Тактика і вибір методу лікування

Лiкувальна тактика при гострих легеневих деструкціях переважно консервативна.
1. Адекватна антибактерiальна, протизапальна терапiя пе-редбачає внутрішньовенне введення антибіотиків широкого спектра дії.
Із метою створення максимальної концентрацiї препаратiв у патологічному вогнищі використовують:
- підведення антибіотиків до судин малого кола кровообігу шляхом катетеризації центральних вен, легеневої артерії;
- введення в дихальні шляхи лікарських препаратів (на другій стадії) - через ендотрахеальний мікроіригатор, назогастральний катетер, при бронхоскопіях, ендоскопічній катетеризації порожнини абсцесу через дренуючий бронх, при аерозольних інгаляціях. До складу лікувальних сумішей включають: антибіотики, антисептики (10% димексид, диоксидін, солафур, мікроцид тощо), ферменти;
- черезшкірно у вогнище деструкції шляхом пункції чи дренажування з приєднанням фізичної антисептики (УЗ, УФО, лазер).
- внутрішньоплеврально;
- шляхом внутрішньоорганного електрофорезу.
2. Евакуація вмісту гнійних порожнин:
- природним шляхом за рахунок активної санації трахеобронхіального дерева повторними фібробронхоскопіями, аспіраціями через ендобронхіальний катетер, інстиляціями лікувальних сумішей у мікротрахеостому, аерозольними інгаляціями;
- трансторакально повторними пункціями чи зовнішнім дренуванням периферійно розташованих порожнин.
3. Детоксикаційна терапія (інтра- й екстракорпоральна).
4. Імунокорекція (під контролем імунограми):
- активна - стафiлококовий анатоксин за схемою;
- пасивна - глобулiни, гіперімунна плазма;
- неспецифічна (піримідинові та пуринові похідні, препарати тимусу, спленін, левамізол, іносиплекс).
5. Усунення відхилень гомеостазу (оксигенотерапія, корекція анемії, гіпопротеїнемії, ацидозу, мікроциркуляторних розладів).
6. Десенсибілізуюча, протизапальна терапія, регуляція активності протеаз: антигістамінні, нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори протеаз, антиоксиданти.
7. Корекція порушень із боку життєво важливих органів і систем, усунення ускладнень, симптоматична терапія.
Покази до оперативного втручання при гострих деструктивних процесах легень:
- легенева кровотеча II-III ст.;
- прогресування процесу на фоні активної й адекватної терапії;
- напружений піопневмоторакс, який не вдається ліквідувати дренуванням плевральної порожнини;
- неможливість виключити підозру на злоякісну пухлину.
Протипокази: декомпенсація життєво важливих систем у термінальній стадії, двобічні гнійні деструкції в легенях, супровідні інкурабельні злоякісні пухлини.
Операційні доступи - передньо-бокова, бокова, задньо-бокова торакотомiї. Обсяг операцiї - сегментарні, полісегментарні резекції, лобектомії, білобектомії, комбіновані втручання (з декортикацією, плевректомією).
Хворі з хронічними абсцесами підлягають оперативному лікуванню після повної ліквідації загострення.
При гангрені легені стабілізація процесу на фоні активного консервативного лікування дозволяє в подальшому дотримуватись консервативної тактики до одужання чи створення оптимальних умов для операції (усунення інтоксикації, агресивного панбронхіту, дифузної інфільтрації паренхіми, плевральних ускладнень). Бурхливе прогресування гангрени протягом перших днів, незважаючи на активну корекцію та виникнення кровотеч, вимагає невідкладного виконання оперативних втручань. Об'єм операції - пульмонектомiя, білобектомія, лобектомія.