Хоровий твір Садок вишневий коло хати композитора БЛ.Вахнянина на слова Т.Шевченка

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР ТА ЙОГО АВТОРІВ.

Хоровий твір "Садок вишневий коло хати" написав композитор БЛ.Вахнянин на слова Т.Шевченка. Вірш Т.Шевченка з циклу "В казематі" написаний між 19.05 І 30.05 1847 року в казематі "Третього відділу" в Петербурзі. Вперше надруковано його в журналі "Русская беседа" /1859 p. № З/ під назвою "Вечір" І одночасно в російському перекладі Л.Мея в журналі "Народное чтение" /1859 p. № З/.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА МУЗИКИ.

Музику до твору "Садок вишневий коло хати" написав композитор Б.І.Вахнянин.

Богдан Вахнянин, за фахом гімназійний учитель природознавства, композитор, автор хорових творів та солоспівів, народився 16 листопада 1883 р. в сім’ї гімназійного учителя Івана Вахнянина. Батько Богдана - брат громадського політичного діяча, композитора Анатоля /Наталя/ Вахнянина. Б.Вахнянин був педагогом в українській чоловічій гімназії у Перемишлі, диригентом гімназійного хору, а також учителем співу в учительській семінарії. Декілька років керував мішаним хором "Боян" у Перемишлі, організовував концерти до роковин Т.Шевченка, М.Шашкевича, І.Франка та інших діячів культури. Коли в 1924 р. було організовано Вищий музичний інститут їм. М. Лисенка, його першим директором став Богдан Вахнянин. Він також викладав Історію музики та гармонію. Композитор С.Людкевич ставив його в ряд "доморощених" музичних діячів, водночас визнавав професіона-лізм в його композиторській творчості.

Богдан Вахнянин - автор хорових творів, серед яких "Гей на бій" на сл. Х.Алчевської, "Поклін борцям" для чоловічого хору. Декілька творів композитор написав на сл. Т.Шевченка, а саме "Думу" з "Невольника" для мішаного хору і цікаві музичні картини з "Гайдамаків" - "Лебедин", "Титар" та деякі інші, досі не віднайдені. Найбільш популярними є "Садок вишневий коло хати", "У перетику ходила" та Ін.

Б.Вахнянин видав "Альбом стрілецьких пісень" /60 обробок/ для мі-шаного, чоловічого І дитячого хорів /Львів,1937/.

У 1926 р. композитор переїхав з Перемишля до Стрия. Тут влаштувався на посаді учителя в гімназії. Довгі роки був диригентом стрийського "Бояна". Зі Стрия Б.Вахнянин перебрався до Львова. У Львові включився у музично-громадську діяльність міста. Помер Богдан Вахнянин 18 січня 1940 р. Похований на Личаківському кладовищі поруч з усипальнею Анатолія Вахнянина.

Літературний текст.

Хоровий жанр твору - хоровий твір з супроводом.

В творі „Садок вишневий коло хати" відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають з народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу твору - в природності й рельєфності малюнку, в його світлому настрої.

У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, в якій поет-в'язень створював свою поезію. Перед нами постає побутова картина українського села:

... Вечір... Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сім'я.

Непомітно наступає ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат,

Та невтомного соловейка.

Затихло все, тільки дівчата, та соловейко не затих.

Тема твору - змалювання краси українського села, весняного вечора, сільського життя, побуту і звичай в народу.

Ідея твору - возвеличення праці людей, любов до рідної землі, до українського народу.

Форма викладу - віршована.

Музично - виражальні засоби.

Жанр твору - лірико-побутова пісня.

Форма твору - вільна (епізодична), яка складається з окремих музичних епізодів.

Характер мелодії твору.

Так як твір має епізодичну форму (4-епізоди), йому характерні чотири різні теми, які відрізняються своїм метро ритмом та загально-інтонаційною будовою. Наприклад, тема 1-го епізоду використовує такі ритмічні вартості:

______________________

Є характерне таке ритмічне зерно:

_______________________

По своєму головеденню тема розкривається цікаво, різноманітно, використовується і скачкоподібне, і плавне, і хвилеподібне голосоведіння:

а) скачкоподібне:

___________________________________________________

б) плавне:

___________________________________________________

в) хвилеподібне:

___________________________________________________

в загальному тема носить ліричний наспівний характер. Основний темп першого епізоду Leggiero con moto (ніжно, легко, невимушено).

Другий епізод проходить в іншій тональності, хоча метро ритм той самий, що і в 1-му епізоді. Голосоведіння теми порівняно з першою змінено. Проте в ритмічному відношенні є деякі спільні риси.

