Туберкульоз та паратуберкульоз

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ВЕТЕРИНАРНОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ

ЩОДО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ.

МОДУЛЬ «СПЕЦІАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ»

Дніпропетровськ, 2007

Тестові завдання щодо контролю знань студентів зі спеціальної ветеринарної мікробіології дисципліни „Ветеринарна мікробіологія”. – Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ, 2007. – 51 с.

Укладачі: ст. викладач Усеєва Н.Г., к.в.н., ст. викладач Білан М.В.

 

Тестові завдання складені відповідно до типової програми з ветеринарної мікробіології для вищих аграрних закладів 2–4 рівнів акредитації зі спеціальності 7.130501 “Ветеринарна медицина” і розраховані для другого та третього модульного контролю знань студентів 2 курсу факультету ветеринарної медицини.

 

Рецензент: зав. кафедри нормальної та патологічної анатомії д.в.н., професор Гаврилін П.М.

 

 

Тестові завдання розглянуто і ухвалено до друку кафедрою епізоотології та інфекційних хвороб від 04.12.07, протокол № 7 та науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ, протокол №.

 

 

Грампозитивні мікроорганізми – 2 модуль

Стафілококи

 

1. Який з варіантів колоній характерний для стафілококів:

1) золотистий; кремовий;

2) темно-малиновий;

3) чорний;

4) лимонно-жовтий.

2. Які мікроорганізми утворюють летальний та некротоксин:

1) лістерії;

2) стафілококи;

3) мікобактерії;

4) клостридії.

3. Золотистий стафілокок на МПБ утворює:

1) опалесценцію бульону;

2) інтенсивне помутніння та значний осад;

3) осад у вигляді пластівців;

4) кільце біля стінок та плівку.

4. Які мікроорганізми витримують високу концентрацію кухонної солі:

1) стрептококи;

2) мікобактерії;

3) клостридії;

4) стафілококи.

5. Для біопроби при стафілококозах використовують:

1) білих мишей;

2) морських свинок;

3) кролів;

4) кошенят.

6. Для яких збудників використовують реакцію плазмокоагуляції та ДНК-азної активності:

1) стрептококів;

2) стафілококів;

3) мікобактерій;

4) клостридій.

7. Золотистий стафілокок:

1) утворює спору;

2) нерухливий;

3) не утворює спору та капсулу;

4) утворює капсули та спори.

8. Яке спеціальне середовище використовують для виділення стафілококів:

1) сольовий МПА;

2) глюкозний МПБ;

3) сироватковий МПА;

4) глюкозо-гліцериновий МПБ.

9. При мікроскопії стафілококи розміщуються у вигляді:

1) ланцюжка;

2) виноградного грона;

3) римської цифри пять;

4) попарно.

10. Збудником стафілококозу є:

1) S. equi;

2) S. mastitidis;

3) S. aureus, S. epidermidis;

4) S. pyogenes.

11. Стафілококи за типом дихання:

1) аероби;

2) анаероби;

3) мікроаерофіли;

4) факультативні анаероби.

 

Cтрептококи

 

12. Який збудник викликає ураження вимені:

1) Str. pneumoniae;

2) Str. equi;

3) Str. agalactiae;

4) Str. pyogenes.

13. Які культуральні властивості притаманні збуднику інфекційного маститу корів:

1) помутніння середовища з ослизлим осадом;

2) середовище прозоре, осад піднімається у вигляді коси;

3) середовище прозоре, крупинчатим осадом;

4) помутніння середовища на поверхні плівка;

14. Для біопроби на мит використовують:

1) лошат;

2) морських свинок;

3) білих мишей;

4) кролів.

15. У мазках пофарбованих за Грамом Str. рneumoniae має вигляд:

1) коротеньких ланцюжків;

2) довгих ланцюжків;

3) парних коків;

4) скупчення у вигляді виноградного грона.

16. Збудник миту це:

1) Str. agalactiae;

2) Str. equi;

3) Str. pyogenes;

4) Str. pneumoniae.

17. Стрептококозами хворіють:

1) велика рогата худоба;

2) свині;

3) коні;

4) усі перечислені.

