Класифікація складів і принципи їх розміщення

Складська мережа виробничих підприємств і постачальницько-збутових баз - це складне господарство, об'єднуюче сфери і знаряддя праці-сфери матеріально-технічного постачання: будинки, машини, устаткування й інші елементи.

Одним з основних елементів матеріально-технічної бази сфери товарного обертання в цілому, у тому числі сфери постачання і збуту, є стаціонарні підприємства-склади, де виконуються різні операції з матеріалами. Причому, характер діяльності на окремих складах і, отже, їхня класифікація зв'язані насамперед із роллю складів у процесі постачання одержувачів продукцією виробничо-технічного призначення і технологічної внутрішньо складським її опрацюванням.

Технічною основою підприємств служать їхні будинки. Так, у складських будинках виробничих підприємств організується праця по технологічному опрацюванню потоків засобів виробництва, накопиченню і збереженню необхідних виробничих запасів. У складських будинках постачальницько-збутових баз праця працівників зв'язана, крім того, із перетворенням потоків продукції виробничо-технічного призначення з максимальним підготуванням збутових запасів до безпосереднього виробничого споживання.

По розташуванню в процесі руху продукції і постачання споживачів матеріальні склади підрозділяються на наступні дві групи:

1. Склади, розташовані в пунктах початку руху продукції. До них відносяться збутові склади виробничих підприємств-виготовлювачів продукції, що знаходяться у веденні відділів збуту. На цих складах робиться накопичення і збереження ротової продукції підприємства, що підлягає відвантаженню одержувачам, добір асортименту відповідно до встановленого договору планом реалізації /відвантаження/, упаковування продукції, маркірування тарних місць, оформлення супровідних документів. Підготовлена до відпустки з “скарбу продукція може або централізовано доставлятися /відпускатися/ одноміським одержувачам, або відвантажуватися одержувачам залізничними і іншими видами транспорту.

2. Склади, розташовані я місцях /пунктах/ споживання продукції. До них відносяться:

а) сортувально-розподільчі склади постачальницько-збутових баз, призначені для одержання від постачальників великих партій матеріалів.

б) накопичення і збереження збутових запасів продукції і наступного постачання одержувачів /споживачів/. Основне призначення цих складів - широка внутрішньо-складське підсортування продукції, що має ціллю підготування матеріалів до безпосереднього виробничого споживача, а також доставка продукції одержувачам дрібними партіями; б) центральні склади виробничих підприємств-споживачів продукції, що знаходяться у веденні відділів постачання. Вони покликані забезпечити приймання, накопичення і збереження матеріалів, виробів, сировини, напівфабрикатів, що надходять від постачальників, необхідну підготування їх до виробничого споживання і постачання продукцією цехів і ділянок підприємства. Від організації роботи центральних складів і забезпечення цехів матеріалами багато в чому залежить планомірність і ритмічність виробничого процесу, виконання виробничої програми-підприємства. До цього виду складів можна віднести наприклад, центральний склад металу, що постачає металопродукцією заготовочні і механічні цехи підприємства, центральний інструментальний склад і ін. Великі центральні склади виробничих підприємств називають іноді базисними.

в) внутрішньовиробничі склади, що знаходяться в місцях безпосереднього споживання продукції цехах, ділянках підприємства. До них відносяться міжцехові, при цехові і внутрішньо-цехові склади. На міжцехових складах накопичується і зберігається продукція /напівфабрикату/ декількох цехів підприємства, призначена або для подальшої обробки, або для використання у виробничому процесі інших цехів.

При цехові склади призначена для накопичень і збереження запасів матеріалів і виробів, призначених для використання у виробництві якогось одного цеху.

На внутрішньо-цехових складах знаходяться і зберігаються запаси продукції, необхідні для поточного обслуговування робочих місць і безперебійного виконання змінного виробничого завдання.

Внутрішньовиробничі склади підкоряються як виробничому відділу підприємства так і керівництву відповідних цехів.

У залежності від асортименту збереженої продукції склади виробничих підприємств і постачальницько-збутових баз класифікуються на: спеціалізовані /вузькоспеціалізовані/, комбіновані й універсальні.

