Запорізький національний технічний університет

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

 

_____________ / Коваль А.Д. /

 

„____“ „___________” 200 _ p.

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ З ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (АНГЛІЙСЬКОЇ)

для студентів спеціальності 7.030507 «Переклад»

 

Державна атестація випускників за кваліфікацією “бакалавр” («Переклад») проводиться на основі державного іспиту з основної іноземної мови (англійської). До захисту допускаються студенти, які виконали весь навчальний план підготовки бакалавра та після успішного складання іспитової сесії 8 семестру.

Виходячи з того, що впродовж 4 років студенти розвивали продуктивні, а також репродуктивні навички майбутньої професії, державний іспит з основної іноземної мови (англійської) повинен складатися з перевірки теоретичних, а також практичних знань та вмінь. Теоретичні дисципліни, які підлягають перевірці, включають:

Вступ до перекладознавства;

Порівняльну лексикологію англійської та української мов;

Порівняльну граматику англійської та української мов;

Теоретичну фонетику англійської мови;

Історію англійської мови;

Переклад як засіб між культурної комунікації;

Термінологію.

 

Теоретичні питання до державного іспиту:

1. Просодіка англійського мовлення. Просодія складу. Словесний наголос. Синтагма і значеннєва група. Фразовий наголос. Ритм. Інтонація. Надати визначення всім цим поняттям, охарактеризувати їх.

2. Англійська вокалістична система. Англійські голосні фонеми – визначення. Класифікація англійських голосних за сталістю артикуляції (монофтонги, дифтонги, дифтонгоїди), за рядом, за підйомом, за історичною тривалістю (довжиною), роботою губ. Фонологічний статус дифтонгів в англійський мові. Визначення поняття дифтонга. Характеристика дифтонгів. Типи дифтонгів. Визначити поняття дифтонгоїд. Характеристика дифтонгоїдів. Порівняння з дифтонгами.

3. Фонема, алофон, диференціальні ознаки. Англійські приголосні фонеми – їх визначення. Класифікація за участю голосу, місцем і органом утворення перешкоди, спосіб утворення перешкоди, положення м’якого піднебіння. Визначення фонеми, алофону, диференційної ознаки. Атомістична точка зору на фонему. Бінарна класифікація диференційних ознак. Архифонема та гіперфонема. Типи алофонів. Межі фонеми та морфеми.

4. Склад і складоподіл. Визначення поняття «склад». Складотворні та нескладотворні звуки. Охарактеризувати теорії складу: експіраторну (Меркель), сонорну (Зінгер), теорію Фердинанда де Сосюра і Е. Куриловича. Теорія мускульної напруги (Щерба Л.В.).

5. Слово та основні типи значень. Визначення поняття «слово». Граматичне та лексичне значення слова, їх характеристика. Денотативний та конотативний типи значення: їх визначення та характеристика. Значення та контекст.

6. Семантичні угрупування, їх види та характеристика (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми). Визначення поняття «семантичні угрупування». Надати дефініції поняттям «синонім», «антонім», «омонім», «паронім». Охарактеризувати ці поняття, представити їх класифікацію.

7. Словниковий склад англійської мови. Стилістична диференціація словникового складу англійської мови. Спеціальна книжкова та розмовна лексика. Термінологічна лексика та її риси. Процеси детермінологізації. Сленг та його специфічні риси. Архаїзми, історизми. Неологізми, їх класифікація.

8. Слово, його структура та мотивація. Визначення поняття «слово». Триаспектне значення слова. Фонетичний склад і значення слова. Значення і поняття. Значення і референт. Морфемна структура слів. Типи морфем. Визначення поняття «мотивація». Види мотивації.

9. Запозичення. Характеристика запозичень та їх вплив на лексико-семантичну систему англійської мови. Запозичення з кельтської, скандинавських, латинської, грецької, французької мов. Асиміляція запозичень: фонетична адаптація, граматична та лексична асиміляції. Орфографічний вплив французької мови. Вплив запозичень на обсяг словника та семантичні структури.

10. Словотвір в англійській мові. Продуктивні способи словотвору в англійській мові. Основні поняття словотвору. Афіксація – дефініція. Принципи класифікації суфіксів та префіксів. Словоскладання. Типи складних слів та їх продуктивні моделі. Конверсія – дефініція. Основні моделі конверсійного словотвору.

