Грудна клітка у цілому. Вікові, статеві та індивідуальні особливості.

Скелет грудної клітки (skeleton thoracis) є кістковою основою грудного відділу тулуба, де містяться життєво важливі органи (серце, легені). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, з боків — ребрами, спереду — грудниною.

Ребра
Людина має 12 пар ребер (costae) (мал. 43, 44). У далеких зоопредків людини, як і в багатьох сучасних ссавців, ребер значно більше. Кожне ребро — це зігнута вузька і трохи скручена по довжині пластинка. Складається з двох нерівних частин — більшої задньої кісткової частини та меншої передньої (ребрового хряща) і має два кінці — хребтовий, яким з'єднується з хребтом, і груднинний. Сім верхніх ребер, названих справжніми ребрами (costae verae, I —VII), фіксуються груднинними кінцями до груднини. З решти ребер, які називаються несправж німи (costae spuriae, VIII —XII), VIII, IX і X ребра своїми хрящами послідовно приєднуються одне до одного, утворюючи реброву дугу (arcus costalis), XI і XII ребра закінчуються вільно в товщі м'язів передньобічної стінки живота — коливні ребра (costae fluctuantes) (див. мал. 46).
На кістковій частині ребра розрізняють головку, шийку й тіло. На головці ребра (caput costae) є суглобова поверхня (faciès articularis capitis costae) для з'єднання з хребтом. Суглобові поверхні головок II — X ребер гребенями розділені на дві частини: кожна головка цих ребер з'єднується з двома суміжними хребцями.
На задній поверхні шийки ребра (collum costae) II і XI ребер видно поздовжній гребінь (гребінь шийки ребра) — місце прикріплення зв'язки, що йде від поперечного відростка сусіднього хребця. На тілі 1-Х ребер є горбок ребра (tuberculum costae), яким ребро з'єднується з поперечним відростком хребця. За горбком ребро згинається, утворюючи кут ребра (angulus costae).
Тіло ребра (corpus costae) має два краї (верхній тупий і нижній гострий) і дві поверхні (зовнішню і внутрішню). Біля нижнього краю на внутрішній поверхні II — XII ребер є борозна (sulcus costae), уздовж якої пролягають міжреброві судини й нерви. Довжина і кривина окремих ребер різні. Найкоротші і найбільш зігнуті І і II ребра (див. мал. 44).
На верхній поверхні І ребра є горбок переднього драбинчастого м'яза, до якого прикріплюється цей м'яз. З обох боків горбка навскоси проходять дві борозни: задня глибша — борозна підключичної артерії (sulcus a. subclaviae) і менш чітка передня — борозна підключичної вени (sulcus v. subclaviae).
Іноді, як явище атавізму, трапляється більше ребер. З віком збільшується нахил ребер.
Скостеніння ребер відбувається в такому порядку. На восьмому тижні ембріогенезу з'являється точка скостеніння в тілі; у головці та горбку ребра точки скостеніння виникають у 10 —12 років. До 20 — 22 років, як правило, настає синостоз усіх частин ребра.

Груднина
Груднина (sternum) (мал. 45), на відміну від інших кісток грудної клітки, належить до пізніх філогенетичних утворів, що розвинулися внаслідок злиття вентральних кінців ребер. Появу цієї кістки у більшості хребетних пов'язують з розвитком кінцівок. Це підтверджується тим, що у змій, які повторно втратили кінцівки, як відомо, груднини немає.
У людини груднина має форму дещо випуклої наперед подовженої пластинки. У ній розрізняють ручку груднини (manubrium sterni), тіло груднини (corpus sterni) і мечоподібний відросток (processus xiphoideus). Зверху на ручці є яремна вирізка (incisura jugularis), а з боків від неї — ключичні (incisurae claviculares). Нижній край ручки з'єднується з тілом груднини під кутом (angulus sternï), відкритим дозаду. На передній поверхні тіла груднини добре помітні три поперечні лінії — слід зрощення її сегментів. На бічних краях ручки й тіла груднини видно реброві вирізки для з'єднання з хрящами верхніх семи ребер. Друге ребро завжди сполучається з грудниною на рівні її кута, що може бути орієнтиром під час підрахування ребер. До нижнього краю тіла груднини приєднується мечоподібний відросток, який може мати різну довжину і форму. Він є рудиментом одного або кількох сегментів каудального відділу груднини. У рідкісних випадках мечоподібний відросток разом з нижньою частиною тіла груднини може бути розщепленим.
Груднина — губчаста кістка, вкрита тонкою пластинкою компактної речовини. Завдяки великій кількості кровоносних судин у груднині її використовують для переливання крові. Крім того, з груднини беруть донорський червоний кістковий мозок для пересадження хворим на променеву хворобу та ін.
Точки скостенінняв груднині виникають зверху донизу в такому порядку: у ручці на 4-му, у перших трьох сегментах на 7 —9-му місяцях ембріогенезу, в 4-му сегменті — на 1-му й мечоподібному відростку найчастіше на 7-му році життя. Сегменти тіла груднини зростаються до 16 років, мечоподібний відросток з тілом — після З0 років. Так само пізно виникає синостоз між тілом і ручкою груднини.

