Текст складається із зачину, основної частини, кінцівки.

Буква ь

Буква ь позначає м’якість попереднього приголосного звука.

Під час переносу буква ь залишається з попередньою буквою.

Буквосполучення ьо при переносі розривати не можна.

Апостроф

Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають по два звуки [й’а], [й’у], [й’е], [й’і].Під час переносу з рядка в рядок апостроф не відривають від попередньої букви.

 

 

ВЕЛИКА БУКВА ПИШЕТЬСЯ

· В іменах, прізвищах та по батькові людей.

· В кличках тварин.

· В назвах міст, сіл, річок.

· В назвах вулиць, площ і майданів.

СЛУЖБОВІ СЛОВА

Прийменники – це службова частина мови. Вони служать для зв’язку слів у реченні.

До прийменника не можна поставити питання.Прийменники: на, в, із, по, до, у, над, під, від, біля, а, але, і, тому що.

Прийменник – це обманщик рідкий,

До слова липне, як до тітки,

Але стоїть завжди поперед:

У, до, від, над, за, із-за, перед,

Про, понад, через, по, посеред!

Будова слова

У слові є основа і закінчення.

ЗАКІНЧЕННЯ – змінна частина слова. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово (за допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова): гора, гори, горою. Закінчення виділяють прямокутником. Закінчення, як і прийменники, служать для зв'язку слів у реченні.

ОСНОВА – частина слова без закінчення. Основу зверху позначають квадратною дужкою. Основа слова може складатися з таких частин: префікса (підказка), кореня (казка, казочка, казати) і суфікса (казка, казочка, казк ар).

Префікс - частина слова, що стоїть перед коренем. За допомогою префіксів утворюються нові слова (схід, захід). Префікс позначаємо так. Не плутай префікс (це частина слова) і прийменник (окреме слово)!

Суфікс - частина основи, що стоїть після кореня, якщо в слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закінченням. За допомогою суфіксів утворюються нові слова: школа — школярі, шкільний. Суфікс позначаємо так ˄.

Перш ніж позначити суфікс, необхідно:

Змінити слово, визначити в ньому закінчення й основу.

Дібрати кілька спільнокореневих слів і визначити корінь.

Виділити частину слова між коренем і закінченням — суфікс. Потім позначити його.

Корінь - незмінна частина основи. Корінь позначаємо так). Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені (тому слова літак, літо — не спільнокореневі, бо в них корені різні за значенням).

У корені слова можуть змінюватися голосні [о]— [і], [е]—- [і] та приголосні звуки [г к х] — [з' ц' с'] — [ж ч ш ].

Речення

Речення – це слово, або група слів, що виражають закінчену думку.

Головні члени речення

 

 

 

ТЕКСТ

Зв’язані за змістом речення, розміщені в логічні послідовності, утворюють текст.

Текст складається із зачину, основної частини, кінцівки.