18. Збудник миту:

1) рухливий;

2) утворює спору;

3) нерухливий, утворює капсулу;

4) розміщується довгими або короткими ланцюжками із сплющених коків.

19. Збудник пневмококової інфекції це:

1) Dipl. septicum; S. pneumoniae.

2) S. agalactiae;

3) S. gallinarum;

4) S. aureus.

20. Які живильні середовища застосовують для культивування Str. еqui:

1) середовище Кіта-Тароці;

2) сольовий МПА;

3) глюкозосироватковий МПА;

4) глюкозосироватковий МПБ, кров’яний МПА, збагачеий глюкозою.

21. Митом хворіють:

1) свині;

2) вівці;

3) коні;

4) кури.

22. При якому захворюванні патматеріалом є носове витікання та гній з лімфовузлів:

1) мит;

2) інфекційний мастит;

3) сибірка;

4) лістеріоз.

23. Якому збуднику притаманна форма парних коків:

1) S. pneumoniae;

2) S. agalactiae;

3) S. equi;

4) S. pyogenes.

24. Збудник має форму парних коків, нерухливий, утворює капсулу це:

1) S. equi;

2) S. pneumoniae;

3) S. pyogenes;

4) S. mastitidis.

25. Збудник пневмококової інфекції культивують у середовищі:

1) сироватковий МПБ, глюкозо-кров’яному МПА.

2) Кіта-Тароці;

3) кров’яний МПА;

4) МПА з пеніциліном.

26. Збудник інфекційного маститу корів культивують на середовищі:

1) сироватковий МПА та МПБ;

2) кров’яний МПА;

3) МПБ з глюкозою

27. Патматеріалом при інфекційному маститі корів є:

1) витікання з носа;

2) лімфатичні вузли;

3) кишечник;

4) молоко.

Лістерії

 

28. При лістеріозі характерні ураження:

1) центральної нервової системи;

2) органів дихання;

3) шлунково-кишкового тракту;

4) статевої системи, молочної залози.

29. Збудник лістеріозу у мазках має вигляд паличок, які розміщені:

1) скупченнями;

2) поодиноко, паралельно;

3) попарно, у вигляді римської цифри V;

4) ланцюжками.

30. Збудник лістеріозу:

1) нерухливий;

2) рухливий у молодій культурі;

3) утворює спори;

4) утворює капсули.

31. Для якого збудника характерна позитивна кон’юнктивальна проба на морських свинках:

1) бешихи;

2) туберкульозу;

3) сибірки;

4) лістеріозу.

32. Серотипову ідентифікацію лістерій проводять за допомогою:

1) РП;

2) РЗК;

3) РА;

4) РІФ.

33. Збудник лістеріозу від збудника бешихи відрізняється за такими ознаками:

1) позитивна кон’юнктивальна проба на морських свинках;

2) рухливість у молодій культурі;

3) позитивна РА зі специфічною лістеріозною сироваткою;

4) усі відповіді вірні.

34. Яких тварин використовують для біопроби при діагностиці лістеріозу:

1) білих мишей або мишенят;

2) морських свинок;

3) кролів;

4) біопробу не проводять.

35. Патологічним матеріалом при лістеріозі є:

1) головний мозок, шматочки паренхіматозних органів;

2) виділення з родових шляхів, молоко;

3) сеча;

5) вухо.

36. Збудника лістеріозу фарбують за:

1) Міхиним;

2) Грамом;

3) Ольтом;

4) Златогоровим.

37. Збудник лістеріозу культивують у середовищі:

1) Кіта-Тароці;

2) МПА з телуритом калію й сироваткою крові;

3) глюкозо-гліцериновому МПБ та МПА;

4) МПА, МПБ.

38. Збудник лістеріозу на МПА утворює колонії у вигляді:

1) крихт;

2) росинок;

3) мережива;

4) виноградного листка.

39. Збудник лістеріозу у МПБ викликає утворення:

1) осаду у вигляді пластівців;

2) плівки;

3) помутніння;

4) кільця біля стінок.

40. Збудник лістеріозу це:

1) E. rhusiopathiae;

2) L. monocitogenes;

3) Cl. tetani;

4) M. bovis.