Форма грудної клітки
Грудна клітка у людини помітно сплющена спереду назад, що зумовлено дорзальним переміщенням лопаток у зв'язку з вертикальним положенням тіла і зміною функцій верхніх кінцівок. Форму грудної клітки людини можна порівняти з дещо сплющеним сагітально зрізаним конусом, основа якого спрямована донизу, а звужена частина — догори (мал. 46, а, б).
Грудна клітка має верхній та нижній отвори. Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежений тілом ТІ, першими ребрами і яремною вирізкою груднини. Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) відмежований тілом ТХІІ, XII і XI ребрами, краями парних хрящових ребрових дуг, що похило піднімаються вгору, і спереду мечоподібним відростком. Між правою і лівою ребровими дугами утворюється підгруднинний кут (angulus infrasternalis), розмір якого варіює залежно від статі, віку та конституції людини.
Розміри й форма грудної клітки у людини досить різноманітні, що визначається віковими і статевими особливостями, індивідуальною мінливістю, умовами розвитку й росту індивіда. Велике значення мають також хронічні захворювання, контакт з професійними шкідливостями тощо.
Для визначення параметрів грудної клітки у людини використовують співвідношення таких розмірів (за М. Г. Привесом): 1) передньозаднього — від точки прикріплення VII ребра до груднини і до остистого відростка хребця, розташованого по горизонталі на тому самому рівні;
2) поперечного — з'єднує сьомі (праве і ліве) ребра в точках, які найбільше виступають; 3) висоти — вимірюється по вертикалі, від краю яремної вирізки груднини до горизонтальної лінії, що проходить через нижні точки десятих ребер.
Індекс ширини визначають за формулою
a/b *100
де а — поперечний, б — передньозадній розміри грудної клітки. Коливання індексу в межах 110—180 вважають нормальними. Якщо індекс менший за 130, грудна клітка вузька, понад 140 — широка.
Розрізняють три основні форми грудної клітки: 1) конічну, або інспіраторну (ніби фіксовану на висоті вдиху), у людей з добре розвинутою мускулатурою, міцних, здорових; 2) плоскуу або експіраторну (ніби в стані видиху), коли передня грудна стінка подовжена, сплющена і стоїть майже вертикально, підгруднинний кут гострий, передньо-задній розмір зменшений; характерна для людей з слабко розвиненою мускулатурою верхніх кінцівок і грудної клітки, при збільшенні або зменшенні грудного кіфозу;
3) циліндричну, що займає середнє положення між двома, описаними вище.

23.

З’єднання кісток черепа (juncturae craniaе). Існують: - неперервні ( synarthroses )синартрози: синдесмози(syndesmosis)(шви, тім’ячка), синхондрози(synchondrosis)(тимчасові, постійні) та синостози(synostosis) -перервні( diarthrosis )діартрози (скронево-нижньощелепний суглоб(articulation temporomandibularis), а також з’єднання черепа і хребта

 

24.

Неперервні з’єднання кісток черепа ( synarthroses )синартрози: синдесмози(syndesmosis)(шви, тім’ячка), синхондрози(synchondrosis)(тимчасові, постійні) та синостози(synostosis) Шви черепа (suturae cranii):1. Зубчасті (вінцевий, стріловий, лямдоподібний(suturae coronalis, sagittalis, lambdoidea)2. Лусковий (suturae squamosa)3. Плоскі (suturae planae)(переважно між кістками лиця) Тім’ячка (fonticuli) новонародженого: переднє (лобове)(f.anterior s. frontalis), заднє (потиличне) (f.posterior s.occipitalis), клиноподібне (парне)(f.sphenoidalis), соскоподібне (парне)(f.mastoideus)

 

25.

Тім’ячка (fonticuli) новонародженого.Особливістю черепа новонародженого є тім’ячка. Всього є шість постійних тім’ячок, прикритих сполучнотканинною перетинкою1. переднє (лобове)(f.anterior s. frontalis)2. заднє (потиличне)(f.posterior s.occipitalis)3. клиноподібне (парне)(f.sphenoidalis)4. соскоподібне (парне)(f.mastoideus) Завдяки тім’ячкам під час родів кістки черепа сходяться, що полегшує проходження плоду через родові шляхи. Через свою податливість вони вирівнюють внутрішньочерепний тиск, котрий збільшується внаслідок швидкого збільшення головного мозку.

 

26.

Скронево-нижньощелепний суглоб (articulation temporomandibularis)

Суглобові поверхні: головка нижньої щелепи (caput mandibulae), нижньощелепна ямка(fossa mandibularis) зі суглобовим горбком (tuberculum articulare) скроневої кістки. Між суглобовими поверхнями розміщений суглобовий диск (discus articularis), він розділяє порожнину суглоба на два відділи – верхній і нижній. Вільна суглобова капсулаcapsula articularis() на скроневій кістці прикріплюється спереду від суглобового горбка, а позаду – на рівні кам’янисто – барабанної щілини. На виростковому відростку нижньої щелепи суглобова капсула спереду прикріплюється до краю головки, а позаду нижче головки, вона зрощена зі суглобовим диском по його периметру. Зміцнюють

капсулу і суглоб поза капсульні

зв’язки: бічна(liglaterale.), клино-нижньощелепна
(lig.sphenomandibulare), шило-нижньощелепна(lig.stylomandibulare). Скронево-нижньощелепний суглоб(articulation temporomandibularis) еліпсоподібний, комплексний, двохосьовий і комбінований. Правий і лівий суглоби функціонують спільно, у них можливі рухи навколо вертикальної і лобової осей, а також ковзання вперед і назад.

