Фактори формування економічної культури студентів вищих навчальних закладів

Розглянуті показники і критерії рівнів сформованості економічної культури майбутніх фахівців. Аналізуються якісні показники економічної культури, які дозволяють визначити готовність студентів до економічної діяльності, цінності, що обумовлюють становлення нової економічної культури. Табл.1, Дж.8.

 

Сучасне суспільство вимагає високої організації економічного життя й адекватного їй рівня професіоналізму учасників економічного і соціального процесу. Адже сьогодні відбувається високий вплив економіки на практично всі сфери суспільного життя, що вимагає переосмислення не тільки місця людини у світі, але і її ставлення до нього. Майбутній фахівець як творча особа, професіонал своєї справи, повинен глибоко продумувати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору з урахуванням етичних вимог, володіти навичками організаторської та виховної роботи, бути економічно підготовленим. Для цього потрібно готувати фахівців нової генерації, які могли б працювати в нових умовах господарювання. Саме для такої діяльності повинні бути підготовлені сучасні фахівці з належним рівнем економічної культури.

Є багато підходів до визначення поняття «економічна культура». Загалом економічна культура – це система цінностей і спонукань господарської діяльності, поважне ставлення до будь-якої форми власності і комерційного успіху, створення і розвиток соціального середовища для підприємництва і т.ін.

Економічна культура є явищем, притаманним тій чи іншій особистості, соціальній групі. Таким чином, економічна культура особистості в широкому розумінні є характеристикою способу та рівня життєдіяльності людини у сфері економіки. Як зазначає В.Москаленко, ця культура виявляється через психолого-економічні властивості особистості і реалізується через ставлення індивіда до економічної реальності та взаємовідносин з іншими людьми [1, С. 26].

Отже, економічна культура особистості – це структурна якість особи, яка розвивається в процесі навчання і виховання, синтезує в собі як знання законів і закономірностей економічного розвитку, так і готовність індивіда керуватися в повсякденному житті відповідними принципами. За сучасних умов про високий рівень економічної культури людини свідчать вміння постійно оновлювати та поновлювати свої знання, у тому числі, задля більшої мобільності на ринку праці. Велика роль в цьому належить системі освіти, перш за все вищої, яка, безперечно, є одним із найважливіших каналів формування економічної культури особистості.

Проблема економічної культури особистості належить до тих проблем, які мають міждисциплінарний зміст дослідження і має вікову традицію вивчення в межах економічних, соціологічних, культурологічних та інших наук.Із соціально-психологічного боку питання економічної культури особистості почали розглядати на початку ХХ сторіччя, що було пов’язано зі зростанням психологічного фактора в економічній діяльності людини. В зарубіжній науці такі дослідження здійснюються переважно в межах психологічної науки (А. Маршалл, Г. Тард, М. Вебер, Е. Дюркгейм, В. Зомбард, М. Кастельє) та соціології (Т. Парсонс, П. Сорокін, Ф.Тейлор).

В науковій літературі радянського періоду дослідження економічної культури особистості найбільш органічно висвітлено з позицій економічної соціології (Т. Заславська, Р. Ривкіна). У працях цього напряму в 1980-х роках було покладено початок дослідження економічної культури як соціально-психологічного явища.

У сучасній вітчизняній літературі процес формування культури економічного мислення майбутніх фахівців розглядався в наукових працях Сур’як А.В. [2], Пилипенко В.Є., Майструк І.М. [3], а також в працях російських науковців: В. Москаленко [1], М. Тишкова [4], питання технологізації розумової діяльності в дослідженнях К. Шураханова [5], прикладна спрямованість формування культури економічного мислення в роботах Ю. Ануфрієвої [6] та ін.

У своїх дослідженнях науковці пояснюють переважно фактори розвитку потенціалу особистості для різних категорій фахівців, але чіткої системи показників сформованості економічної культури майбутнього фахівця вони не наводять. Проблема розробки критеріїв сформованості економічної культури сучасних студентів є мало дослідженою, тому тема даної роботи є досить актуальною.

Виходячи з цього, метою даної статті є аналіз факторів, показників і критеріїв формування і розвитку економічної культури сучасного студента.

На жаль, нинішня загальноекономічна та й спеціальна економічна освіта у вищих навчальних закладах виконує тільки традиційну функцію передачі соціального досвіду, і поки що не освоїла випереджаючу функцію – підготовку людини до життя в епоху змін.

Майбутній фахівець певної сфери суспільного життя та виробництва повинен бути підготовлений до розв’язання конкретних професійних і соціально-економічних завдань. Випускник сучасного ВНЗ повинен легко адаптуватися до умов діяльності підприємства, організації, установ різних форм власності, причому, період входження у справи повинен бути мінімальним.