Для цього епізоду характерні такі ритмічні вартості:

_________________________

Голосоведіння використовується Скачкоподібне, низхідне, висхідне, плавне.

а) Скачкоподібне:

___________________________________________________

б) низхідне:

___________________________________________________

в) висхідне:

___________________________________________________

г) плавне:

___________________________________________________

Тема другого розділу носить розповідний характер. Основний темп Andante (повільно).

Центральним епізодом слід вважати 3-й епізод. Він має своєрідний метроритм, написаний в розмірі 64. Його ритмічні вартості:

____________________________

Характерне таке ритмічне зерно:

____________________________

3-й епізод написаний в темпі Largo (дуже повільно, протяжно).

Отже, мелодія теми ніжна, лірична, рухається дуже повільно, нагадує колискову матері. Тут характерне такс голосоведіння як: плавне, хвилеподібне, низхідне.

а) плавне:

___________________________________________________

б) хвилеподібне:

___________________________________________________

в) низхідне:

___________________________________________________

Останній 4-й епізод в тональному плані нагадує перший епізод. Проте, в метроритмічноиму відношенні він також відрізняється віл всіх попередніх епізодів. Характерний ритмічний рисунок: ________________________

__________________

Ритмічні вартості, які зустрічаються в цьому епізоді:

__________________

4-й епізод написаний в тональності С - dur, так як другий епізод, в темпі Allegro (скоро), Con brio (з вогнем). Ця грайлива, жартівлива тема відіграє роль коди.

Ладотональні особливості твору.

Основна тональність твору С - dur. Вона надає творові світлого, мажорного звучання 1-й і 4-й епізоди. Але в другому і третьому епізодах є відхилення в тональності с - rnoll. В цій тональності мелодія набирає нової ладової окраски. Перший епізод починається з тональності С -dur і закінчується на домінанті. Другий епізод виконується в с - moll, одноіменної тональності С - dur, цей епізод також закінчується на домінанті. Третій епізод с - moll закінчується тонічним тризвуком з підвищеною терцією;

Четвертій епізод - викладений в основній тональності твору С — dur.

Фактура твору - мішана (переважно гармонічна), але в творі є і елементи поліфонії.

Перший епізод гармонічний виклад з елементами підголоскової поліфонії та унісонами.

Другий епізод - імітаційна поліфонія (фугато).

Третій епізод - мішаний виклад.

Четвертій епізод - гомофонне багатоголосся.

Взаємозв'язок фактури зі змістом твору.

В творі „Садок вишневий коло хати" композитор Б. Вахнянин для глибокого відображення змісту слів та виведення основного музичного образу користується різними виражальними засобами.

Використовує відповідний метроритм, темп, тональний план, гармонію, музичну будову та ін.

Основний тематичний матеріал є найважливішим компонентом з усіх засобів музичної виразності, що глибоко розкриває зміст твору. Він виражає свою зображальністю, звучить по різному: то легко, швидко, то наспівно, повільно. Важливим музично-виражальним засобом у творі є динаміка. Тема першого епізоду звучить легко прозоро. Тема другого епізоду - лірична, наспівна, широка. Друга тема третього епізоду звучить цілком контрастно-сухо, речитативна. Глибоко-зображене значення має тема третього епізоду, вона звучить наспівно, ніжно, наближено до колискових пісень. Тема останнього епізоду імітує спів солов'я. Звучить вона у високій теситурі, викладена дрібними тривалостями.

Тема першого епізоду:

___________________________________________________

Перша тема другого епізоду:

___________________________________________________

Друга тема другого епізоду:

___________________________________________________

Тема третього епізоду:

___________________________________________________

Тема четвертого епізоду:

___________________________________________________

Характерні динамічні контрасти, можна навести приклад, де поруч стоять два контрасні динамічні положення:

___________________________________________________

Використовується також багато метроритмічних, темпових, гармонічних контрастів, які відтворюють словесний зміст твору.

Велику роль відіграє у творі фортепіанний супровід. Він не тільки допомагає краще зрозуміти твір, а й доповнює його.

Фортепіанний вступ зразу ж настроює пас на розповідний характер. Він є дійсно якби вступом до великої розповіді, з якої ми дізнаємося про життя українських селян та їх побут. Взагалі на протязі всього твору у фортепіанному супроводі немає різких акордів, хроматизмів, навпаки акомпанемент світлий прозорий. Після третього епізоду чотири такти звучить тільки фортепіанний супровід без хору. Тут він особливо виразно передає характер твору. Ми собі уявляємо, що все навкруг затихло, тільки соловейко ніяк не затихне. Фортепіано дуже чітко відображає спів соловейка за допомогою високих нот, а також форшлагів.

Отже фортепіанний супровід відповідає змістові твору і відповідає змістові твору і допомагає нам ще краще його розуміти.

Вокально-хоровий аналіз.

Твір „Садок вишневий коло хати", написаний для повного мішаного чотириголосого хору з фортепіанним супроводом та солістом (сопрано). Протягом всього твору зустрічаються: унісони між партіями, активні унісони, дублювання партій, поділ хорових партій.

В першому епізоді сопрано мають Divizi, а також партія басів співає в активний унісон, для підсилення звучності та тембрового збагачення:

___________________________________________________

в останньому такті цього епізоду партії С-Т і А-Б співають в активний унісон.

Наприклад:

___________________________________________________

Б другому епізоді партія сопрано має Divizi, в двох останніх тактах цього епізоду бакси співають в активний унісон:

___________________________________________________

В третьому епізоді партія альтів має Divizi:

___________________________________________________

В четвертому епізоді всі партії діляться на партія сопрано і партія басів мають частковий поділ:

___________________________________________________

Діапазон хорових партій:

___________________________________________________

Діапазон всього хору:

___________________________________________________

Теситурні умови.

Велика вокальна навантаженість припадає на партію сопрано, яка веде основну мелодичну лінію твору і викладена досить об'ємно, як у високій, так у низькій теситурі:

а) висока теситура:

___________________________________________________

б)низька теситура:

___________________________________________________

Партія альтів з усіх інших партій звучить в найкращих і найзручніших теситурних умовах - у середньому і нижньому діапазоні, в такій теситурі їм зручно співати:

а)середня теситура:

б)низька теситура:

Тенори співають у вигідній для них теситурі, але і ІІ-му і IV-му епізодах вони мають фа - соль другої октави. їм високо співати.

ІІ-й епізод:

___________________________________________________

ІV-й епізод:

___________________________________________________

Баси співають переважно у вигідній для них теситурі. Однак в творі зустрічаються місця, де є звуки ля-бемоль і соль великої октави - це досить низько, такі низькі звуки, практично доручаються басам -октавістам:

___________________________________________________

композитор для збагачення гармонічної палітри партії басів заслуговує Divizi, розподіляючи басову партію на Б-І і Б-П. Щодо теситури, то твір написаний вдало, високі ходи змінюються низькими.

Особливості дихання.

Дихання відіграє велику роль в творі для відтворення звуку. В даному творі виконавці користуються комбінованим диханням: ланцюговим і по фразовим.

В 1-му епізоді всі партії співають на пофразовому диханні, беруть його за рахунок пауз, а в одному місці партія альтів співає на ланцюговому диханні (IV - VIII т). Оскільки в ІІ-му епізоді є елементи поліфонії, то кожна партія в залежності від початку виконання фрази, бере дихання.

В Ш-му епізоді співаки користуються ланцюговим диханням, на яке треба приділяти багато уваги.

Важливо щоб спів був на опорі.

В IV-му епізоді по фразове дихання, в творі основний прийом звуковедення Legato non Legato.

1-й епізод - виконується штрихом non Legato.

ІІ-й епізод - співаки співають штрихом Legato.

Ш-й епізод - Legato, Legatisimo.

IV-й епізод - Legato.

Особливості інтонування.

Інтонація відіграє важливу роль в розкритті художнього зміст)7 твору. Для того, щоб даний твір добре прозвучав, перед виконанням потрібно провести необхідну розспівку. Щодо інтонації, то у творі є місця досить складні для інтонування. Наприклад, у сопрано є високі ноти і їх слід виконувати прикритим звуком на опорному диханні, брати високі ноти потрібно „зверху".

Також у творі є хроматизми (1-й епізод, партія альтів)

___________________________________________________

Цей хроматичний хід слід інтонувати чітко, виразно щоб він прослуховувався серед партій. Є в творі складні інтервали для інтонування. Наприклад: в Ш-му епізоді - зб.4, в П-му епізоді є багато октавних стрибків:

___________________________________________________

Інтервал зб.4 слід інтонувати з тенденцією до розширення вверх. Треба більше звертати увагу до інтонування ввідних звуків. Щоб подолати цю трудність, необхідно ввідні звуки інтонувати загострено вверх.

Диригентсько - виконавський аналіз.

