озрахунок автоматичних установок пожежогасіння.

 

.1 Розрахунок маси заряду АУС

Сумарна маса заряду АУС, який необхідний для гасіння (ліквідації або локації) пожежі об’ємним способом у приміщенні заданого об’єму та негерметичності, визначають за формулою: М_АУС =К1*К2*К3*К4*q_н*V, кг, (А.1)

де V — об’єм захищуваного приміщення, м3;

q_н — нормативна вогнегасна здатність (величина q_н має бути вказана у нормативно-технічній документації на генератор), кг м-3;

К1 — коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу аерозолю по висоті приміщення;

К2 — коефіцієнт, що враховує вплив негерметичності захищуваного приміщення;

К3 — коефіцієнт, що враховує особливості споруди, у якій прокладено кабелі;

К4 — коефіцієнт, що враховує особливості розташування кабелів у просторі.

 

.2 Визначання необхідної кількості генераторів у складі установки

 

Загальну кількість генераторів N слід визначати за умови, що сума мас зарядів АУС всіх генераторів у складі установки має бути не менша сумарної маси зарядів АУС, яку розраховано за формулою (А.1):

де m_ГВАі — маса заряду АУС в одному генераторі, кг.

За наявності у АУАП однотипних генераторів, загальну кількість ГВА треба визначати за формулою:

2. РОЗРАХОВУВАННЯ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ПІД ЧАС ПОДАВАННЯ ВОГНЕГАСНОГО АЕРОЗОЛЮ У ПРИМІЩЕННЯ

ВИСНОВКИ

Для забезпечення надійного протипожежного захисту кабельної проходки в будівлі обчислювального центру, необхідно обладнати його автоматичною установкою пожежогасіння.

Автоматична установка аерозольного пожежогасіння (АУАП) побудована по тому ж принципу, що і всі існуючі автоматичні установки пожежогасіння і має у своєму складі наступні елементи:

• пристрої виявлення пожежі, пожежні сповіщувачі;
• приймально-контрольний прилад пожежної сигналізації;
• контрольно-пусковий пристрій;
• система оповіщення про пожежу (звуковий сигнал та напис на вході «Аерозоль!Не заходити!» та на виході «Аерозоль!Виходь!»)
• генератори вогнегасного аерозоля

При виникненні в приміщенні, що захищається, середовища загоряння, починають змінюватися параметри навколишнього середовища (змінюється оптична щільность середовища), це приводить до спрацьовування пожежних сповіщувачів СПД-3. Інформація від них йде на приймально-контрольний прилад пожежної сигналізації ГАММА-104-САТ, де приймається рішення про видачу команди на гасіння пожежі. Попередньо дається команда на включення системи оповіщення про пожежу. Після чого за допомогою контрольно-пускового пристрою подається електричний імпульс на ініціюючий пристрій ГВА і відбувається пуск генераторів.

Якщо в приміщенні знаходяться люди, то імпульс від ППКП на ініціюючий пристрій ГВА автоматично подаватися не буде. Для запуску генераторів, біля вхідних дверей із зовнішньої сторони в приміщення установлений «блок дистанційного управління», за допомогою якого люди, які вже покинули приміщення, вручну запускають систему пожежогасіння.

 

Література

 

1. Автоматическая противопожарная защита объектов. Требования нормативных актов. Харьков: ХИПБ МВД Украины, Часть 1, 2000.- 207 с.; Часть 2, 2001.- 220 с.

2. Каталог. Засоби протипожежного призначення, які сертифіковані на Україні. Київ: Основа, 1998.

3. НАПБ А.01.001-95. Правила пожежної безпеки в Україні.

4. Правила пожежної безпеки в Україні. - Київ: МВС України, 1995.- 196 с.

5. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: в 2 книгах; кн.1 / А.Н. Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др. – М., Химия, 1990. – 496 с.

6. ДБН В.2.6-56:2010 «Системи протипожежного захисту».

7. ГОСТ 28130-89 “Обозначения условные графические”.

8. ДСТУ 4490:2005 УСТАНОВКИ АВТОМАТИЧНІ АЕРОЗОЛЬНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ Проектування, монтування та експлуатування Технічні вимоги