Узгодження зв’язків предмету руху та відповідної інформації

 

2. Формування і розвиток потокового процесу виходить з опису специфічного набору його ресурсів на всіх етапах їх трансформації від моменту узгодження з споживачем вихідних умов виконання замовлення до моменту його завершення з врахуванням вимог і обмежень споживачів: форми власності на предмети, засоби і знаряддя праці, на саму працю та її результати, які у ході обмінних процесів відчужуються.

3. Потокові процеси розглядаються через відношення їх учасників у просторі і часі при встановленні та формуванні таких відносин, споживчих властивостей матеріального продукту, далі їх трансформації [39]. Такі дії включають: перехід продукту на послідовних етапах часу з одного фізико-хімічного стану у інший (сировина → матеріали → напівфабрикати → незавершене виробництво → кінцева готова продукція → товар…); переміщення продукту з однієї точки простору у іншу (добування сировини → переробка сировини у матеріали → зберігання матеріальних ресурсів у запасах → виробництво продукції → розподіл → реалізація → споживання → утилізація...); дію на продукт залученого капіталу і трудових ресурсів (персонал, кошти, технології, інформація…); використання знарядь праці (технологічне виробниче, складське, торгове і інше устаткування та оснащення, інструмент, …); матеріальні умови праці (виробничі, складські приміщення, засоби транспортування, механізації і автоматизації…).

Відповідно з вище викладеним, формулюємо вихідне поняття логістичного менеджменту:

 

потоковий процес – це стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних предметів (ресурсів) до яких за певною технологією застосовуються логістичні операції з метою забезпечення їх руху у визначених часових і просторових параметрах середовища відносин всіх учасників такого процесу від початкової точки ( " Вхід " ) до кінцевого результату ( " Вихід " ), який складає цінність для споживача.

ЛОГІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ І ОПЕРАЦІЇ

 

ЛОГІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ

Більша частина робіт, що приносить результат і цінність для споживача, виконується саме на нижньому рівні – на рівні виконавців (логістичні функції та операції, що виконуються на конкретних робочих місцях), на формування, просування та поглинання потоків. Це проявляється у регулюванні інтенсивності та спрямування їх руху, повноти їх насиченості – обсягів та номенклатури засобів і предметів праці, як елементів логістичного процесу: функцій і операцій.

Логістична функція

Функція розглядається у площині продукування певного результату виконання логістичного процесу: інформації про те, що такий результат є наслідком деякої структури ресурсів, засобів та умов досягнення такого результату.

 

Логістична функція – це відособлена сукупність логістичних операцій, яка спрямована на реалізацію поставлених перед логістичною системою і/чи її ланками завдань, тобто будь-яких дій, яка не підлягає подальшій декомпозиції в рамках визначеного завдання логістичного менеджменту і пов'язаних з виникненням, трансформацією або поглинанням матеріального об’єкту і віднесених до цього потоків інформації, фінансів і т. д.

 

Логістична функція розглядається з точки зору наслідків, що викликані змінами одного параметру у інших параметрах логістичного процесу як цілісності (функціональність), чи взаємозв’язку окремих частин такої цілісності (функціонування).

Кожна логістична функція спрямована на вирішення специфічних, різноманітних та складних проблем взаємодії між окремими підрозділами підприємства, які потребують здійснення великого комплексу конкретних заходів логістичного менеджменту.

Основний критерій ефективності логістичного менеджменту – це необхідний рівень і своєчасність обслуговування галузей матеріально-речовинного виробництва і безпосередньо підприємств. У цьому зв'язку будь-яка логістична функція є обслуговуючою по відношенню до будь-якої виробничої операції чи процесу.

Єдиний логістичний процес сегментується на спеціалізовані функції з метою закріплення окремих видів робіт (логістичних операцій) за виконавцями і тим самим упорядковується система логістичного управління підприємства, забезпечується високий професіоналізм виконання логістичної діяльності. Логістичні функції відображають:

конкретний зміст діяльності як самого менеджера-логістика, так і органів логістичного управління підприємства;

характеризують вид такої діяльності, сукупність обов’язків, що закріплені за окремою особою, підрозділом;

призначення тієї чи іншої ланки системи логістичного управління.

Логістичні функції, відповідно і методи їх реалізації, не є незмінними, один раз і назавжди сформованими. Вони постійно модифікуються і змінюються. Розвиток та поглиблення кожної логістичної функції відбувається не тільки під впливом внутрішніх закономірностей їх удосконалення, але і під впливом вимог розвитку інших функцій (виробничих, маркетингових тощо). Будучи частиною загальної системи логістичного управління, кожна з логістичних функцій повинна удосконалюватися у напряму, визначеного загальними цілями і завданнями функціонування і розвитку підприємства у конкретних умовах зовнішнього середовища.

