У батальйоні (роті) ведеться військова, радіоло­каційна, інженерна, радіаційна та хімічна розвідка,в батальйоні, крім того, — артилерійська.

Розділ д е в'я т й й

БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

313. Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які направлені на виключення рап­товості нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), ство­рення їм сприятливих умов для організованого і своє­часного вступу в бій та успішного його ведення.

У батальйоні (роті) організовуються та здійснюють­ся такі види бойового забезпечення: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Захист від високоточної зброї противника здій­снюється під час виконання заходів бойового забезпе­чення. У батальйоні, крім того, проводиться радіоелект­ронна боротьба.

Бойове забезпечення організовується командиром батальйону (роти) відповідно до прийнятого ним рішен­ня та розпорядженнями вищого штабу за видами бойо­вого забезпечення. Начальник штабу батальйону безпо­середньо організовує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира батальйону.

Відсутність вказівок та розпоряджень не звільняє командирів підрозділів від своєчасної організації бойо­вого забезпечення.

І, Розвідка

314. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій. Основними вимогами, які ставляться розвідці, є ціле­спрямованість, безперервність, активність, оператив­ність, потайність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), які розвідуються.

Добуті відомості передаються усіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив зав­дання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

315. Розвідувальні відомості в батальйоні (роті) до­буваються під час підготовки та в ході бою спостережен­ням, підслуховуванням, розвідувальними засадами, на­льотами, опитуванням місцевих жителів, допитом поло­нених та перебіжчиків, вивченням захоплених у против­ника документів, зразків озброєння і техніки та іншими способами. Відомості про противника можуть бути одер­жані також від вищого штабу, приданих підрозділів та від сусідів.

Для ведення розвідки батальйону призначаються зони обзорної та детальної розвідки. Глибина зони обзорної розвідки батальйону може складати до 10 км, детальної розвідки — до 5 км. Ширина зон розвідки співпадає з фронтом, який установлений для бою ба­тальйону. Розвідка в роті ведеться -перед її фронтом на глибину бойового завдання (досяжності засобів ура­ження).

316. Посилений батальйон (рота) може призначатися для проведення розвідки боєм. Вона ретельно організо­вується і проводиться так само, як і наступ на против­ника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткнення з ним; особливу увагу при цьому приділяють забезпеченню флангів. Під час розвідки боєм коман­дири підрозділів, які знаходяться на ділянці, де вона проводиться, спостерігають за боєм та вивчають про­тивника. У цей час активно ведеться розвідка всіх видів.

Батальйон (рота), виконавши поставлене бойове зав­дання, закріплюється на вигідному (досягнутому) рубе­жі або відходить у вихідне положення, а у випадку від­ходу противника переходить до його переслідування.

317. Під час організації розвідки командир баталь­йону (роти), як правило, вказує: які дані, якими засоба­ми або способами і до якого часу добути; на яких об'єк­тах (районі, напрямку) зосередити основні зусилля роз­відки.

Начальник штабу батальйону визначає конкретні завдання підрозділам з розвідки, порядок їхнього вико­нання (які сили і засоби залучити для ведення розвід­ки, заходи щодо забезпечення їхніх дій, способи управ­ління ними і порядок доповіді добутих відомостей) та склад резерву розвідки; ставить завдання розвідувальним органам батальйону; організовує їх підготовку і висилає в розвідку, управляє ними; збирає, аналізує і узагальнює розвідувальні відомості, доповідає їх коман­диру батальйону і в штаб бригади (полку), доводить до командирів рот, взаємодіючих та сусідніх підрозділів.

Командири підрозділів на основі одержаних вказівок організовують ведення розвідки своїми силами і засоба­ми перед фронтом (на флангах, в тилу), ставлять їм завдання, управляють ними, вивчають добуті відомості та доповідають їх у штаб батальної"

Командирам розвідувальних органів, які діють в тилу противника, забороняється мати на робочих картах будь-які дані про свої війська, а всьому їхньому скла­ду — особисті та службові документи.