11. Фразеологічні одиниці. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць в англійській мові. Поняття сталого словосполучення. Критерії фразеології. Класифікація фразеологічний одиниць В.В. Виноградова, О.В. Куніна, Л.Я.Лебедєвої. Системність фразеології. Синонімія та полісемія фразеологічних одиниць.

12. Теорія перекладу та перекладознавство. Аспекти перекладу. Предмет, завдання та методи теорії перекладу. Загальна, часна та спеціальна теорії перекладу. Основні завдання теорії перекладу. Головні методи теорії перекладу. Норми перекладу (за В.Н.Комісаровим).

13. Визначення перекладу (за Л.Бархударовим). Чотири докази правомірності визначення перекладу Л.Бархударова. Еквівалентність та адекватність. Основні види еквівалентності (за Р.Якобсоном, Ю.Найдой, Дж.Кетфордом та М.Бейкер). Еквівалентність та еквівалентний; адекватність та адекватний. Прагматична адекватність тексту.

14. Прагматика та прагматичне значення. Визначення прагматики. Питання перекладуваності. Прагматично адекватний та неадекватний переклади. Типи прагматичних відносин (чотири типи текстів за А.Нойбертом). Ступені перекладуваності з прагматичної точки зору.

15. Слова-реалії та особливості їх перекладу. Теорія «неперекладуваності»: від Гумбольдта до сучасних досліджень. Визначення слова-реалії (за С.Влаховим та С.Флоріним). Українські дослідження з проблеми перекладу слів-реалій. Шляхи перекладу слів-реалій. Переклад фразеологічних одиниць: шляхи подолання перекладацьких труднощів.

16. Лексичні трансформації за теорією Я.І. Рецкера.

17. Зіставна характеристика іменника та його категорій в англійській та українській мовах. Артикль. Граматичне значення і морфологічні категорії іменника в англійській та українській мовах.Аломорфні та ізоморфні характеристики англійських та українських іменників. Англійські артиклі та засоби його передачі українською мовою.

18. Зіставна характеристика прикметника та його категорій в англійській та українській мовах. Ступені порівняння прикметників в українській та англійській мовах.

19. Дієслово в англійській та українській мовах. Загальна характеристика дієслів. Дієслово та його граматичне значення. Морфологічна та функціональна характеристика дієслів. Аломорфні та ізоморфні риси англійських та українських дієслів. Зіставна характеристика категорій дієслова. Категорія особи, числа, роду, виду, часу.

20. Парадигматичні розряди дієслів в англійській та українській мовах. Зіставна характеристика видо-часових форм дієслова. Категорія стану та способу. Загальна характеристик видо-часових форм в англійській та український мовах. Незалежні та залежні дієслівні форми в англійській мові.Зіставна характеристика категорій стану та способу в англійській та українській мовах.

21. Зіставна характеристика неособових форм дієслова в англійській та українській мовах. Граматичне значення неособових форм, їх іменні та дієслівні характеристики. Інфінітив в англійській та українській мовах. Аломорфні та ізоморфні характеристики англійських та українських дієприкметників. Герундій в англійській мові.

22. До питання визначення терміну. Термінологія і номенклатура. Протилежні точки зору на визначення терміну; визначення терміну (4-5 визначень), необхідні та достатні ознаки поняття; зміст слова; поняття терміну та нетерміну, головні поняття науки; видові відмінності терміну; нормативний та дескриптивний підходи до визначення терміну; властивості та головні вимоги до терміну. Стислі відомості про виникнення слова «номенклатура», відмінності між номенклатурою та терміном; визначення номенклатури (О.Ахмановою), функції фіксації знань у термінологіях; функція класифікації; проблема єдності та множинності «термінологій» та «номенклатур» визначеної галузі.

23. Словниковий склад мови науки та техніки. Аналіз словникового складу мови; три складові частини лексики н/т; новий вид письменності; термінологія та загальновживана лексика; розряди лексичних одиниць; шість смислових груп дієслів; загальнонаукова лексика та її семантична подвійність; наукові образи та дескрипори; недолики мови науки (4).

