Б – ехо-КГ в площині довгої осі: ЛП – ліве передсердя; ЛШ – лівий шлуночок; ПП – праве передсердя; ІШІ – правий шлуночок; АО – аорта; МПШ – міжшлуночкова перегородка.

Обмежена роздільна здатність методу, обумовлена більшою, ніж при рентгенівському опромінюванні, довжиною ультразвукової хвилі

 

5. Ехокардіографічне обстеження лівого шлуночка:

а) структури ехокардіограми лівого шлуночка;

Одномірна (М–) ехокардіографія (від англ. motion – рух). Ультразвук фокусується у вузький пучок, що проходить крізь структури серця. Отримується зображення цих структур розгорнутими на площині під час їх руху. При цьому ехокардіограма буде мати вигляд ряду кривих, кожна точка яких в певний момент часу відображає положення структур серця в той же момент. Виділяють чотири основних позиції ехолокації.

У першій позиції ультразвуковий промінь послідовно пересікає передню грудну стінку, тканини переднього середостіння, частину виносного тракту правого шлуночка, передню стінку аорти, порожнину аорти з стулками аортального клапана, задню стінку аорти, порожнину лівого передсердя і задню стінку лівого передсердя. У даному положенні датчика передньою стінкою лівого передсердя є задня стінка аорти.

У другій позиції промінь послідовно пересікає передню грудну стінку, тканини переднього середостіння, частину виносного тракту правого шлуночка, частково передню стінку аорти, порожнину лівого передсердя і задню стінку лівого передсердя.

У третій позиції ультразвуковий промінь пересікає передню грудну стінку, тканини переднього середостіння, частину правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку порожнину лівого шлуночка передню і задню стулки мітрального клапана і задню стінку лівого щлуночка.

У четвертій позиції ультразвуковий промінь пересікає передню грудну стінку, тканини переднього середостіння, передню стінку правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку порожнину лівого шлуночка і його задню стінку.

 

Позиції ехолокації:

Позиції ехолокації; Д – ультразвуковий датчик; ГК – грудна клітка; ПШ – правий шлуночок; ЛШ – лівий шлуночок; ЛП – ліве передсердя; КА – клапан аорти; ПСМК – передня стулка мітрального клапана; ЗСМК – задня стулка мітрального клапана.

Характеристика зображень на одномірній ехокардіограмі в різних позиціях.

На ехокардіограмі в першій позиції видно відображення від передньої грудної стінки, передньої стінки серця, виносного тракту правого шлуночка і два паралельних ехосигнали від стінок аорти, між якими є відображення від стулок аортального клапана, а вище аорти – порожнина лівого передсердя і його задня стінка.

У другій позиції ультразвуковий промінь проходить через передню грудну стінку, передню стінку серця, порожнину правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку, порожнину лівого шлуночка, в якій пересікаються хорди мітрального клапана, а також задню стінку лівого шлуночка і тканини, що лежать за нею. Порожнина лівого шлуночка при цьому обмежена знизу ендокардіальною поверхнею його задньої стінки, а зверху – ендокардіальною поверхнею міжшлуночкової перегородки.

У третій позиції (ультразвуковий промінь зміщується вниз і латерально) в область дослідження попадають послідовно передня стінка правого шлуночка, порожнина правого шлуночка, міжшлуночкова перегородка, передня стулка мітрального клапана, частина порожнини лівого шлуночка і.задня стінка серця в зоні переходу волокон міокарда лівого передсердя в міокард лівого шлуночка. На ехокардіограмі в цій позиції спостерігаються обидві стулки мітрального клапана і їх хорди, міжшлуночкова перегородка і задня стінка лівого шлуночка. Характерне зображення на ехограмі в третій позиції має мітральний клапан. Від його передньої стулки під час діастоли ехосигнали відображаються М–подібною кривою. Задня стулка рухається в протифазу до передньої, але з дещо меншою амплітудою і на ехокардіограмі має вигляд W–подібної кривої. Ця позиція дозволяє оцінити стан мітрального клапана.

