Хто є замовником інформації?

Підведення підсумків.

Як результат проведеного аналізу отримуємо сукупність висновків та гіпотез, що повинні бути оформлені у вигляді документа.

З цього моменту виникає проблема творчого викладення. При цьому необхідно отримати відповіді на наступні питання:

1) яким чином викласти результати аналізу, що проводиться;

2) об’єм аналітичного документа;

3) категоричність суджень у документі;

4) доцільність наведених схем, ілюстрацій, цитат.

Вартим уваги є й інший підхід, відповідно до якого виокремлюють такі етапи інформаційно-аналітичної діяльності, зокрема й в галузі міжнародних відносин:

· отримання первинної інформації;

· відбір необхідної інформації;

· обробка, накопичення первинної інформації та інших даних;

· збереження інформації;

· передача інформації споживачу.

Отримання інформації в свою чергу містить різні форми:

· збір;

· добування;

· придбання.

Так, збір інформації здійснюється шляхом шляхом ознайомлення з науково-технічною, політико-дипломатичною, соціально-політичною, військовою, економічною, фінансовою та іншою інформацією, що розповсюджується каналами засобів масової інформації, бібліотечними та архівними закладами, мережею Інтернет, інформаційними агенціями тощо.

Добування – це прихована, конспіративна процедура таємного вилучення носія конфіденційної, секретної та іншої важливої інформації, тобто незаконне заволодіння, викрадення.

Придбання – процедура одержання конфіденційної, секретної та іншої важливої інформації або її носія від конкретної фізичної чи юридичної особи в тимчасове чи постійне користування за визначену винагороду.

Відбір необхідної інформації для потреб органів влади та управління держави в цілому і окремими залузями зійснюється з відкритих джерел. Мається на увазі, що, зокрема, левову частку даних інформаційно-аналітичні підрозділи отримують із відкритих джерел, доступних широкому загалові, а саме, із:

а) журналів, газет, інших джерел засобів масової інформації, оглядів, політичних дискусій, спеціалізованої літератури;

б) офіційних матеріалів владних, урядових та інших структур держави-об’єкту спрямувань (комісій, комітетів, рахункових, промислово-торговельних палат, рад із контролю за курсом валюти, інформаційних бюро та економічного прогнозування);

в) регіональних агенств наукової та технічної інформації; матеріалів колоквіумів, нарад, виставок, ярмарок;

г) доповідей за підсумками візитів державно-партійних та неурядових делегацій тощо;

д) з мережі Інтернет.

Обробка, накопичення первинної інформації та інших даних – це розклад інформаційних одиниць за відповідними класифікаціями та кодувальними словниками, зокрема:

1) за об’єктами спрямувань, організаціями та особами;

2) фактами, подіями і діями;

3) формалізація;

4) кодування і ведення до відповідних баз накопичення і зберігання.

Процедура обробки інформації у вигляді класифікації, анотування, реферування, індексування, кодування – це підготовчий етап роботи з інформацією та її носіями перед введенням інформації до бази даних інформаційних систем.

Нині проблема не у відсутності потрібних інформаційних даних, а у здатності інформаційних підрозділів навіть фізично обробляти інформаційні потоки, а також знаходити необхідну інформацію в базах даних. Зазначені функції здійснюються за допомогою спеціальних сил і засобів, яківикористовують певні загальні для всіх інформаційних структур правила відбору, накопичення і реалізації інформації.

Накопичення інформації здійснюється шляхом поповнення інформаційними одиницями Інформаційних масивів і банків даних в результаті ідентифікації, формалізації, систематизації, уточнення, обліку та введення до відповідних баз даних для зберігання інформації у певних інформаційних системах на підставі класифікаторів чи каталогів.

Здобута та оброблена інформація може надаватись замовникові терміново, але може відтерміновуватись на певний час. В даному випадку інформація повинна зберігатись. Збереження інформації – це розміщення на тривалий час інформаційних одиниць в інформаційних масивах і банках даних, підтримання їх в актуальному режимі для можливості проведення пошуку, ідентифікації, переведення на носії та видачі на запити інформації.

Видача інформації – це надання інформації на відповідних носіях споживачу в режимі сигнального інформування, відповідно до програм або запитів. Способи відбору і рамки інформаційного пошуку визначаються з урахуванням обліку:

1) структури і змісту досліджуваної проблеми з виділенням конкретних завдань, що підлягають аналізу;

2) наявності суміжних областей, у яких може знаходитися потрібна інформація;

3) глибини ретроспективного пошуку;

4) видів документальних джерел, необхідних для дослідження.

2. Коротко зупинимося на основних складових інформаційно-аналітичної роботи.

При визначенні завдань доцільно відповісти на наступні питання:

Хто є замовником інформації?