24. Семантичні процеси у термінології. Термінологізація та детермінологізація наукової лексики; семантична деривація; загальновживане слово; пряме та переносне значення слова; загальне значення та спеціалізоване значення; звуження, розширення значення; метафоричні та метонімічні переноси; переосмислення одиниць спеціалізованої лексики з інших галузей науки та техніки; загальні властивості між об’єктами та предметами термінування; паралельна термінологізація; зовнішня форма терміну; засоби семантичної мотивації значення.

25. Інтернаціональна лексика, її класифікація. Поняття інтернаціональної лексики; ступень інтернаціональної лексики; засоби появи; лексичне запозичення; чотири категорії інтернаціональних форм; причини, які викликають лексичні запозичення; «шкода» або «користь» інтернаціоналізмів; етимологічний принцип зіставлення англійських та українських інтер-мів; «чисті інтер-ми»; повні та часткові ін-ми; квазикориневі ін-ми; ознаки асимильованих термінів; однословні терміни та термінологічні словосполучення; 2 підходи до розмежування складного слова та словосполучення; структурно-семантичний аналіз термінологічних інтер-мів.

26. Асиметрія термінологічних систем. Відсутність перекладацьких взаємооднозначних відповідностей; різномовні термінології; синонімія лексичних одиниць; причини множинності позначення; ділення синонімічних термінів; дублетність, причини появи; упорядкування н/т термінології; економічність терміносистем; полісемія, причини появи; приклади полисемічних термінів; семантичні неоднорідні полісемічні пари; паралельна варіантність; розбіжність у мові оригіналу і в мові перекладу, яку необхідно ураховувати при перекладі; діференційний підхід до деяких елементів мови; закономірності перекладу термінології; основи лінгвістичного зіставлення у термінознавстві.

27. Класифікація термінів. Перша класифікація термінів за змістом та друга - за об'єктом назви; третя змістовна класифікація термінів - по логічній категорії; вільні словосполучення та сталі; класифікація термінів за формальною структурою; класифікація за вмотивованістю / невмотивованістю; терміни споконвічні, запозичені, гібридні; з точки зору належності термінів до частин мови; класифікація термінів по авторству; класифікація за сферою використання; історико-лексикологічна класифікація; будова термінів (Коваленко) - прості, складні, терміни-словосполучення; граматична класифікація термінів; терміни- слова; терміни-словосполучення.

28. Міжгалузева та внутрішньогалузева омонімія термінів і переклад. Визначення терміну «омонім»; види омонімів; міжгалузева омонімія; омонімічні слова; труднощі перекладу; семантичне словотворення; види омонімії термінів (5 видів з прикладами); омонімія у термінів-абревіатур та скорочень внутрішньогалузева омонімія з прикладами.

29. Сучасні германські мови, їх розповсюдження та класифікація. Проблема періодизації історії англійської мови. Генеалогічна класифікація мов. Індоєвропейські мови. Германська група мов. Західногерманські мови. Роль англійської мови у сучасному світі. Розвиток англійської мови у давньоанглійській (449-1066 рр.), середньоанглійській (1066-1475 рр.), новоанглійській період (з XV століття).

30. Іменник у давньоанглійській мові. Його морфологічна структура та категорії. Класифікація іменниківу залежності від основоутворюючого суфікса. Категорії роду, числа, відмінка іменників у давньоанглійській мові. Сильне та слабке відмінювання. Відмінювання безсуфіксальних іменників.

31. Найважливіші зміни в англійському консонатизмі в середньоанглійській період. Зміни в системі приголосних у середньоанглійському періоді. Утворення шиплячих. Втрата форми h та її середньоязикового варіанту h’. Виникнення африкат сh, dg та шиплячого sh. Зникнення гіменат та фонологізація голосу в системі спірантів.

32. Формування англійської мови в XV-XVII століттях. Введення книгодрукування, виникнення літературної мови. Розвиток англійської мови у період Ренесансу.

33. Розвиток аналітичних способів зв’язку слів, словосполучень, речень новоанглійській період. Поняття аналітизму та синтетизму. Причини розвитку аналітичних способів зв’язку у новоанглійській період. Граматизація порядку слів, синтаксичні функції аналітичних форм. Види синтаксичного зв’язку.

