Методичні вказівки студентам-заочникам щодо самостійної роботи при вивченні дисципліни

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Практикум з бухгалтерського обліку»

для студентів напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

факультету економіки

 

Херсон - 2016

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для контрольної роботи з дисципліни «Практикум з бухгалтерського обліку» для студентів напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» факультету економіки / Укладач: ст. викладач Н.Я. Стефанович.- Херсон: ХНТУ, 2016. – 32с.

 

 

Рецензент: к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Пінчук Т.А.

 

Затверджено

на засіданні кафедри обліку і аудиту

протокол № 1 від 30.08.2016р.

 

Завідувач кафедри, д.е.н., професор______________ О.А.Сарапіна

 

Вступ

Метою викладання навчальної дисципліни «Практикум з бухгалтерського обліку» є набуття практичних навичок щодо ведення фінансового та управлінського обліку на підприємстві.

Основними завданнями дисципліни «Практикум з бухгалтерського обліку» є оволодіння практичними навичками щодо техніки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

- методичні аспекти обліку активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат підприємства;

- способи узагальнення інформації для складання звітності.

вміти:

- складати облікові регістри на основі первинних документів;

- систематизувати інформацію про господарські операції в аналітичних і синтетичних облікових регістрах;

- давати правову оцінку господарським операціям;

- складати форми фінансової і податкової звітності;

- надавати інформацію для прийняття оптимальних управлінських рішень.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТАМ-ЗАОЧНИКАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

Згідно з навчальним планом студенту-заочнику майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.

 

1.1 Самостійна робота студентів з навчальною літературою

 

Практика заочного навчання показує, що далеко не всі студенти, володіють навичками самостійної роботи з підручниками, посібниками та іншою навчально-методичною літературою. Як правило, з кожної дисципліни читають дві-три оглядові лекції з вказівками, як доцільно вивчати той або інший предмет і раціонально використовувати рекомендовану літературу. Щоб запобігти деякім помилкам, пропонується керуватися наступними порадами.

Підручник слід не просто читати, а вивчати. Приступаючи вперше до роботи над підручником, необхідно спочатку ознайомитися з ним. Зміст книги допоможе пізнати її вміст, передмова і вступ додають уявлення про призначення книги, а поверховий огляд дасть можливість побачити ілюстрації, таблиці тощо.

На кожен день задля вивчення слід намітити певні розділи підручника. Рекомендується спочатку прочитати увесь розділ, щоб отримати загальне уявлення про зміст, а потім перечитати його за окремими абзацами, обмислюючи кожну фразу. Якщо що-небудь стане незрозумілим, слід прочитати це місце ще раз. Таке повторне читання сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

Студенту слід навчитися виділяти в тексті книги головне, розбиратися в закономірностях, висновках. Читаючи книгу, необхідно уважно розглядати ілюстративний матеріал, а також аналізувати таблиці.

Щоб краще засвоїти та запам’ятати матеріал, рекомендується складати конспект з кожного розділу, що прочитали. При самостійному, письмовому викладі матеріалу відбувається перевірка ступеню засвоєння того, що прочитано, формулюються та уточнюються думки. В конспект треба вносити тільки основний матеріал: визначення і пояснення термінів, закономірностей, статистичні дані. Якщо матеріал піддається систематизації, то слід скласти графіки, схеми, діаграми. Вони значно полегшать запам’ятати матеріал і зменшать обсяг конспекту. Креслення слід зображати ескізно, від руки.

Важливу роль відіграє й оформлення конспекту. Складаючи конспект, треба виділяти заголовки, абзаци, підкреслювати важливі місця тощо.

Складання конспекту зобов’язує більш точно формулювати те чи інше положення. Ні в якому випадку не слід переписувати текст дослівно. Це мало що дає для засвоєння матеріалу. Формулювання математичних, економічних та інших законів, термінів слід записувати дослівно. Рекомендується в конспекті позначити посилання на джерело інформації.

Конспектування значно полегшує засвоєння важливих положень дисципліни. Те, що зрозуміле частково, погано утримується в нашій пам’яті. Якщо студент відчуває, що не може вірно сформулювати відповідь на питання для самоперевірки, пояснити те чи інше явище, навести приклад з практики чи оточуючого середовища, то слід ще раз повторити матеріал за конспектом або книгою, обмислити зміст прочитаного, підібрати приклади задля ілюстрації вивчаємих положень.

Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до іспиту чи екзамену.

Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента-заочника можна вважати таке:

- обов’язкове планування самостійних занять;

- серйозна робота над навчальним матеріалом;

- систематичність самих занять;

- самоконтроль.

Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба обмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Обчислювання сприяє кращому запам’ятовуванню окремих теоретичних положень.

Задля кращого засвоєння матеріалу важливо резюмувати основний зміст кожного прочитаного розділу та знаходити власні приклади за темою з життя, прочитаних книжок або практики.

Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.

 

1.2. Мета контрольної роботи, її місце у виконанні дисципліни. Структура, вимоги до оформлення та порядок зарахування контрольної роботи

Для кращого засвоєння вивченої теоретичної частини курсу і застосування отриманих знань на практиці студентами-заочниками виконується одна контрольна робота, яка є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної роботи студента.