Класифікація і види цін на банківські продукти і послуги.

Цінова політика банку - встановлення цін на різні банківські продукти і їхню зміну відповідно до зміни ринкової кон'юнктури. Ціна виконує декілька ф-й:

*стимулюючу;.

*розподільчу;

*облікову;

*балансування попиту та пропозиції.

Об'єктами цінової політики можуть бути процентні ставки, тарифи, комісійні, бони (премії), знижки, а також мінімальний розмір внесків. У маркетинговій діяльності банку ціна виконує важливу функцію: вона погоджує інтереси банку і клієнтів.

Види цін:

*за депозитними операціями;

*за розрахунково-касове обслуговування;

*за кредитними операціями;

*за операціями з платіжними картками;

*за операціями з векселями та іншими цп;

*за іншими операціями (наприклад довірчими);

*за юридичними, консультаційними послугами.

Класифікація цін, яка є найбільш популярною – типологія за групами продуктів.

Ціни на банківські продукти - % ставки (на кредитні та депозитні продукти), а ціни на банківські послуги – комісії,збори. Банк також установлює та систематично переглядає також: обмінні курси, курси акцій,облігацій. Окрему групу цін складають – штрафні санкції та пеня(в основному стосуються кредитних та депозитних продуктів). Певна група цін є регульована державою: наприклад,спред між курсом продажу та купівлі валюти в обмінних кіосках.

36. Класифікація маркетингових стратегій банку.
Стратегія банку – вибір перспективної виробничо – збутової політики згідно з очікуваною ситуацією на конкретному ринку.

Мета – розробка ефективної програмної установки діяльності банку.

Класифікація:

1) Залежно від терміну реалізації:*д овгострокові;*середньострокові;*короткострокові.

2)Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

*маркетингові стратегії на стадії впровадження товару на ринок;

*маркетингові стратегії на стадії росту;

*маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;

*маркетингові стратегії на стадії спаду.

3) За станом ринкового попиту:

*стратегія конверсійного маркетингу;

*стратегія креативного маркетингу;

*стратегія стимулюючого маркетингу;

*стратегія синхромаркетингу;

*стратегія підтримуючого маркетингу;

*стратегія ремаркетингу;

*стратегія демаркетингу.

4) Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетин­гових стратегій фірми:

*Стратегія виживання — це виключно захисна стратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльності фірми, коли вона перебуває на межі банкрутства. Основна мета цієї стратегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегля­ду і перебудови всього маркетингового комплексу фірми.

*Стратегія стабілізації — використовується за умов швид­кого чи несподіваного падіння базових показників фірми" чи за умов, коли розвиток фірми має коливальний характер. Ця страте­гія передбачає вирівнювання показників з їх наступним підви­щенням і перехід до стратегії росту.

*Стратегія росту — передбачає ріст обсягів реалізації, при­бутку, капіталу та інших показників діяльності організації. Склад: маркетингова стратегія інтенсивного росту;маркетингова стратегія інтеграційного росту;маркетингова стратегія диверсифікації.

5) За елементами маркетингового комплексу:

*товарна стратегія;

*цінова стратегія;

*стратегія товарного руху;

*стратегія просування.

6) За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

*стратегія цінового лідерства;

*стратегія диференціації;

*стратегія фокусування (концентрації).

7) Залежно від виду диференціації:

*стратегія товарної диференціації;

*стратегія сервісної диференціації;

*стратегія іміджевої диференціації;

*стратегія кадрової диференціації.

8) Залежно від конкурентного становища фірми та її марке­тингових спрямувань:

*стратегії ринкового лідера;

*стратегії челенджерів;

*стратегії послідовників;

*стратегії ринкової ніші.

9) Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпу росту її ринку збуту (за матрицею Бостонської групи) або залежно від конкурентоспроможності та привабливості і
ринку збуту (за матрицею «Дженерал Електрик»):

*стратегія розвитку;

*стратегія підтримання;

*стратегія збирання урожаю;

*стратегія елімінації.

10)Залежно від методу обрання цільового ринку:

* односегментної концентрації;

*стратегія вибіркової спеціалізації;

*стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:

*стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

*стратегія диференційованого маркетингу;

*стратегія концентрованого маркетингу.