Відокремлення логістичної функції найчастіше безпосередньо пов'язане з виділенням на підприємстві структурних підрозділів служби логістики або окремих менеджерів, відповідальних за управління запасами, закупівлями, транспортуванням, складуванням, упакуванням, вантажопереробкою, митним оформленням вантажів і т. ін.

Логістичні функції необхідно розглядати як з точки зору їх виконавців – конкретних працівників підрозділів служби логістики підприємства, так і з точки зору змісту логістичного процесу, характеру виконуваних робіт (операцій). У логістичних функціях поєднуються у ціле принципи, методи та зміст логістичного менеджменту.

Головними класифікаційними ознаками логістичних функцій є:

вид логістичної діяльності підприємства, що дозволяє відрізнити одну функцію від іншої у ході розподілу управлінської праці;

спрямованість видів логістичної діяльності підприємства на об’єкт логістичного управління чи фактори зовнішнього середовища.

На цій підставі виділяють логістичні функції загального та конкретного характеру.

Загальні логістичні функції відображають зміст системи логістичного управління у цілому та сегментують її на окремі укрупнені види робіт (укрупнені функції / процеси) за ознакою порядку їх виконання у часі. Вони визначають вид управлінської діяльності незалежно від місця її прояву: виду підприємства, характеру діяльності, масштабів тощо. У найбільш концептуальному підході до загальних логістичних функцій відносять.

Функція " Прийняття рішення ". Визначає результат системної діяльності органів управління підприємства за допомогою послідовних ітераційних процесів на основі усвідомлення та постановки логістичних цілей, а також шляхів їхнього досягнення при виникненні тієї чи іншої проблеми.

Функція" Цілепокладення ". Полягає як у розробці стратегічних та оперативних цілей логістичної діяльності підприємства, так і у коригуванні поточних дій, залежно від реального стану такої діяльності.

Функція" Прогнозування ". Полягає у виявленні об’єктивних тенденцій, станів розвитку системи логістичного управління підприємства у майбутньому, а також альтернативних шляхів такого розвитку та термінів їх здійснення.

Функція" Планування ". Передбачає рішення двох глобальних питань: якими мають бути логістичні цілі підприємства та що повинні робити його працівники, для їх досягнення.

Функція " Організація ". З одного боку вона визначає діяльність, яка спрямовується на упорядкування внутрішньої взаємодії персоналу служби логістики, з іншого – визначає форму прояву спільної діяльності підрозділів підприємства та підприємства з зовнішнім середовищем.

Функція " Координація і регулювання ". Її виконання диктується необхідністю уточнення характеру дій виконавців різних підрозділів підприємства у отриманні єдиного кінцевого результату, що спрямовані на встановлення гармонічних зв’язків між ними на основі раціональності, чіткої взаємодії, оперативності і надійності.

Функція " Регулювання ". Забезпечує виконання поточних заходів, що пов’язані з усуненням відхилень від заданого режиму функціонування логістичної системи.

Функція " Мотивація ". Охоплює розробку та використання стимулів до ефективної взаємодії суб’єктів спільної логістичної діяльності.

Функція " Керівництво і контроль діяльності ". Полягає у спостережені за об’єктами логістичного управління, порівнянні їх параметрів з визначеною програмою функціонування логістичної системи підприємства, у виявленні відхилень, у прийнятті і організації виконання відповідних рішень.

Функція " Облік діяльності ". Здійснюється з метою отримання всеохоплюючої інформації про стан логістичної системи підприємства.

Функція " Аналіз діяльності ". Полягає у комплексному вивченні логістичної діяльності з допомогою великого арсеналу аналітичних і економіко-математичних методів для об’єктивної оцінки такої діяльності.

Конкретні (специфічні, особливі) логістичні функції визначають спрямованість органів управління на конкретний об’єкт логістичного управління і повністю залежать від підприємства. Зміст конкретних логістичних функцій на різних підприємствах відображає їх специфічні особливості – призначення, тип виробництва, складність продукції і послуг, спеціалізацію тощо.

