Методичні рекомендації щодо розрахунку задачі 1

В задачі необхідно визначити обіг вагона до і після реалізації заходів щодо його прискорення. Різниця показників при розрахунках буде визначати прискорення обігу вагона. Потім, визначаться скорочення потреби в робочому парку вагонів, що призначений для виконання плану перевезень. Після розрахунків необхідно назвати конкретні заходи, реалізація яких дозволила б змінити значення заданого показника, який в свою чергу, вплинув на обіг вагона.

Наприклад, в першому варіанті необхідно показати за рахунок чого можна збільшити дільничну швидкість руху.

Розрахунок потрібно почати з визначення поняття обігу вагона. Далі потрібно навести тричленну формулу обігу вагона [6, гл. 30, п. 30.2] і дати пояснення всіх її елементів.

Обіг вагона визначається за формулою:

 

,

(4)

 

де – повний рейс вагона, м;

– дільнична швидкість руху поїзда, км/год;

– вагонне плече, км.

У тих варіантах, де задана технічна швидкість у формулі обігу вагона замість значення , що визначає час знаходження вагона на дільницях у поїздах, необхідно використовувати вираз , де – загальний час простою вагона на всіх поміжних станціях.

Повний рейс вагона дорівнює:

 

,

(5)

 

де – вантажний рейс, км;

– коефіцієнт порожнього пробігу.

Коефіцієнт місцевої роботи дорівнює:

 

,

(6)

 

де – відповідно кількість завантажених та розвантажених вагонів.

– кількість вагонів прийнятих у вантажному стані.

Простій вагонів, що припадає на одну вантажну операцію (завантаження або розвантаження), визначається за формулою:

 

,

(7)

 

де – відповідно простій вагонів під завантаженням та розвантаженням.

Робочий парк вагонів визначається:

 

,

(8)

 

де – обіг вагона, діб;

– робота відділку у вагонах, що дорівнює сумі завантажених та прийнятих у вантажному стані вагонів.

Час обігу вагона визначається з точністю до 0,01 доби.

 

 

Задача 2

тягові розрахунки. Визначення маси та довжини вантажного поїзда

 

Вихідні дані для задачі 2 наведені в таблицях 4, 5.

Потрібно:

1. Визначити масу складу вантажного поїзда.

2. Визначити довжину поїзда.

3. Вибрати стандартну довжину приймально-відправних колій.

4. Описати сили, що діють на поїзд, і навести схему їх прикладання.

Таблиця 4 – Характеристика вагонів і дільниці

Показники	Остання цифра шифру залікової книжки
Доля вагонів:
4 – вісних	0,99	0,98	0,97	0,96	0,95	0,94	0,93	0,92	0,91	0,90
8 – вісних	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,06	0,07	0,08	0,09	0,1
Маса брутто, т:
4 – вісних
8 – вісних
Основний питомий опір вагонів при розрахунковій швидкості, кгс/т	1,9	1,8	1,7	1,6	1,5	1,4	1,3	1,2	1,1	1,0
Основний питомий опір поїзда при зрушенні з місця, кгс/т	4,9	4,8	4,7	4,6	4,5	4,4	4,3	4,2	4,1	4,0
Керівний ухил дільниці, ‰	9,0	8,0	7,5	7,0	6,5	6,0	5,5	5,0	4,5	4,0
Максимальний ухил колії на перегоні при зрушенні поїзда з місця після зупинки, ‰	12,5	12,0	10,5	10,0	9,5	9,0	8,5	8,0	7,0	6,0

 

 

Таблиця 5 – Характеристика локомотивів

Показники	Передостання цифра шифру залікової книжки
Серія локомотива	ВЛ80К	ВЛ60К	ВЛ10	ВЛ8	ВЛ23	2ТЕ10Л	2ТЕ10В	3ТЕ10М	ТЕ3	2М62
Розрахункова маса локомотива, т
Довжина локомотива, м
Розрахункова сила тяги, кгс
Сила тяги при зрушенні з місця, кгс
Основний питомий опір локомотива, кгс/т	2,92	2,9	3,02	2,89	2,89	2,29	2,29	2,29	2,23	2,22