Розставте розділові знаки у складних безсполучникових реченнях.

1. Шумів травою степ шовковий сміявся день пісні лились. 2. Я знаю то ти моя мати на крилах всю землю несеш! 3. Вдаримо гучно ми в дзво­ни всесвіт обійде луна. 4. Ось послухай десь за гаєм соловей за­плакав враз. 5. Добро втратити небагато втратити! Честь втратити втратити багато! Мужність втратити втратити все! 6. Ми не лукавили з тобою ми просто йшли у нас нема зерна неправди за собою. 7. Засвітить місяць засяють зорі земля потоне в сріблястім морі. 8. Зійде сонце утру сльози ніхто й не поба­чить.

5. Поставте кому або крапку з комою у безсполучниковому складному реченні.

1. Сипле осипається листя гнуться горб­ляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу. 2. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м'яке степові повітря. 3. Навкруги тиша скрізь ясно поля вітерець віє з гаїв холодок дише. 4. Тут на березі зеленім ллються пахощі чудові шелестять казки осоки роси сиплються вночі. 5. Тихо шумлять дерева шелестить по­жовкле листя на землі бродить лісом засмучена осінь. 6. Закурілася земля за­диміла стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі лис­точки вгору. 7. З гір збігали вниз бурхливі струмки на просохлих місцях зеленіла травиця понад ставом розпускалися верби.

6. Поставте розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.

1. Він заграв і з перших звуків усі збагну­ли що він був майстром своєї справи. 2. Степан вперше за цей вечір одірвавшись поглядом від землі підвів очі до неба і чудне тремтіння пройняло його коли побачив угорі ріжок місяця серед знайомих зірок того місяця що світив йому й на селі. 3. Сонце і повітря лоскочуть щоки а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо що здається надворі стоїть весна одягнена у білі шати. 4. Ми підем де трави похилі де зорі в ясній далині І карії очі і рученьки білі ночами насняться мені. 5. Потреба краси що жила в душі Антона викликала у нього потребу скрізь шукати її але дійсність давала мало. 6. Та робота що він поробив була під силу тільки міцному духові і він здолав її бо ясно знав чого хотів. 7. Січовик узяв бандуру торкнувся її струн і луна повторила пісню яку на повен голос заспівав старий бандурист. 8. Талановите треба помічати завжди і скрізь підтримувати його бо ним живе народ і чим більше в тій чи іншій державі цінують талант тим славетніша й сильніша вона з-поміж інших. 9. Маруся йшла обережно і кожного разу коли їй було особливо незручно й важко вона відчувала міцну та впевнену руку що її підтримувала. 10. На вербах листя порідша­ло поблідло і здавалось здалеку що вони тепер лише розвиваються як напровесні 11. Солов'ї ці не­втомні співці весни і кохання заливисто перетьохку­ються у вербах по садках і коли вони тьохкають здається все на світі стихає. 12. Коли він торкався смичком до струни скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика. 13. Неначе в казці я пройшов цей вік і мій вінок де квітло двадцять весен уже пожовк осипався опав. 14. Так марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові про сонячні дніі в мріях ввижалась їм казка ясна де квіти не в'януть де вічна краса.

7. Поставте розділові знаки у складних реченнях із безсполучниковим і сполучниковим зв'язком

1. Уродило жито та нікому жати пішли наші хлібороби списами орати. 2. Згадай якою ти була в ту ніч коли твоє кохання розцвілося була ти наче лісова царівна у зорянім вінку на темни косах. 3. В лісі було тепер зовсім тихо; внизу яром клубилася мряка але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві. 4. Вже в далині високій сяють зорі густий туман над озером повис спить земля і води сплять прозорі і тихо спить густи зелений ліс. 5. На кленах і каштанах стали тугими смолисті брунькиот ще трохи пригріє сонечко і вир­веться з них на світ нестримне зелене листя. 6. Тоді я веселий тоді я багатий як буде серденько по волі гуляти! 7. Коли копають картоплюстелиться дим над землею листя летить воскувате наче метеликів рій пахне грибами й медом вогкістю пахне тією що опріч назви "осінь" немає імені їй. 8. Ранні гречки біліють як клапті снігу пізнітільки вилазять і на листочках в них мокра земля яку вони ледве пробили. 9. О бідний той хто крізь завої сині іде самотньо мовчки без мети лише гуртом і пущі і пустині з піснями з гуком можна перейти. 10. Чужих країв ніколи я не бачив при­над не знаю їхніх і окрас та вірю серцем щирим і гаря­чим нема землі такої як у нас 11. Хто визволиться сам той буде вільний хто визволить кого в неволю візьме. 12. Постій душа моя розквітла як пташка кри­лами тремтить а ніч пливе на хвилях світла і день на­зустріч їй летить. 13. Місяць зійшов погасли зорі а на сході займалося крайнебо. 14. Розвалилась зла руїна покотилася лавина і де в світі тая сила щоб в бігу її спинила щоб згасила мов огень розвидняющийся день? 15. Як мала у тебе сила то з гур­том єднайся ти вкупі більше зробиш діла швидше дійдеш до мети. Як на силу ти багатийне єднайся ти з гуртом буде силу він спинятисам іди своїм шляхом! 16. Багрянець сонця зник з дерев небо по­темніло але ліс не втрачав своєї краси став таємничий казковий яким тільки може бути ліс у вечірню пору. 17. Спати по суті багато не приходилось роботи було сила і він ледве встигав виконувати. 18. Село затихло ніч коротка влітку і зморений косар спочити рад. 19. З одного боку дороги стирчала жовта стіна урвища з другого чорніла широ­ка безодня дно якої мабуть ніколи не бачило сонця.