 

27.

У процесі росту форма черепа підлягає змінам. При народженні кістки розвинуті не цілком, а між ними маються сполучні перетинки. В ранньому дитинстві мозковий череп має значно більший обсяг у порівнянні з лицевим. З віком ці відмінності згладжуються, відбувається поступове окостеніння швів. У старечому віці відзначається зменшення розмірів нижніх частини лиця (при атрофії нижньої щелепи). У чоловіків череп дещо більший, його кістки масивні, сильніше розвинутий кістковий рельєф (надбрів'я, лінії прикріплення м'язів на скроневій і потиличній кістках, на нижній щелепі). З віком міняються співвідношення мозкового і лицевого відділів, заростають шви, відбувається зміна зубів тощо

 

28.

Хребтовий стовп з’єднується з черепом атланто – потиличним, серединним і бічним атланто – осьовими суглобами, що укріплені зв’язками. Атланто – потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) парний, комбінований,двовиростковий. Утворений суглобовими поверхнями потиличного виростка і верхньою суглобовою поверхнею атланта, що вкриті суглобовим хрящем. Суглобова поверхня кожного потиличного виростка має еліпсоподібну форму, тому рухи у цьму комбінованому суглобі відбуваються навколо лобової(фронтальної) і стрілової(сагітальної) осей:згинання, розгинання, нахил голови убік. Серединний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis mediana) складається з двох самостійних суглобів, утворених передньою і задньою суглобовими поверхнями зуба ll шийного хребця. Суглоб циліндричний, одновісний. У ньому відбувається обертання атланта навколо зуба. Бічний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis lateralis) парний комбінований плоский за формою, утворений нижніми суглобовими поверхнями атланта і верхніми суглобовими поверхнямиосьового хребця. Ковзаючи рухи в правому і лівому бічних атланто-осьових суглобах здійснюється одночасно з обертанням атланта навколо зуба осьового хребця в серединному атланто-осьовому суглобі

 

29.

Грудинно-ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis), сідлоподібний, комплексний, багато осьовий. Утворений грудниною суглобовою поверхнею груднинного кінця і ключичною вирізкою ручки груднини. Між суглобовими поверхнями розташований хрящовий суглобовий диск(discus articularis). Суглоб зміцнює кілька поза капсульних зв’язок. Це передня і задня груднино-ключичні зв’язки(ligg.sternoclavicularia anterius et posterius). Міжключична зв’язка (lig.interclaviculare) з’єднує верхні частини груднин них кінців правої і лівої ключиць, при цьому зростається з яремною вирізкою ручки груднини. Реброво-ключична зв’язка (lig.costoclaviculare) коротка і широка, з’єднує нижню поверхню груднинного кінця ключиці з l ребром. У груднино-ключичному суглобі можливі такі рухи ключиці: навколо стрілової осі – піднімання і опускання; навколо вертикальної осі – над плечовий кінець ключиці рухається вперед і назад;ключиця може виконувати колове обертання.

 

30.

Надплечево-ключичний суглоб (articulation acromioclaviculare) є плоским, багатоосьовим, але малорухомим, він утворений ключичною суглобовою поверхнею над плечового відростка і надплечавою суглобовою поверхнею ключиці. Суглоб зміцнюють дві зв’язки: над суглобом розташована надплечево-ключична зв’язка (lig.acromioclaviculare), що з’єднує кінець над плечового відростка лопатки і над плечовий кінець ключиці, і потужна дзьобо-ключична зв’язка (lig.coracoclaviculare). Дзьобо-ключична зв’язка складається з двох окремих, що починаються від основи дзьобоподібного відростка лопатки: конічна зв’язка(lig.conoideum), трапецеподібна зв’язка(lig.trapezodeum). Дзьобо-ключична зв’язка обмежує рухи в надплечово-ключичному суглобі. Дзьобо-надплечова зв’язка (lig.coracoacromiale)має форму трикутної пластинки, що натягнута над плечовим суглобом між верхівко над плечового відростка і дзьобоподібним відростком лопатки. Вона захищає плечовий суглоб зверху й обмежує відведення плеча в ньому. Над вирізкою лопатки розташована верхня поперечна зв’язка лопатки (lig.transversum scapulae superius), що перетворює цю вирізку в отвір. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig.transversum scapulae inferius) натягнута між основою над плечового відростка і задні краєм суглобової западини лопатки.

 

 

31.

Плечовий суглоб (articulation humeri)кулястий, багатоосьовий, утворений сплощеною суглобовою западиною лопатки і головкою плечової кістки. Завдяки хрящовій губі суглобової западини (labrum glenoidale), яка прикріплюється до країв суглобової западини, остання поглиблюється, вле рухи у суглобі губа не обмежує. Суглобова капсула, особливо в нижньому відділі, прикріплюється на лопатці до зовнішньої поверхні суглобової губи і країв суглобової западини, а більш широка частина на плечовій кістці приєднується до анатомічної шийки. у порожнині суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча (tendo capitis longi m.bicipitis brachii), який обгорнутий синовіальною перетинкою, що формує міжгорбкову синовіальну піхву (vagina synovialis intertubercularis). Єдиною позакапсульною зв’язкою цього суглоба є дзьобо-плечова зв’язка (lig.coracohumerale). У плечовому суглобі відбуваються рухи навколо 3 осей.навколо стріловою осі можливе відведення верхньої кінцівки до горизонтального рівня та її приведення до тулуба. Навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання, а навколо вертикальної осі обертання плеча назовні і досередини.

 

32.

Ліктьовий суглоб (art.cubiti). Суглоб утворений шістьома суглобовими поверхнями 3-х кісток(плечової, ліктьової, променевої), між якими розрізняють три суглоби:- плечо-ліктьовий (art.humerorulnaris)(між блоком плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки) ;- плечо-променевий (art. humeroradialis )(між головочкою плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки);- проксимально променево-ліктьовий (art.radioulnaris proximalis)(між суглобовим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки)Шість суглобових поверхонь трьох кісток, оточені спільною суглобовою капсулою, утворюють складний суглоб

 

33.

Проксимально променево-ліктьовий (art.radioulnaris proximalis)(між суглобовим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки) – простий, циліндричний(обертальний 1-го типу), комбінований. Дистальний променево-ліктьовий суглоб art.radioulnaris distalis(). Утворений з’єднанням ліктьовї вирізки променевої кістки, суглобовим обводом і нижньою поверхнею головки ліктьової кістки та суглобовим диском трикутної форми. Суглобовий диск (discus articularis) з’єднує ліктьову вирізку проминевої кістки ти шилоподібний відросток ліктьової кістки, відокремлюючи ліктьову кістку від променево-запясткового суглоба.Суглобова капсула простора, прикріплюється до краю суглобових поверхонь і формує мішкоподібний закуток (recessus sacciformis) між кістками передпліччя. Суглоб комплексний, циліндричний, комбінований. У цьому комбінованому суглобі відбувається привертання (pronatio) і відвертання (supinatio). О собливістю суглоба є те, що знизу цей суглоб обмжує хрящова пластинка.

34.

Променево-запястковий суглоб (articulatio radiocarpalis). Суглобові пов: запясткова сугл.пов. дистального наростка променевої к. і хрящового суглобового диска човноподібної,пів місяцевої і тригранної к. Внутрішньосуглобовий диск: трикутна хрящова пластинка,яка широкою основою прикріпл. до нижнього краю вирізки ліктьової к. на променевій к.,а верхівкою при середньо до шилопод. відростка ліктьової к. Відокремлює променево-запястковий сугл. від дистального променево-ліктьового. Суглобова капсула: тонка, прикріплюється до країв суглобових пов. кісток,що зчленовуються. Звязки: променева обхідна зв. зап’ястка (lig.collaterale carpi radiale),між шилопод.відр. променевої к. і човнопод.к. Ліктьова обхідна зв.запястка (lig.collaterale carpi ulnare)відшилопод.відр. ліктьової к. до тригранної і горохопод. Долонна променево-запясткова (lig.radiocarpale palmare)поч. на передньому краї сугл.пов. променевої к.,прикр. окремими пучками до зап’ясткових к. першого ряду + до головчастої. Тильна променево-запясткова (lig.radicarpale dorsale)на тилі наростка променевої к. і до запястковихкісток першого ряду. Класифікація: складний,еліпсопод.,комплексний,двоосьовий. Рухи: лобова вісь-згинання,розгинання,стрілова – приведення,відведення, можливе обертання.

 

35.

Середньозапястковий суглоб (articulatio mediocarpalis). Суглобові пов.: зап’ясткових кісток першого і другого ряду,крім горохопод.к. Звязки: променева зв. зап’ястка (lig.carpi radiatum), Тильна та долонна міжзапясткова зв (ligg.intercarpalia palmaria et dorsalia) ., міжкісткові міжзапясткові зв. (ligg.intercarpalia interossea)

 

36.

Міжзапясткові суглоби (articulationеs intermetacarpales). Суглобові пов.: між прилеглими пов. основ II-IV п’ясткових к.,вони і плоскими але малорухомими. Звязки: долонні і тильні п’ясткові зв (ligg.metacarpalia palmaria et dorsalia),зєдн. основи сусідніх п’ясткових к. Міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg.metacarpalia interossea)

 

37.

Запястково-пясткові суглоби (articulatiomes carpometacarpales). Сугл.пов.: дистальні сугл.пов. зап’ясткових к. другого ряду і сугл.пов. основ II-V п’ясткових к. плоскі,малорухомі.Загальна суглобова капсула. Звязки: долонні і тильні запястково-пясткові зв. (ligg.carpometacarpalia palmaria et dorsalia). I запястково-пястковий: articulatio carpomaetacarpalis pollicis Класифікація: сідлоподібний,двоосьовий(лобова і стрілова)

 

38.

Пястково-фалангові суглоби (articulations metacarpophalangeae). Суглобові пов.: округлі сугл.пов.пясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Звязки: обхідні поза капсульні зв (ligg.collateralia), долонні зв. (ligg.palmaria), глибокі поперечні п’ясткові зв’язки (ligg. Metacarpalia transversa profunda) Класифікація: еліпсоподібні,двовісні. Рухи: лобова вісь – згинання,розгинання; стрілова – відведення,приведення; колове обертання.

 

39.

Міжфалангові суглоби кисті (articulations interphalangeae manus.) Суглобові пов.: основи і головки сусідніх фаланг. Звязки: обхідні зв. (ligg.collateralia), долонні зв. (ligg.palmaria) Класифікація: блокоподібні,одновісні. Рухи: лобова вісь – згинання,розгинання.

 

40.

Зєднання кісток таза: Тазовий пояс (cingulum pelvicum) утв.парні кульшові к.,що попереду з’єднуються між собою лобковим симфізом,а позаду вони зчленовуються з крижовою к. за допомогою крижово-клубового суглоба. Окрім того,кістки тазового пояса з’єднуються між собою потужними зв’язками – синдесмозами. Кульшова к. складається з клубової,лобкової,сідничної. Вони сполучається між собою тілами в ділянці кульшової западини (acetabulum),де до 17-22 років вони зєднамі синхондрозом,який перетворюється на синостоз.

 

41.

Крижово-клубовий суглоб (articulation sacroiliaca). Сугл.пов.: вушкоподібними пов. клубової та крижової к. Капсула: дуже міцна,сильно натягнута,прикріплюється до країв суглобових поверхонь і зростається з окістям та зв’язками. Звязки: передня крижово клубова зв. (lig.sacroiliacum anterius) поперечно і косо від тазової до клубової к. Міжкісткова крижово-клубова зв. (lig.sacroiliacum interosseum) зростається з задньою пов.капсули суглоба і заповнює щілину між горбистостями крижової і клубової к. Задня крижово-клубова зв. (lig.sacroiliacum posterius) від верхної і нижної задніх клубових остей і до бічного крижового гребеня. Клубово-поперекова зв. (lig.iliolumbale) від поперечних відр. IV-V поперековиххр. До задньої частини грбеня клубової к. та її гористості. Класифікація: плоский,багатоосьовий,малорухомий. Рухи: незначні ковзання.

 

42.

Лобковий симфіз (symphysis pubica). Будова: з’єднує симфізні пов. двох лобкових к.,що покриті хрящем і зрощені між собою за допомогою між лобкового диска,всередині якого щілина. Звязки: верхня лобкова зв. (lig.pubicun superius) поперечно над симфізом,зєжнує дві лобкові к. Н ижня лобкова зв .(lig.pubicum anterius) прикріплюється знизу до фимфізу і утв. підлобковий кут.

 

43.

Звязковий апарат таза: крижово-горбова зв. (lig.sacrotuberale) від сідничного горба сідничної к. до бічного краю крижової к. і куприка,Крижово-остьова зв. (lig.sacrospanale) від сідничної ості сідничної к. до бічної частини крижової кю та куприка. Отвори: великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus),обмежений крижово-огстьовою зв. і великою сідничною вирізкою.Малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus) – крижово-горбовою і крижово-остьовою зв,а також малою сідничною вирізкою.

 

44.

Кульшовий суглоб (articulation coxae). Суглобові пов.: півмісяцева пов. кульшової западини кульшової к. сугл.пов. головки стегнової к. Дод.компоненти: губа кульшовової западини(labrum acetabulare),щозрощена з краєм кульшовоїзападини,поглиблює її,але не обмежує рухів. Межі прикріпл.капсули: до канта кульшової западини,залишаючи губу в порожнині суглоба,на стегновії к. вздовж міжвертлюговлї лінії,позаду – дещо при середньо від міжвертлюгового гребеня. Звязки: зв.головки стегнової к. (lig.capitis femoris),прикр.до ямки головки стегнової к. і до кульшової к. в ділянці вирізки кульшової западини. Поперечна зв.кульшової западини (lig.transversum acetabuli),натягнута над кульшовою вирізкою. Коловий пояс (zona orbicularis),охоплює шийку стегнової к. у вигляді петлі і прикр. до клубової к. під її нижньою передньою остю. Клубово-стегнова зв. (lig.iliofemorale),від від переднього краю нижньої передньої клубової ості до міжвертлюговлї лінії стегнової к. Лобково-стегнова зв. (lig.pubofemorale),від верхньої гілки лобкової к. і тіла клубової к. до при середнього краю міжвертлюгової лінії стегнової к. C ідничо-стегнова зв. (lig.ischofemorale),від тіла сідничної к. до вертлюгової ямки стегнової к. Класифікація: чашопод.,багато осьовий,комплексний. Рухи: фронтальна вісь- згинання,розгинання,стрілова вісь – відведення,приведення, вертикальна – обертання досередини і назовні, +колове обертання.

 

45.

Колінний суглоб (articulatio genus). За будовою:складний,комплексний,двохосьовий, за формою:двовиростковий. Суглобові поверхні:утв.виростками і надколінковою поверхнею стегнової кістки,верхньою суглоб.поверхнею великогомілк.кістки і суглоб.поверхнею надколінка,всі суглоб.поверхні вкриті суглоб.хрящем.Для збільшення конгруентності суглоб.поверхоньстегнової і великогомілк.кістки між ними є присередній і бічний меніски (meniscus medialis et lateralis,2 внутрішньосуглоб.волокнисті хрящі пів місяцевої форми).Вони зрощені по периметру з капсулою суглоба,а вільним тонким краєм обернені в суглоб.порожнину.Передні і задні їх кінці прикріпл.до між виросткового підвищення великогомілк.кістки. Внутрішньокапсульні зв’язки: поперечна зв.коліна (lig.transversum genus)з’єднує передні кінці обох менісків; передня меніско-стегнова зв. (lig.meniscofemorale anterius)поч. від переднього кінця присеред.меніска,йде догори і вбік і прикріпл.до присеред.поверхні бічного виростка стегнової кістки; задня меніско-стегнова зв. (lig.meniscofemorale posterius)поч.від заднього кінця бічного меніска,йде догори і присередньо і прикріпл.до бічної поверхні присеред.виростка стегнової кістки(ці 3звязки укріплюють меніски); передня схрещена зв. (lig.cruciatum anterius)поч.від присеред.поверхні бічного виростка стегнової кістки і прикріпл.до переднього міжвиросткового поля великогомілк.кістки; задня схрещена зв. (lig.cruciatum posterius)поч.від бічної поверхні присередного виростка стегнової кістки і прикріпл.до заднього міжвиросткового поля великогом.кістки(ці 2звязки обмежують згинання,розгинання і обертання всередину гомілки). Позакапсульні зв’язки: обхідна малогомілкова зв. (lig.collaterale fibulare)поч.від бічного над виростка стегнової кістки і прикріпл.до бічної поверхні головки малогомілк.кістки; обхідна великогомілкова зв. (lig.collaterale tibiale)поч.від присереднього надвиростка стегнової кістки і прикріпл.до найбільш виступаючої частини присереднього виростка велигом.кістки(ці 2звязк обмежують розгин.і обертання гомілки назовні); зв.надколінка (lig.patellare)кінцева частина сухожилка 4голового м’яза стегна,поч.від верхівки надколінка і прикріпл.до горбистості великого.кістки; присередній і бічний тримачі надколінка (retinaculum patellae mediale et laterale)окремі пучки сухожилка 4голового м’яза,відходять з боків надколінка відповідно до при середнього і бічного надвиростків стегнової кістки. Капсульні зв: коса підколінна зв (lig.popliteum obliquum)частина сухожилка півперетинчастого м’яза,поч.від задньоприсеред.краю присереднього великогом.виростка,йде догори і вбік,вплітається в капсулу суглоба і прикріпл.до задньої поверхні стегнової кістки над її бічним надвиростком; дугоподібна підкоління зв (lig.popliteum arcuatum)поч.на задній поверхні малогомілкової головки і бічного надвиростка стегнової кістки,йде догори,дугоподібно згинаючись присередньо,частково прикріпл.до середньої частини косої підколінної зв.,далі йде донизу,прикріпл.дозадньої поверхні великогом.кістки.Синовіальна мембрана суглоб.капсули утв. синовіальні ворсинки (villi synoviales)і синовіальні складки (plicae sinoviales),завдяки яким збільш.її площа.Дві крилоподібні складки (plicae alares),розташовані з обох боків надколінка,йдуть вниз до його верхівки,між листками цих складок є піднаколінкове жирове тіло(corpus adiposum infrapatellare); піднаколінкова синовіальна складка (plica synovialis infrapatellaris)продовження крилоподібних складок,йде вниз до переднього міжвиросткового поля великогом.кістки,ділить порожнину суглоба ла ліву і праву частини. Синовіальні сумки: наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris)розташ.між стегновою кісткою і сухожилком 4голового м’яза стегна.Попереду наколінка є 3 сумки: переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris)розташ.під шкірою, переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris)розташ.глибоко під фасцією, переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris)розташ.під апоневрозом 4голового м’яза; глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda)розташ.між зв.наколінка і великогом.кісткою. Функція: лобова ось-згинання і розгинання гомілки,вертикальна ось-обертання гомілки досередини і назовні(якщо вона зігнута).

 

 

46.

З’єднання кісток гомілки. Сполучають між собою за допомогою суглоба і синдесмозу,з’єднання практично нерухомі. Велико-малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis)плоский,багато осьовий,малорухомий. Суглобові поверхні:утв.малогом.суглобовою поверхнею на бічному виростку великогом.кістки,суглоб.поверхнею головки малогом.кістки.Суглобова капсула прикріпл.до країв суглоб.поверхонь. Зв’язки:передня і задня зв.головки малогомілкової кістки(ligg.capitis fibulae anterius et posterius). Функція:незначні ковзання у різних напрямках. Міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris)натягнута між міжкістковими краями велико і малогомілкової кісток.Має верхній і нижній отвори для судин і нервів. Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis)малорухомий, утворений між малогом.вирізкою великогом.кістки і бічною кісточкою малогом.кістки. Зв’язки: передня і задня велико-малогомілкові зв (ligg.tibiofibularia anterius et posterius),натягнуті відповідно від переднього і заднього країв малогом.вирізки великогом.кістки до бічної кісточки великогом.