 

Бешиха

 

41. Патологічним матеріалом при бешисі свиней є:

1) паренхіматозні органи;

2) трубчаста кістка, серце;

3) м’язева тканина;

4) ексудат з ран.

42. На МПА збудник бешихи утворює:

1) маленькі прозорі колонії;

2) колонії кремового та жовтого кольору;

3) колонії шорсткі з мереживними краями;

4) колонії у вигляді виноградного листка.

43. Бешихою хворіють тварини у віці:

1) у перші дні життя;

2) від 3 міс до 1 року;

3) від 6 міс до року;

4) усі вікові групи.

44. Бешихою хворіють:

1) велика рогата худоба;

2) свині;

3) коні;

4) вівці.

45. Збудник бешихи культивують на середовищах:

1) Левенштейна–Йенсена;

2) Кіта–Тароці;

3) Гельберга;

4) МПА, МПБ, Хотінгера.

46. Септицемія, ураження серцево-судинної системи, еритеми – це ознаки:

1) лістеріозу;

2) бешихи;

3) сибірки;

4) туберкульозу.

47. Збудник бешихи свиней це:

1) S. equi;

2) E. rhusiopathiae;

3) M. bovis;

4) C. chauvoei.

48. Збудник бешихи:

1) утворює спору;

2) утворює капсулу;

3) нерухливий, не утворює спору та капсулу;

4) рухливий у молодій культурі.

49. Серологічну ідентифікацію збудника бешихи проводять з допомогою:

1) РЗК;

2) РІФ;

3) РА;

4) РН.

 

Сибірка

 

50. Збудником сибірки є:

1) Erysipelothrix rhusiopahiae;

2) Listeria monocitogenes;

3) Mycobacterium bovis;

4) Bacillus anthracis.

51. При серологічній діагностиці сибірки використовують:

1) РА;

2) РЗК;

3) РП;

4) РН.

52. Збудника сибірки фарбують за:

1) Грамом;

2) Златогоровим;

3) Романовським-Гімзою, Міхіним;

4) усі відповіді вірні.

53. Збудник сибірки:

1) утворює спору та капсулу;

2) не утворює капсули;

3) нерухливий;

4) рухливий.

54. Сибірка характеризується:

1) септицемією, утворенням карбункулів;

2) ураженням нервової системи;

3) ураженням статевих органів;

4) ураженням молочної залози.

55. РП ставлять для діагностики:

1) бешихи;

2) сибірки;

3) лістеріозу;

4) паратуберкульозу.

56. На МПА Bac. аntracis утворює колонії:

1) S–форми;

2) R–форми;

3) М–форми;

4) усі відповіді вірні.

57. При підозрі на сибірку в лабораторію надсилають:

1) шлунок з вмістом;

2) вухо;

3) головний мозок;

4) гнійний ексудат.

58. На МПБ збудник сибірки утворює:

1) осад у вигляді шматочків вати;

2) осад у вигліді пластівців;

3) помутніння та кільце біля стінки;

4) помутніння та плівку.

59. Для збудника сибірки характерні колонії:

1) з мереживними краями;

2) не прозорі, жовто-кремового кольору;

3) гладенькі з рівними краями;

4) шорсткі з локоновидним краєм.

 

60. Для біопроби при сибірці використовують:

1) кролів;

2) білих мишей;

3) морських свинок;

4) курей.

61. Який збудник дає феномен “намиста”:

1) M. bovis;

2) B. anthracis;

3) S. pyogenes;

4) Cl. septicum.

62. Збудник сибірки це паличка:

1) тоненька, зігнута;

2) коковидна;

3) велика з обрубаними кінцями.

63. При розтині трупа і підозрі на сибірку в лабораторію надсилають:

1) печінку;

2) нирки;

3) серце;

4) селезінку.

64. Диференціацію збудника сибірки від „антракоїдів” проводять за допомогою:

1) чутливості до пеніциліну;

2) люмінісцентної сироватки;

3) визначення рухливості;

4) чутливості до бактеріофагу;

5) всі відповіді вірні.

