Список використаних джерел. Завідувач кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права, д.ю.н., доцент

ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права, д.ю.н., доцент

Л.П. Шумна

«____» __________ 2016 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПИСАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ КУРСАНТАМИ З ДИСЦИПЛІНИ

«Історія пенітенціарНОї СИСТ ЕМИ УКРАЇНИ»

Підготував: доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права, к.ю.н., доцент Іваньков І.В.

 

Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні кафедри «__» _______ 2016 р. Протокол № __.

 

 

Чернігів – 2016

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позаурочної самостійної роботи навчального, навчально-дослідницького характеру і використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового заліку з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань з курсу „Історія пенітенціарії” та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять, що охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Основні вимоги до індивідуального навчального-дослідного завдання

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Назва індивідуально-дослідне навчальне завдання повинна відповідати назві що є у загальному переліку тем. Деякі зміни до обраної теми погоджуються з науковим керівником.

1.2 При написанні індивідуального навчально-дослідного завдання курсант повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких використано матеріали або окремі результати.

1.3 В індивідуальному навчальному-дослідному завданні необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати наукового дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

1.4 ІНДЗ до захисту подається зброшурованим.

1.5 Індивідуальне навчально-дослідне завдання повинно вміщувати:

· титульний лист;

· зміст;

· вступ;

· основну частину;

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки (при їх наявності ).

2. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

2.1 Титульний лист індивідуального навчально-дослідного завдання містить:

· найменування вищого навчального закладу, де виконана завдання;

· прізвище та ім'я та по батькові автора, № групи, курс;

· назву індивідуального навчального-дослідного завдання;

· спеціальне звання, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника або консультанта;

· місто і рік.

2.2 Зміст

Зміст подають на початку індивідуального навчального-дослідного завдання. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів та підрозділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

2.3 Перелік умовних позначень, символів одиниць, скорочення термінів (за необхідності)

Якщо в ІНДЗ вжито специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Вступ

Розкриває сутність і стан вивчення проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності написання роботи.

Основна частина

Основна частина індивідуального навчально-дослідного завдання складається з двох або трьох розділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В першому розділі основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

· виклад загальної методики і основних методів дослідження.

У другому розділі основної частини подають:

· проведені теоретичні дослідження;

· експериментальну частину і методи досліджень.

У третьому розділі основної частини подають:

· розрахункову частину;

· аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Висновки

Викладають наукові і практичні результати, одержані в ІНДЗ, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми наукової теми, її значення для науки. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в курсовій роботі наукової теми, їх практичний аналіз. Висновки також повинні містити рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження.

Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати в такому порядку: Конституція України, Закони України, а далі в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.

Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття ІНДЗ (таблиці, формули, розрахунки, ілюстрації і т. ін.).

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

3.1 Загальні вимоги

ІНДЗ друкують на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210х297мм) через півтора міжрядкових інтервали (шрифт Times New Roman, 14 пт.)

Обсяг ІНДЗ повинен становити до 30 сторінок друкованого тексту. Текст індивідуального навчально-дослідного завдання необхідно друкувати, залишаючи відступи на папері таких розмірів: лівий, верхній, нижній - 20 мм, правий - 10 мм. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання індивідуально-дослідне навчальне завдання, можна виправити підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Заголовки структурних частин індивідуально-дослідне навчальне завдання "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ" тощо, друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу і з відступом.

3.2 Нумерація

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою індивідуально-дослідне навчальне завдання є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок індивідуально-дослідне навчальне завдання. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують додаткові пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки.

3.3 Таблиці

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. Кожна таблиця повинна мати номер, який розміщують у правому верхньому куті над назвою, наприклад, "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу) і назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву починають з великої літери і не підкреслюють.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку індивідуально-дослідне навчальне завдання, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, перед продовженням писати, наприклад, "Продовження таблиці 1.2".

Посилання

При написанні індивідуально-дослідне навчальне завдання студент повинен давати посилання на джерела з яких використовується інформація. Посилання в тексті ІНДЗ на джерела роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, [11, с.5].

3.5 Список використаних літературних джерел

Літературу можна розміщувати в списку одним із таких способів: в алфавітному порядку прізвищ авторів наукових праць або в порядку появи посилань у тексті.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження ІНДЗ на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Е, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. і..

4. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ІНДИВІДУАЛЬНООГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

4.1 Процедура захисту складається з короткої доповіді студента (до 10 хвилин) про мету, зміст і конкретні пропозиції, які містяться в курсовій роботі; відповідей на зауваження і пропозицій наукового керівника; відповідей на запитання членів комісії.

ІНДЗ оцінюється на "відмінно", "добре", "задовільно", і "незадовільно".

4.2 Оцінка за ІНДЗ, яка попередньо виставлена науковим керівником може бути знижена в разі незадовільного захисту.

4.3 Якщо після захисту ІНДЗ отримано оцінку "незадовільно" курсанту надається можливість переоформити її, або обрати іншу тему і через 20 днів подати її на цикл для повторного захисту.

