Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи. У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.

Загальновизнаними нормами у галузі митної справи є норми, прийняті Всесвітньою митною організацією, а також іншими впливовими міжнародними організаціями – Організацією Об’єднаних Націй, Світовою організацією торгівлі в частині, що стосується діяльності митних органів. Такі норми закріплюються в міжнародних конвенціях. Приєднання до міжнародних конвенцій у галузі митної справи має на меті спрощення та гармонізацію митних процедур, прискорення митного контролю на кордоні, надання взаємної допомоги митними адміністраціями та ін., що сприяє розвитку міжнародної торгівлі.

Вступ України до Всесвітньої митної організації (далі - ВМО) відбувся у 1992 році шляхом приєднання до Конвенції про створення Ради митного співробітництва. З часу свого створення у 1950 році, ця міжурядова митна організація мала назву Рада митного співробітництва. До зазначеної організації входять 142 країни-члена. Формальною датою її створення вважається 15.12.50 – день, коли було підписано у Брюсселі Конвенцію про створення ради митного співробітництва. У 1994 році Рада митного співробітництва перейменована у всесвітню митну організацію. Метою ВМО є вирішення питань, пов’язаних з прискоренням та підвищенням ефективності процедур митного контролю та оформлення, сприяння державам у міжнародній торгівлі.

Підписання міжнародних конвенцій ВМО її країнами-членами є підтвердженням авторитета цієї організації на міжнародній арені. Після свого вступу до Всесвітньої митної організації (далі - ВМО) році Україна приєдналася до найважливіших конвенцій ВМО: Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 23.05.2000 № 699/2000);

Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 4 липня 2002 р. № 616/2002);

Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (зі змінами) (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 616/2002).

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі митної справи вживає заходів з підготовки до приєднання до діючих конвенцій Всесвітньої митної організації та інших міжнародних організацій, до компетенції яких належать митні питання. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі митної справи забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, які набули чинності згідно з порядком, встановленим Законом України “Про міжнародні договори України” від 22.12.2002 № 3767-ХІІ та “Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.94 № 422.

Висновок

Аналіз існуючих точок зору дає можливість зробити висновок про те, що міжнародне митне право слід розглядати як складову міжнародного економічного права у зв’язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання міжнародних економічних відносин. А те, що окремі його норми і принципи можуть входити до міжнародного торговельного, міжнародного транспортного права, права зовнішніх відносин, є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на системний взаємозв’язок різних галузей і підгалузей міжнародного права. Зазначене явище спостерігається не лише у міжнародному праві, а й у національних правових системах, за умов, коли важко відшукати в чистому “рафінованому” вигляді певні правові галузі. Навіть окремі міжнародні економічні договори складно відмежувати від їх галузевої належності, наприклад, договір про торгівлю і мореплавство. До речі, у цих договорах нерідко вирішуються і митні питання. Виникає питання: норми і принципи цього договору належать до міжнародного торговельного права, міжнародного транспортного права чи міжнародного митного права? Безперечно, що їх слід віднести до міжнародного торговельного права, враховуючи, що вони становлять основу подібного роду договору, а інші норми тут мають “допоміжний” характер і створюють умови для успішної реалізації відповідних норм і принципів міжнародного торговельного права.
Таким чином, під міжнародним митним законодавством слід розуміти підгалузь міжнародного економічного права, яка включає в себе систему норм і принципів, що регулюють відносини між державами з митних та пов’язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва.