Характеристика операцій, які можуть виконувати банки на підставі отримання банківської ліцензії та письмового дозволу

Банківська діяльність підлягає обов’язковому ліцензуванню, яке проводиться тим самим Департаментом Дирекції з банківського регулювання та нагляду, що здійснює реєстрацію банківських установ. Новостворений банк може розпочати функціонувати тільки після отримання банківської ліцензії. Банківська ліцензія правовою основою для здійснення таких основних банківських операцій:

Ø приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

Ø відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

Ø видача кредитів, тобто розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Крім того, без іншого додаткового документального оформлення банк має право:

Ø надавати гарантії і поручительства, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

Ø укладати і виконувати факторингові угоди щодо придбання дебіторської заборгованості клієнтів, які прагнуть вивільнити оборотний капітал із зобов’язань своїх боржників;

Ø проводити операції щодо фінансового чи оперативного лізингу, тобто придбавати об’єкти рухомого майна для передачі в оренду з правом клієнта на його викуп або без такого права;

Ø надавати послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

Ø обслуговувати обіг чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

Ø випускати банківські платіжні картки та проводити з ними операції через касу банку, банкомати;

Ø надавати консультаційні та інформаційні послуги щодо банківських операцій.

Згідно з пунктом 1.5 глави 1 Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» за наявності банківської ліцензії банк може отримати єдиний письмовий дозвіл Національного банку на право проведення:

1) операцій з валютними цінностями: валютно-обмінних операцій; переказів готівки за кордон та отримання іноземних переказів; ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків в іноземній валюті, а для банків-нерезидентів – рахунків у гривнях; відкриття в іноземній валюті власних кореспондентських рахунків у вітчизняних та зарубіжних банках та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти, проведення операцій з банківськими металами на національному та міжнародному валютних ринках; здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

2) емісії власних цінних паперів;

3) купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг, тобто первинне розміщення цінних паперів);

5) інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

6) випуску, обігу, погашення державної та іншої грошової лотереї;

7) перевезень валютних цінностей та інкасацію коштів;

8) операцій за дорученням клієнтів або від свого імені з деривативами та різними платіжними інструментами грошового

ринку;

9) довірчого управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10) депозитарної діяльності, а також діяльності щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Важливо перевіряти фактичні види діяльності банків, оскільки для них забороненою є робота у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних та інвестиційних монет) та страхування. Щодо останнього, то банку дозволяється виконувати лише функцію страхового посередника.