4.4 Критерії оцінювання ІНДЗ курсантів:

· "відмінно" - якщо виявлено: всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдан­ня, знання основної і додаткової літератури на рівні творчого ви­користання; грамотне та логічне викладення інформації; самостій­ність роботи; наявність не більше 1-2 незначних помилок (через неуважність, обмовки); повнота виконання практичної ча­стини; наявність висновків;

· "добре" - якщо виявлено: повні знання програмного матеріалу, успішне виконання завдань і засвоєння основної літератури на рів­ні аналогічного відтворення; певна логічна послідовність, зрозумі­лість викладеного матеріалу; наявність не більше 2-3 незначних помилок; можлива деяка неповнота відповіді або невірність літе­ратурної мови, правильність виконання практичної частини, без суттєвих помилок; наявність висновків;

· "задовільно" - якщо виявлено: не досить повні знання основного програмного матеріалу, здатність упоратися з виконанням завдань на рівні репродуктивного відтворення; наявність не більше 1-2 суттєвих помилок (на прикладі невміння використовувати знання в конкретній практичній ситуації); неповна відповідь, незв'язна його побудова;

· "незадовільно" - якщо виявлено: відсутність знання або нерозу­міння більшої або найбільш суттєвої частини матеріалу; суттєві помилки, які не виправлені, незв'язне викладання матеріалу; суттє­ві помилки при виконанні практичної частини, недосяжність мети практичної частини завдання.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

КРЕДИТ 1.

Тема 1. Поняття, предмет, завдання та система вивчення курсу «Історія пенітенціарної системи України».

1. Особливості формування законодавства Києворуської доби;

2. Загальна характеристика системи кримінальних покарань Києворуської доби.

3. Загальна характеристика системи кримінальних покарань Литовсько-Руської доби.

Тема 2. Розвиток і становлення пенітенціарної системи за часів перебування України у складі Російської імперії (до 1917 р.)

1. Особливості формування кримінально-виконавчого законодавства у різних редакціях «Литовських Статутів».

2. Особливості формування системи виконання покарань у Запорізькій Сечі.

3. Реформи у галузі виконання кримінальних покарань за часів Московської Русі.

4. «Наказ» Катерини ІІ – як новаційне відображення гуманних ідей у діяльності тюремної системи.

Тема 3. Пенітенціарна система України за часів Тимчасового Уряду та Української Народної республіки

1. Руйнування пенітенціарної системи України за часів Тимчасового Уряду.

2. Діяльність Української Центральної Ради, Гетьманату щодо відновлення пенітенціарної системи України.

3. Мілітаризація кримінально-виконавчого законодавства України за часів Директорії.

Тема 4. Особливості формування пенітенціарної системи в УСРР у докодифікаційний період (1917 р. – 1925 р.)

1. Заходи РНК УСРР щодо збереження і відновлення тюремної системи.

2. Діяльність органів і установ виконання покарань у першій половині ХХ ст.. на території Чернігівської губернії.

Тема 5. Перша кодифікація виправно-трудового права УСРР. Система органів і установ виконання кримінальних покарань на території України у довоєнний період та особливості її нормативно-правового забезпечення (1925 – 1939 рр.)

1. Система органів і установ виконання кримінальних покарань на території України за часів голодомору.

2. Відмінності структури органів і установ виконання кримінальних покарань в РРФСР та УСРР на початку 30- рр.. ХХ ст..

КРЕДИТ 2.

Тема 6. Особливості функціонування системи органів та установ виконання покарань України у передвоєнний період, за часів Великої Вітчизняної війни та її відновлення у повоєнний період (1939 – 1970 рр.)

1. Відновлення тюремної системи на територіях, звільнених Радянською Армією у 1939 – 49 рр.

2. Евакуація тюрем і установ виконання покарань в Україні на початку Великої вітчизняної війни.

3. Українці в таборах, табірних відділеннях, табірних пунктах системи ГУЛАГу в 30– 50 рр. ХХ ст.

4. Табори для військовополонених як особливий елемент структури органів і установ виконання кримінальних покарань на території України у воєнні та повоєнні роки.

Тема 7. Зміст та історико-правове значення Виправно-трудового кодексу УРСР 1970 р.

1. Особливості утримання засуджених чоловіків за ВТК УРСР 1971 р.

2. Особливості утримання засуджених жінок за ВТК УРСР 1971 р.

3. Особливості утримання неповнолітніх засуджених за ВТК УРСР 1971 р.

4. Відображення інституту дострокового звільнення у ВТК УРСР 1971 р.

Тема 8. Організаційні та структурні зміни в системі органів та установ виконання кримінальних покарань на території України (1970 – 1991рр.)

1. Розвиток в Україні прогресивної системи виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі у 60 – 80 рр. ХХ ст.

2. Відновлення в Україні елементів системи кримінальних покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, у 60 – 80 рр. ХХ ст.

3. Колонії–поселення – установи виконання покарань відкритого типу.

Тема 9. Основні етапи реформування системи органів та установ виконання кримінальних покарань незалежної України та їх законодавче закріплення.

1. Зміни у кримінально-виконавчому законодавстві Україні у першій половині 90-х рр. ХХ ст.

2. Відображення вимог світових та Європейських стандартів поводження з ув’язненими у кримінально-виконавчому законодавстві Україні у 90-х рр. ХХ ст.

3. Вплив Мінімальних стандартних правил поводження із ув’язненими ООГ (Правил Мандели) 2015 р., Європейських в’язничних Правил у ред. 2006 р. на реформування кримінально-виконавчої системи України на початку. ХХІ ст.

 

Доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права,

к.ю.н., доцент Іваньков І.В.