На рівень ідентифікації логістичних функцій впливають: галузева і продуктова спеціалізація, корпоративна та логістична стратегії, організаційна структура управління підприємством, інфраструктура, інформаційна підтримка. Відокремлення логістичної функції найчастіше безпосередньо пов'язане з виділенням на підприємстві структурних підрозділів служби логістики або окремих менеджерів, відповідальних за управління запасами, закупівлями, транспортуванням, складуванням, упакуванням, вантажопереробкою, митним оформленням вантажів і т. ін.

У межах системи логістичного управління функції знаходяться у взаємозв'язку та взаємній підпорядкованості. Основний критерій ефективності логістичного менеджменту – це необхідний рівень і своєчасність обслуговування галузей матеріально-речовинного виробництва і безпосередньо підприємств. У цьому зв'язку будь-яка логістична функція є обслуговуючою за відношенням до будь-якої виробничої функції.

ЛОГІСТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ

Логістична операція реалізується на нижніх (операційних) рівнях логістичного менеджменту у відповідних функціональних підрозділах підприємства.

Логістична операція – це будь-яка закінчена елементарна дія (ряд пов’язаних між собою таких дій), що пов’язана з виникненням, трансформацією чи поглинанням матеріального об’єкту і віднесених до цього інформації та фінансів, яка не підлягає подальшій декомпозиції (поділу, дробленню) у рамках поставлених цілей та завдань логістичного менеджменту підприємства.

 

Виділення логістичної операції (logistical operation) визначається потребами внутрішньої системи обліку діяльності підприємства (фінансової, бухгалтерської, аналітичної, документообігу):

необхідність обліку витрат ресурсів (матеріальних, фінансових, інформаційних і ін.) на виконання операції; створення нормативної бази та регламентів управління операційною логістичною діяльністю.

Таке визначення свідчить, що логістична операція – це елементарна неподільна дія і задається множиною вихідних умов, а також різними параметрами зовнішнього та внутрішнього середовища.

На рівень деагрегування функції у конкретні логістичні операції впли-вають: галузева і продуктова спеціалізація, корпоративна та логістична стратегії, організаційна структура управління підприємством, інфраструктура, інформаційна підтримка. Поняття "логістична операція" може бути віднесене як фізичного об’єкту (предмету праці) у спрямуванні на перетворення його споживчих властивостей, включаючи їх перехід на послідовних етапах часу з одного фізико-хімічного стану в інше (сировина → матеріали → напівфабрикати → комплектуючі → готова продукція → вторинна сировина та ін.), так і до інформації та фінансів (збір, опрацювання, накопичення, контроль тощо).

Розгляд поняття "логістична операція" виходить з таких загальних визначень:

1. Це робота чи завдання, яке складається з одного чи більше робочих елементів, як правило виконується на одному робочому місці.

2. Це виконання будь-якої запланованої роботи чи спосіб дії логістичного характеру, пов’язаний з індивідуальним виконавцем, машиною, процесом, департаментом чи контролем.

3. Це один чи декілька елементів логістичного управління, які включають одне з вище наведених переліків:

навмисна зміна логістичного об’єкта у плані будь-якої із його хімічних чи фізичних характеристик;

складання чи розібрання частин чи об’єктів;

підготовка об’єкта для іншої операції, перевезення, перевірки чи зберігання;

планування, обчислювання;

прийомка чи передача інформації.

Ступінь деталізації логістичної операції залежить від наступних основних факторів:

цілей аналізу, проектування або управління на підприємстві;

вибраних стратегій, концепцій, технологій і базових систем;

наявної або проектованої системи обліку, контролю і моніторингу показників;

рівня ієрархії і декомпозиції;

оперативної інформаційної системи;

технології та техніки моделювання бізнес-процесів і т. д.

Таким чином, основними ознаками операцій у логістиці є такі:

зміна просторово-часових, фізичних чи інших властивостей об’єкта;

віднесення цієї елементарної роботи до однієї фізичної особи (виконавця операції), машини (механізму), процесу чи певного функціонального підрозділу підприємства;

локалізація місця виконання роботи, що складає операцію.

Для виконання логістичних функцій і операцій необхідні певні ресурси: персонал, матеріали, устаткування, технологічне середовище, програмно-технічне забезпечення тощо. Потік логістичних функцій та операцій циркулює вверх-вниз у межах кожної логістичної ланки: розробка, узгодження та затвердження документів, прийняття управлінських рішень тощо. У їх виконанні задіяні не тільки персонал логістичних підрозділів, а і керівники вищих рівнів. При цьому на кожну логістичну операцію та функцію відносять витрати фінансів, часу та праці, що є однією з необхідних умов ефективного нормування витрат ресурсів на підприємстві і контролювання показників логістичного плану.