У батальйоні (роті) ведеться військова, радіоло­каційна, інженерна, радіаційна та хімічна розвідка,в батальйоні, крім того, — артилерійська.

Військова розвідка ведеться розвідувальни­ми і бойовими розвідувальними дозорами, дозорними відділеннями (танками) та спостережними постами (спостерігачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.

Радіолокаційна розвідка ведеться поста­ми радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей.

Інженерна розвідка ведеться органами вій­ськової розвідки та приданим підрозділом інженерних військ.

Радіаційна та хімічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відділеннями (екі­пажами, обслугами).

Артилерійська розвідка ведеться штатни­ми і приданими артилерійськими підрозділами,

319. Розвідувальний дозор висилається, як правило, у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону, крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу. Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 15 км від своїх підрозділів, а той, який висилається від розві­дувального загону — до 10 км від його основних сил.

Бойовий розвідувальний дозор висилається у складі механізованого (танкового) взводу. Він діє перед фрон­том або на одному із флангів батальйону (роти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним та підтримку його вогнем, а при відсутності безпосередньо­го зіткнення з противником — на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів.

Віддалення дозорів під час дій вночі, в міеті, горах і лісі, як правило, скорочується.

Взвод, призначений в розвідувальний (бойовий розві­дувальний) дозор, при необхідності може посилюватися інженерно-саперними підрозділами та одним-двома хімі-ками-розвідниками.

Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спостерігачами та пішими дозорними. Розві­дувальні відомості добуваються спостереженням, під­слуховуванням, розвідувальними засадами, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вив­ченням документів, озброєння та техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того, і боєм.

Під час постановки завдання дозорам указуються: відомості про противника в районі (на напрямку) май­бутніх дій; склад дозору; район (напрямок, об'єкт) роз­відки; які відомості і до якого терміну добути; вихідний пункт та час його проходження; час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання; порядок під­тримання зв'язку та подання розвідувальних відомостей, а при необхідності і відомості про сусідні і діючі попе­реду розвідувальні органи, способи взаємного пізна­вання, пропуск та відзив.

320. Розвідувальна засада проводиться, як правило, з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння та техніки противника, а наліт, крім того, для знищення (виведення із ладу) важливого об'єкта про­тивника. Для улаштування розвідувальної засади при­значається розвідувальний (механізований, танковий) підрозділ силою до взводу або група спеціально підібра­них солдатів та сержантів. Наліт проводиться підрозді­лом, який веде розвідку, у повному складі або частиною сил.

У бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну засаду або для проведення нальоту, вказуються: відомості про противника; місце (об'єкт) та час улаштування розвідувальної засади (проведення на­льоту); завдання; порядок підтримки вогнем та проход­ження лінії фронту (охорони) своїх підрозділів; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; пропуск та відзив.

321. Дозорне відділення (танк) висилається від під­розділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника та розвідки місце­вості. Воно діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним та підтримку його вогнем. Дозорне відді­лення виконує завдання на бойовій машині піхоти (бро­нетранспортері, автомобілі) або в пішому порядку, а зимою і на лижах. Воно веде розвідку спостереженням та пішими дозорними, а дозорний танк — спостережен­ням. Дозорне відділення (танк) може призначатися для влаштування розвідувальної засади.

Під час постановки завдання дозорному відділенню (танку) вказуються: відомості про противника; напрямок (об'єкт) та порядок ведення розвідки; сигнали опові­щення, управління та взаємодії; пропуск та відзив.

322. Спостереження за противником організовується у всіх видах бою і ведеться безперервно командирами під­розділів особисто, спостережними постами, спостеріга­чами рот (взводів, відділень, танків) та обслугою чер­гових вогневих засобів. Організація спостереження по­винна забезпечувати найкраще проглядання противника та місцевості перед фронтом, на флангах і в тилу. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих ці­лей, засобів освітлення місцевості та доповнюється під­слуховуванням.

Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження зенітних підрозді­лів, постом (пунктом) позначення батальйону (роти), а також спостережними постами та спостерігачами.

Радіаційне та хімічне спостереження ведеться поста­ми радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачами) батальйонів (рот).