65. Діагноз на сибірку вважають поставленим при:

1) позитивній РП та ІФА;

2) позитивній кон’юнктивальній пробі;

3) виявлення капсулоформуючого збудника;

4) загибелі лабораторних тварин та виділення збудника з їх органів;

5) вірні відповіді 1 та 4.

66. Сибірка перебіга у формі:

1) блискавичній;

2) підгострій;

3) хронічній;

4) гострій.

 

Туберкульоз та паратуберкульоз

 

67. Mycobacterium avium збудник туберкульозу:

1) людини;

2) великої рогатої худоби;

3) птиці;

4) мишей.

 

68. При мікроскопії збудник туберкульозу:

1) не рухливий;

2) не утворює спору та капсулу;

3) утворює спору та капсулу;

4) рухливий.

69. На паратуберкульоз хворіють:

1) свині;

2) вівці;

3) коні;

4) велика рогата худоба.

70. Спільні ознаки збудника туберкульозу та паратуберкульозу:

1) фарбують за методом Ціля-Нільсена;

2) використовують середовище Гельберга;

3) відбирають лімфовузли;

4) не використовують біопробу.

71. Патологічним матеріалом при паратуберкульозі є:

1) витікання з носу;

2) проби фекалій з слизом та кров’ю;

3) плідні оболонки;

4) ділянки клубової кишки та зскрібки з прямої кишки.

72. Збудником туберкульозу птиці є:

1) M. bovis;

2) M. avium;

3) M. gallisepticum;

4) M. tuberculosis.

73. Збудник туберкульозу великої рогатої худоби:

1) M. bovis;

2) M. tuberculosis;

3) M. avium;

4) M. paratuberculosis.

74. Патологічним матеріалом при туберкульозі є:

1) витікання з носа, бронхіальний слиз; 2) клубова кишка;

3) м’язева тканина;

4) вухо;

5) паренхіматозні органи, лімфовузли.

75. Через який час збудники туберкульозу виявляють ознаки росту:

1) 20–60 діб;

2) 16–48 год;

3) 70–90 діб;

4) 10–15 діб.

76. Для біопроби при паратуберкульозі використовують:

1) курей;

2) кролів;

3) білих мишей;

4) не проводять.

77. Патологічний матеріал при туберкульозі обробляють:

1) спиртом;

2) лугом;

3) кислотою;

4) формаліном.

78. Яке середовище не придатне для культивування мікобактерій:

1) Левенштейна–Йенсена;

2) Гельберга;

3) гліцериновий МПБ;

4) Кіта–Тароці.

79. Збудником туберкульозу людини є:

1) M. tuberculosis;

2) M. bovis;

3) M. avium;

4) M. murium.

80. Яких тварин використовують для біопроби на туберкульоз:

1) курей;

2) морських свинок;

3) білих мишей;

4) не використовують.

81. При туберкульозі фарбування мазків здійснюють за:

1) Міхиним;

2) Ольтом;

3) Цілем–Нільсена;

4) Златогоровим.

82. Для серологічної діагностики паратуберкульозу проводять:

1) РП;

2) РА;

3) РТЗК;

4) РІФ.

83. Яку систему переважно уражає збудник туберкульозу:

1) дихання;

2) статеву;

3) травну;

4) серцево-судинну.

84. Туберкульоз перебігає у формі:

1) блискавичній;

2) гострій;

3) підгострій;

4) хронічній.

85. Патматеріал при діагностиці туберкульозу обробляють для:

1) посилення швидкості росту;

2) знищення сторонньої мікрофлори;

3) збільшення кількості колоній;

4) концентрації туберкульозних бактерій.

Анаероби

 

86. Яку серологічну реакцію використовують при діагностиці емкару:

1) РН;

2) РА;

3) РП;

4) РЗК.

87. Які живильні середовища використовують для культивування збудника емкару:

1) глюкозо-кров’яний МПА;

2) сольовий МПА;

3) яєчно–крохмальні;

4) м’ясо-пептонно-печінковий бульйон.

88. Яке захворювання виникає якщо збудник попадає у рани:

1) емкар;

2) правець;

3) ботулізм;

4) брадзот.

