Класифікація складських систем

Складські системи класифікують наступним чином:

- По організаційній структурі: децентралізована, централізована і комбінована;

- За функціональним призначенням: цеховий склад, склад на виробничій ділянці, накопичувач біля основного обладнання;

- За видом вантажу що зберігається: склад металу і заготовок, міжопераційний склад, склад комплектуючих виробів, склад технологічної оснастки, склад готової продукції;

- За технологією робіт: комплектувальні та склади, призначені для зберігання вантажів, що надходять у тарі;

- За способом складування: штабельні і стелажні;

- По висоті зберігання: низькі (до 5м), середні (5... 8м) і висотні (понад 8 м);

- Щодо компонування складу по відношенню до приймально-здавальних секціями: прямоточні і тупикові.

Децентралізована складська система передбачає зберігання напівфабрикатів та технологічної оснастки безпосередньо на складах, розташованих на виробничих ділянках. Такі системи найчастіше використовують у виробничих системах, побудованих за предметним принципом. Централізована складська система складається з єдиного матеріального складу, з якого заготовки надходять безпосередньо на основне обладнання без проміжного зберігання на виробничій ділянці. Таку систему використовують переважно при незначних термінах зберігання напівфабрикатів та їх обсяги. Комбінована складська система передбачає наявність центрального цехового складу та складів на виробничих дільницях. Такі системи найчастіше застосовують при технологічному принципі побудови виробництва бо вони мають значну гнучкість і місткість складуючих пристроїв.

Принцип побудови складської системи вибирають виходячи з економічних міркувань, а проектування її виконують з урахуванням розташування накопичувачів на виробничих дільницях, річного вантажопотоку в цех, нормативного запасу вантажів, загального числа найменувань вантажів, що одночасно зберігаються на складі, і числа груп подібних вантажів в номенклатурі. До основних напрямів при проектуванні складської системи слід віднести використання автоматизованих кранів-штабелерів, висотних стелажів, уніфікованої тари, спеціальних навантажувачів. При виборі типу складу можна користуватися класифікацією, наведеної на рис. 46. За основні ознаки прийняті наявність стелажних конструкцій, типи і конструкція стелажів і штабелюючих пристроїв. Велике поширення в автоматизованому виробництві отримали склади з автоматичними стелажними кранами-штабелерами (рис. 47, а, б), оскільки вони займають невеликі площі і мають високу продуктивність. До недоліків складів стелажних конструкцій слід віднести їх погану пристосовуваність до зміни планувань (так як для створення подібного складу потрібні спеціальні фундаменти) і невелику вантажомісткість однієї секції, особливо при незначній висоті приміщення.

Для досягнення достатньої місткості стелажного складу потрібно споруджувати довгі стелажі, що призводить до зниження продуктивності крана-штабелера внаслідок переміщення на великі відстані.

Підвісні автоматичні склади застосовують у виробництва в якості як внутрішньоцехового так і міжопераційного транспорту. Використовують підвісний штовхаючий конвеєр з автоматичним адресуванням вантажів (рис. 47, ж), автоматизовані склади з блочними гравітаційними стелажами (рис. 47, д, е). Склади з елеваторними стелажами (рис. 47, з) доцільно застосовувати при малих вантажопотоках, невеликих термінах і запасах зберігання вантажів та малих розмірах самих виробів. Склади з мостовими кранами-штабелерами (рис. 47, в, г) використовують при великих запасах зберігання, великих вантажах та незначних вантажопотоках. Склади з підлоговими автоматичними штабелерами, що дозволяють обслуговувати значний фронт навантаження і вивантаження, представлені на рис. 47, і.

і) Верстати є)

Рис. 47. Варіанти механізованих та автоматизованих складів: а, б - з стелажними кранами-штабелерами; в, г - з мостовими кранами-штабелерами; д, є - з гравітаційними стелажами; з - підвісний на базі підвісного штовхаючого конвеєра; ж - елеваторний, і - з підлоговим автоматичним штабелером.