В обороні, під час підготовки наступу і під час роз­ташування на місці в батальйоні виставляються один-два спостережних пости і один пост радіаційного, хіміч­ного, біологічного спостереження, в роті — один-два спо­стерігачі і спостерігач за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою. У ході наступу, в зустрічному бою, при відході та на марші в батальйоні (роті) при­значаються спостерігачі та спостерігач за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою. У взводі в усіх ви­падках призначається спостерігач.

Спостережний пост (пост радіаційного, хімічного, біо­логічного спостереження) складається з двох-трьох спо­стерігачів (спостерігачів за радіаційною, хімічною, біо­логічною обстановкою), один з яких призначається старшим. Пост оснащується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, жур­налом спостереження, компасом, годинником, засобами зв'язку, підсвітлювання та подачі сигналів оповіщення, а пост радіаційного, хімічного, біологічного спостере­ження, крім того, приладами хімічної та радіаційної роз­відки.

Під час постановки завдання спостережному посту (спостерігачу) вказуються: орієнтири та кодовані (умовні) найменування місцевих предметів; відомості про противника і свої підрозділи; склад спостережного поста; місце поста (спостерігача), сектор спостереження, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді резуль­татів спостереження; сигнали оповіщення. Посту радіа­ційного, хімічного, біологічного спостереження (спосте­рігачу за радіаційною, хімічною, біологічною обстанов­кою), крім того, вказуються час (періодичність) включення приладів радіаційної та хімічної розвідки і порядок подачі сигналів оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

Завдання, поставлене спостережному посту (посту радіаційного, хімічного, біологічного спостереження), записується в журнал спостереження.

Спостерігач (спостерігач за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою) забезпечується приладами спостереження (радіаційної та хімічної розвідки).

323. Пост радіолокаційної розвідки наземних рухо­мих цілей розгортається, як правило, разом із спосте­режним постом (спостерігачем) батальйону (роти). Він призначається від розвідувального взводу або обслуго­вується спеціально підготовленим для цього оператором із складу роти. Пост оснащується станцією ближньої розвідки, схемою місцевості, журналом розвідки (спо­стереження), компасом, годинником та засобами зв'язку.

Під час постановки завдання посту, як правило, вка­зуються: відомості про противника та про свої підроз­діли; склад і місце розгортання поста; сектор ведення розвідки і напрямок або ділянки місцевості, на яких зо­середити особливу увагу; порядок ведення розвідки та доповіді про її результати.

324. Розвідувальний загін виконує завдання спосте­реженням, розвідувальними засадами, нальотами, а у випадках, коли неможливо добути відомості про против­ника іншими способами, і боєм. Від розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори та дозорні від­ділення (танки), кількість і склад яких залежить від завдання, яке виконують, дій противника та характеру місцевості; решта підрозділів складають головні сили загону.

Командир розвідувального загону знаходиться, як правило, у складі головних сил. Для уточнення відо­мостей про противника і особистого його вивчення він може висуватися до розвідувальних дозорів. Організо­вує дії підрозділів та управляє ними особисто командир розвідувального загону.

Під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки командир розвідувального загону повинен з'ясувати, які розвідувальні відомості і до якого терміну добути; вивчити місцевість у смузі розвідки; намітити маршрут і порядок руху головних сил розвідувального загону; визначити кількість, склад і завдання розвіду­вальних дозорів, можливі рубежі зустрічі з противни­ком, порядок дій на них і після виконання завдання.

У бойовому наказі командир розвідувального загону вказує: відомості про противника; завдання розвідуваль­ного загону; завдання розвідувальним дозорам (дозор­ним відділенням, дозорним танкам); підрозділам голов­них сил — місце в колоні, напрямок (маршрут) руху, час проходження вихідного пункту та порядок безпосе­редньої охорони; час готовності до виконання завдання; своє місце та заступників.