 

 

47.

Надп’ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocruralis)складний,блокоподібний,одновісний.Суглобові поверхні:утв.суглоб.поверхнями присередньої і бічної кісточок обох кісток гомілки та нижньою суглоб.поверхнею великогом.кістки,суглоб.поверхнями блока надп’яткової кістки.Суглобова капсула на передній поверхні кісток гомілки і на надп’ятковій кістці прикріпл.на 5-8мм попереду від суглобового хряща,позаду і з боків до країв суглобового хряща. Зв’язки: присередня обхідна зв(дельтоподібна) (lig.collaterale mediale(deltoideum)поч.від при середньої кісточки великогом.кістки,йде вниз і прикріпл.до човноподібної,надп’яткової і п’яткової кісток.Вона скл.з 4частин:великогомілково-човноподібна(pars tibionavicularis),великогомілково-п’яткова(pars tibiocalcanea),передня і задня великогомілково-надп’яткові(pars tibiotalaris anterior et posterior); бічна обхідна зв (lig.collaterale laterale),скл.з 3частин:передня надп’ятково-малогомілкова зв(lig.talofibulare anterius)тонка,коротка,чотирикутна,проходить горизонтально між зовн.поверхнею бічної кісточки і шийкою надп’яткової кістки;задня надп’ятково-малогомілкова зв(lig.talofibulare posterius)поч.від бічної кісточки,йде назад і прикріпл.до заднього відростка надп’яткової кістки;п’ятково-малогомілкова зв(lig.calcaneofibulare)поч.від бічної кісточки,йде вниз і прикріпл.дозовн.поверхні п’яткової кістки. Функція:лобова вісь-згинання і розгинання стопи.

 

 

48.

З’єднання між кістками заплесна. До складу міжзаплеснових суглобів(articulationes intertarseae)входять 4суглоби. Піднадп’ятковий або надп’ятково-п‘ятковий суглоб (art.subtalaris/art.talocalcanea)циліндричний,одновісний. Суглобові поверхні:задня п’яткова суглоб.поверхня надп’яткової кістки і задня надп’яткова суглоб.поверхня п’яткової кістки. Зв’язки: бічна надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum laterale)натягнута між верхньою поверхнею шийки надп’яткової кістки і верхньобічною поверхнею п’яткової кістки; присередня надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum mediale)йде від заднього відростка надп’яткової кістки до підпори на п’ятковій кістці; задня надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum posterius)з’єднує задній відросток надп’ятк.кістки з верх.поверхнею п’яткової кістки. Надп’ятково-п’ятковочовноподібний суглоб (art.talocalcaneonavicularis)складний,кулястий,одновісний. Суглобові поверхні:передня і середня п’яткова суглоб.поверхня надп’яткової кістки,які зчленовуються з передньою і середньою надп’ятковими суглоб.поверхнями п’яткової кістки,і з човноподібною суглобовою поверхнею головки надп’яткової кістки і суглоб.ямкою на задній поверхні човноподібної кістки. Зв’язки: підошвова п’ятково-човноподібна зв (lig.calcaneonaviculare plantare)йде міжнижньоприсеред.краєм підпори надп’яткової кістки на п’ятковій кістці і нижн.поверхнею човнопод.кістки(підтримує головку надп’ятк.кістки); надп’ятково-човноподібна зв (lig.talonaviculare)поч.від тильної поверхні шийки надп’яткової кістки і прикріпл.до човнопод.кістки; міжкісткова надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum interosseum)розташована в пазусі заплесна. Функція:піднадп’ятковий і надп’ятк.-п’ятк.-човнопод.суглоби утв.комбінований суглоб,у якому можливі рухи навколо сагітальної осі(привертання і відвертання стопи). П’ятково-кубоподібний суглоб (art.calcaneocuboidea) сідлоподібний,малорухомий. Суглобові поверхні:кубоподібна суглоб.поверхня п’яткової кістки і задня суглоб.поверхня кубоподібної кістки. Зв’язки: підошвова п’ятково-кубоподібна зв (lig.calcaneocuboideum plantare)з’єднує підошвові поверхні обох кісток; довга підошвова зв (lig.plantare longum)поч.на нижн.поверхні п’яткової кістки і прикріпл.до основ 2-5 плеснових кісток. Функція:збільшую обсяг рухів попереднього суглоба. Клино-човноподібний суглоб (art.cuneonavicularis)плоский,складний,багато осьовий,малорухомий. Суглобові поверхні:задні суглоб.поверхні 3 клиноподібних кісток і передня сугло.поверхня човноподібної кістки. Функція:незначні ковзання у всіх напрямках. Міжклиноподібні суглоби (articulationes intercuneiformes)з’єднує між собою клиноподібні суглоби. Зв’язки:клино-човноподібний і міжклиноподібні суглоби укріплені тильними,підошвовими і міжкістковими зв: тильні клино-човноподібні зв (ligg.cuneonavicularia dorsalia); тильні кубо-човноподібні зв (lig.cuboideonavicularia dorsalia); тильна клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum dorsale)з’єднує тильні поверхні бічної клинопод.і кубоподібної кісток; тильні міжклиноподібні зв (ligg.intercuneiformia dorsalia); підошвова кубо-човноподібна зв (lig.cuboideonaviculare plantare); підошвова клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum plantare)між бічною клиноподібною і кубоподібною кістками; підошвові клино-човноподібні зв (ligg.cuneonavicularia plantaria); підошвові міжклиноподібні зв (ligg.intercuneiformia plantaria);внутрішньокапсульні: міжкісткова клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum interosseum);міжкісткові між клиноподібні зв (ligg.intercuneiformia interossea). Функція:стрілова ось-привертання і відвертання стопи.