Отже, сучасний фахівець повинен бути підготовлений для конкретних форм трудової діяльності (викладацької, наукової, управлінської, проектної тощо). Фахівець повинен володіти необхідним обсягом знань в культурній, економічній, правовій, соціально-психологічній, екологічній та інших сферах, а також у суміжних галузях стосовно основного напряму підготовки фахівців із вищою освітою, засвоювати нові знання, прогресивні технології та різні інновації. Він повинен мати основні навички індивідуальної і колективної роботи, здатність до самоосвіти.

Отже, майбутній фахівець певної галузі повинен обов’язково мати високий рівень економічної культури. Таке явище, як економічна культура, досить складно представити кількісно, але необхідно сформувати критерії для його вимірювання. Для цього використовують інтегральні якісні показники економічної культури (показники сформовані на основі концепцій Т.І. Бугайової) [7].

Ступінь різноманітності – це кількість зразків культурної поведінки, які представляють різні в соціальному аспекті типи економічних відносин. Ступінь різноманітності тим більший, чим ширший діапазон таких відносин, а також, чим істотніша відмінність між ними. Різноманітність системи розглядається як показник її розвиненості і життєздатності. Чим більша різноманітність, тим більше внутрішніх зв'язків, тим більше важелів дії.

Ступінь інтегрованості, тобто узгодженості економічних норм і цінностей майбутнього фахівця, стереотипів поведінки в трудовому колективі.

Ступінь індивідуалізму. Показник порівняння індивідуальних цінностей економічної спрямованості фахівця щодо колективних цінностей.

Ступінь законності економічної поведінки. Поведінка, яка узаконена, але економічно недоцільна (наприклад, сплата податків). Багато норм, які економічно доцільні, але навпаки – не узаконені або протизаконні (тому здійснюються приховано).

Ступінь інноваційності. Це нові цінності, норми, зразки поведінки, які переважають над тими, які застаріли і не відображають реальних потреб економічної культури суспільства. Уміння зрозуміти нове - таке, що з'явилося тут і зараз, а головне, уміння вписати це нове у свою діяльність – дуже важлива якість майбутнього фахівця. Сучасна культура характеризується здатністю не тільки бачити типове в явищах і подіях, але помічати і розуміти особливе та індивідуальне. Її розвиток базується на пізнавальній здатності визначати межу значущого і незначущого, тобто виявляти цінність [8,C.17].

Ступінь запозичення культурних економічних цінностей.

Виходячи з цього, Бугайова Т.І. пропонує наступні показники сформованості економічної культури майбутніх фахівців:

готовність до об'єктивної оцінки соціально-економічних реалій сучасної України;

готовність до віддзеркалення й узагальнення принципово нових процесів і явищ економіки;

готовність до підвищення ефективності виробництва, удосконалення виробничих відносин;

готовність мислити категоріями сучасної економічної науки, розвивати потребу застосовувати її досягнення на практиці;

готовність аналізувати перспективи і недоліки того чи іншого економічного експерименту;

готовність до реалізації простих форм сучасної економічної діяльності: наприклад, брати участь в захисті прав споживачів, розвивати потреби у внутрішньому мотиваційному імпульсі, що постійно діє, викликаному прагненням до самореалізації, до інноваційної діяльності.

При цьому слід виходити із того, що за умов сучасного українського суспільства велику значущість набуває інституційний вимір економічної культури, який потребує вивчення та аналізу, бо розвиток господарчої діяльності та приватного підприємництва на новій технологічній та інституційній основі потребує не тільки адекватної економічної та правової інфраструктури, але і відповідного духовного та морального середовища, а також ціннісного визначення індивіда щодо своєї економічної поведінки.

Поряд з критеріями сформованості економічної культури індивіда і з огляду на можливість реалізації інтеграційних зв'язків на різні види діяльності, як загальних прийомів, якими повинні оволодіти студенти під час вивчення соціально-економічних дисциплін, можна виділити такі інтелектуальні вміння і їх складові: уміння розв’язувати задачі; здатність до економіко-математичного моделювання; уміння логічно мислити; комунікативні вміння; уміння застосовувати нові інформаційні технології.

Як зазначає Т.Бугайова, формуючи у студентів вказані види навчальної діяльності, ми тим самим сприяємо розвитку таких загальних інтелектуальних прийомів, як порівняння, узагальнення, аналіз, абстрагування, які лежать в основі технології процесу формування культури економічного мислення [7].

Сформованість знань показує рівень економічних умінь, а рівень умінь показує здатність організувати економічну діяльність. Знання й уміння формують економічне мислення. Від рівня сформованості економічного мислення залежить рівень готовності майбутніх спеціалістів до економічної діяльності [6].

