Лекція 3.Інформація: поняття, види та характерні ознаки

 

План

1. Поняття та характерні ознаки інформації

2. Різновиди інформації.

Література

1. Багиров А. Информационная эпоха: тенденции развития // Международная жизнь. – 2001. - № 8. - С. 90-96.

2. Знахур С. В. Інформаційний менеджмент та маркетинг: конспект лекцій. – Харків: Вид-во ХНЕ, 2009. – 132 с.

3. Матвієнко О. В., Цивін М. Н. Інформаційний менеджмент. Опорний конспект лекцій у схемах і таблицях. Навчальний посібник. - Режим доступу: http://www.iub.at.ua/_ld/0/2_64_kniga_IM_Mat.pdf

4. Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). – Львів: ВІ НУ ”Львівська політехніка”, 2003. – 79 с.

5. Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навчальний посібник.- Львів: Афіша, 2008. – 292 с.

6. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 663 с.

7. Роджерс 3., Агарвала-Роджерс Р. Коммуникация в организациях / Пер. с анг. - Москва: Экономика, 1980. - 176 с.

8. Теорія та практика комунікації: навчальний посібник / Н.М. Білас, В.В. Гулай, А.Я. Добрянський, У.В. Ільницька, Ю. О. Лунь, Р.Я. Пасічний. - Львів: ПП Воробйов Г.М., 2006. – 112 с.

9. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Учебник. – Москва: Изд. Дом ”Социальные отношения”, изд-во ”Перспектива”, 2002. – 246 с.

10. Юзвишин И. И. Основы информациологии: Учебник. – Москва: Международное издательство ”Информациология”, ”Высшая школа”, 2000. – 517 с.

 

1. І нформація (від латинського informatio - роз’яснення), з самого початку означала відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів, і т.д.)

Семантичний аналіз терміну «інформація» у різних галузях наукових знань дозволяє зрозуміти, що воно є базовим, а похідними є такі поняття як:

· види інформації;

· інформаційне забезпечення;

· інформаційна система;

· інформаційна управлінська система;

· зміст інформації;

· джерела інформації;

· інформаційні процеси та ін.

Зараз же варто окремо зупинитися на інформаційній потребі, яка виникає, коли мета,що постає перед користувачем упроцесі його професійної діяльності або у його соціально-побутовійпрактиці, не може бути досягнутабез залучення нової інформації

Сутнісні особливості інформаційних потреб:

· представляють собою потреби у знаннях, яке одержує індивід шляхом звертання до наявної інформації;

· невизначеність інформаційних потреб, зумовлена необхідністю вирішення фахівцями нових нестандартних завдань, отже складністю формулювання напрями пошуку інформації, якої не вистачає;

· суб’єктивність оцінювання користувачами якості інформаційних продуктів та послуг.

Інформаційний запит ж це записаний природною мовоютекст, який виражає певну інформаційну потребу

До якісних характеристик інформації належать

Достовірність інформації - властивість відображати реально існуючі об’єкти з необхідною точністю;

Релевантність інформації - ступінь відповідності документа запиту користувача; розрізняють змістову і формальну релевантність;

Пертинентність - відповідністьодержаної інформації інформаційній потребі користувачів;

Адекватність (об’єктивність) інформації - певний рівень відповідності створюваного за допомогою одержаної інформації образа реальному об’єкту, процесу, явищу.

Кількісні характеристики:

Достатність (повнота) інформації - вміст мінімального, але достатнього для прийняття правильного рішення набору показників;

Точність інформації - ступінь близькості одержуваної інформації реальному стану об’єкта, процесу, явища.

Ціннісні характеристики:

Своєчасність інформаці ї - надходження інформації не пізніше зазначеного моменту часу, узгодженого з часом вирішення поставленого завдання;

Актуальність інформації - ступінь збереження цінності інформації у момент її використання.

Причини, за якими релевантна видача оцінюється користувачем негативно, тобто не вважається ним пертинентною:

· надання користувачу вже відомих йому з інших джерел або попереднього досвіду повідомлень;

· не авторитетність, непереконливість інформації для користувача

· неспівпадання характеру наданих відомостей і ступеню їх докладності „системі очікування” користувача;

· невідповідність рівня складності повідомлення і підготовленості користувача, його компетентності.

У процесах інформаційного обміну часто виникають ситуації, у яких цінність інформації, яка сприймається її одержувачем, залежить від того, наскільки він підготовлений до її сприйняття.

Достовірність окремо взятого факту або судження ще не гарантує об’єктивності інформації, хоча без такої достовірності говорити про об’єктивність не доводиться.

2. Інформацію можна класифікувати наступним чином:

· за формою руху матерії – біологічна (енергетична, електрохімічна, генетична) і власне соціальна;

· за способом передачі – вербальна, невербальна;

· за призначенням – особиста, масова, довідкова, ділова (службова), офіційна / неофіційна;

· за якістю – цінна (достовірна, корисна, важлива, повна), оперативна, актуальна, логічна, конкретна, однозначна;

· за впливом на органи чуття – зорова, слухова, смакова, інтуїтивна;

· за сферами суспільного життя – економічна, політична, правова, культурна, філософська, соціологічна, історична, психологічна, військова;

· за формою передачі – усна, письмова (рукописна, друкована), текстова, графічна, звукова, символічна, кодована (машинна);

· за функціями управління – статистична, звітна, аналітична, контрольна, нормативна, планова, підсумкова;

· за ступенем доступності – відкрита та конфіденційна (для службового користування, секретна, цілком секретна);

· за рівнем обробки - первинна (отримана за фактом події) та вторинна (після обробки первинної);

· за метричними властивостями – параметрична (результати вимірювань), топологічна (карти, малюнки, схеми), абстрактна (формули, символи, поняття, образи).

Різновидом соціальної інформації є масова інформація, яка є універсальною за змістом і використовується великими спільнота людей як на етапі її виробництва, так і на етапі поширення та споживання.

На відміну від них спеціалізована інформація має конкретного адресата.

Для успішного використання інформації в різних галузях знань слід проводити дослідження проблем неоднакового сприйняття інформації інерції масової свідомості тощо.