89. На якому середовищі культивують збудник ботулізму:

1) МПБ, МПА;

2) Хотінгера;

3) Кіта-Тароці;

4) Левенштейна-Йенсена.

90. Спори збудника ботулізму нагадують:

1) тенісну ракетку;

2) барабанну паличку;

3) грушу;

4) лимон.

91. Clostridium tetani це збудник:

1) брадзоту;

2) ботулізму;

3) емкару;

4) правця.

92. Яке живильне середовище використовують для культивування збудників злоякісного набряку:

1) Кіта–Тароці;

2) Гельберга;

3) Левенштейна–Йенсена;

4) Дюбо–Сміта.

93. Патологічним матеріалом при емкарі є:

1) шматочки ураженої м’язевої тканини;

2) головний мозок;

3) вміст шлунку;

4) ексудат з ран.

 

94. Який з названих збудників утворює капсулу:

1) Cl. septicum;

2) Cl. novyi;

3) Cl. histoliticum;

4) Cl. perfringens.

95. Збудник ботулізму викликає:

1) ранову токсикоінфекцію;

2) кормову токсикоінфекцію;

3) септицемію.

96. Збудник правця при мікроскопії має вигляд:

1) тенісної ракетки;

2) барабанної палички;

3) ланцюжків;

4) ниток.

97. Збудник правця це:

1) Cl. tetani;

2) Cl. botulinum;

3) Cl. chauvoei;

4) Cl. septicum.

98. На емкар хворіють:

1) велика рогата худоба;

2) коні;

3) вівці;

4) свині.

99. Збудник анаеробної дизентерії паразитує в:

1) легенях;

2) м’язах;

3) кишечнику;

4) у статевих органах.

100. Патологічним матеріалом при ботулізмі є:

1) проби корму;

2) вміст шлунку;

3) шматочки ураженої м’язевої тканини;

4) відрізки кишечника.

101. В яких умовах культивують збудник ботулізму:

1) аеробних;

2) анаеробних;

3) мікроаерофільних;

4) будь-яких.

102. Збудник емкару це:

1) Cl. рerfringens;

2) Cl. сhauvoei;

3) Cl. histolyticum;

4) Cl septicum.

 

103. Які тварини хворіють на брадзот:

1) велика рогата худоба;

2) коні;

3) свині;

4) вівці.

104. Ідентифікація збудників злоякісного набряку здійснюється за допомогою:

1) РІФ;

2) РЗК;

3) РН;

4) РП.

105. Які живильні середовища використовують для культивування збудника емкару:

1) Дюбо–Сміта;

2) Кіта–Тароці;

3) Гельберга;

4) Хотінгера.

106. Збудник брадзоту уражує:

1) овець та кіз;

2) свиней;

3) коней;

4) велику рогату худобу.

107. Збудник емкару паразитує в органах:

1) травлення;

2) дихання;

3) сечо–статевих;

4) м’язевій тканині.

108. Збудник Cl. tetani при мікроскопії:

1) не утворює спору;

2) рухливий, утворює спору;

3) утворює капсулу;

4) не утворює капсулу.

109. Cl. botulinum культивують в умовах:

1) аеробних;

2) анаеробних;

3) мікроаерофільних.

110. Серологічну ідентифікацію якого збудника проводять реакцією нейтралізації:

1) Cl. botulinum;

2) M. bovis;

3) B. anthracis;

4) Cl. tetani.

111. Захворювання емкар характеризується:

1) септицемією;

2) гнійно-запальними процесами;

3) крепітуючими карбункулами;

4) маститами, ендометритами.

112. Для біопроби на правець використовують:

1) білих мишей та морських свинок;

2) кролів;

3) курчат;

4) кошенят.

113. Яких тварин використовують для біопроби при діагностиці емкару:

1) кролів;

2) білих мишей;

3) курей;

4) морських свинок.

114. Кормова токсикоінфекція – це захворювання:

1) правець;

2) ботулізм;

3) сибірка;

4) паратуберкульоз.

115. Патологічним матеріалом при правці є:

1) селезінка;

2) лімфатичні вузли;

3) ексудат з ран, шматочки тканин з ураженої ділянки;

4) проби корму.