Так як в творі є метроритмічні зміни, диригент користується різними схилами. Основна схема тактування 1-го епізоду - чотиридрольна, хоча він написаний в розмірі 128:

Другий епізод Andante (повільно, не поспішаючи). Розмір 12s. Цей епізод диригується за чотиридольною схемою.

ІІІ-й епізод - розмір 68 диригуємо цей епізод за дводольною схемою, в зв'язку із зміною темпу:

Технічні складності.

У творі зустрічаються такі технічні складності:

1. диригування за різними схемами;

2. показ вступів;

3. зняття;

4. витримування фермат, різноманітна динаміка;

5. показ вступів на різних долях такту;

6. різні темпи, сповільнення;

Твір має фортепіанний однотактний вступ. Вступ диригую легким жестом в низькій позиції. На 4-й долі цього такту показую вступ хорові.

Динаміка починається з другого такту твору, зростає від mf до f, амплітуду жесту поступово збільшую. На 3-й доля 3-го такту знімаю хор, зняття буде одночасним жестом для вступу альтової партії.

Б ІІ-й епізод виконується в темпі Andante, його слід диригувати повільніше, ніж попередній епізод.

ПІ-й епізод виконується в темпі Largo, нагадує колискову матері. Хор вступає з-за такту на Р, диригую в низькій позиції рук, рухи дуже плавні, розширюючи.

IV-й епізод починається чотирьох тактовим фортепіанним вступом, який виконується в темпі Allegro, в розмірі 68 диригую за дводольною схемою, жест чіткий і рухливий.

Види вступів: короткий, неповний затакт, з 4-долі на початку хорового твору, з повного такту (4т, 24т, 26т, 27т, 33т,), з неповної долі (1т, Зт, 4т, 5т, 6т, 8т, 9т,10т, 11т,).

Особливого пояснення вимагає показ вступу, який виконується на межі двох різних темпів.

В цьому творі композитор використав кілька нот з ферматами. Фермати мають певне виражальне значення. На ферматі обидві руки фіксують точку появи звуку і відповідно витримують тривалість, тільки рука може показати динаміку, яку можна зробити на витриманій ноті.

Динаміка.

Динаміка відіграє важливу роль, різними динамічними нюансами, композитор глибше розкриває характер твору, його тему, ідею, а також допомагає ввійти в образ цього тексту. Динаміка різноманітна на протязі всього твору, тому, що твір ділиться на 4 епізоди і кожен з цих епізодів має свою динаміку, свій характер виконання.

Перший епізод починається на mf, і зразу з перших тактів є поступовий перехід до f, далі знову mf, тільки в останньому такті цього епізоду динаміка, різко переходить на РРР, в кінці епізоду є ritenuto. Другий епізод від початку до кінця виконується на mf. Тут не має таких особливих динамічних змін. Третій, епізод тут дуже контрастна динаміка до перших двох епізодів.

Четвертій епізод, він виконується жваво з піднесенням, на f.

Динаміка допомагає композитору розкрити загальний розвиток твору і у виведенні кульмінації твору.

Дикція і орфоепія.

У творі Вахнянина „Садок вишневий коло хати" як і у всіх інших творах, повинна бути надзвичайно чітка дикція, правильна вимова слів точні і виразні закінчення слів.

Так як в даному творі дуже різноманітна динаміка твору, то потрібно пам'ятати, що і на f, і тим більше на Р, дикція повинна бути однако виразною і доступною для слухача.

Вокальна сторона, тобто мелодія, протікає по голосних звуках, а приголосні звуки є зв'язаними до голосних (а, о, є, і, у, и,) прикривати ці звуки, а також на вимову приголосних (ш, п, т, ц,) - ці звуки треба вимовляти більш твердо і коротко. Для диригента дуже важливо домогтися дотримання вокального правопису словесного тексту: вимовлянню: „Са - док - виш - не - вий — ко - ло - ха - ти", а співаємо „Са - докви - шне - ви - йколо - ха - ти."

Значення твору.

Співак виконуючи даний твір, здобуває багато цікавих навичок хорового співу, зокрема чистоти інтонування, інтонаційного співу, зокрема ритмічне відчуття. В творі багато унісонів, і тому співак, виконуючи даний твір, здобуває вміння співати в унісон. Виконавець розширює діапазон свого голосу, вчиться правильно використовувати вокальне дихання, співати довгі фрази.

Диригент в цьому творі одержує неабиякі технічні навички, різновидності подачі вступів, тактування довгих тривалостей, виведення кульмінації.

Твір „садок вишневий коло хати" виховує любов до природи, до рідної землі до праці, також глибокі родинні почуття та естетичні смаки.