34. Функції графічних та знакових кінеми у науково-технічній літературі. Поняття кінеми. Типологія кінем. Графічні та знакові кінеми. Їх функції в комунікативних процесах. Призначення графічних та знакових кінем у текстах науково-технічної літератури.

35. Перекладацька діяльність як вид мовного посередництва. Поняття мовного посередництва. Види мовного посередництва та їх функціональне призначення (іншомовне реферування, анотація, іншомовний переказ, скорочений переклад, адаптований переклад, спілкування через мовного посередника шляхом постановки комунікативних завдань). Переклад як вид мовного посередництва. Роль перекладача у створенні комунікативно рівноцінного повідомлення.

36. Етапи подолання лінгвоетнічного бар’єра. Причини виникнення лінгвоетнічного бар’єра у ситуації двомовної комунікації. Поняття лінгвоетнічної ретрансляції. Етапи нейтралізації лінгвоетнічного бар’єра (мовний, мовленнєвий, ретрансляція фонової комунікативно-релевантної інформації). Поняття та сутність комунікативної компетенції перекладача.

Ці дисципліни є фундаментальними для перекладача і складають основу його практичних навичок. Також перевіряються граматичні навички студентів зі застосування конструкцій, які не мають перекладацьких еквівалентів в українській мові (the Passive Voice, the Gerund, the Infinitive Constructions, Articles, Phrasal Verbs); вміння студентів перекладати письмово науково-технічний текст з англійської мови на українську та з української на англійську за допомогою словників та знання лексико-граматичних трансформацій.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

1 Теоретичне питання

«Відмінно»: студент показав вміння правильно узагальнювати теоретичні навички, струнко, логічно викладати матеріал, критично оцінювати питання і обґрунтовувати свою позицію; чітко викладати матеріал, давати стислі й точні формулювання – 30 балів.

«Добре»: студент показав вміння правильно узагальнювати теоретичні навички, але викладання матеріалу не має стрункої, логічної структури; позиція не є дуже обґрунтованою. Не завжди формулювання є стислими і точними, недостатньо поставлених нових питань – 20 балів.

«Задовільно»: робота містить певні недоробки, теоретичні положення проаналізовані недостатньо, відсутні логіка та критичність узагальнень. Формулювання нечіткі і недостатньо визначені – 15 балів.

 

2 Переклад тексту науково-технічної тематики

з англійської мови на українську з використанням необхідних

лексико-граматичних трансформацій

«Відмінно»: студент грамотно виконав аналіз тексту та показав навички використання необхідних лексико-граматичних трансформацій. З формальної сторони зауважень не має – 20 балів.

«Добре»: студент грамотно виконав аналіз тексту та показав навички використання необхідних лексико-граматичних трансформацій, але є декілька граматичних або лексичних помилок, що взагалі не впливає на загальний зміст перекладу. З формальної сторони є невеликі зауваження – 15 балів.

«Задовільно»: переклад є більш буквальним, недостатньо використані необхідні лексико-граматичні трансформації, є декілька граматичних або лексичних помилок, що впливають на розуміння тексту взагалі. З формальної сторони є великі зауваження – 10 балів.

 

3 Переклад тексту науково-технічної тематики

з української мови на англійську з використанням необхідних

лексико-граматичних трансформацій

«Відмінно»: студент грамотно виконав аналіз тексту та показав навички використання необхідних лексико-граматичних трансформацій. З формальної сторони зауважень не має – 30 балів.

«Добре»: студент грамотно виконав аналіз тексту та показав навички використання необхідних лексико-граматичних трансформацій, але є декілька граматичних або лексичних помилок, що взагалі не впливає на загальний зміст перекладу. З формальної сторони є невеликі зауваження – 20 балів.

«Задовільно»: переклад є більш буквальним, недостатньо використані необхідні лексико-граматичні трансформації, є декілька граматичних або лексичних помилок, що впливають на розуміння тексту взагалі. З формальної сторони є великі зауваження – 15 балів.

4 Граматичний тест: кожен правильний варіант дає 0,5 балу (максимум 20 балів).

 

Загальна сума балів

«відмінно»	81-100
«добре»	51-80
«задовільно»	25-50
«незадовільно»	0-24