 

 

49.

Поперечний суглоб заплесна/суглоб Шопара (art.tarsi transversa)міжзаплесновий суглоб,складний,комбінований.Він скл.з п’ятково-кубоподібного і надп’ятково-човноподібного(частина надп’ятк.-п’ятк.-човноп.суглоб).На рівні цього суглоба хірурги вичленяють дистальну частину стопи. Зв’язки:ті що зміцнюють окремо 2суглоба, роздвоєна зв (lig.bifurcatum)ключ суглоба Шопара,поч.на верх.краї п’яткової кістки і скл.з 2 окремих зв: п’ятково-човноподібна зв. (lig.calcaneonaviculare)що прикріпл.до тильнобічного краю човноподібної кістки,і п’ятково-кубоподібна зв. (lig.calcaneocuboideum)що прикріпл.до тильної поверхні кубоподібної кістки.

 

50.

Заплесно-плеснові суглоби/суглоб Лісфранка (articulationes tarsometatarsales)плоскі,комбіновані,багатоосьові,малорухомі,на рівні цього суглоба хірурги вичленяють дистальну частину стопи, скл.з 3ох суглобів (кожен має окрему суглобову капсулу):1)зчленовується присередня клинопод.кістка з основою 1плеснової кістки;2) зчленовується проміжна і бічна клинопод.кістки з основами 2 і 3плеснових кісток;3) зчленовується кубоподібна кістка з основами 4 і 5плеснових кісток. Зв’язки: тильні заплесно-плеснові зв (ligg.tarsometatarsalia dorsalia)між суміжними кістками кожного суглоба; підошвові заплесно-плеснові зв (ligg.tarsometatarsalia plantaria)між верхніми суміжними кістками суглоба; міжкісткові клино-плеснові зв(ligg.cuneometatarsalia interossea)з’єднують кожну клиноподібну кістку з плесновими кістками(при середня-ключ суглоба Лісфранка,бо при її розсіченні цей суглоб легко розчленовується). Функція:незначні ковзання і обертання.

 

51.

Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales)плоскі,багатоосьові,малорухомі. Суглобові поверхні:прилеглі суглоб.поверхні основ плеснових кісток. Зв’язки:тильні і підошвові плеснові зв(ligg.metatarsalia dorsalia et plantaria),міжкісткові плеснові зв(ligg.metatarsalia interossea)з’єднують прилеглі поверхні основ плеснових кісток. Функція:незначні ковзання.

 

52.

Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae)еліпсоподібні,двохосьові. Суглобові поверхні:суглоб.поверхні головок усіх плеснових кісток і основ проксимальних фаланг. Зв’язки: обхідні зв (ligg.collateralia)на при середніх і бічних поверхнях кожного суглоба; підошвові зв (ligg.plantaria)на підошвовій поверхні суглобів; глибока поперечна плеснова зв (lig.metatarsale transversum profundum)йде поперечно,зростається з капсулами суглобів,з’єднує головки всіх плеснових кісток. Функція:лобова ось-згинання і розгинання пальців,вертикальна ось-незначне приведення і відведення.

 

53.

Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis)блокоподібні,одновісні. Суглобові поверхні:суглобові поверхні головок і основ сусідніх фаланг. Зв’язки: обхідні зв (ligg.collateralia)укріпляють з боків; підошвові зв (ligg.plantaria)укріплюють знизу. Функція:лобова ось-згинання і розгинання фаланг.

 

54.

Склепіння стопи. Стопа людини представлена 5 поздовжніми й одним поперечним склепіннями,що опуклі догори.Кожне поздовжнє склепіння поч.від однієї точки п’яткової кістки і включає заплеснові кістки та відповідну плеснову кістку.Кожен поздовжнє склепіння має 2 точки опори:п’ятковий горб і головку плеснової кістки.Однак вся стопа має 3 точки опори:п’ятковий горб і головки 1і5 плеснових кісток.Поздовжні склепіння на рівні найвищих точок утв. поперечне склепіння, що скл.з човноподібної,клиноподібних і кубоподібної кісток. Зміцнюють поздовжні склепіння стопи довга підошвова зв,підошвова п’ятково-човноподібна зв і підошвовий апоневроз+поздовжньо розташовані м’язи та їхні сухожилки,що прикріпл.до фалангів. Зміцнюють поперечне склепіння поперечні зв.підошви+поперечно розташовані м’язи та їхні сухожилки. Функція:забезпечує пружність і рухомість стопи.

 

55.

Тверда основа стопи. Комплекс 10 кісток:човноподібна(os naviculare),три клиноподібні(ossa cuneiformia mediale, intermedium, laterale),кубоподібна(os cuboideum)і основи 1-5 плеснових кісток(ossa metatarsalia I, II, III, IV, V).