Теоретичні основи циклу безперервного поліпшення Рамперсада

Крім методу безперервного покращення якості (цикл Демінга) застосовується цикл безперервного поліпшення Рамперсада. Головним у процесі безперервного поліпшення є безперервне вдосконалення. Циклічний процес безперервного поліпшення проходить наступні чотири фази (рис. 2.2) [5, с. 132]:

Рис. 2.2 Графічна інтерпретація циклу безперервного поліпшення Рамперсада

- вибір і визначення процесу – вибирають і визначають найважливіший процес, що дозволяє реалізувати стратегію організації;

- оцінка і стандартизація обраного процесу;

- покращення процесу;

- особисте вдосконалення.

У першій фазі циклу безперервного поліпшення основна увага приділяється вибору найважливішого процесу, що підлягає поліпшенню. Для цього необхідно[3, с. 95]:

1) створити умови для безперервного поліпшення процесу;

2) сформувати координуючу групу, активну участь у роботі якої мають приймати керівники. Для подальшого поліпшення процесу потрібно створити такі умови, за яких зусилля щодо поліпшення діяльності та особистого вдосконалення заохочуються і підтримуються;

3) вибрати найбільш пріоритетний процес означає, що з усіх можливих варіантів потрібно вибрати один процес, на якому група буде фокусуватися протягом кожного циклу поліпшення. Як правило, це означає, що потрібно вибрати процес, в якому виникли найбільші проблеми або де є найбільше можливостей для покращення;

4) призначити власника обраного процесу.^. Він (або вона) буде відповідати за поліпшення обраного процесу, а також виступати в якості організатора. Він (або вона) буде усвідомлювати важливість проекту і тому підтримувати команду, інформувати її про досягнутий прогрес та сприяти впровадженню результату її роботи. Власник процесу відповідає за правильне протікання процесу і має право вносити до нього зміни.

Потім необхідно стандартизувати процес, здійснити оцінку і перевірку його ефективності, виявити недоліки, проаналізувати наявні проблеми тощо. Стандартизуючи процес, закріплюється найкращий спосіб його виконання в якості норми. Норми створюють основу для безперервного покращення: адже щоб удосконалити процес, потрібно спочатку його описати і зрозуміти.

Крім того, на цьому етапі слід визначити, які показники необхідно вимірювати для контролю відхилень в ході процесу. Необхідно встановити контрольні межі зміни кожного показника, що базуються на інформації споживача і даних про продуктивність процесу. Таким чином можна виміряти ефективність даного процесу і привести її у відповідність з нормою.

На фазах покращення процесу та особисте вдосконалення обраний процес безперервно удосконалюється за допомогою постійного повторення циклу PDCA. Цей цикл, у свою чергу, включає в себе стадії циклу Демінга, згаданого вище.

ВИСНОВКИ

Отже, в даній роботі висвітлено теорію «О» або концепцію застосування «м'яких» методів, яка характеризується переконанням співробітників в необхідності змін та різноманітні варіанти їх заохочення. Важливо те, що прагнучи зберегти гармонію у взаєминах співробітників і менеджерів, теорія «О» намагається уникати радикальних змін і кадрових скорочень.

Досліджено, що організаційний розвиток, як один із м'яких методів впровадження змін в організації включає як структурний, так і кадровий аспекти, а кінцева мета організаційного розвитку будь-якої установи повинна спиратися на комбінацію обох вищевказаних підходів.

Проаналізовано також складності для «м'якого» впровадження змін, такі як: 1) може бути відсутній план, за яким мають відбуватися зміни; 2) «м'яке» впровадження змін вимагає серйозної включеності керівника в проект.

Досліджено цикл Демінга PDCA, повторювання якого може наблизити до досягнення встановлених цілей (або ж до одержання інформації з обґрунтуванням необхідності впровадження змін) та цикл безперервного поліпшення Рамперсада, який проходить чотири фази: вибір і визначення процесу; оцінка і стандартизація процесу; покращення процесу та особисте вдосконалення.