У четвертій позиції ультразвуковий промінь проходить через передню грудну стінку, передню стінку серця, порожнину правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку, порожнину лівого шлуночка, в якій пересікаються хорди мітрального клапана, а також задню стінку лівого шлуночка і тканини, що лежать за нею. Порожнина лівого шлуночка при цьому обмежена знизу ендокардіальною поверхнею його задньої стінки, а зверху – ендокардіальною поверхнею міжшлуночкової перегородки.

 

 

Ехокардіографічна картина руху анатомічних структур серця в різних позиціях: 1 – 4 позиції ехолокації; ГК – грудна клітка; СПШ – стінка правого шлуночка; СЛШ – стінка лівого шлуночка; ПШ – правий шлуночок; ЛШ – лівий шлуночок; ЛП – ліве передсердя; КА – клапан аорти; ПСМК – передня стулка мітрального клапана; ЗСМК – задня стулка мітрального клапана.

 

 

Двомірна (В–) ехокардіографія (від англ. bright – яскравий). Ультразвуковий пучок випромінюється зондом, що здійснює швидкі коливання в межах 90 °. Одержана при цьому інформація синтезується на двомірній площині (один вимір – довжина, а другий – ширина) у вигляді карти розташування відбиваючих структур. Ця картина еквівалентна “зрізу” серця. Оскільки пучок коливається з великою швидкістю, ультразвукове зображення точно відтворює рух структур у живому серці.

Виділяють три площини, в яких проводять обстеження: площина чотирьох камер серця, площина довгої осі, площина короткої осі. Дослідження в площині чотирьох камер серця з верхівкового доступу дозволяє отримати так званий зріз чотирьох камер серця. У цій площині верхівка серця на екрані ехокардіографа розміщена зверху. Правий і лівий шлуночки розділені міжшлуночковою перегородкою, а праве і ліве передсердя – міжпередсердною перегородкою. Між шлуночками і передсердями візуалізуються відповідні клапани. У залежності від завдань дослідження і конституційних особливостей пацієнта рекомендуються різні позиції ультразвукового зонда.

Дослідження в площині довгої осі з лівого парастернального доступу дозволяє візуалізувати і оцінити такі структури серця: передня стінка аорти продовжується в міжшлуночкову перегородку, задня стінка аорти продовжується в передню стулку мітрального клапана. Перед аортою і міжшлуночковою перегородкою розміщений правий шлуночок. Позаду аорти знаходиться ліве передсердя. Задня стінка лівого передсердя продовжується в задню стінку лівого шлуночка.

А – ехо-КГ в площині чотирьох камер серця: ЛП – ліве передсердя; ЛШ – лівий шлуночок; ПШ – правий шлуночок;

Б – ехо-КГ в площині довгої осі: ЛП – ліве передсердя; ЛШ – лівий шлуночок; ПП – праве передсердя; ІШІ – правий шлуночок; АО – аорта; МПШ – міжшлуночкова перегородка.

Дещо ближче до верхівки видно задній папілярний м'яз, від якого відходять хорди до мітральної стулки. Власне верхівка в цьому зрізі візуалізується рідко.

Контрастна ехокардіографія проводиться шляхом швидкого внутрішньовенного введення біологічно сумісної рідини, внаслідок чого на кінчику голки утворюються мікропухирці газу, які переносяться током крові до серця і можуть бути виявлені при ехокардіографічному дослідженні в правих відділах серця. Особливо чіткою стає їх візуалізація при енергійному струшуванні рідини в шприці перед введенням. Ці мікропухирці за розмірами перевищують діаметр легеневих капілярів, тому з правого шлуночка вони попадають в мікросудинну сітку легенів, де швидко розсмоктуються і в ліві відділи серця не попадають.

Метод контрастної ехокардіографії застосовується: а) для ідентифікації реєстрованих відділів серця і великих судин; б) для визначення наявності внутрішньосерцевих шунтів.

У доплерівській ехокардіографії використовується властивість звукової хвилі відбиватись рухомим об'єктом на зразок внутрішньосерцевих еритроцитів. Цим можна скористатись для визначення швидкості та напрямку руху еритроцитів (а таким чином і крові) у серцевих камерах та великих судинах. Отримана інформація подається у вигляді накладки на ехограму серця.

 

Доплерівська Ехо-КГ зареєстрована з апікального доступу у здорової людини.

а — схема розташування ультразвукового датчика і напрями сканування;
б — допплерограма потоку крові через клапан аорти.