Після віддання бойового наказу командир розвіду­вального загону вказує порядок дій ари зустрічі з про­тивником, заходи щодо всебічного забезпечення, сигнали оповіщення, управління та взаємодії, а при необхідності відомості про сусідні та діючі попереду розвідувальні органи, способи взаємного пізнавання, порядок прохо­дження лінії фронту (охорони) своїх військ, пропуск та відзив.

325. В обороні при відсутності безпосереднього зіткнення із противником розвідувальний загін може висилатися для своєчасного виявлення висування і розгортання противника, визначення складу та напрямку дій його основного угруповання, позицій засобів ядерно­го та хімічного нападу, наземних елементів розвідуваль­но-ударних комплексів, вогневих позицій артилерії та місць розташування пунктів управління. У ході оборон­ного бою розвідувальний загін уточнює угруповання противника, встановлює підхід других ешелонів (резер­вів), напрямок і рубежі введення їх у бій.

326. У наступі розвідувальний загін, використо­вуючи проміжки та відкриті фланги в бойовому порядку противника, стрімко проникає у глибину його оборони, веде розвідку позицій та опорних пунктів, визначає райони розташування та напрямок висування других ешелонів (резервів), наявність та характер фортифіка­ційних споруджень і загороджень, у тому числі місця встановлення ядерних мін, позиції засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця розташування пунктів управління та інших важливих об'єктів, зони зараження, райони зруйнувань, пожеж та затоплень, напрямок їхнього подолання або обходу. З початком відходу противника розвідувальний загін стрімко виходить на фланги та шляхи відходу його головних сил, встановлює їхній склад та напрямок відхо­ду, склад та характер дій ар'єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і час заняття їх військами, наявність та характер перешкод і загоро­джень, особливо ядерно-мінних. Розвідувальний загін може захоплювати переправи через водні перешкоди та інші важливі об'єкти на шляхах відходу противника, утримуючи їх до підходу підрозділів, які наступають; частиною сил він продовжує виконувати поставлене зав­дання.

327. У передбаченні зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої зустрічі гі противником просувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. Під час підходу до рубежу можливої зустрічі з противником розвідувальні дозори і головні сили загону діють потай, як правило, поза доро­гами, переміщуючись від одного вигідного для спосте­реження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги та інші напрямки, на яких можливі дії против­ника. При зустрічі з розвідкою та охороною противника розвідувальні дозори і головні сили загону обходять, їх, потай проникають до головних сил противника, визна­чають їхній склад, характер і напрямок дій, час прохо­дження важливих рубежів, початок і рубежі розгортан­ня, позиції засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління. У ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги та проміжки в його порядку, проникає в глибину, виявляє склад других ешелонів (резервів) та напря­мок їхнього висування.

328. Під час розвідки водної перешкоди розвідувальний загін установлює наявність, склад та характер дій противника на своєму та протилежному берегах, характер водної перешкоди та стан її заплави. До водної перешкоди розвідувальний загін висувається на широкому фронті, потай. При наявності противника на підступах до водної перешкоди загін виявляє його опорні пункти, встановлює проміжки в бойовому по­рядку та, використовуючи їх, проникає до водної пере­шкоди, визначає її ширину, глибину, швидкість течії, грунт та профіль дна, крутість і грунт берегів, наявність загороджень на берегах та у воді, ділянки, зручні для форсування, наявність переправ, їхній стан і переправ­ляється на протилежний береґ.

Ведучи розвідку противника на протилежному бере­зі, розвідувальний загін виявляє його опорні пункти, незайняті ділянки або ті, що слабо обороняються, розта­шування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність та характер загороджень. При неможливості переправитися на протилежний берег розвідка противни­ка, який на ньому обороняється, ведеться спостережен­ням зі свого берега. Переправу на протилежний берег у цьому випадку розвідувальний загін здійснює разом з передовим загоном або з підрозділами першого ешело­ну головних сил.

Під час ведення розвідки вночі застосовуються ра­діолокаційні станції розвідки наземних рухомих цілей, прилади нічного бачення та засоби освітлення місцево­сті. Особлива увага звертається на височини, околиці населених пунктів, узлісся та інші місця, де може знахо­дитися противник. Для захоплення полонених, зразків озброєння та техніки частіше влаштовуються розвіду­вальні засади та проводяться нальоти. Підрозділи повинні суворо додержуватися світломаскування, діяти раптово, рішуче та відважно.