Знання й уміння є показниками економічної підготовки, яка є результатом вищого рівня економічного мислення, і визначає готовність студентів до економічної діяльності за чотирма рівнями:

- високий (творчий),

- достатній (поєднання теорії і практики),

- допустимий (теоретичний),

- низький (побутовий)(див. табл.1) [7].

 

Такий розподіл здійснювався на основі наступних критеріїв:

1. Володіння обсягом економічних знань.

2. Рівень економічного мислення.

3. Готовність до ділової співпраці і навчання на основі міжособистісного взаєморозуміння і культури відносин.

4. Творча ініціатива у висуненні та реалізації ідей, які вимагають нестандартних підходів рішення і відповідальність за отриманий результат.

5. Усвідомлення себе особою корисною для суспільства.

 

 

Таблиця 1

Рівні сформованості культури економічного мислення студентів

№	Найменування рівнів	Характеристика
	Низький	У студента переважає чекання прийняття рішення з економічних проблем більш сильним економічним суб'єктом. Він виявляє слабкий пізнавальний інтерес, пасивний у поводженні, не орієнтується на саморозвиток. Практично повна відсутність професійнозначущих поглядів, думок, планів і мотивів
	Допустимий	Нестійкий інтерес та мотиви до професії з економічної точки зору; нестійкі професійнозначущі погляди, плани щодо економічної підготовки. Поведінка ситуативна, цілком орієнтована на вирішення проблем більш сильним суб'єктом.
	Достатній	Розуміння необхідності відповідального підходу до будь-яких видів економічної діяльності у студента поєднується з чеканням вирішення цих проблем більш сильним суб'єктом. Характерна хитка ситуативна мотивація на вдосконалення економічних знань. Не яскраво виражена орієнтація на саморозвиток.
	Високий	Підвищений інтерес студента до професії з економічної точки зору. Розуміння необхідності відповідального підходу до будь-яких видів економічної діяльності. Має місце стійка позитивна мотивація на вдосконалення економічних знань, умінь та навичок. Він активний на заняттях, серйозно орієнтований на саморозвиток

 

Серед зазначених вище показників і критеріїв сформованості економічної культури у контексті формування нової економічної культури важливим є, на нашу думку, трансформація системи суспільних та індивідуальних цінностей, в тому числі економічних. Адже саме цінності складають ядро будь-якої культури, звичайно ж, й економічної. Серед найважливіших цінностей, що обумовлюють становлення нової економічної культури, слід виокремити орієнтації на економічну незалежність, ініціативність, вільний вибір економічної позиції, рішучість, наполегливість, заповзятливість, ризиковість тощо. На наш погляд, перелічені інструментальні цінності є факторами і водночас показниками становлення нової економічної культури особистості.

Як комплексне, складне за змістом явище економічна культура пов’язана системою взаємозв’язків із багатьма інститутами, такими як політика, право, ідеологія, мораль. Тому в наступних дослідженнях планується розглянути інституційні чинники, які впливають на розвиток економічної культури.

 

Список літератури:

1. Москаленко В.В. Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості / В.В. Москаленко. - Соціальна психологія. – 2006. – № 5. – С.26 – 39.

2. Сур’як А.В. Основи економічної культури: Навч. посіб. / А.В. Сур’як – К.: Кондор, 2004. – 256 с.

3. Пилипенко В.Є. Економічна культура населення за умов ринкових перетворень // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спецвипуск. Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення. / В.Є. Пилипенко, І.М. Майструк. – К.: КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2008. – С. 219 – 227.

4. Тишкова М.В. Культура современного экономического мышления: Автореф. дис. канд. филос. наук: Рост. гос. ун-т. 24.00.01. / М.В. Тишкова. – Ростов н/ Д, 2004. – 20 с.

5. Шураханова К.И. Становление культуры мышления студентов в процессе интеграции знаний: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / К.И. Шураханова. - Оренбургский гос. пед. ун-т. – Оренбург, 2003. – 20 с.

6. Ануфриева Ю.В. Формирование экономического мышления как фактора развития аксиологического потенциала личности учащихся в образовательной системе «вуз-школа»: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.08 / Ю.В. Ануфриева. - Новосибирский гос. пед. ун-т. – Новосибирск, 2002. – 20 с.

7. Бугайова Т.І. Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів// Вісник Донецького інституту соціальної освіти / Т.І. Бугайова. – Донецьк, 2009. - №1. – С.37. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/

8. Пилипенко В.Є. Економічна свідомість і культура населення в період ринкової трансформації суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг / В.Є. Пилипенко. – Київ, 2002.- №4 за жовтень-грудень. – С.197-206.

 

 

УДК 330.342

 

Абасс К. Джауд