Спеціалізовані склади призначені для накопичення і збереження визначених видів матеріалів і виробів. До них можна віднести склади шихтових, формувальних, хімічних, будівельних матеріалів, палива й ін. Причому, чим більше об'єм складського господарства в цілому, тим більше можливостей для спеціалізації складу.

На комбінованих складах можуть зберігатися декілька видів продукції, зв'язаних єдністю їхнього виробничого споживання і технологічного опрацювання.

Універсальні склади призначені для накопичення і збереження широкої номенклатури матеріалів і виробів. До них можуть бути віднесені під сортувально-розподільчі і центральні матеріальні склади. Асортимент таких складів може досягати до 100 тис. найменувань самої різної продукції.

У залежності від особливостей збереження продукції склади можуть бути загально товарні і спеціальні. До загально товарних відносяться склади, призначені для накопичення м збереження різних видів матеріалів не потребуючі створення спеціальних умов. Склади, що вимагають спеціальних умов збереження матеріалів і особливих пристроїв, об'єднуються загальним поняттям спеціальних складів. До них відносяться нафтосховища, бензосховища, склади для збереження хімікатів, газів і ін. Загально товарні склади можуть мати мінливий асортимент продукції, у той час як на спеціальних складах зберігаються тільки ті види продукції, для яких призначені складські спорудження і пристрої.

По технічному пристрої склади підрозділяються на відкриті, напівзакриті і закриті.

До відкритих складів відносяться відкриті площі складської території, призначені для розміщення і збереження матеріалів і виробів /у тарі або без тари/, особливо великовагових, що не схильні впливу зовнішнього середовища. Відкриті площі, обгороджені з усіх боків невисокими стінками, називаються кагатами або засіками. Вони використовуються в основному для збереження будівельних матеріалів, вугілля, флюсів і т.п.

До напівзакритих складів відносяться навіси, призначені. для розміщення і збереження продукції, що не схильна впливу температурних впливів, але котра, однак, зазнає впливу від атмосферних впливів.

Закриті складські спорудження являють собою складські будинки, сараї й ін. сховища на пів заземленого і заземленого типу /льохи, бункери /.

Основним видом таких споруджень є складські будинки, У залежності від того, із яких будівельних матеріалів перебувають стіни й інші основні конструктивні елементи, складські будинки розрізняються по ступені вогнестійкості: вогнестійкі, на пів вогнестійкі і не вогнестійкі. Ступінь вогнестійкості має значення при виборі складських приміщень для легкозаймистих і вибухонебезпечних матеріалів, для визначення пожежних розривів між будинками при їх розміщенні на загальному дворі складської території.

При будівництві складських будинків важливим є питання про їхню поверховість. Вони можуть бути одноповерховими, двоповерховими і багатоповерховими. Вітчизняний і закордонний досвід проектування і будівництва складів підтверджує доцільність і економічну ефективність спорудження й експлуатації одноповерхових складських будинків. У них досягаються краще використання площі складських помешкань за рахунок усунення сходових клітин, переходів, підйомників, а іноді колон, достатній фронт вантажно-розвантажувальних робіт, гранично високі навантаження на підлоги і площі збереження.

Вибір типу складу по його технічному пристрої повинний робитися з обліком виду й особливостей підметів збереженню матеріалів і їхніх фізико-хімічних властивостей.

Важливим питанням організації складського господарства є розміщення матеріальних складів. Воно визначається багатьма чинниками і насамперед тієї роллю, що склади займають у матеріально-технічному постачанні й у виробничому процесі підприємств-споживачів продукції виробничо-технічного призначення. Так, склади постачальницько-збутових баз повинні розміщатися головним чином у районах зосередження підприємств-споживачів відповідних видів матеріалів і виробів і бути максимально до них наближені. Центральні склади у відповідності зі своїм призначенням повинні розміщатися на початку процесу виробництва так, щоб основний потік вантажів проходив до безпосередніх споживачів найбільше коротким шляхом від під'їзних шляхів. Склади внутрівиробничі повинні бути розміщені найбільше зручно на шляху потоків вантажів, що йдуть від цехів і ділянок підприємств, що їх поставляють, до споживаючих.