Для розвідки населеного пункту залежно від його розміру від розвідувального загону висилається один або декілька розвідувальних дозорів та дозорних відділень (танків). Головні сили загону залишаються поза населеним пунктом до огляду його околиць розві­дувальними органами, а потім пересуваються за ними.

У горах розвідувальний загін, як правило, просу­вається вдовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку шляхом послідовного огляду командних висот та спо­стереження з них. Для огляду доріг, стежок, ущелин та інших місць у стороні від напрямку руху, де може знахо­дитися противник, висилаються розвідувальні дозори та дозорні відділення (танки). У високогірних районах і на важкодоступних ділянках місцевості розвідка ведеть­ся пішими дозорними, які забезпечені гірським споря­дженням та навчені техніці подолання гірських перешкод.

У лісі розвідувальний загін просувається, як пра­вило, по дорогах та просіках. Для огляду лісу в стороні від напрямку руху розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори та дозорні відділення (танки). Особливо ретельно оглядаються узлісся, галявини, вхо­ди в яри, лощини та виходи з них, гаті, міжозерні дефіле, мости та інші місця, де найбільш можливі заса­ди противника.

329. Допит полонених та перебіжчиків у батальйоні (роті) проводиться коротко з метою одержання лише тих відомостей, які необхідні батальйону (роті) для ведення бою. Після допиту полонені та перебіжчики негайно доставляються у штаб бригади, полку (ба­тальйону).

Розвідувальні відомості, одержані під час допиту полонених і перебіжчиків, а також під час опитування місцевих жителів, повинні перевірятися (зіставлятися).

Захоплені у противника документи, зразки озброєння та техніки направляються командиру (начальнику), який вислав підрозділ у розвідку, із указанням, де, коли, за яких обставин вони захоплені. На захоплених доку­ментах забороняється робити будь-які написи та помітки.

Охорона

330. Охорона в батальйоні (роті) організовується та здійснюється з метою не допустити проникнення розвід­ки противника у район дій (розташування) своїх під­розділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп) та забезпечити підрозділам, які охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) та вступу у бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою — бойовою, на марші — похідною, під час розташування на місці — сто­рожовою і в усіх випадках, крім того, — безпосередньою охороною.

Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організовуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відриві від головних сил — самостійно.

Безпосередня охорона організовується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки та вказівок старшого командира. Вона здійс­нюється чатовими, патрулями і секретами з урахуван­ням організації чергування вогневих засобів, спостере­ження та комендантської служби.

331. Під час організації охорони командир, як прави­ло, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу ува­гу; де і яку мати охорону та її склад; час висилання (виставлення) охорони та її завдання; пропуск та відзив. При необхідності він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.

Особовий склад, призначений в охорону, повинен знаходитися в постійній бойовій готовності; додержува­тися встановленого порядку бойового чергування, черго­вості та порядку відпочинку, заходів маскування; проявляти високу пильність, рішучість і стійкість.

332. На кожну добу для пізнавання своїх військово­службовців установлюються пропуск та відзив.

Пропуском служить назва озброєння або техніки,.наприклад «кулемет», а відзивом — назва населеного пункту, який починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад «Київ».

Пропуск повідомляється усно всьому складу охоро­ни, розвідувальних органів та особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі і в межах розташування свого підрозділу. Відзив повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для пере­дачі усних розпоряджень.

Пропуск запитується в усіх осіб, які проходять через рубіж охорони та ідуть по розташуванню підрозділу вночі, відзив — у осіб, які передають розпорядження командира, та у командирів підрозділів, які ведуть роз­відку.

Пропуск та відзив вимовляються тихо. Всі, хто не знає пропуску, а хто прибув з розпорядженням — відзи­ву, затримуються. Затримані опитуються, і залежно від обставин їм дозволяється йти далі або вони направляють­ся під наглядом до командира, який вислав охорону.