєте частини мови?

— Але у старших класах ви дізнаєтесь ще про деякі частини мови. Сьогодні ж назви їх прозвучать у вірші Д. Білоуса «Золоті злитки» і, можливо,

Хтось і запам'ятає їх назви.

Чи задумувавсь, звідкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове —

Частини мови.

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав — Іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло — визначати речі, —

Ім'я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну, а візьмемо назву — Дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

А вже до пів десятка дієслів!

Прикметник Дасть іменнику-предмету

Якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник Може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай в звичайного Займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

Замінювать числівник і прикметник.)

Прислівник Звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові.

Сполучник Каже: «Скромну роль я маю,

Але слова я в мові сполучаю».

І Частка Мовить: «Слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні де треба я скажу».

А Вигук Може пролунать, як дзвін, —

У мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура!» — гукнеш ти друзям неодмінно,—

Сьогодні з мови я дістав «відмінно!»

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх — красиві, поетичні, —

«Відмінно» заслужив ти. Знав чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені й підхопив народ!